Семінарське заняття та його аналіз.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Олександрійський педагогічний коледж

Імені В.О.Сухомлинського»

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 5.01010201

«ПОЧАТКОВА ОСВІТА»

Розробилавикладач: Романова Н.П.

Розглянуто та схвалено на засіданні

Цикловоїкомісіївикладачів

Психолого-педагогічнихдисциплін

 та методик навчання

Протокол № 1від 28.08.2014р.

Голова комісії _______ Тимофєєва І.В.

М.Олександрія

Н.р.

Зміст

ВСТУП

Семінарські заняття з курсу «Методика трудового навчання з практикумом» спрямовані формувати у студентів ґрунтовні знанняз теоретичних основ методики трудового навчання; загальних основ сучасного виробництва; художньої промисловості України; видів різних матеріалів, їх властивостей, технологію їх обробки; інструментами, що використовуються при обробці матеріалів, їх будовою; видами декоративно-ужиткового мистецтва та народних промислів України.

Заняття спрямовані допомагати студентам оволодіти основними методами та прийомами трудового навчання , специфікою уроків трудового навчання, завданнями трудового навчання і виховання на сучасному етапі розвитку початкової школи, вимогами до вчителя праці початкової школи.

Важливим є і поглиблене ознайомлення студентів з програмою трудового навчання для учнів 1-4 класів, психофізіологічними основами формування трудових дій, умінь і навичок.

На семінарські заняття студенти готують теоретичний матеріал з лекцій , з практичних занять, виконаної самостійної роботи з певної теми. Крім того, студенти готують реферати, доповіді, повідомлення.

Видисемінарів.

Семінарське заняття- створення певних проблем з метою розвитку продуктивності мислення. Типи семінарських

1. Семінар - диспут.

2. Семінар - колоквіум.

3. Семінар - бесіда.

4. Семінар - обговорення доповідей, рефератів.

5. Класичний семінар (семінар з виступами студентів).

Структура семінарів

1. Організаційна частина.

- ознайомлення з темою та планом заняття.

2. навчально-дискусійна частина:

- виступи доповідачів та їх опонентів;

- роботи зі студентами, що не взяли участь в диспуті, але готові до відповідей;

- висновок , узагальнення з кожного питання.

3. Заключна частина.

- мотиваційна оцінка роботи студентів.

Методи

1. Доповідь. Реферат.

2. Бесіда.

3. Диспут.

4. Рецензування та обговорення рефератів.

5. «Мозковий штурм».

6. Поточний контроль знань.

Методичні рекомендації по проведенню семінарів

З «Методика трудового навчання з практикумом».

Семінарське заняття та його аналіз.

Семінарське заняття- є формою навчання, що дає змогу ефективно організувати самостійну роботу учнів. Семінарське заняття найчастіше проводять в старших класах, при цьому учням надається можливість активно оперувати знаннями.

Допустимі: дискусії, заперечення, обговорення, аргументація. Семінар- це живий творчий процес, який не може бути запрограмований в усіх деталях. Завдання :

• Закріплення

• Розширення та поглиблення знань учнів

• Формування та розвиток навичок самостійної роботи учнів

• Реалізація диференційованого підходу до навчання з урахуванням індивідуальних особливостей учнів

• Створення умов для формування та розвитку пошуково-творчих знань та навичок.

За характером семінари поділяють на :

1. Випереджальні семінарські заняття- проводять перед вивченням невеликої за обсягом та нескладною за змістом теми.

Мета- формувати вміння орієнтуватись у змісті навчального матеріалу, виділяти описовий, пояснювальний та інструктивний матеріал.

Підготовка:інструктаж, розробки групових та індивідуальних завдань контроль за процесом підготовки учнів до семінару.

2. Навчальний семінар- проводиться в процесі вивчення теми.

Мета- поглибити знання, сформувати вміннята навички застосування теоретичних знань учнів упрактичній діяльності, усунути прогалини у навчальнихдосягненнях учнів із засвоєної теми.

Підготовка :вчитель, спираючись на знання, вміння та навички учнів, набуті на попередніх навчальних заняттях, розробляє систему навчальних завдань для самостійної роботи ( при цьому завдання повинні не дублювати аналогічні, раніше використовувані, а носити варіативно-тренувальний або реконструктивний характер).

Методи та прийоми : обговорення, дискусія, аналіз,висновки та пропозиції.

3. Узагальнюючий (підсумковий) семінар- проводиться після вивченняскладноїза змістом та великої за обсягом теми чи розділу навчальної програми.

Мета- формувати вміння та навички учнів самостійно синтезувати та поглиблювати знання, використовувати їх у практичній діяльності.

Підготовка: вчитель повинен визначити місце семінару в системі інших уроків з навчального предмета, правильно сформулювати мету та завдання семінару, визначити обсяг матеріалу для розгляду на занятті.

Організаційна сторона:

· Розробка питань та диференційованих завдань для обговорення

· Складання основної та додаткової літератури

· Завчасне (за 10-15 днів до заняття) доведення до відома учнів плану семінару

· Повідомлення про форму організації та проведення заняття

· Визначення ролі кожного учня як активного його учасника

· Підготовка спільно з учнями необхідного наочного матеріалу

· Забезпечення методичного та технічного оснащення семінарського заняття.

 До підготовки семінару доцільно залучати батьків, завідувача бібліотекою ЗНЗ, запропонувавши їм організувати виставку книг, посібників, зразків наочних матеріалів самостійних творчих робіт

Технологія проведення:

1. Вступне слово вчителя (повідомлення теми, розкриття актуальності, ознайомлення з планом).

2. Обговорення питань плану заняття може починатись з раніше запланованого повідомлення учня або з вільного його виступу (бажано викликати надійних учнів, але не найсильніших). Сильні учні повинні бути в резерві та залучатись в ролі опонентів, яким можна доручити узагальнення виступів.

3. Після першого повідомлення чи виступу викликаного учня в обговоренні питання можуть брати участь всі бажаючі (при цьому дозволяється користуватися конспектами, підручниками, будь-якими джерелами)

Вчитель стежить за тим, щоб під час семінару була створена атмосфера доброзичливості та взаємної довіри, вільного обміну думками, співробітництва та співдружності. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на семінарі залежить від вільного вибору опонентів, створення проблемних ситуацій, розгортання мікродискусій.

4. Завершується семінарське заняття підбиттям підсумків обговорюваної теми, оцінювання знань учнів.

Незалежно від типу семінарського заняття у процесі його спостереження та аналізу доцільно звертати увагу на такі параметри:

Ø Вибір теми (співвідношення вивченого та нового матеріалу, характер матеріалу, що дає змогу поглибити знання учнів, підвищити їх інтерес до начального предмета, розширити світогляд, можливість забезпечити учнів літературою з теми, врахування ступеня сформованості в учнів умінь та навичок самостійної роботи)

Ø Педагогічна доцільність постановки мети та завдань семінару

Ø Підготовка вчителя та учнів до семінару ( розчленування теми на конкретні питання, інструктаж щодо роботи з основною та додатковою літературою, вибір форм самостійних повідомлень учнів - доповідь, реферат, виступ, опанування, підготовка ілюстративного матеріалу)

Ø Технологія проведення семінару (повідомлення теми, мета та завдань семінару, надання слова учням для повідомлення з питань семінару, коментар щодо повідомлень учнів, концентрування уваги учнів на питаннях, які передбачені планом, постановка питань у процесі повідомлень учнів, що спонукають до дискусії, вимагають доказовості, міцних знань, винахідливості)

Ø Розкриття теми семінарського заняття (чи всі питання розкриті, глибина та повнота їх висвітлення, кількість «активних». учасників семінару, активізація і стимулювання учнів у процесі роботи)

Ø Підбиття підсумків семінарського заняття (чи розкрита тема, які знання здобули учні, ставлення до заняття і творча активність учнів,

Ø Досягнення мети заняття, оцінювання і стимулювання учнів до активної участі в семінарі, похвала за кращі відповіді та активну учать у роботі семінару)

Ø Результативність семінарського заняття (закріплення та поглиблення здобутих раніше знань, набуття нових,формування в учнів умінь та навичок, зокрема самостійної роботи з першоджерелами, розвиток здібностей учнів, формування умінь застосовувати теоретичні знання на практиці, ступінь творчого мислення учнів, самоорганізація та самоконтроль)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ

Комунальний вищий навчальний заклад

 «Олександрійський педагогічний коледж

 імені В.О.Сухомлинського