Засоби політичного маркетингу

4. Ринкові методи довели свою ефективність як основні регулятори не тільки економічної, але й політичної сфери суспільства. В арсеналі засобів політичного маркетингу найважливішу роль виконують політичні технології, які стали невід’ємною частиною політичного життя суспільства. Український і зарубіжний досвід свідчить про те, що сучасні політтехнологи, іміджмейкери і піармени здатні повністю змінити кон’юнктуру політичного ринку в суспільстві.

Використання сучасних політичних технологій та інших засобів політичного маркетингу в українському суспільстві не завжди має цивілізований, відкритий характер. Особливо широко увійшло до практики політичної діяльності використання “брудних” технологій, “компромату”, “адмінресурсу”, політично заангажованих і підконтрольних власникам засобів масової інформації, методів виборчої інженерії для утримання влади і впливу на результати виборів, силових структур для посилення тиску на політичних опонентів тощо. “Брудні” технології й необ’єктивні публікації спотворюють реальну картину життя суспільства, чим, зокрема, підривають політичний ринок, який розбудовується, призводять до формування неефективної і неавторитетної влади. Усе це в свою чергу порушує природний процес політичної самоорганізації суспільства, веде до накопичення негативних тенденцій у його розвитку й зростання незадоволеності серед населення. Всі ці тенденції можна було спостерігати під час останніх парламентської, а особливо президентської виборчих кампаній.

Основні ознаки масової політичної

Свідомості українського суспільства

5. Серед основних ознак масової політичної свідомості українського суспільства, на наш погляд, найбільш вагомі наступні: прагматизм, маргіналізація, державний патерналізм, етатизм, амбівалентність, низький рівень консолідації й ідентифікації та регіоналізація.

Загальною позитивною тенденцією масової політичної свідомості є те, що, незважаючи на політико-ідеологічну різноманітність регіонів України і зростання протестного потенціалу населення України, майже в усіх регіонах переважає позитивне ставлення до демократичних цінностей: свободи слова, віросповідань, волевиявлення, повага до людської особистості тощо.

Формування демократичної політичної свідомості громадян, набуття ними досвіду та навичок активної політичної поведінки, подолання існуючої фрагментарності історичної пам’яті й становлення на цій основі громадянської політичної культури набуває першочергового значення на шляху політичного розвитку України.

ЗМІ і формування суспільної думки та масової свідомості

6. Сьогодні ЗМІ відіграють значну роль у складних процесах формування суспільної думки та масової свідомості. Хоча в літературі присутні різні суперечливі точки зору щодо питання про вплив ЗМІ на масову політичну свідомість, у тому числі електоральні уподобання. З одного боку, досить поширена теорія про тотальний вплив мас-медіа на політичні настанови населення, відзначено, зокрема, значні успіхи ЗМІ – насамперед телебачення – у проведенні виборчих кампаній. З іншого боку, можливості засобів масової інформації визнають досить обмеженими.

Суперечливість різних поглядів на характер і ступінь впливовості ЗМІ викликає бажання експериментально перевірити наявність і ступінь реального впливу ЗМІ на політичну свідомість населення України в контексті виборчих кампанії 2004-2006 рр.

Заславська О. О. поставили перед собою завдання з’ясувати, чи існує взаємозв’язок між тим, що читають і дивляться українські громадяни та їх політичними (електоральними) настановами, наскільки значним є внесок ЗМІ (інформаційного фактора) у формування цих уподобань.

Провівши кореляційний аналіз з метою визначення, чи впливає представлення кандидатів у ЗМІ на електоральний вибір, чи існує залежність між кількістю голосів, відданих за того чи іншого кандидата та представленням його в загальнонаціональних ЗМІ, Заславська О. О. дійшла наступного висновку: політичний вибір громадян України під час виборчих кампаній 2004-2006 рр. істотно залежав від повідомлень ЗМІ. Якщо на результати президентської виборчої кампанії вплинуло як телебачення, так і преса, то на парламентських виборах через певне падінням інтересу до політичного життя після бурхливих подій президентської виборчої кампанії, населення робило свій вибір, орієнтуючись на телебачення та негативно забарвлену інформацію в пресі.