Попит. Закон попиту. Фактори попиту

Попит —кількість продукту, який споживачі готові та спроможні купити за певну ціну протягом відповідного проміжку часу і в певному місці.

Закон попиту — за незмінюваності всіх інших параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання попиту і навпаки, отже, між ціною і величиною попиту існує обернена залежність. Про дію цього закону свідчить, по-перше, те, що низькі ціни посилюють у споживача бажання купувати товари, практика розпродажу товарів за зниженими цінами. По-друге, оскільки споживання підлягає дії принципу знижувальної граничної корисності (покупець товару отримує менше задоволення або корисності від кожної наступної одиниці продукції), то споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що його ціна знижується. По-третє, підтвердженням цього є ефект доходу та ефект заміщення.

                                                                                Фактори:

ü середній рівень доходу споживача - це ключовий детермінант попиту. Коли зростають доходи людей, збільшується попит майже на все

ü чисельність населення - збільшення кількості споживачів веде до підвищення попиту і навпаки

ü ціни і доступність споріднених товарів - існує залежність між взаємозамінними товарами, що виконують ті самі функції, як, наприклад, масло і маргарин, олівець і ручка, бавовна і вовна. Попит на товар А зменшується із зниженням ціни на взаємозамінний товар В.

Пропозиція. Закон пропозиції. Фактори пропозиції

Пропозиція - це кількість товарів і послуг, яка су продажу за певною вона відображує результати господарської діяльності (виробництва), що набувають товарного вигляду і можуть бути у певному обсязі і в певний час доставлені на ринок.

Закон пропозиції — із зростанням цін виробники пропонують більше товарів, а із їх зниженням — менше. Залежність між обсягом пропозиції товарів та його ціною виражається кривою пропозиції. Крива індивідуальної пропозиції, піднімаючись вгору і вправо, свідчить про пряму залежність між пропозицією та рівнем цін: при зростанні цін пропозиція збільшується.  Отже, закон пропозиції на відміну від закону попиту ґрунтується на прямій залежності між ціною й обсягом товарів і послуг.

Факторів, які діють у сфері виробництва:

1.   Зміна цін на ресурси. Як зазначалося вище при тлумаченні закону пропозиції, між витратами виробництва і пропозицією існує тісний зв'язок, тобто зниження ціни на ресурси зменшить витрати виробництва і приведе до зростання пропозиції при тій же ціні.

2.   Зміна технології. Вдосконалення технології означає, що застосування нових знань дає можливість ефективніше, тобто з меншими витратами ресурсів, виробляти одиницю блага.

3. Зміна податків і субсидій. Виробники розглядають практично всі податки і платежі в бюджет як витрати виробництва. Тому зростання цих податків і платежів збільшує загальні витрати . виробництва, що (див. вище) приводить до спаду пропозиції. Субсидії ж, навпаки, є антиподом податків, і вони, очевидно, прямо пропорційно пов'язані зі зміною пропозиції.

Фактори, які діють у сфері продажу товарів:

1. Ціни на інші блага. Ці ціни здатні суттєво змінити пропозицію даного блага. Наприклад, видавництва наукової літератури різко скоротили в останні роки видання книжок з точних наук через швидке зростання цін на книжки з економічних і правових знань.

2. Зміна кількості продавців. Очевидно, що пропозиція і кількість її пред'явників, тобто продавців, перебувають у прямій залежності. Чим більше продавців, тим більшою буде пропозиція даного блага.

3. Очікування виробників або продавців. Очікування зміни ринкової кон'юнктури в майбутньому теж суттєво впливають на рівень пропозиції в даний час.

Ринкова ціна. Дефіцит і надлишок. Конкуренція. Антимонопольна д-сть держави

Ринкова ціна -ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Дефіцит (лат. deficit — «не вистачає») в економіці — перевищення попиту над пропозицією.

