Операційна система і сервісні програми

Звіт

Про проходження начальної практики

Студента групи КН-ІІ-1 Попченко Євгенія Сергійовича

База практики: Університет Третього Віку

Керівник практики:

від університету___________________________________

від підприємства Університет третього віку

Київ - 2014

Зміст

Вступ

Частина І. Загальна характеристика закладу

Частина ІІ. Індивідуальне завдання

Висновки

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

Навчальна практика грає важливу роль у підготовці майбутніх спеціалістів. Адже це фундамент, який допоможе реалізувати себе в професійній діяльності, а й в розв’язання проблем подальшої розбудови нашої держави.

Метою проведення навчальної практики є закріплення теоретичних знань, отриманих в процесі вивчення навчальної дисципліни «Основи програмування та алгоритмічні умови» та «Чисельні методи» та удосконалення практичних навичок роботи із сучасними технічними та програмними засобами комп’ютерної техніки.

Завдання практики. У результаті проходження навчальної комп’ютерної практики студенти повинні придбати наступні практичні навички:

- здійснювати постановку і аналіз задачі на проектування програми по опрацюванню різного роду інформації;

- розробляти алгоритм рішення поставленої задачі;

- розв’язувати задачі штатними засобами пакеті Mathcad та Excel;

- записувати розроблений алгоритм вигляді програми MathCad;

- реалізовувати алгоритм у вигляді програми-макросу мовою VBA;

Частина І. Загальна характеристика закладу

“Університет третього віку” – це інноваційний проект, що має на меті впровадження та практичну реалізацію принципу навчання впродовж всього життя, що допомагає пережити людям, які вийшли на пенсію, особистісну драму переходу від одного способу життя до іншого.

Особи похилого віку отримують необхідні для повноцінного існування в сучасному світі знання, відчувають себе потрібними суспільству, усвідомлюють, що життя продовжується і межі пізнання не існує. А ще “Університет третього віку” дозволяє пенсіонерам розкрити у собі ті таланти, які були притиснуті роботою, клопотами і родинними проблемами, дає можливість познайомитися з новими цікавими людьми.

30 травня закінчився другий навчальний рік в “Університет третього віку”, але вже з наступного року мають нагоду продовжити навчання на інших факультетах, нові слухачі – розпочати отримувати знання на факультетах, яких їх зацікавили найбільше.

Мета та завдання:

- Залучити якнайбільше людей до проекту «Університет третього віку»;

- Надати можливості для навчання та розвитку людям старшого покоління;

- Підтримувати фізичні, психологічні та соціальні здатності людей похилого віку;

- Сприяти розвитку діалогу між поколіннями;

- Залучити ресурси самих людей старшого віку для підвищення якості їх власного життя та активної участі у житті громадян.

В навчальному році 2012-2013 було створено 12 факультетів. Щотижня в Територіальному центрі проводились 21-26 лекцій. Звернулись згідно заяв 177 чол., але фактично відвідують лекції „Університету третього віку” 448 слухачів (відповідно до списків факультетів).
За І семестр 2012-2013 навчального року працювали такі факультети:
1. Інформатика (8 груп по 10 чол.) відвідують 80 чол. Викладають 8 студентів-волонтерів.
2. Англійська мова (4 групи по 14 чол.) відвідують 56 чол. Викладають 4 студенти-волонтери.
3. Німецька мова (2 групи по 11 чол.) відвідують 21 чол. Викладають 2 студента-волонтера.
4. Юридичний факультет відвідують 25 чол. Викладає спеціаліст-працівник Територіального центру.
5. Психологічний факультет відвідують (2 групи) 48 чол. Викладають 4 студента-волонтера.
6. Основи медицини та здорового способу життя відвідують 47 чол. Викладає працівник Територіального центру та фахівці Центру „Здоров’я” Печерського району.
7. Краєзнавство відвідують 50 чол. Викладає волонтер.
8. Літературний факультет відвідують 23 чол. Викладають 2 студента-волонтера.
9. Кіноклуб відвідують 30 чол. Викладає волонтер.
10. Мистецтво (3 групи) відвідують 40 чол. Викладає працівник Територіального центру та 2 студента-волонтера.
11. Хореографія (2 групи) відвідують 16 чол. Викладає волонтер.
12. Музичний ансамбль відвідують 12 чол. Викладає студент-волонтер.

