Три головні властивості логістики в ринковому середовищі.

Існують такі головні властивості логістики в ринковому середовищі: комплексне дослідження ринку (дослідження постачальників, споживачів, посередників та конкурентів), формування інтеграційної системи управління (взаємозв’язок між відділами), організація виробництва, постачання, складування та зберігання матеріалів та готової продукції, задоволення потреб споживачів щодо доставки необхідного асортименту товарів в необхідний час за мінімальних витрат та пошкоджень товару, легка адаптованість всієї логістичної системи до умов, кон’нктури ринку.

Оптимізація потоків за рахунок використання відповідногообладнання, можлива лише за умови випуску і масового використання широкої номенклатури різноманітних засобів виробництва. Іншими словами, для того щоб застос. логістичний підхід до управ­ління матеріал. потоками, необхідно мати високий рівень нау­ково-технічного розвитку.

Гуманізація технологічних процесів, створення належних умов праці. Одним з елементів логістичних систем є кадри, тобто спеці­ально підготовлений, персонал, який з необхідним ступенем відпові­дальності виконував би свої функції. Логістичний підхід зміцнив суспільну значущість діяльності у сфері управління матеріальними потоками, створює об’єктивні передумови для залучення в галузь кадрів, що володіють > високим потенціалом праці. При цьому адекватно мають удосконал-ся умови праці.

Підрахунок логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга. Одним з основних завдань логістики в мінімізація витрат, пов’язаних з доведенням матеріального потоку від первинного дже­рела до кінцевого споживача. Розв’язання цього завдання можливе лише за умови, що система підрахунку витрат виробництва та обігу дозволяє визначити витрати на логістику. Таким чином, з'являєть­ся важливий критерій відбору оптимального варіанта логіст. системи - мінімум сукупних витрат протягом усього логіст. ланцюга. Розвиток послуг сервісу на сучасному рівні. Сьогодні мож­ливості, різкого підвищення якості >істю виробників продукції об’єктивно обмежені. Тому з>ується кіл-сть підприємств, які звертаються до логістичного сервісу як засобу підвищення конкурентоспроможності. Коли на ринку є кілька постачальників, поста­чальників ідентичного товару приблизно однакової якості, перевага буде віддана тому а них, хто спроможний забезп. > висо­кий рівень сервісу.

Спроможність логістичних систем до адаптації в умовах ринку. Поява великої кількості різноманітних товарів та послуг приводить до невизначеності попиту на них, обумовлює різкі коли­вання якісних і кількісних характеристик матеріальних.

Отже, існують такі головні властивості логістики в ринковому середовищі: комплексне дослідження ринку (дослідження постачальників, споживачів, посередників та конкурентів), формування інтеграційної системи управління (взаємозв’язок між відділами), організація виробництва, постачання, складування та зберігання матеріалів та готової продукції, задоволення потреб споживачів щодо доставки необхідного асортименту товарів в необхідний час за мінімальних витрат та пошкоджень товару, легка адаптованість всієї логістичної системи до умов, кон’нктури ринку.

109. Організвційна структура логістики матеріаломіских підприємств

Для матеріаломістких виробництв, до яких най>ою мірою відносяться машинобудівні підприємства, основним на­прямом організаційних перетворень стає концентрація зусиль на зниженні витрат на етапах постачання та виробництва.

Таке організаційне рішення є наслідком нерозвиненості власної ме­режі розподілу на > машинобуд. підприємств, розмір витрат яких по збуту відносно малий. Однак це не свідчить про те, що дана організаційна перебудова не торкається сфер збуту.

Управління матеріалами.відділу управління матеріалами (так називається підрозділ пер­шого модифікування) поєднуються функції, пов'язані з рухом матеріалів в «економічному просторі» між постачальниками підприємства та кінцевою операцією виробничого процесу постачанням готової продукції та розміщенням її на складах збуту.

Для підприємств, що виробляють широкий асортимент продукції, обслуговують велику кількість територіально роз'єднаних спожива­чів і тому мають свою розвинену мережу розподілу, пріоритетом структурних змін стає зосередження на зниженні витрат, що вини­кають у каналах розподілу, а саме: зосередженні надлишків товар­них запасів, використанні прогресивних видів тари та пакувальних матеріалів, раціональному розміщенні фірмових магазинів, станцій технічного обслуговування, гарантійних майстерень, регіональних складських комплексів, виборі найкращих маршрутів руху і транс­портування.

Це сприяє не тільки економізації поставок, а й забез­печенню високого стандарту обслуговування.

110.Організаційна структура Л. підприємств виробляючих багато номенклатурну продукцію

Для підприємств, що виробляють широкий асортимент продукції, обслуговують велику кількість територіально роз'єднаних спожива­чів і тому мають свою розвинену мережу розподілу, пріоритетом структурних змін стає зосередження на зниженні витрат, що вини­кають у каналах розподілу, а саме: зосередженні надлишків товар­них запасів, використанні прогресивних видів тари та пакувальних матеріалів, раціональному розміщенні фірмових магазинів, станцій технічного обслуговування, гарантійних майстерень, регіональних складських комплексів, виборі найкращих маршрутів руху і транс­портування.

Це сприяє не тільки економізації поставок, а й забез­п. високого стандарту обслуговування. Відділ розподілу.У межах відділу розподілу (2ий підрозділ модифікування) поєднуються функції переміщення в «економічному просторі» між кінцевою операцією виробничого процесу, тобто відвантаженням готової продукції з розміщених на території підприємства складів збуту, і сферою її споживання.

Отже, відділ управління матеріалами — це організаційний механізм зниження витрат, що виникають переважно на етапах постачання та виро­бництва, а відділ управління розподілом — аналогічний механізм зниження витрат, проте вже у сфері збутових відносин.   Обидва варіанти побудови інтегрованого підрозділу передбачають розч­ленування матеріального потоку і є окремими фрагментами > загального організаційного рішення