Недоступність струмопровідних частин

___________________________________________________________________

Основні заходи забезпечення недоступності струмопровідних частин. Огорожі та вимоги ПУЕ до них. Оболонки та вимоги ПУЕ до них. Бар’єри та вимоги ПУЕ до них. Розміщення поза зони досяжності. Рекомендації ПУЕ щодо додаткового захисту від ураження електричним струмом у випадку прямого дотику в електроустановках напругою до 1 кВ.

_____________________________________________________________________________

Як показують статистичні дослідження [13], більше половини електротравм (біля 56 %) пов’язані з дотиком людини до струмопровідних частин електроустановок. До основних заходів забезпечення недоступності струмопровідних частин відносяться огорожі, оболонки, бар’єри, розміщення поза зони досяжності.

Огорожі

Огорожа – частина електроустановки, що забезпечує захист від прямого дотику з  боку можливого доступу.

Огорожі створюють неприступність струмопровідних частин електроустановки. Стаціонарні огорожі (корпуси, кожухи) застосовують в електроустановках до 1кВ, а сітчасті – в електроустановках як до, так і вище 1кВ. Захисні огорожі виготовляють металевими, їх необхідно надійно закріплювати, вони повинні мати достатню механічну міцність і довговічність.

Огорожі в електроустановках напругою до і вище 1 кВ повинні забезпечувати ступінь захисту не менше IP2X відповідно ГОСТ 14254, за винятком випадків, коли для нормальної роботи електрообладнання необхідно мати збільшені зазори порівняно зі ступенем захисту IP2X. У вказаних випадках електроустановки повинен обслуговувати спеціально підготовлений персонал.

Вхід за огорожу повинно бути можливим тільки за допомогою спеціального ключа або інструменту чи після зняття напруги зі струмопровідних частин.

При неможливості додержання вищевказаних умов слід встановлювати проміжні огорожі зі ступенем захисту не менше IP2X. Легкодоступні верхні горизонтальні поверхні огороджень повинні мати ступінь захисту принаймні IP4X.

Оболонки

Оболонка – огорожа внутрішніх частин електрообладнання, яка запобігає доступ до струмопровідних частин із будь-якого напряму.

Роль оболонки відіграють корпуси апаратів закритих конструкцій, а саме закритих комутаційних апаратів: комплектних пускових пристроїв (КПП), пакетних вимикачів (ПВ), рубильників, перемикачів, установочних автоматичних вимикачів, дистанційних електромагнітних приладів управління споживачами електроенергії тощо.

Аналогічно огорожам, оболонки повинні забезпечувати ступінь захисту не менше IP2X, їх необхідно надійно закріплювати, вони повинні мати достатню механічну міцність і довговічність.

Розкриття оболонки повинно бути можливим тільки за допомогою спеціального ключа або інструменту чи після зняття напруги зі струмопровідних частин.

Бар’єри

Бар’єр – об’єкт(частина електроустановки), який запобігає не навмисному прямому дотику, проте не перешкоджає навмисному прямому дотику.

Бар’єри, які виготовлені із ізоляційного матеріалу, повинні захищати людину від випадкового дотику до струмопровідних частин в електроустановках напругою до 1кВ або у випадку наближення до них на небезпечну відстань в електроустановках напругою вище 1кВ. Наявність бар’єру не виключає навмисного доторкання і наближення до струмопровідних частин у випадку обходу бар’єру.

Закріплювати бар’єри належить так, щоб їх неможливо було усунути не навмисно. Їх потрібно закріплювати так, щоб при зніманні не застосовувати ключі чи інструмент.

Розміщення поза зони досяжності

Зона досяжності – зона, доступна дотику із будь-якої точки поверхні, де зазвичай знаходяться люди, до межі, якої людина може досягнути, протягаючи голу руку без інструменту або будь-яких пристроїв у довільному напрямі.

Розташування неізольованих струмопровідних частин на недосяжній висоті або в неприступному місці забезпечує електробезпеку без огорожі (мається на увазі висота, недосяжна для ненавмисного доторкання до неізольованих струмопровідних частин рукою, чи інструментом, чи різного роду пристосуваннями). Наприклад, відстань від проводів однофазної мережі у місці уведення в будинок до поверхні землі –2750 мм. Висота підвісу проводів напруги до 1кВ в населеній місцевості унормовано як 6 м, від 1 кВ до110 кВ включно –7 м, 150 кВ –7,5 м, 220 кВ –8 м.

Відповідно ПУЕ, для захисту людини від ненавмисного дотику до частин струмопровідних частин електроустановок напругою до 1кВ їх розміщення повинно бути поза зони досяжності (не менше 2,5 м одна від одної частини у горизонтальному напрямі та 2,5 м до другої частини у вертикальному напрямі від поверхні, на якій знаходиться людина). Всередині зони досяжності не повинно бути частин, які мають різні потенціали та доступні для одночасного доторкання.