                                                                       Наслідки:

· недоодержання прибутку внаслідок низької ціни

· втрата потенційних і реальних клієнтів

· ріст продажів у конкурентів, у яких є такий товар

· витрати через дії, спрямованих на усунення дефіциту

· дарма витрачені гроші на рекламну кампанію

Надлишок -перевищення доходів над видатками. При натуральному господарстві надлишок продукції виникає лише періодично, час від часу. Товари, які вироблялися в надлишку, випадково змінювали свою вартість через посередництво іншого товару (наприклад, одна вівця дорівнювала одному мішку зерна).

                                                                     Подолання:

· розпродаж із знижкою або глобальне зниження ціни

· стимулювання персоналу

· продаж конкурентам за пільговими цінами

· акції по стимулюванню попиту на даний товар (штучне створення попиту)

Конкуренція — економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків.

                                                                          Види:

цінова — конкуренція, що здійснюється через зниження цін

нецінова — конкуренція, здійснювана через підвищення якості товарів, їх надійності, збільшення термінів служби, підвищення продуктивності, поліпшення умов реалізації за незмінних цін

чиста(ідеальна, досконала) — конкуренція, на ринку з багатьма продавцями та покупцями тотожного, взаємозамінного товару, коли жоден із продавців чи покупців не здатний відчутно вплинути на ціну чи обсяги продажу

недосконала — конкуренція, коли ринок не здатний виконувати свої функції, внаслідок чого, наприклад, окремі виробники мають змогу контролювати ціни й обсяги продажу продукції, яку вони виробляють

монополістична — конкуренція, яка має місце на ринку з багатьма продавцями і покупцями та значною кількістю товарів, що реалізуються за різними цінами

олігополістична (грец. oligos — мало) — конкуренція, на ринку з небагатьма великими продавцями товарів, здатними суттєво впливати на ціни реалізації цих товарів; модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів.

Антимонопольна діяльність — комплекс заходів, розроблених і впроваджених у багатьох країнах світу, які спрямовані на обмеження діяльності монополій, а також створення законодавства.  Прийняття антимонопольних законів послаблює процес монополізації економіки, сприяє посиленню конкуренції, зниженню цін.

Види ринків

Ринок – складне утворення, яке, з одного боку, є сферою обміну, сукупністю процесів купівлі-продажу, які здійснюють збалансування за рахунок цін, а з іншого – забезпечує зв’язок між виробництвом і споживанням, безперервність процесу відтворення, його цілісність.

                                                                                 Види:

1. Ринок товарів - на цьому ринку здійснюється рух предметів споживання та засобів виробництва. Тому ринок товарів поділяють на споживчий ринок ( покупцями є окремі особи або домогосподарства, які шукають і знаходять продукти для особистого споживання. Продавцями є фірми й особи, котрі виробляють споживчі товари та надають послуги ) і ринок засобів виробництва ( покупцями є окремі особи та організації, яким вони необхідні для виробництва товарів і послуг. Продавцями є особи та фірми, які створюють продукцію виробничого призначення ).

2. Ринок праці – це система розподілу робочої сили. Робоча сила – це сукупність фізичних і розумових здібностей людини, що реалізовуються у процесі праці для створення матеріальних благ або надання послуг. Суб’єктами ринку праці виступають населення працездатного віку, яке має місце праці або перебуває у його пошуках, з одного боку, а з іншого – приватні підприємці або держава, котрі спроможні купляти послуги праці.

3. Ринок грошей та ринок капіталів - дуже подібні, бо на обох ринках відбувається рух грошей. Гроші - особливий товар, що служить загальним еквівалентом при обміні товарів, є для них формою вартості.

4.  Ринок цінних паперів  - тісно пов’язаний із ринком коштів та капіталів. Цей капітал безпосередньо не бере участі у виробництві, обміні чи створенні прибутку, проте дає право його власнику на отримання частки доходу, який виникає у результаті існування реального капіталу. З одного боку, є реальний капітал, а з іншого – його відображення у цінних паперах.