МОРФЕМНИЙ І МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБОРИ. МЕТОДИКА ЇХ ПРОВЕДЕННЯ

Морфемний розбір

Морфемний розбір передбачає ана­ліз слова за його будовою. Прово­диться він починаючи з 2 класу. Такий вид розбору слід поєднувати з елементами словотвору, що дає учням змогу практично познайомитися з найбільш уживаними префік­сами і суфіксами, з продуктивними зразками словотвору. Спостереження за тим, як від одного слова утворилось інше, сприяють свідомому членуванню слова на морфеми.

Послідовність дій під час повного морфемного розбору слова визначається так:

1. Змінити слово і визначити закінчення та основу.

2. Дібрати 2—3 споріднених слова, виділити корінь.

3. Виділити префікс. Дібрати 2—3 однопрефіксальних слова.

4. Виділити суфікс. Дібрати 2—3 односуфіксальних слова.

Письмовий граматичний розбір здійснюється за допо­могою спеціальних значків.

Коли потрібно розібрати кілька слів, можна скориста­тися таблицею:

При здійсненні морфемного розбору хід міркування учня повинен характеризуватися такою послідовністю: 1. Змінюю слово («один — багато»). Визначаю частину, яка змінилася. Це закінчення. 2. Добираю споріднені слова. Порівнюю їх. Знахо­джу спільну смислову частину. Це корінь. 3. Визначаю частину, яка стоїть перед коре­нем. Це префікс. Щоб визначити кількість префіксів у слові, добираю однопрефіксальні слова. Визначаю префікс.

Визначаю частину, яка стоїть між коренем і закінченням. Це суфікс. Щоб визначи­ти кількість суфіксів у слові, добираю односуфіксальні слова. Визначаю суфікс (суфікси).

Навчаючи дітей розбирати слово за складом, учитель найчастіше пропонує завдання у такій формі: розбери слово. Однак можна пропонувати і завдання протилежного характеру — збери слово. Наприклад, подаються різні ко­рені, суфікси, префікси. Учні повинні утворити з них мож­ливі слова.

Розбір слів за будовою повинен проводитися система­тично, тобто не тільки під час вивчення теми «Будова сло­ва» в 3 класі, а й під час вивчення частин мови в 3—4 кла­сах, під час опрацювання лексичного матеріалу та виконан­ня орфографічних вправ. Він може бути повним (визна­чаються всі морфеми слова) або частковим (визначити тільки окрему морфему — закінчення, корінь, суфікс чи префікс).

Невміння визначити склад слова і зміст його частин — морфем утруднює можливість застосування дітьми орфогра­фічних правил, адже кожне правило «адресоване» якійсь певній частині слова — префіксу, суфіксу чи закінченню. Виділити ці частини, і в першу чергу корінь, у граматиці буває необхідно на кожному кроці.

Морфологічний розбір

Суть морфологічного розбору полягає у визначенні, якою частиною мови є аналізоване слово, в яких граматичних формах воно вжите.

Морфологічний розбір буває частковим і повним. Част­ковий розбір передбачає визначення якоїсь однієї чи кіль­кох відомих учням ознак. Наприклад, учні визначають тільки відмінок іменника, рід і відмінок прикметника і под. Повний розбір має на меті виділення усіх відомих учням ознак певної частини мови.

 Повний морфологічний розбір здійснюється в певному порядку.

У 3 класі:

Іменник. 1. Частина мови. 2. Назва власна чи загальна. 3. Назва істоти чи неістоти. 4. Питання, на яке відповідає. 5. Рід. 6. Число. 7. Яким членом речення є?

Прикметник. 1. Частина мови. 2. З яким іменником зв'язаний? 3. На яке питання відповідає? 4. Рід. 5. Число. 6. Яким членом речення є?

Дієслово. 1. Частина мови. 2. Початкова форма. 3. На яке питання відповідає? 4. З якими словами в реченні зв'язане? 5. Час. 6. Число. 7. Рід (для дієслів минулого часу). 8. Яким членом речення є?