  В „Університеті третього віку” викладають волонтери, студенти-волонтери, працівники Територіального центру, фахівці Центру „Здоров’я” Печерського району.

Частина ІІ. Індивідуальне завдання

Викладання предмету “Інформатика” слухачам

Університету третього віку.

Лекції 1-3

Тема: Апаратні засоби комп’ютера.

Мета: Ознайомити слухачів з основними складовими комп’ютера та їх призначенням.

Матеріал

Апаратні засоби (hardware) — сукупність усіх пристроїв, з яких складається комп'ютер, або які можуть додаватися до нього за необхідності.

До основних пристроїв комп'ютера належать:

· системний блок;

· дисплей (монітор);

· клавіатура.

Додатково до комп'ютера можна підключити:

· принтер — пристрій для виведення інформації на паперовий аркуш або на спеціальну термостійку плівку. Принтери бувають матричні, струминні, лазерні,світлодіодні.

· миша — пристрій для керування положенням курсора на екрані дисплея та для роботи з програмами;

· сканер — пристрій для введення з паперових носі­їв у комп'ютер графічних зображень і тексту.

· пристрій для роботи з лазерними та цифровими дисками (CD-RW, DVD-ROM);

· пристрої мультимедіа (модем, веб-камера, безперебійник).

Системний блок. До його складу входять:

· материнська плата;

· жорсткий (твердий) диск (вінчестер);

· пристрій для роботи з СD- та DVD-дисками;

· дисководи для гнучких дискет;

· блок живлення.

Материнська плата. Характеристикою її є архі­тектура. Застарілі моделі шини — ISA та VESA, остан­ні — РСІ, АGР. До складу материнської плати входять такі основні компоненти:

· процесор, який виконує всі розрахунки та оброб­лення інформації. Параметрами процесора є так­това частота і тип (модель). Тактова частота харак­теризує швидкість роботи процесора і виражаєть­ся в мегагерцах. Перший комп'ютер мав тактову
частоту 4,77 МГц. Останні моделі процесорів ма­ють тактову частоту понад 2 ГГц.

· оперативна пам'ять (RАМ) — містить програми ОС, прикладні програми, а також результати робо­ти процесора. Обмін інформацією відбувається ду­же швидко, оперативно, але дані зберігаються тіль­ки до перезавантаження або вимикання комп'ютера, тобто тимчасово.

· відеокарта — використовується для роботи з гра­фічними зображеннями.

· звукова карта — виконує оброблення звуків, мови;

· мережна карта — застосовується при роботі в ком­п'ютерній мережі;

· контролери (адаптери) — електроні плати для виконання обміну даними між процесором і зовнішними пристроями (наприклад, адаптер моніто­ра, адаптер портів для підключення принтера, ми­ші, джойстика, контролери додаткових пристро­їв — стримера, модема, сканера тощо). Контролери (адаптери) взаємодіють із процесором та опера­тивною пам'яттю через системну магістраль пере­дачі даних, яка називається шиною;

· порт — засіб для підключення периферійних пристроїв до материнської плати. Порти бувають паралельні — LPT1 та послідовні — СОМ1. Остан­нім часом набуває популярності порт USВ, який дає змогу підключати до 256 пристроїв.

Жорсткий диск (вінчестер).Він використовуєть­ся для постійного зберігання інформації.

При форматуванні диска на ньому формуються кон­центричні кола — доріжки, які розбиваються на сек­тори. Обмін інформацією між оперативною пам'яттю та диском відбувається секторами. Сектор стандартно­го розміру зберігає 512 байтів даних.

Кожний системний диск містить власну систему для збереження файлів, яка називається таблицею розмі­щення файлів (скорочено FАТ).

На логічному рівні вся сукупність секторів розгля­дається як неперервна однорідна послідовність із номе­рами секторів. Один або кілька секторів із суміжними номерами утворюють логічну одиницю розподілу зовні­шньої пам'яті (кластер). Розмір усіх кластерів на од­ному диску однаковий і залежить від ємності диска (чим більша ємність диска, тим більший розмір кластера, про що свідчать наведені нижче дані).

