Розкрийте зміст організації контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.

Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю є особливою правозастосувальною діяльністю спеціально уповноважених органів, спрямованою на захист трудових прав людини, їх здійснюють спеціально уповноважені на те органи й інспекції, що не залежать від роботодавця. Центральні органи державної виконавчої влади здійсн контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об’єднання. Органи: Державну інспекцію праці Міністерства праці та соціальної політики України; Державний комітет по нагляду за охороною праці України; Державну інспекцію охорони праці Комітету України по нагляду за охороною праці; Міністерство екології та природних ресурсів України; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи і заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України; органи державного енергетичного нагляду Міністерства енергетики й електрифікації України.
Місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів у межах відповідної території:забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці; формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення; здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці.

Ці органи створюють систему органів нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю й охорону здоров'я підприємствами (установами, організаціями) всіх форм власності і діють на основі відповідних нормативно-правових актів, що регламентують їхню діяльність.

Державна інспекція виконує, зокрема, такі функції:а) контролює додержання законодавства про працю на підприємствах, вимагає усунення виявлених порушень;
б) вносить на розгляд власника (керівника) підприємства або уповноваженого ним органу, органів державної виконавчої влади пропозиції, спрямовані на усунення і попередження порушень законодавства про працю, а у разі необхідності доводить їх до відома органів прокуратури;в) складає у випадках, передбачених законодавством, протоколи про адміністративні правопорушення вимог законодавства про працю, а також розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення згідно із законодавством;г) сприяє організації правового навчання власників (керівників) підприємств або уповноважених ними органів та проведенню роз'яснювальної роботи щодо законодавства про працю;д) веде прийом громадян, розглядає листи, заяви, скарги громадян, підприємств з питань додержання законодавства про працю. При цьому посадові особи Держ інспекції не виступають як посередники чи арбітри під час розгляду індивідуальних трудових спорів, зберігають конфіденційність джерела інформації (скарги) про порушення зак-ва про працю.

В чому суть соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань і що є джерелом фінансування соціального страхування?

Закон визначає такі завдання страхування від нещасного випадку (ст. 1):

— вжиття профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання не­щасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

— відновлення здоров я та працездатності потерпілих на ви­робництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

— відшкодування матеріальної й моральної шкоди застрахо­ваним і членам їх сімей.

Найголовнішим завданням вважається не відшкодування шкоди _від нещасного випадку, як випливає з назви Закону, а завдання що­до вжиття профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та профзахворюванням на виробництві.

Основними принципами страхування від нещасного випадку (ст.5)є:

— паритетність держави, представників застрахованих осіб і роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

— своєчасне й повне відшкодування шкоди страховиком;

— обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, працюючих на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також до­бровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, і громадян — суб'єктів підприємницької ді­яльності;

— надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

— диференціація страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;

— формування й витрачання страхових коштів на солідарній основі;

— економічна заінтересованість суб'єктів страхування в по­ліпшенні умов і безпеки праці;

— цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

Сам факт вступу на роботу або до навчального закладу людини свідчить про те, що вона застрахована незалежно від фактичного виконання роботодавцем своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків. Застрахованій особі видається свідоцтво вста­новленого зразка. Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціаль­ного страхування. Управління ним здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.