Тема. Психосоматичні порушення харчової поведінки та захворювання шлунково-кишкового тракту

Завдання для виконання

Підготувати структурно-логічну схему та словник термінів із питань:

Семінарське заняття № 3

Тема. Дослідження психосоматичних розладів за допомогою методики «Оцінна шкала повторного соціального пристосування» (за Т. Холмсом, Р. Райхом)

Мета:ознайомлення студентів з основними методами діагностики в психосоматиці; опанування методики дослідження психосоматичних розладів.

План

1. Діагностика в психосоматиці.

2. Методика «Оцінна шкала повторного соціального пристосування» (за Т. Холмсом, Р. Райхом).

Теоретичні відомості

У першому питанні доцільно розглянути різні методи психодіагностики психосоматичних розладів, зокрема: діагностична бесіда та алгоритм її проведення; психологічні тести в психосоматичній практиці; проективні методики; особистісні опитувальники; тести для виявлення різних форм психічних розладів (тривожних, депресивних та інші).

2.1964 року американські соціологи-дослідники Т. Холмс і Р. Райх висунули гіпотезу, що люди щоденно потрапляють під вплив великої кількості негативних подій, які є частиною їхнього життя. Ці негативні чинники мають кумулятивну тенденцію, що призводить до виникнення психосоматичних розладів.

Для вивчення щоденного стресу Холмс і Райх провели опитування 2500 чоловік, що дало підґрунтя розробити анкету з 43 подіями повсякденного життя. Події умовно можна поділити на чотири групи, що стосуються особистого життя, сімейних, професійних і фінансових проблем. Процедура кількісного оцінювання впливу повсякденних стресових ситуацій передбачала у великому популяційному дослідженні оцінити в балах, скільки досліджуваному потрібно зусиль, щоб адаптуватися до тієї чи іншої ситуації, яка вказувалась в анкеті. Це дослідження довело, що найважчою для адаптації подією є «смерть партнера», яка оцінювалася в максимально – 100 балів. Мінімально оцінювалася зміна звичного проведення відпустки або святкування якоїсь події. Так з'’явився кількісний показник – одиниця життєвих змін, або «Life Change Units» (LCU), що відображає суму балів тих подій, які відбулися за останні півроку, рік.

З'’ясувалося, якщо людина LCU має менше 150 балів, то вірогідність захворіти найближчим часом невелика. Якщо ж упродовж року подій накопичилося від 150 до 300, то вірогідність захворіти становила 50 %, а якщо понад 300 балів, то шансів захворіти на психосоматичні розлади в найближчі 3 місяці становить 85 %, із сумою балів від 200 до 150 ризик фізичної реакції на стрес складатиме близько 30 %.

За допомогою анкети було проведено багато досліджень, які довели, що не лише захворюваність різними хворобами, але й кількість ускладнень (інфарктів при нестабільній гіпертонії, післяопераційних ускладнень, виразкових кровотеч і т. д.) і навіть смертельних випадків пропорційно залежали від кількості негативних подій, які відбулись останнім часом.

Було помічено, що існують певні характерні стреси у різних категорій людей, які обумовлюють різні клінічні синдроми. Так, з'’ясувалося, що відчуття втрати супроводжується депресивними синдромами, а загрозливі ситуації призводять до тривожних розладів. Для жінок характерними є стресові події в особистому житті, а для чоловіків – у професійній діяльності. Особливо вразливий організм у періоди так званих «життєвих криз», періодів гормональних і психофізіологічних перебудов. До таких періодів відносяться пубертатний період, вагітність, роди, клімакс. Гормональні перебудови в такі періоди завжди супроводжуються вираженими психологічними і соціальними змінами.

Таблиця 2.5 − Оцінна шкала повторного соціального пристосування Холмса і Райха. Social Readjustment Rating Scale (SRRS)

1996 року схоже дослідження було проведено Дж. Віткін на вибірці 2300 жінок з різних штатів у США. Віткін виявила багато відмінностей між новими оцінками стрес-подій і старими оцінками, що були отримані Холмсом і Райхом. У таблиці подані порівняльні оцінки стресогенності подій, що характеризують соціально-психологічні стреси у сучасному суспільстві.

Таблиця 2.6 − Порівняльна таблиця оцінної шкали повторного соціального пристосування (SRRS)

У графі «нова оцінка» представлені дані Дж. Віткін, що зібрані в 1990-х роках, у графі «старі оцінки» – дані 1960-х років.

Для більшої наочності зміни наповнення стресами життєвих подій Дж. Віткін представила десять найбільш стресових ситуацій, які розташовані у порядку нової оцінної шкали.

Таблиця 2.7 –Перелік стресових ситуацій

Згідно з підрахунками Холмса і Райха, люди, що набрали за рік більше 300 балів, у 80 % випадків ризикують отримати серйозні захворювання або впасти в депресію, а в групі тих, хто набрав від 200 до 300 балів, ризик захворіти складає лише 50 %. А згідно з даними Дж. Віткін, сума з 150 балами значить вірогідність захворіти в 50 %, а із 300 балами збільшується до 90 %.

Суттєвим є те, що за тридцять років оцінка стресу піднялась аж на 19 пунктів. Отримані дані свідчать про те, що в житті сучасних людей хвилювань більше, ніж тридцять років тому.

SRRS останнім часом критикується за те, що не існує теоретичного узгодження між оцінкою події і її значенням, не враховується те, що події є вже наслідком якогось розладу, шкала зосереджена на окремих життєвих катаклізмах і не враховує різні щоденні стреси, які, діючи впродовж тривалого часу, можуть спричинити більше шкоди, ніж поодинокі драматичні події.

Для дослідження впливу на здоров'’я згубних щоденних чинників були запропоновані Шкала повсякденних складнощів – Daily Hassels Scale і Перелік щоденних стресів – Daily Stress Inventory (DSI).

Контрольні питання

1. Які існують методи діагностики в психосоматиці?

2. Який алгоритм проведення діагностичної бесіди?

3. Яка мета застосування методики SRRS?

4. Які основні шкали включає методика? Охарактеризуйте їх.

5. Які групи критичних життєвих подій виділяють автори методики?

6. Як проводиться обробка та інтерпретація даних методики?

7. Які недоліки застосування методики?

Література: [2; 7; 10; 19].

Самостійна робота № 4