Гармонізація податкового законодавства та умови її забезпечення?

Проявом гармонізації правових актів у сфері оподаткування є нормативне їх впорядкування. Словники пояснюють: гармонія- це зв'язок, співрозмірність, це струнка узгодженість частин одного цілого. Гармонізація є процес такої збалансованості, відносно правових актів – співрозмірність об’єму повноважень прийнявших їх суб’єктів, досягнення цілей, що поставлені державним інститутами. Зауважу, що це не гладкий еволюційний шлях, а шлях руху зі своїми етапами, перепонами та протиріччями. Гармонізація дає можливість добитись функціональної рівноваги правових актів у сфері оподаткування, забезпечити ту ступінь їх збалансованості між собою, яка в решті решт дозволить правовій системі функціонувати та розвиватись в у відповідних напрямках.

Об’єктом гармонізації можуть бути окремі правоі акти або навіть їх частини, суми актів одного чи декількох органів, конфліктуючих між собою, врешті решт правові інститути і навіть галузі законодавства. Гармонізація дозволяє усунути юридичні протиріччя та забезпечити співвідношення правових актів. Гармонізація супроводжується жорсткими правовими засобами -відміною актів, їх оскарженням, визнанням недійсними і т. п., а також мякими-приведенням актів у відповідність до Конституції, узгодженістю правових програм, та дій.

Зазначені зусилля спрямовані на формування умов, що сприяють правовій гармонізації. До числа таких умов можна віднести перш за все впорядкування, удосконалення та розвиток суспільних відносин в різних сфервах суспільного життя, в тому числі політичній, економічній, соціальній та інших.

Відповілно умови гармонізації правових актів у сфері оподаткування можна відобразити наступним чином. По-перше, на подолання податкових конфліктів впливає впорядкування нормативно - првових актів у сфері оподаткування та підтримка її рівноваги. Воно включає такі дії, як як встановлення строгої класифікації правових актів та дотримання її в процесі правотворчості. Правовій гармонізації нормативно – правових актів у сфері оподаткування безумовно допоможе методологія порівняльного правовзнавства, яка дозволить аналізувати та співставляти різні акти як внутрішні так і на міждержавному масштабі.

Работа порівняльного аналізу проводиться з використанням автоматизованих інформаційно - пошукових систем податкового законодавства. При необхідності використовуються також інші джерела правової інформації.

Гармонізація національного та міжнародного податкового законодавства?

Оцінка нормативних джерел, які є об’єктом порівняльного дослідження, здійснюється як по формально – юридичним так і по юридично- змістовним критеріям.

До таких критеріїв відносяться: а) кількість нормативно-правовихх актів, в яких вирішується те чи інше питання ( Закони, кодекси, тощо); б) обґрунтування вибору рівня нормативного регулювання, виду акту для вирішення конкретного завдання виходячи із змісту питання та компетенції відповідного органу; в) використання таких првових форм, як «угода, договір, тощо(; г) використання правил законодавчої техніки; д) використання спеціальних првовихзасобіва, що забезпечують викнання актів( міри відповідальності, заохочення. Контролю, порядок розгляду спорів, тощо). е) дія порівняльних атів в часі, просторі та по колу осіб; ж) системний зв'язок з іншими нормативно-првовми актами; з) множинність актів по одному питанню, рівень їх кваліфікації;

Ефективнiсть процесу гармонiзацii податкового законодавства великою мiрою залежить вiд формування належного iнституцiйногомеханiзму, однак даний чинник не е визначальним. Лише за наявностi високих показникiвсоцiально-економiчного розвитку держави iнституцiйниймеханiзм зможе ефективно функцiонувати. Тому унiфiковувати податкове законодавство необхiдно поступово, з урахуванням сучасних тенденцiйсоцiально-економiчного розвитку держави та свiтовогодосвiду оподаткування.

88. колізійність норм податкового права як об’єкт правового регулювання?

Під колізією нормативних актів у Юридичній енциклопедії розуміється «...суперечність між правовими приписами відповідних актів, що виявляється у відмінностях у процесі регулювання аналогічних суспільних відносин.

Сутність даного правового явища полягає у тому, що:  - колізія нормативних актів - це суперечності, які виникають лише між правовими актами; - колізія виникає за наявності двох і більше правових актів, які регулюють аналогічні відносини; - регулюючи одні й ті ж самі фактичні відносини, правові акти пропонують різні за змістом і формою шляхи регулювання; - суперечності можуть бути врегульовані правовими засобами».

Нову концепцію усунення колізій пропонує російський правознавець Ю.Тихомиров, котра більш адекватно відповідає вимогам вдосконалення реального стану розвитку державного регулювання економічними процесами, а також дозволяє здійснити спробу вирішення існуючої проблеми із суперечливістю законодавства у сфері оподаткування. У її основі - розуміння колізій як комплексних протиріч між правовими поглядами, між правовими актами і нормами, між діями державних органів та інших структур, між державами, що пояснюється, насамперед, збільшенням «поля правового розвитку» в сучасний період, появою і дією численних суб'єктів права. Загальні та суперечливі інтереси держав, їх структур та громадян, фірм і корпорацій призводять до зіткнень на цьому полі. Юридичні колізії та конфлікти стали свого роду негативною тенденцією внутрішнього розвитку держав та всього світового суспільства. Причому їх зв'язки та взаємозалежність набули стійкого характеру. За поглядами Ю.Тихомирова, до предмета колізійного права відносяться суспільні відносини, регулювання яких викликає розбіжності та суперечки. Система колізійного права досить своєрідна і відрізняється тією складністю, яка і є основою для віднесення її до одного із правових комплексів.