Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Аналіз, прогнозування та профілактика нещасних випадків та професійних захворювань.Імовірнісно-статистичні та детерміністичні методи аналізу травматизму. Мета та завдання профілактики нещасних випадків професійних захворювань і отруєнь на виробництві. Основні заходи щодо запобігання травматизму та професійних захворювань. Практична робота: «Розрахунок показників травматизму (частоти, важкості, матеріальних наслідків)». Основні терміни та визначення ( згідно ДСТУ 2293) Травма –порушеність анатомічної цілісності організму людини, або його функцій внаслідок дії факторів зовнішнього середовища. Виробнича травма – травма що сталася внаслідок дії виробничих факторів. Виробничий травматизм –явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві. Нещасний випадок –непередбачений збіг обставин і умов, за яких заподіяна шкода здоров’ю, або настала смерть людини. Нещасний випадок на виробництві –раптове погіршення стану здоров¢я чи настання смерті працівника внаслідок короткочасного тривалістю не довше однієї робочої зміни впливу небезпечного або шкідливого фактора під час виконування ним трудових обов¢язків. Акт про нещасний випадок на виробництві – офіційний документ, що його складає комісія з розслідування нещасного випадку, внаслідок якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність на один день і більше, або виникла необхідність перевести його на іншу (легшу) роботу терміном не менш, ніж на один день, або в разі його смерті. Професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.  Гострі професійні захворювання (інтоксикації) – хвороби, які виникають раптово, після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу відносно високих концентрацій хімічних речовин, що знаходяться в повітрі робочої зони, або рівнів чи доз інших несприятливих факторів. Охорона здоров’я працівників – комплекс заходів спрямованих на збереження здоров’я працівників з урахуванням категорії виконуваних робіт та виробничого середовища Професійний відбір – сукупність заходів, метою яких є відбір осіб для виконання певного виду трудової діяльності за їх професійними знаннями, анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями, станом здоров’я та віком Страховий ризик – обставини, унаслідок яких може статися страховий випадок. (згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»). Страховий випадок- нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Змістовий модуль 2 Основи виробничої безпеки
1. Праця та фізіологічні особливості різних видів діяльності. Основи фізіології праці. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності людини. Втома. Загальні підходи до оцінки умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці.Категорії робіт за ступенем важкості. Поняття гігієни праці та виробничої санітарії. Головні принципи та завдання гігієни праці
2. Гігієнічна класифікація умов праці. Гігієна праці, її значення. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці. Класифікація умов праці.
3. Класифікація шкідливих факторів виробництва. Класифікація шкідливих факторів виробництва. Виробниче середовище і фактори, що його формують. Принципи їх гігієнічної оцінки.
4.Сутність професійної орієнтації та її елементів. Види та методи професійного відбору (добору). Сутність, мета і основні принципи професійної орієнтації населення. Загальна характеристика нормативних документів, які регламентують профорієнтаційні заходи. Загальна характеристика видів та методів здійснення професійного відбору (добору). Нормативні документи, що регламентують здійснення професійного відбору
5. Засоби індивідуального, колективного та комплексного захисту. Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ), їх класифікація (згідно ГОСТ 12.4.011-89). Характеристика ЗІЗ органів дихання, особливості їх застосування. Види спецодягу (залежно від захисних властивостей). Комплексні ЗІЗ. Загальна характеристика засобів колективного захисту працівників.
.
Основні терміни та визначення ( згідно ДСТУ 2293) Гігієнічна характеристика умов праці – визначення і оцінка стану умов праці (робочого місця, виробничого середовища, трудового процесу) щодо відповідності їх державним санітарним нормам, правилам, гігієнічним нормативам. Безпечні умови праці;безпека праці – стан умов праці, за яких вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих факторів усунуто, або вплив шкідливих виробничих факторів не перевищує гранично допустимих значень Вимоги безпеки праці –вимоги, встановлені актами законодавства, нормативними і проектними документами, правилами та інструкціями, виконання яких забезпечує безпечні умови праці та регламентує поведінку працівника Небезпечний (виробничий) фактор – виробничий фактор, вплив якого на працівника в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння або іншого раптового різкого погіршення здоров¢я або смерті Шкідливий (виробничий) фактор – виробничий фактор, вплив якого за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності і (або) негативного впливу на здоров¢я нащадків. В залежності від кількісної характеристики (рівня, концентрації тощо) і тривалості впливу шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним Категорія робіт – розмежування робіт за тяжкістю праці, напруженістю, ступенем професійної небезпеки (шкідливості) Важкість праці – характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залученості до роботи м’язів та відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження (див. ДСТУ 3038-95) Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему Виробнича санітарія - система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів запобігання впливу на працівників шкідливих виробничих факторів Гігієна праці– галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників, його зумовленість умовами праці й на цій основі обґрунтовує заходи та засоби щодо збереження і зміцнення здоров’я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці Гігієнічний норматив –кількісний показник, який характеризує оптимальний чи допустимий рівень факторів навколишнього і виробничого середовища Гігієнічні вимоги – комплекс вимог до об’єкта дослідження, які виключають його шкідливий вплив на здоров’я людини та навколишнє середовище ( ДСТУ 3038-95) Професійне інформування – система заходів щодо накопичення і розповсюдження відомостей про зміст і перспективи сучасних професій та вимоги, що висуваються до особи, яка бажає їх набути, форми й умови оволодіння різними спеціальностями, можливості професійно-кваліфікаційного зростання, стан та потреби ринку праці, формування професійних інтересів, намірів та мотивацій особи. (ПКМУ; від 27.01.1994№ 48)Професійна консультація – науково організована система взаємодії психолога-профконсультанта та особи, що потребує допомоги у виборі або зміні професії чи виду діяльності, на основі вивчення індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я особи та з урахуванням потреб ринку праці.Професійний добір – система профдіагностичного обстеження особи, спрямована на визначення конкретних професій, найбільш придатних для оволодіння нею.Професійний відбір – система профдіагностичного обстеження особи, спрямована на визначення ступеня її придатності до окремих видів професійної діяльності згідно з нормативними вимогами.Професійна адаптація – комплексна система заходів, покликана сприяти процесу пристосування особи до психологічних та організаційно-технічних особливостей професійної діяльності на виробництві, успішному професійному становленню працівника.Засіб індивідуального захисту – спорядження, що призначається для носіння користувачем з метою забезпечення його захисту від однієї або кількох видів небезпеки для життя чи здоров'я (Наказ Держгірпромнагляду від24.03.2008 № 53)Засіб колективного захисту (працівників)– засіб захисту, конструктивно і (або) функціонально пов’язаний з виробничим обладнанням, виробничим процесом, виробничим приміщенням (будівлею) або виробничим майданчиком
1.Мікроклімат виробничих приміщень. Робоча зона та повітря робочої зони. Мікроклімат робочої зони. Нормування та контроль параметрів мікроклімату. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
2. Забруднення повітря виробничих приміщень. Склад повітря робочої зони: джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами (газами, парою, пилом, димом, мікроорганізмами). Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин. Контроль за станом повітряного середовища на виробництві. Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони.
3.Вентиляція виробничих приміщень Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну. Природна вентиляція. Системи штучної (механічної) вентиляції, їх вибір, конструктивне оформлення. Місцева (локальна) механічна вентиляція. Основні терміни та визначення Мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях – умови внутрішнього середовища приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням і визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури поверхонь, що оточують людину та інтенсивності теплового (інфрачервоного) опромінення. Оптимальні мікрокліматичні умови – поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції, забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності. Допустимі мікрокліматичні умови– поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. Шкідлива речовина– речовина, яка, при контакті з організмом людини, може викликати захворювання чи відхилення у стані здоров'я, як під час впливу речовини, так і в подальший період життя теперішнього і наступних поколінь. Гранично допустима концентрація (ГДК)шкідливої речовини у повітрі робочої зони – така максимальна концентрація даної речовини в повітрі робочої зони, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) не призводить до зниження працездатності та/чи захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не чинить несприятливого впливу на здоров'я нащадків. Вентиляція– сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам. Кондиціонування повітря– створення та автоматичне підтримування в приміщенні заданих або таких, що змінюються за певною програмою метеорологічних умов, які є найбільш сприятливими для працівників чи для нормального перебігу технологічного процесу. Практична робота«Визначення параметрів мікроклімату»
1. Шум, вібрація, ультразвук та інфразвук: джерела, класифікація, вплив на людину, заходи та засоби захисту Параметри звукового поля (звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість). Класифікація шумів (за походженням, характером, спектром, часовими характеристиками). Нормування шумів, вимірювальні прилади. Характеристика рівнів шуму для різних видів трудової діяльності з урахуванням виду трудової діяльності Вібрація, джерела, класифікація і характеристики. Гігієнічне нормування вібрацій. Методи контролю параметрів вібрацій. Ультразвук. Джерела та параметри інфразвукових та ультразвукових коливань. Нормування та контроль їх рівнів . Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку.