Файл розміщується послідовно у всіх знайдених віль­них кластерах, номери яких зберігаються в таблиці FАТ. При вилученні файла його кластери (які можуть бути розміщені в різних місцях диска) стають вільними. Ви­никає фрагментація дисків, яка збільшує час доступу до файлів та ускладнює їх відновлення.

Пристрій для роботи з оптичними та лазерни­ми накопичувачами. Він використовується для збере­ження великих обсягів інформації. Останнім часом усе більшу популярність набувають цифрові диски (DVD), які можуть зберігати понад 9 Гбайт інформації.

Дисплей.Він призначається для відображення тек­стової, графічної та відеоінформації. Основними харак­теристиками дисплея є роздільна здатність, кількість ко­льорів (палітра), розмір екрана.

У текстовому режимі на екран виводяться тільки символи (25 рядків, у кожному — 80 символів). Поточ­не місце екрана для введення символів позначаєтьсяблимаючим значком, який називається курсором.

У графічному режимі на екран виводяться зобра­ження, що складаються із точок (пікселів). Кількість точок характеризує роздільну здатність дисплея.

Клавіатура.Вона служить для введення в комп'ю­тер інформації від користувача. Клавіатуру умовно мо­жна поділити на такі блоки:

• функціональні клавіші;

• алфавітно-цифровий блок;

• блок клавішей керування курсором;

• блок цифрової клавіатури.

Лекції 4-6

Тема: Програмне забезпечення комп’ютера.

Мета: Ознайомити слухачів з поняттям програмного забезпечення та його класифікації.

Матеріал

В основу роботи комп'ютерів покладено програмний принцип, який полягає в тому, що комп'ютер виконує дії у відповідності до програми, що задана заздалегідь. Цей принцип забезпечує універсальність використання комп'ютера: у певний момент розв'язується задача відповідно до обраної програми. Після її завершення у пам'ять завантажується інша програма, що розв'язує іншу задачу, і т.д.

В основу роботи комп'ютерів покладено програмний принцип, який полягає в тому, що комп'ютер виконує дії у відповідності до програми, що задана заздалегідь. Цей принцип забезпечує універсальність використання комп'ютера: у певний момент розв'язується задача відповідно до обраної програми. Після її завершення у пам'ять завантажується інша програма, що розв'язує іншу задачу, і т.д.

Комп'ютерна програма (computerprogram) — запис алгоритму розв’язування задачі у вигляді послідовності команд або операторів мовою, яку розуміє комп'ютер.

Для нормального розв'язання задач на комп'ютері потрібно, щоб програма була налагоджена, не потребувала доробок і мала відповідну документацію. Тому стосовно роботи на комп'ютері часто використовують термін «програмний засіб».

Програмний засіб — програма або сукупність програм на носієві даних із програмною документацією, розроблених відповідно до стандартів й інших нормативних документів і придатних для використання за своїм призначенням.

Програмне забезпечення (software) — сукупність програм, процедур і правил, а також документації, що стосуються функціонування системи обробки даних.

Програмне забезпечення ПК поділяють на такі основні класи:

1. Операційна система та сервісні програми.

2. Інструментальні мови і системи програмування.

3. Прикладні системи.

Операційна система і сервісні програми

Операційна система — це сукупність програмних засобів, що забезпечують управління апаратними ресурсами обчислювальної системи і взаємодію програмних процесів з апаратурою, іншими процесами та користувачем.

Операційна система виконує такі функції: управління пам'яттю, введенням-виведенням, файловою системою; взаємодією процесів; диспетчеризацію процесів; захист інформації; облік використання ресурсів; обробки командної мови; виявлення різних моментів, що виникають у процесі роботи, і відповідну реакцію на них (наприклад, при помилкових ситуаціях).

Ядро ОС доповнюється набором сервісних програм. За їх допомогою виконують початкову розмітку магнітних дисків, установлюють параметри зовнішніх пристроїв, проводять тестування та оптимізацію роботи з ними, архівацію файлів, боротьбу з вірусами, стикування комп'ютерів у мережі та ін.

Операційна система і сервісні програми потрібні для роботи кожного комп'ютера. Вони, як правило, постачаються разом з ним незалежно від сфери застосування.

У наш час найбільш поширеними є наступні ОС: WINDOWS, MS DOS, UNIX, OS/2 тощо.