Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Результати розрахунків параметрів систем управління запасами
Методичні вказівки до виконання завдання 3: Основні моделі розрахунку оптимального розміру закуповуваної партії товарів у завданні 3.1 наведені у додатку 1. Розмір загальних річних витрат по кожному із можливих варіантів розміру закуповуваної партії може бути визначений за формулою 1А або 1Б цього ж додатка. Результати розрахунку записуються в табл. 8, на їх основі будується графік залежності розміру річних затрат від розміру партії замовлення (при цьому по осі ОХ відкладаються значення розміру партії, а по осі ОУ – розміри річних витрат). Таблиця 8 Загальні річні витрати за варіантами закупівель
Аналогічно (за формулами 2б та 2в додатка 1) визначаються оптимальні розміри замовлення у випадку затримки поповнення запасу і за наявності дефіциту. Для визначення оптимального варіанта закупівель у завданні 3.2 необхідно: 1) визначити на основі формули 2г додатка 1 оптимальний розмір партії закупівель при знижці для кожного із варіантів закупівель. 2) визначити розмір загальних річних витрат по кожному з варіантів закупівель (розрахунок проводиться за формулою 1а додатку 1). 3) обрати той із варіантів, за яким значення цього показника є найменшим. Методичні вказівки до виконання завдання 4 :
Підприємства повинні підтримувати якомога нижчий рівень запасів товарів визначеної номенклатури. Одним із найбільш застосовуваних методів санації номенклатури товарів є Парето – аналіз (або АВС-метод) - спосіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає у розподілі номенклатури товарів на три підмножини: а) найбільш ходові товари; б) середньоходові товари; в) товари обмеженого попиту. Встановлено, що в більшості виробничих і торгових підприємств приблизно 75% вартості запасів охоплюють близько 10% найменувань номенклатури (підмножина А); 20% вартості – відповідно 25% найменувань (підмножина Б); 5% вартості - 65% найменувань (підмножина С). В багатьох випадках виявляється, що 20% найбільш ходових товарів з асортименту дають біля 80% обороту. Враховуючи це, група логістики повинна провести Парето-аналіз номенклатури товарів за даними річного звіту за формою 3-торг. Аналіз проводиться у такій послідовності: 1) підраховується загальний оборот номенклатури N товарів за певний період; 2) отриману суму обороту необхідно поділити на загальну кількість товарів у номенклатурі N (в такий спосіб визначається показник середнього обороту Р на одну позицію номеклатури N). 3) загальний перелік позицій номенклатури упорядковується відповідно до питомої ваги в % окремих позицій /груп/ у загальному обороті в порядку спадання. Аналіз товарообороту проводиться за формою табл.9; 4) на основі проведеного аналізу всі товари, оборот яких в 6 і більше разів перевищує Р, включаються в підмножину А і за їх запасами здійснюється щоденний контроль; товари, по яких оборот в 2 і більше разів менший за Р, включаються в підмножину С ( ці товари повинні стати об’єктом санації насампереред ). Решта товарів включаються в підмножину В і по них забезпечується щотижневий або щодекадний контроль запасів. Таблиця 9 Аналіз роздрібного товарообороту за принципом Парето
Додаток 1 Формули для розрахунку основних параметрів при визначенні оптимального розміру закуповуваних партій: 1. Розмір загальних річних витрат: а) С= Сo*S/g + Cui*g/2 або С = Co*S/g + t*g/2 (ці формули дозволяють визначати лише витрати, пов’язані з формуванням та утриманням запасів продукції, але не враховують коштів, які іммобілізуються в запаси); б) C = Co*S/g +S*Cu + Cui *g/2 або C = Co*S/g +S*Cu +t*g/2 (в цьому випадку до складу загальних витрат включається і вартість закуповуваної продукції, що дозволяє визначити загальний розмір коштів, необхідних для закупівлі продукції та формування й утримання її запасів), де С – загальні річні витрати, грн.; С0 – витрати на виконання замовлення, грн.; S – річний обсяг попиту (споживання), од.; Сu – ціна одиниці закуповуваної продукції, грн.; і –частка витрат зберігання в закупівельній ціні одиниці товару, %; t - річні витрати на зберігання одиниці продукції, виражені в грошовому виразі, грн.; g – кількість одиниць продукції в одній закуповуваній партії, од.
2. Оптимальний розмір партії: а) при негайному поповненні запасів: або ; б) при поповненні запасу через визначений інтервал часу:
= або ;
або: . Цикл поповнення запасів при дефіциті: г) при оптовій знижці: або : де qm – оптимальний розмір партії при поповненні запасу за визначений період, од.; р – обсяги річного випуску продукції, од.; h – витрати, зумовлені дефіцитом, віднесені до одиниці продукції за одиницю часу, грн.; Тц – тривалість циклу поповнення запасів, в % від загальної тривалості планового періоду.
Практичне заняття № 4 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 227. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |