Орієнтування карти на місцевості

При користуванні картою на місцевості постає потреба в її орієнтуванні. Сутність орієнтування карти на місцевості полягає в її розміщенні таким чином, щоб напрямки ліній на карті стали паралельними напрямам горизонтальних проекцій відповідних ліній місцевості, напрямки бокових рамок листа карти співпадали з напрямком географічного меридіана.

Орієнтування карти може бути виконане за допомогою компаса або бусолі, по лініях місцевості і візуванням на орієнтир.

Орієнтування по компасу застосовують в районах, де мало орієнтирів, наприклад, у лісі. Бусоль або компас повинні мати градуйовану шкалу. Компас має шкалу звичайно від 0° до 360°, шкала бусолі має менший діапазон (декілька градусів у кожний бік відносно нульового діаметру бусолі). Бокові ребра бусолі паралельні її нульовому діаметру, що проходить через відлік 0° та 180° (рис. 3.6).

Орієнтування карти може виконуватися по істинному меридіану, або по лініях координатної сітки.

При орієнтуванні по істинному меридіану бокове ребро бусолі співпадає з західною або східною стороною рамки карти, яка являє напрям істинного меридіана (рис.З.6 а). Карту повертають разом з розташованою на ній бусоллю доки північний кінець магнітної стрілки не зупиниться на відліку, що дорівнює схиленню магнітної стрілки δ.

Рисунок 3.6 - Орієнтування карти

При орієнтуванні карти по лініях координатної сітки бусоль розташовують на карті так, щоб одне з її бокових ребер співпадало з вертикальною лінією (вісь абсцис X) координатної сітки (рис. 3.6 б).

Далі карту повертають разом з бусоллю доки північний кінець магнітної стрілки не зупиниться на відліку П, що дорівнює поправці на схилення магнітної стрілки δ і зближенню меридіанів γ

(П = δ-γ).

Значення схилення магнітної стрілки та зближення меридіанів приведені на графіку в лівому нижньому листі карти. Необхідно враховувати зміни магнітного схилення за той час, що минув з дати складення карти. Величина річного коливання схилення магнітної стрілки приводиться на карті.

Орієнтування карти по лініях місцевості застосовують, якщо точка стояння знаходиться на прямолінійному географічному об'єкті, який чітко визначається на карті, наприклад, лінії мереж енергопостачання, зв'язку, шосейні дороги та залізниці, просіки в лісі та ін. Карту розташовують так, щоб відповідні лінії на карті та місцевості стали паралельними одна одній.

При орієнтуванні візуванням на орієнтир необхідно визначити своє положення на місцевості і на карті. Візирну лінійку прикладають до зображення точок стояння і орієнтира, а карту повертають таким чином, щоб напрямок ребра лінійки співпав з напрямком на орієнтир в натурі.