Принципи фінансової системи

Львів 2013

Зміст

Вступ

Цілі державної регіональної фінансової політики

Фінансове законодавство

Внутрішні та зовнішні фактори залежності фінансової політики

Принципи фінансової системи

Спрямування фінансової політики

Основні завдання державної регіональної фінансової політики

Бюджетна політика

Кредитно-грошова політика

Фінансова автономія регіонів

Рівень фінансової автономії місцевих органів влади

Податкоспроможність території

Заходи підвищення конкурентоспроможності регіонів

Стратегічне завдання державної регіональної політики щодо забезпечення розвитку людських ресурсів

Висновок

Використані джерела

Вступ

     Державна регіональна фінансова політика є складовою частиною державної регіональної економічної політики. Вона є стрижнем усієї регіональної політики і потребує розробки й реалізації як самостійний інструмент впливу держави на процеси розвитку, що відбуваються в окремих її регіонах.

     Державна регіональна фінансова політика – являє собою систему заходів, що здійснюються центральною владою з метою управління процесом утворення, розподілу, перерозподілу та використання фінансових ресурсів в адміністративно-територіальних одиницях.

 Головним елементом у системі заходів державної регіональної фінансової політики є систематичне надання центральною владою допомоги владним органам тих територій, котрі не мають достатніх ресурсів для виконання покладених на них функцій.

      Загальноприйнятим і справедливим є той погляд, що можливості здобуття освіти та доступ до програм охорони здоров'я й соціального захисту не повинні залежати від регіону проживання громадянина. Країна, що ігнорує цей принцип, ризикує змарнувати свої людські ресурси та позбавити своїх громадян основних засобів, за допомогою яких вони можуть повністю реалізувати свій людський потенціал. Нерівність обумовлена міжрегіональною неоднаковістю обсягів баз оподаткування і має бути усунена в рамках державної регіональної політики.

Заходи щодо фінансового вирівнювання мають на меті забезпечити кожному місцевому самоврядуванню можливість надавати соціальні послуги на приблизно однаковому рівні за однакових ставок оподаткування. Оскільки дотації вирівнювання не прив'язані до фінансування конкретних видатків, ці трансферти працюють на вирівнювання видаткового потенціалу місцевого самоврядування на рівні області, міста та району. В такий спосіб дотації вирівнювання примирюють між собою мету вирівнювання та мету забезпечення розмаїтості місцевих бюджетів.

    Згідно з принципом єдності бюджетної системи України державна регіональна політика реалізується на основі Конституції України, законодавства про місцеве самоврядування, галузевого і бюджетного законодавства та загальнодержавних фінансових нормативів бюджетної забезпеченості.

Цілі державної регіональної фінансової політики

     Коротко окреслимо основні цілі державної регіональної фінансової політики України. Певною мірою ці цілі визначаються Конституцією України. Так, згідно зі статтею 95 Конституції України, бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами й територіальними громадами. Ці окремі положення Конституції України потребують розвитку в постановці конкретних цілей Державної регіональної фінансової політики.

Цілі державної регіональної фінансової політики:

 - забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку окремих адміністративно-територіальних одиниць;

 - зближення рівнів соціально-економічного розвитку окремих регіонів на основі надання фінансової допомоги територіям, які не мають достатніх ресурсів для виконання покладених на них функцій і обов'язків;

 - створення умов для надання громадських послуг за єдиними стандартами на всій території країни;

 - подолання відставання в розвитку соціально-культурної сфери та соціальної інфраструктури в малих містах, селах і селищах;

- зменшення й подолання диспропорцій територіального розміщення виробничих потужностей, усунення надмірної концентрації техногенних й екологічно небезпечних виробництв в окремих регіонах;

 - реструктуризація економічної та соціальної сфери депресивних територій і регіонів першої хвилі індустріалізації;

- створення умов для ефективного й раціонального використання природних і ресурсних можливостей територій;

- створення умов для міжрегіонального співробітництва як фактора підвищення ділової активності в країні;

 - розширення можливостей використання територіальних факторів економічного зростання на основі фінансової автономії місцевої влади, її ініціативи та підприємливості, зміцнення фінансових основ місцевого самоврядування як інституту суспільного розвитку і саморегуляції.

 Наведений перелік цілей взаємопов’язаний і може вважатися системою цілей державної регіональної фінансової політики. Реалізація цих цілей стане можливою лише за умови, коли на рівні центральної влади буде створено спеціальні цільові фонди фінансових ресурсів. У щорічних законах "Про державний бюджет України" має бути передбачено спеціальні видатки в рамках реалізації цілей державної регіональної фінансової політики. Такі видатки доцільно здійснювати на основі програмно-цільового методу.

Фінансове законодавство

     Правову основу і конкретні напрямки реалізації фінансової політики становить фінансове законодавство.

     У ньому повинна бути точно визначена компетенція всіх суб’єктів економічної системи щодо повноважень і відповідальності в фінансовій сфері. На основі чинного законодавства органи виконавчої влади на місцях видають нормативні акти для успішного втілення фінансової політики. Ці акти покликані конкретизувати механізм її виконання. Виконавча влада постійно здійснює заходи щодо удосконалення фінансового механізму реалізації фінансової політики.

Внутрішні та зовнішні фактори залежності фінансової політики

       Фінансова політика залежить від багатьох як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Зовнішніми є, зокрема, фактори залежності держави від економічних взаємовідносин з іншими державами щодо поставок сировини, матеріалів, інших ресурсів, обміну технологіями, експортних можливостей конкретного регіону, ступеню інтеграції до світової економічної системи тощо.

        Внутрішні фактори, які суттєво впливають на фінансову політику, - це форма власності на основні засоби виробництва, структура економіки, соціальний склад населення, рівень його добробуту, інтелектуальний рівень населення, стан розвитку економіки і організація грошового обігу, стабільність грошової одиниці, розвиток форм кредитування тощо. На фінансову політику впливають також інші фактори, що диктуються тими економічними умовами, які склалися на певному етапі економічного розвитку. З огляду на це фінансова політика є динамічним процесом, що змінюється і коригується з урахуванням практичної потреби.

Принципи фінансової системи

       У всіх державах фінансова політика реалізується через фінансову систему, діяльність якої ґрунтується на наступних принципах:

 - управління фінансами з врахуванням специфіки усіх ланок фінансової системи;

- єдність функцій всіх фінансових закладів;

- загальне керівництво з центру при активній участі усіх нижчих органів управління.

Основними методологічними принципами здійснення фінансової політики, тобто управління фінансами, є:

- залежність від кінцевої цілі;

 - макроекономічна збалансованість усіх галузей господарства;

- відповідність інтересам усіх членів суспільства;

- врахування внутрішніх та зовнішніх економічних умов на основі реальних можливостей.