Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Значення розробки нової продукції для товарної політики підприємств.




Однією із важливих складових товарної політики фірми є розробка нових товарів. Здатність створювати нові товари є відмітною ознакою ефективно діючих підприємств, фірм, орієнтованих на маркетинг. Тому на вивченні теми треба зосередити особливу увагу.

Новий товар — це кінцевий результат творчого пошуку, що суттєво поліпшує розв’язання певної проблеми споживача або проблеми, яка раніше не розв’язувалась. З поняттям нового товару пов’я­зано багато визначень, які здебільшого виходять із таких критеріїв:

1) суто часові ознаки, коли до нових виробів відносять кожний товар, що вперше виготовляється підприємством;

2) можливість породження та задоволення товаром раніше невідомої потреби;

3) наявність у товарі прогресивних змін, що відрізняють виріб від його аналогів і прототипів. Ці зміни можуть стосуватися сировини, матеріалів, конструкції, технології, зовнішнього вигляду.

Дуже важливим є те, що до уваги беруть не окремі критерії, а їх сукупність: зміну зовнішнього вигляду, часткову зміну споживчих властивостей унаслідок поліпшення технічних характеристик (але без ґрунтовних змін технології виробництва), принципову зміну споживчих властивостей, що суттєво впливає на спосіб задоволення споживчих потреб, і, нарешті, створення товару, що не має аналогів.

За рівнем ринкової новизни розрізняють абсолютно новий (піонерний) та поліпшений товар. Піонерний товар перетворює якусь мрію на реальність і є достатньо рідкісним винятком у морі інших товарів. За всю історію людства з’явилося заледве 200—300 таких товарів. Поліпшений товар підвищує споживчу цін­ність виробів (послуг), які й раніше задовольняли певні потреби. Найчастіше з поняттям нового товару (товар-новація) ототожню­ють виріб, який має нові або додаткові функціональні можливо­сті, зміни у формі, дизайні, упаковці, що важливі для споживача. Головні зусилля маркетологів мають бути спрямовані саме на створення «товару ринкової новизни». Він повинен задовольняти або зовсім нові потреби, або ефективніше задовольняти відому раніше потребу, збільшуючи коло споживачів.

Необхідність нової продукції для сталого економічного розвитку фірм пов’язують з такими обставинами:

1) нова продукція допомагає стабілізувати збут та витрати протягом року, що особливо важливо для компаній із сезонним характером виробництва;

2) нові вироби забезпечують фірмі більший прибуток і підвищують ефективність маркетингових програм;

3) зменшується залежність від одного товару або однієї асортиментної групи;

4) досягається максимальна ефективність системи реалізації;

5) з’являється можливість раціонального використання відходів діючого виробництва;

6) фірма дістає інструмент оперативного реагування на мінливі демографічні характеристики споживачів і зміни в стилі життя.

 

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 28

Категорії ринків: потенційний, доступний, кваліфіковано доступний, цільовий, ринок проникнення.

Потенційний ринок — сукупність покупців, які виявляють достатній рівень зацікавленості до конкретної ринкової про­позиції.

Цей ринок визначає основний напрям розвитку маркетингової діяльності підприємства на перспективу і є відправною точкою щодо визначення портрета споживача його продукції. Важливи­ми напрямами маркетингових досліджень потенційного ринку виступають також дослідження рівня усвідомлення споживачами певної потреби або міри задоволеності наявними товарними про­позиціями конкурентів.

Доступний ринок — це сукупність покупців, які не лише ви­являють зацікавленість (тобто споживчі запити), а й мають до­статній дохід і доступ до конкретної ринкової пропозиції.

Отже, доступний ринок суттєво відрізняється від потенційно­го ринку завдяки забезпеченості необхідними для придбання пев­ної продукції ресурсами.

Кваліфіковано доступний ринок — це сукупність споживачів, які виявляють зацікавленість, мають достатній дохід, доступ до конкретної ринкової пропозиції, а також необхідну кваліфікацію для його споживання (наприклад, правову можливість придбати).

Показовим тут є ринок автотранспорту, де суттєвим обмежен­ням щодо купівлі виступає не лише дохід споживача, а й його попередня підготовка до споживання даного продукту разбм із певними обмеженнями правового характеру (наприклад вік).

Цільовий ринок — частина кваліфіковано доступного ринку, обрана підприємством для подальшої діяльності.

Цільовий ринок підприємства — це одне із головних маркетин­гових понять. Власне, він характеризує основний напрям концен­трації корпоративних ресурсів під час здійснення виробничо- господарської й маркетингової діяльності за умов конкуренції. Визначення цільового ринку вимагає від підприємства всебічного розуміння потреб його представників, чіткого визначення порт­рета цільового споживача, а також тієї споживчої цінності, яку несе ринку його конкретна товарна пропозиція.

Ринок проникнення — це сукупність покупців, які вже ку­пують товари певного підприємства.

Ринок проникнення визначає головний споживчий капітал під­приємства. Адже відомо, що залучення одного нового споживача завжди коштуватиме підприємству значно дорожче, ніж співпраця й партнерські відносини з наявними споживачами. Тому ця кате­горія визначатиме для підприємства коло дослідницьких функцій, пов'язаних із постійним моніторингом навколишнього бізнес- середовища.

Таким чином, можна дійти висновку, що сама категорія ринку загалом є надзвичайно важливою для проведення маркетингових досліджень. При цьому аналіз її різновидів дає змогу, по-перше, глибше дослідити особливості тих важливих характеристик, яки­ми він наділений. По-друге, стає можливим чіткіше визначення головних рис його суб'єктів, і передусім — споживачів.


 

 


Система показників для оцінювання кон’юнктури конкретного ринку.

Серед показників, які використовують для вивчення, аналізу й прогнозування загальноекономічної кон'юнктури ринку, виріз­няють такі:

Показники виробництва

1.1. Індивідуальний індекс фізичного обсягу виробництва

1.2. Агрегатний індекс у зіставлених цінах (/? с):

1.3.Агрегатний індекс у поточних цінах

1.4.Обсяг і динаміка випуску продукції по галузі загалом у натуральному вираженні

1.5.Обсяг випуску конкретного виду продукції у вартісному вираженні (5):

1.6.Питома вага (частка) принципово нових розроблень у су­купній пропозиції досліджуваної товарної групи на конкретному ринку за певний період (або темпи оновлення продукції) (Р):

1.7.Темпи оновлення (модифікування) продукції (Г0):

1.8.Ланцюгові темпи оновлення продукції (Г„):

1.9.Обсяг і динаміка капіталовкладень.

1.10.Портфель замовлень (вартість замовлень) стосовно ринку:

1.11.Обсяг виробничих потужностей і міра завантаження їх заокремими галузями промисловості.

Показники праці

3.Показники внутрішнього товарообороту

3.1.Обсяг послуг, наданих посередницькими організаціями

3.2.Сукупний запас товарів (запас виробника + запас тран­спортних організацій + запас посередників + запас споживачів).

3.3.Запас на підприємстві (запас поточний + запас підготов­чий + запас страховий).










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-29; просмотров: 246.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...