Моделі впливу засобів масової інформації на масову політичну свідомість (результати дослідження О. О. Заславської)

О. О. Заславською було проведено ще одне дослідження для того, щоб визначити, які моделі впливу засобів масової інформації на масову політичну свідомість були присутні в українському суспільстві під час проведення президентської виборчої кампанії-2004. Об’єктом дослідження були обрані електорати чотирьох найпопулярніших українських політиків (О.Мороз, П.Симоненко, В.Ющенко, В.Янукович).

Методичною основою дослідження був комплексний аналіз представлення політичних лідерів у провідних засобах масової інформації (найбільших телеканалах і газетах) і зміни ставлення громадян України до зазначених політичних персонажів.

Здійснивши кореляційний та регресійний аналізи, ми отримали дані, котрі підтвердили, що електорати різних політиків характеризуються різним ступенем інформаційної чутливості. Підвищена інформаційна чутливість була характерна для електорату В.Януковича, значну його частину становлять виборці, які поєднують свої уподобання з інформацією, отриманою зі ЗМІ. В електораті О.Мороза більшість виборців слабко піддаються впливу ЗМІ. Серед виборців П.Симоненка досить багато людей, чиї уподобання протилежні впливу ЗМІ. Для електорату В.Ющенка характерна модель позитивного інформаційного впливу для телебачення та негативного впливу для преси. Отже, є політики, чий електорат більш стійкий до інформаційних атак (пропаганди), і ті, чий електорат, навпаки, досить легко піддається впливу ЗМІ.

Таким чином, це дослідження О. О. Заславської показує, що в українському суспільстві присутні всі три базові моделі впливу ЗМІ на політичну свідомість:

· модель підвищеної (позитивної) інформаційної чутливості, при якій електоральні уподобання аудиторії конкретного ЗМІ суттєво пов’язані з відповідною (позитивним або негативним) репрезентацією політичних персонажів у цьому ЗМІ;

· модель заниженої (нульової) інформаційної чутливості, коли такий зв'язок відсутній або не є значним;

· модель зворотної (негативної) чутливості, коли зміни електоральних уподобань аудиторії конкретного ЗМІ зворотні репрезентації політичних персонажів у цьому ЗМІ (зокрема, збільшення кількості негативних згадувань про якого-небудь політика в ЗМІ призводить до збільшення його прихильників серед аудиторії даного телеканалу, радіостанції, газети, і навпаки).

Іншими словами, можна сказати, що українські громадяни досить по-різному поводяться під впливом ЗМІ досить по-різному і при побудові політичних технологій потрібно дуже ретельно враховувати, який з типів взаємовпливу ЗМІ та масової політичної свідомості є домінуючим у кожній конкретній цільовій аудиторії.