Завдання та права комісії з питань охорони праці.

Відповідно до ЗУ «Про охорону праці» на підпр-тві з кіл-ю працівників 50 і більше осіб рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань ОП. Комісія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом трудового колективу та власника і ств-ся з метою залучення представників власника й тру­дового колективу до співробітництва в галузі управління ОП на підприємстві, узгодженого вирішення питань, що виникають у цій сфері.

До складу комісії: від власника вкл. спеціалісти з без­пеки й гігієни праці, виробничої, юридичної та інших служб під­приємства, від трудового колективу реком-ться працівники основних професій, уповноважені трудових колективів з питань праці, охорони праці, представники профспілок.

Основними завданнямикомісії є:

— захист прав та інтересів працівн. у сфері ОП;

— підготовка на основі аналізу стану безпеки й умов праці на вир-ві рекомендацій власникові і працівникам щодо профілактики виробн. травматизму та проф.. захворювань,

—  узгодження позицій сто­рін у вирішенні практ. питань у сфері ОП з метою за без-ня поєднання інтересів держави, власника і труд. колективу, кожного працівника, запоб-ня конфліктам;

—вироблення пропозицій щодо включення до колективного договору окремих питань з охорони праці та використання коштів на заходи з охорони праці підприємства.

Комісія має право:

— звертатися до власника або уповноваженого ним органу, органу самоврядування трудового колективу, профспілкового комітету(комітетів) з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці;

— створювати робочі групи з числа членів комісії для виробництва узгоджених рішень з конкретних питань охорони праці із залученням до їх складу на договірній основі за погодженням сторін відповідних фахівців, експертів, інспекторів державного нагляду за охороною праці;

— одержувати від окремих працівників, служб підприємства, профспілкового комітету (комітетів) необхідну інформацію;

— встановлювати ступінь вини потерпілого в порядку, визна­ченому трудовим колективом за поданням власника та профспіл­кового комітету, при вирішенні питання про розміри одноразової допомоги, коли нещасний випадок стався внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці і факт наявності його вини встановлено комісією з розслідування нещас­них випадків;

— здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з питань ОП безпосередньо на робочих місцях, забезпе­ченням працівників засобами колективного й індивідуального захисту, змиваючими та знешкоджуючими засобами, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою і за станом використання санітарно-побутових приміщень тощо;

— ознайомлюватися з будь-яким матеріалом з питань охорони праці, аналізувати стан умов та безпеки праці на підприємстві, виконання відповідних програм і колективних договорів;

— бути доступною на всі ділянки виробництва й обговорюй ти з працюючими питання охорони праці;

— делегувати своїх представників для участі у розв'язанні разом з представниками державного нагляду за охороною праці конфліктів, пов'язаних з відмовою працівника виконувати доручену роботу з мотивів небезпечної для його здоров'я чи життя виробничої ситуації на підприємстві, де відсутня профспілкова організація, а також в обговоренні питань охорони праці власником або уповноваженим ним органів — профспілковим комітетом чи органом самоврядування трудового колективу.

Комісія здійснює свою діяльність на основі планів, що розробляються на квартал, півріччя чи рік і затверджуються нею.

Суть, принципи та види контролю за охороною праці на підприємстві.

Однією з основних складових системи управління охороною праці є контроль за охороною праці.

До основних форм контролю за ОП на підприємстві належать:

— відомчий контроль вищими органами, що здійснюється шляхом систематичної перевірки міністерствами й відомствами дотримання умов стандартів, норм і правил охорони праці та трудового законодавства на підлеглих їм підприємствах;

— оперативний контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства. Він полягає в перевірці організаційно-технічного забезпечення безпеки праці на відповідність норматив­ним вимогам;

— громадський контроль, який здійснює профспілковий комі­тет через уповноважених трудових колективів та комісію з охо­пи праці;

— адміністративно-громадський контроль, що може здійснюватися на основі триступінчастої системи. Триступінчаста система являє собою: перший ступінь — ділянка цеху, другий— цех, третій ступінь— підприємство.

Залежно від характеру та обсягу контролю передбачаються такі види перевірок:

— перевірка нормативних умов — це контроль умов праці на робочих місцях і ділянках, технологічних та виробничих місцях, а також процесів на відповідність нормативним вимогам, а саме: контроль додержання правил та норм безпосередніми виконав­цями, забезпеченості інвентарем, стану робочих місць і ділянок тощо. Він здійснюється на виконавчому рівні;

— організаційно-технічна перевірка передбачає контроль за організаційно-технічним забезпеченням безпеки праці в підрозділах і реалізується на рівні організаторів та виконавців робіт;

— комплексна перевірка — контроль підрозділів за всіма ас­пектами діяльності в галузі охорони праці; управлінського, орга­нізаційного, технічного забезпечення безпеки праці; організації виконуваної профілактичної роботи, створення і додержання нор­мативних умов; аналізу статистики травматизму тощо.

— цільова перевірка — це контроль, який передбачає поглиблену перевірку певного виду діяльності підрозділів з охорони праці (додержання правил експлуатації вантажопідйомних машин, будівель і споруд, електричного чи іншого устаткування, забезпечення спецодягом тощо) на відповідність нормативним Вимогам.

Система контролю повинна формуватися на основі певних уніфікованих принципів та концептуальних підходів.

І. Контроль повинен бути безперервним у часі

2. К. має бути повним, всебічним, об'єктивним;

3. К. повинен бути випереджаючим (чи запобіж­ним)

4. Система контролю має бути пов'язана з екон. механізмом регулювання та мотивацією безпечної роботи.

5. Контроль повинен бути ефективним.