2. Іонізуюче випромінювання: методи вимірювання, заходи та засоби захисту на виробництві. Виробничі джерела, іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання. Типові методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання у виробничих умовах.
3. Випромінювання оптичного діапазону (інфрачервоні, ультрафіолетові, лазерні) Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону. Особливості інфрачервоного (ІЧ), ультрафіолетового (УФ) та лазерного випромінювання, їх нормування, методи контролю. Засоби та заходи захисту від ІЧ та УФ випромінювань. Класифікація лазерів за ступенями небезпечності лазерного випромінювання. Захист від лазерного випромінювання.
Основні терміни та визначення Шум – коливання частинок навколишнього середовища, що сприймається органами слуху людини як небажані сигнали (згідно ДСТУ 2325-93) Вібрація – рух матеріальної точки або механічної системи, при якому чергове зростають і спадають за часом значення величини, що характеризує цей рух (згідно ДСТУ 2300-93) Демпфування (вібрації) – зменшення рівня вібрації внаслідок розсіювання механічної енергії і перетворення її в інші види, зокрема теплову. Інфразвук– коливання в пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою меншою за 20 Гц. Радіаційна безпека – дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки; ( ЗУ№ 39/95-ВР від 08.02.1995)
1. Освітлення виробничих приміщень, класифікація, основні вимоги. Основні світлотехнічні поняття, кількісні та якісні показники освітлення. Природне, штучне, суміщене освітлення. Класифікація виробничого освітлення. Основні вимоги до виробничого освітлення.
2. Нормування освітлення Нормування природного і штучного освітлення, розряди зорової роботи. Загальні вимоги до систем освітлення. Експлуатація систем виробничого освітлення. Джерела штучного освітлення, види ламп і світильників.
Питання для самостійного опрацювання 1. Небезпечні та шкідливі психофізіологічні виробничі чинники. Небезпечні та шкідливі психофізіологічні виробничі чинники. Загальні підходи до оцінки умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці.
Практична робота:«Розрахунок природного та штучного освітлення» Основні терміни та визначення Світловий потік(Ф)– потужність світлового видимого випромінювання, що оцінюється оком людини за світловим відчуттям. Одиницею світлового потоку є люмен (лм) — світловий потік від еталонного точкового джерела в одну канделу (міжнародну свічку), розташованого у вершині тілесного кута в 1 стерадіан Сила світла(І)– це величина, що визначається відношенням світлового потоку (Ф) до тілесного кута (ω), в межах якого світловий потік рівномірно розподіляється: За одиницю сили світла прийнята кандела (кд) — сила світла точкового джерела, що випромінює світловий потік в 1 лм, який рівномірно розподіляється всередині тілесного кута в 1 стерадіан. Яскравість(В)— визначається як відношення сили світла, що випромінюється елементом поверхні в даному напрямку, до площі поверхні, що світиться: Одиницею яскравості є ніт (нт) — яскравість поверхні, що світиться і від якої в перпендикулярному напрямку випромінюється світло силою в 1 канделу з 1 м2. Освітленість(Е)– відношення світлового потоку (Ф),що падає на елемент поверхні, до площі цього елементу. За одиницю освітленості прийнято люкс (лк) – рівень освітленості поверхні площею 1м2, на яку падає рівномірно розподіляючись, світловий потік в 1 люмен. Фон– поверхня, що безпосередньо прилягає до об'єкта розпізнавання, на якій він розглядається. Фон характеризується коефіцієнтом відбиття поверхні р, який являє собою відношення світлового потоку, що відбивається від поверхні, до світлового потоку, що падає на неї. Контраст між об'єктом і фономхарактеризується співвідношенням яскравостей об'єкта розпізнавання (крапка, лінія, знак та інші елементи, що потребують розпізнавання в процесі роботи) та фону. Контраст між об'єктом і фоном визначається за формулою: Видимість– характеризує здатність ока сприймати об'єкт. Видимість залежить від освітленості, розміру об'єкта розпізнавання, його яскравості, контрасту між об'єктом і фоном, тривалості експозиції та визначається за формулою:
|
||||||||||||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 216. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |