Методологічні принципи економічної психології

До методологічних принципів економічної психології необхідно віднести наступні:

1. Принцип соціокультурної обумовленості економічної діяльності. Закони економічної поведінки не є універсальними, вони обумовлені і визначаються особливостями історичного розвитку суспільства, соціокультурним середовищем. У центрі будь-яких економічних відносин стоїть людина. Людські відносини занурені в контекст культури, при цьому конкретного типу цивілізації, національної культури, що має свої норми, кодекси поведінки й, зокрема, поняття про те, що "раціонально", а що "нераціонально", свою систему цінностей і її ієрархію. Особливості культури, релігії накладають істотний відбиток на норми та стереотипи господарської поведінки, відношення до праці, власності, бідності і багатства, грошей, успіху в бізнесі.

2. Принцип суб’єктності означає, що людина виступає не пасивним об'єктом економічних дій і впливу економічних умов, а активним суб'єктом, що реалізує різні види економічної поведінки і вступає в економічну взаємодію й економічні відносини з іншими економічними суб'єктами (індивідуальними та груповими). Основними ознаками суб’єктності є: активність, свідомість дії, цілісність і вибірковість [57, c. 17].

Людині властиво думати і вибирати, почувати і бажати, виражати свої почуття. Через свої думки і бажання, діяльність людина здатна вплинути на хід і результати господарського життя, змінити себе та світ. Ступінь своєї моральності, духовності (стан своєї душі) людина переносить на увесь зовнішній світ, на свої відносини з людьми, своє відношення до праці, багатства, власності. Так, на жаль, ми знаємо, що історія багатства і величезних статків незначної кількості людей писалася кров'ю й віроломством, шляхом попрання життєвих інтересів більшості. І причини тому необхідно шукати не стільки в економіці, скільки в самій людині. Саме за її «образом та подобою» вибудовувалося господарство й праця, розподіл, обмін і споживання, «відливалися» інституціональні форми власності, економічного права, інструменти фінансової, кредитної й грошової політики.

3. Принцип взаємного зв'язку та взаємного впливу економічних і соціально-психологічних явищ. Принцип взаємозв'язку та взаємозалежності «внутрішнього світу» людини (думок, бажань, почуттів, ієрархії цінностей), її вчинків і «зовнішнього середовища» (у цьому випадку стану економіки, господарства, конкретної справи, підприємства, організації). Людина здатна перетворити світ за своїм образом, наприклад, зробити його добрим, чесним, безкорисливим або навпаки, ненаситним і егоїстичним. Але зовнішні економічні умови, морально-психологічний клімат у суспільстві також діють на внутрішній світ людини, особливо із ще не сформованим світоглядом. Наприклад, пропаганда й культ споживання, що створюється в нашій країні, провокують у людях, особливо молодих, розвиток таких якостей як споживацтво, жага наживи, преклоніння перед багатством і презирство до бідності.

4. Принцип діалектичної єдності (а не тотожності) свідомості та поведінки економічних суб'єктів передбачає можливість не тільки схожості, узгодженості, але й відмінностей, суперечностей між економічною поведінкою суб'єкта і його свідомістю [57, c. 17].

Це пов'язано зокрема з тим, що економічна поведінка людини може бути обумовлена впливом факторів несвідомого, наприклад, коли людина діє відповідно до певного стереотипу, що сформувався і вкоренився в область несвідомого, або образу поведінки, що їй нав'язується.

5. Принцип єдності теорії, експерименту (емпіричного дослідження) і практики стосовно економічної психології означає тісний зв'язок розвитку теорії економічної психології як із проведенням емпіричних, зокрема експериментальних досліджень, так і із практичною психологічною діяльністю в різних сферах економічного життя. Він передбачає звернення психологів-практиків до теорії й методів наукової психології та постановку проблем емпіричних досліджень виходячи із запитів і проблем соціально-економічного життя суспільства [57, c. 18].

 Цей принцип також означає необхідність використання соціально-психологічних досліджень при проведенні конкретних економічних, організаційних перетворень як на рівні окремого підприємства, так і на макрорівні.

6. Принцип комплексності та міждисциплінарності передбачає, по-перше, розгляд у взаємному зв'язку трьох типів економічної реальності:

- ринок (насамперед психологія споживача й психологія ведення домашнього господарства);

- бізнес (поведінка та психологічні особливості підприємця, укладання угод, ведення переговорів, конкуренція, комерційна таємниця й ін.);

- відносини «суспільство-громадянин» (податки, прибуток, доходи інфляція, безробіття, вплив на населення заходів економічної політики) [57, c. 18].

По-друге, як при проведенні досліджень, їхньому аналізі, так і у прийнятті конкретних рішень використовувати міждисциплінарний підхід, тобто застосовувати методи досліджень і знання про людину, накопичені в таких дисциплінах як психологія, економічна теорія, соціологія, релігійна антропологія та психологія й ін.