У 4 класі у зв'язку з розширенням уявлення дітей про частини мови в морфологічний розбір слів вносяться до­повнення:

Іменник. 1. Частина мови. 2. Початкова форма (назив­ний відмінок однини). 3. Власна чи загальна назва. 4. Пи­тання, на яке відповідає. 5. Назва істоти чи неістоти. 6. Рід. 7. Число. 8. Відмінок. 9. Яким членом речення є?

Прикметник. 1. Частина мови. 2. Початкова форма (називний відмінок чоловічого роду, однина). 3. З яким іменником зв'язаний? 4. На яке питання відповідає? 5. Рід. 6. Відмінок. 7. Число. 8. Яким членом речення є?

Дієслово. 1. Частина мови. 2. Початкова форма (неозна­чена форма). 3. На яке питання відповідає? 4. З якими сло­вами в реченні зв'язане? 5. Дієвідміна. 6. Час. 7. Число. 8. Рід (для дієслів минулого часу). 9. Яким членом речення є?

Займенник. 1. Частина мови. 2. Початкова форма (на­вивний відмінок). 3. На яке питання відповідає? 4. Особа. 5. Число. 6. Відмінок. 7. Рід (для займенників 3-ї особи од­нини).

Звичайно, повний морфологічний розбір учні можуть здійснювати тільки після того, як засвоїли всі граматичні ознаки частини мови. Частковим розбором учитель корис­тується щодня в процесі розв'язання різних дидактич­них завдань: осмислення нових знань, закріплення чи удо­сконалення їх. Частковий розбір полягає у визначенні ок­ремих форм слова — відмінка, числа, роду та ін.

Морфологічний розбір може бути усним і письмовим. При усному розборі, наприклад, іменників у реченні У ці­лім світі країни кращої нема (І. Нехода) хід міркування учнів відбувається так: країни, початкова форма — кра­їна. Це іменник, тому що відповідає на питання щ о? За­гальна назва, тому що таку назву можуть мати кілька пред­метів. Назва неістоти, тому що відповідає на питання щ о? Рід жіночий, тому що можна підставити слова вона або моя. відмінок родовий, тому що в реченні відповідає на питання чого? Число однина, тому що названо один предмет, а не багато. У реченні виступає другорядним членом.

Письмовий розбір супроводжується підкресленням час­тини мови і скороченим позначенням відповідних форм над

М. в. Р. в.

словом (У цілім світікраїни кращої нема). Якщо ж слова для розбору виписуються, то позначити їх форми можна поруч у дужках. Наприклад: у світі (М. в.), країни (Р. в.).

Кожен із видів розбору (морфемний, морфологічний) може бути застосований як самостійна вправа. Однак більш ефективним є його використання в поєднанні з іншими вида­ми розбору. Наприклад, здійснюючи граматичний розбір слова як частини мови, учні визначають і його синтаксичну роль у реченні, а визначаючи підмет, встановлюють, якою частиною мови він виражений.

Таке поєднання видів розбору сприяє розумінню діть­ми специфіки слова як частини мови і як члена речення.

Лекція № 16(2 години)

Види вправ, спрямованих на вироблення в учнів умінь та навичок з граматики.

План лекції.

1. Вправи як метод, що забезпечує глибше осмислення мовних знань, формування умінь і навичок.

2. Види вправ:

а) за змістом навчального матеріалу;

б) за характером розумових операцій;

в) за формою навчальної діяльності;

г) за діяльністю учнів (за аналогією, творчі).

3. Цікаві вправи на уроках граматики.

Рекомендована література

1. Вовк А. Узагальнюючий крок з теми "Прикметник",- ж-л "Початкова школа",№4, 1994р.

2. Воскресенська Н.О. Навчання орфографії.- ж-л "Початкова школа",№11, 1996р.

3. Гац Н.А. Засоби зв'язності тексту у початковому навчанні рідної мови.- ж-л
"Початкова школа" ,№1, 1996р.

4. Гац Н.А. Ознайомлення зі сполучником як засобом зв'язності тексту.- ж-л
"Початкова школа" ,№4, 1995р.

5. Гац Н.А. Ознайомлення із займенником як засобом зв'язності тексту.- ж-л
"Початкова школа" ,№4, 1996р.

