Конвенція про заборону розроблення, виробництва й накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) й токсичної зброї та про їхнє знищення.

У 1974 р. СРСР і США підписали Договір про обмеження підземних випробувань ядерної зброї. Але особливе значення для приборкання гонки озброєнь мав підписаний двома країнами в 1979 р. договір ОСВ-2. Він не був ратифікований, хоча обидві сторони дотримувалися його положень.

Нарада з питань безпеки і співробітництва в Європі

Переговори й консультації з підготування Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі велися шість років (1969— 1975 рр.). У цій роботі брали участь представники 33 європейсь­ких країн (за винятком делегації Албанії), а також США й Кана­ди — держав, які відіграють велику роль у світовій та європейсь­кій політиці, у тому числі — як члени НАТО.

Нарада відбулася 31 липня— 1 серпня 1975 р. у столиці Фінляндії — м. Гельсінки.

Вона увінчалася підписанням 1 серпня Підсумкового акта — найважливішого політичного документа, що відіграє велику роль у формуванні міжнародних відносин і в наші дні.

Цей акт мав такі розділи:

з питань безпеки в Європі;

з економічного, науково-технічного співробітництва та охорони навколишнього середовища;

з гуманітарних питань;

з урахування й виконання положень Підсумкового акта; продовження розвитку міжнародних контактів, у тому числі — організації нових зустрічей і нарад, подібних до Гельсінської.

Такі зустрічі держав—учасниць загальноєвропейської наради відбу­лися згодом у Белграді (1977—1978 рр.) Мадриді (1980— 1983 рр.), Стокгольмі (1984—1987 рр.), Відні (1986—1989 рр,).

Одним із результатів форуму в м. Гельсінки стало створення постійної Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), яка до 90-х рр. охопила більш як 50 держав Європи, США і Канади.

Однак у 70-х рр. розрядка міжнародної напруженості, кульмі­нацією якої була Гельсінська угода 1975 р., не стала незворотною. Недовіра між країнами двох блоків, і насамперед — СРСР та США, не зникла, а, навпаки, загострилася.

Не було подолано логіки "холодної війни" і підозрілості між великими державами. На згортанні розрядки позначилося й економічне відставання СРСР та консервативні тенденції у його внутрішній і зовнішній політиці.

Радянсько-афганська війна

Найдужчого удару, що остаточно "поховав" розрядку, завда­ла радянська інтервенція в Афганістан, яка розпочалася 27 груд­ня 1979 р. введенням до цієї країни 100-тисячного "обмеженого" контингенту військ.

На міжнародній арені СРСР виявився практично в повній ізоляції. Вже 3 січня 1980 р. 52 держави — члени ООН зажадали термінового скликання Ради Безпеки з афганського питання, заявивши, що радянська збройна інтервенція дестабілізувала становище в регіоні й загрожує міжнародному миру та безпеці.

Радянську інтервенцію засудила Генеральна Асамб­лея ООН. Радянська агресія не знайшла підтримки навіть у більшості соціалістичних країн.

Дедалі негативніше ставлення до афганської війни формува­лось і в радянському суспільстві через великі людські втрати, матеріальні збитки. Але реальні кроки до припинення агресії в Афганістані СРСР зробив лише після 1985 р., коли на чолі радян­ського керівництва став М. Горбачов. Переговори між учасника­ми афганського конфлікту, що велися під егідою ООН, заверши­лися підписанням 14 квітня 1988 р. Женевських угод делегаціями Афганістану, Пакистану, а також СРСР і США як держав-гарантів. ООН спостерігала за виконанням Женевських угод, відповід­но до яких остаточне виведення радянських військ з Афганістану було завершено 15 лютого 1989 р.

ІІІ. КІНЕЦЬ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ" (ДРУГА ПОЛОВИНА 80 — 90-ті рр.)

Нове політичне мислення

Поступово в свідомості світової громадськості сформувалося різко негативне ставлення до ідеї насильницького розв'язання протистояння між Заходом і Сходом.

Після приходу до влади М. Горбачова в Москві почали розу­міти, що серйозна зовнішня політика неможлива без взаємних поступок.

Перебудова в СРСР привела до "нового політичного мислен­ня" його керівників.

"Нове політичне мислення" припускало визнання за. народом кожної країни його власного соціального й політичного вибору, забезпечення балансу інтересів усіх держав — чле­нів світового загалу.

Наголос робився на принципі мирноґо спів­існування як умові виживання і збереження цивілізації.

Новий радянський лідер розгорнув широку зовнішньополітичну діяльність.

У квітні 1985 р. СРСР припинив розгортання ракет СС-20, а в серпні ввів односторонній мораторій на ядерні випробування, який діяв 1,5 року.