Заходи захисту від прямого дотику шляхом встановлення бар’єрів і розміщення поза зони досяжності допускається застосовувати тільки в електроустановках або їх частинах, які доступні тільки для кваліфікованого персоналу.

Для додаткового захисту від ураження електричним струмом у випадку прямого дотику в електроустановках напругою до 1 кВ ПУЕ рекомендує застосовувати пристрої захисного відключення (ПЗВ), який повинен реагувати на номінальний диференціальний струм відключення не більше 30 мА. Застосування ПЗВ не може бути єдиним заходом захисту від прямого дотику та не виключає необхідності застосування однієї з інших вищезазначених заходів.

__________________

_____________________________________________________________________________

Блокіровки безпеки

_____________________________________________________________________________Сутність блокіровки. Блокування електротехнічного виробу та сфери його застосування. Призначення блокіровок безпеки. Механічні блокіровки безпеки. Електричні блокіровки безпеки. Електромагнітні блокіровки безпеки. Спеціальні блокіровки безпеки.

_____________________________________________________________________________

Блокування – зміна режиму роботи (аж до зупинки) машини, приладу або пристрою, викликане раптовим порушенням нормальних умов їх експлуатації; запобігає помилкові дії при управлінні роботою технічного об'єкта. Здійснюється автоматично або вручну.

У стандартах термінології Міжнародної електротехнічної комісії (МЕК) вказано, що “блокування електротехнічного виробу призначено для запобігання або обмеження виконання операцій одними частинами виробу при певних станах або положеннях інших частин виробу з метою попередження виникнення в ньому неприпустимих станів або виключення доступу до його частин, що знаходяться під напругою” [46, с.15] (курсив мій. – МК).

Блокіровки безпеки застосовуються:

· в електроустановках, експлуатація яких вимагає періодичний доступ до струмопровідних частин (установки для випробування ізоляції підвищеною напругою, випробувальні та дослідні стенди тощо);

· в пусковій апаратурі, автоматичних вимикачах і рубильниках, які працюють в умовах підвищеної небезпеки (шахтні електроустановки, електроустановки на надводних транспортних засобах);

· в комутаційних апаратах, оперативні переключення яких може призвести до аварій і нещасних випадків.

Очевидно, призначення блокіровок безпеки полягає в неуможливлюванні доступу людини до неізольованих струмопровідних частин без попереднього зняття з них напруги, в попередженні оперативних і керуючих помилкових дій персоналу при експлуатації електроустановок, в підтриманні визначеного рівня електробезпеки та вибухозахисту електрообладнання тощо. Як правило, застосовуються механічні, електричні та електромагнітні блокіровки безпеки.

Механічні блокіровкибезпеки не дозволяють відкривати захисні огородження електроустановок, наприклад, приміщення щитових, відкривати комутаційні апарати тощо без попереднього зняття з них напруги. Роль механічних блокіровок виконують механічні замки, стопори, пружинно-стрижньові та гвинтові конструкції. Прикладом можуть бути контактні гнізда колодки розеток шнурового подовжувача, в якому контактні гнізда автоматично закриваються поворотною кришкою при вийманні вилки.

Принцип дії електричної блокіровкибезпеки полягає в здійсненні вимикання напруги від електроустановки в момент відкриття дверей огорож і дверець кожухів. За обставин дистанційного керування електроустановкою, перевага віддається блокувальним контактам, які безпосередньо включені в коло керування пускового апарату (магнітного пускача або контактора). У цьому випадку блокувальний контакт БК розриває коло живлення котушки магнітного пускача МП, зникає струм і магнітне поле котушки та відключається напруга від електроустановки. При закритті дверей електроустановка може включитися тільки за умови натиснення на кнопку “Пуск”, що спричинить подачу напруги та проходження струму по котушці. При цьому магнітне поле котушки притягне осердя, при цьому контакти замкнуться та здійсниться подача напруги на електроустановку (див. рис. 5.12).

Стрижньові електромагніти є основою електромагнітної блокіровки безпеки. При подачі напруги на обмотку електромагніта осердя втягується в котушку та замок відмикається. Це забезпечує розблокування органа управління електроустановкою. Електромагнітні блокіровки переважно застосовуються на відкритих і закритих розподільних пристроях (ВРП і ЗРП). Вони виконують роль засобу, що забезпечує необхідну послідовність вмикання та вимикання електрообладнання.

Існують спеціальні блокіровки безпеки, які проектують як дистанційно керовані. Вони використовують вимикачі, що працюють по радіоканалув межах прямої видимості на частотах 433 або 492 Мгц, на які не вимагається отримання дозволу в органах радіонагляду. Вихідна потужність у передавачів для таких пристроїв не більш 10мВт і вони передбачають наявність ручного управління на випадок виходу з ладу пульта управління.Більш досконалі багатофункціональні системи, керовані дистанційно по лініям стільникового зв’язку (від рос. “сотовой связи”) або через Інтернет.

_____________________________________________________________________________