6. Головко І. Розвиток умінь третьокласників складати тексти-міркування.- ж-л
"Початкова школа" ,№6, 1997р.

1. Як і при опрацюванні інших розділів, під час вивчення граматики учні виконують вправи, які забезпечують глибше осмислення мовних знань, формують уміння і навички використання різних частин мови для утворення словосполучень і речень. Тобто словоформи є будівельним матеріалом для побудови основної комунікативної одиниці – речення. Зрозуміло, що у нерозривній єдності перебувають морфологія-синтаксис з орфографією-пунктуацією. Тому вправи з граматики часто носять комплексний характер.

Важливо, щоб усі вправи виконувались не механічно, а були результатом свідомого врахування особливостей граматичного ладу мовлення, граматичних значень слова, особливостей поєднання слів у синтаксичній одиниці – словосполучення і речення.

Продуманий добір мовного матеріалу для таких вправ дозволяє формувати в учнів орфографічну грамотність, збагачувати їх словниковий запас, удосконалювати граматичну структуру мовлення, виробляти пунктуаційні еавички.

За дидактичною метою

а) для спостереження:

Будова слова:

спостереження за роллю морфем у слові:

- розберіть подані слова за будовою, поясніть, яка частина другого слова змінила
його значення (дуб-дубок, мішати-перемішати);

- поясніть, від якої частини мови утворилося друге слово, якою частиною мови
воно є, як утворилося (ліс-лісовий, синій-синька).

Частини мови

- розгляньте таблицю, спробуйте сформулювати правило про те, в яких іменниках
жіночого роду в родовому відмінку однини пишеться закінчення —і, а в яких - -й;
у процесі спостережень зверніть увагу на кінцевий приголосний основи іменника в
початковій формі (4 кл., ст. 72 впр. 143 ):

- проспостерігайте, в якому тексті прикметники та Інші частини мови вживаються в прямому і переносному значенні, а які тальки в прямому;

Лексика:

- вправи, спрямовані на усвідомлення школярами функції слова у мовленні. Вправи на спостереження виконуються учнями перед вивченням певного правила і використовуються в будь-яких розділах.

б) для закріплення:

Вправи на закріплення використовуються після вивчення певного матеріалу і можуть використовуватися в будь-якій формі: усні, письмові, самостійні, творчі, цікаві та ін.

в) формування умінь і навичок:
Лексика:

формування умінь і навичок вживання слів у власному мовленні:

- скласти речення з різними значеннями багатозначного слова;

- описати 2 предмети, використовуючи синоніми.
Частини мови:

- наведіть приклади іменників, що означають назви предметів, які можна побачити, уявити, помацати чи почути; які іменники означають те, про що можна лише подумати?;

- випиши прикметники і розбери, ставлячи кожен у формі називного відмінка однини.

Будова слова:

- спиши текст, вставляючи пропущені закінчення слів;

- випиши з тексту споріднені слова, познач у них основу і корінь.
2. За змістом навчального матеріалу

а) лексичні вправи:

- пояснити значення слова клас у різних реченнях (слово клас виступає у таких значеннях: шкільна кімната, група школярів, об'єднання людей, клас каюти);

- виписати слова, вжиті в прямому, а потім в переносному значенні;

- прочитати речення, пояснити значення підкреслених слів: Соняшник схилив голову. Голова розпочав шкільні збори.

б) на будову слова і словотвір:

- визначте закінчення у словах;

- поставте слова, що в дужках, у потрібній формі, виділіть закінчення;

- випишіть спочатку близькі за значенням, а потім однокореневі слова;

- доберіть якомога більше спільнокореневих слів до слова;

- доберіть слова за поданими схемами;

- утворіть від поданих іменників прикметники.

в) вправи на частини мови:

- записати подані слова у два стовпчики “Однина” і “Множина”;

- визначити відмінки іменників у поданому тексті;

- відшукайте у тексті займенники, визначте їх особу, число; у займенників 3-ї особи однини рід;

- утворити словосполучення, до складу яких входять числівники;

- виписати з тексту дієслова з прислівниками.