Законодавство про пожежну безпеку

Для вдосконалення роботи щодо забезпечення пожежної без­пеки створена законодавчо-правова база. Правовою основою діяль­ності в галузі пожежної безпеки є Конституція, Закон "Про пожеж­ну безпеку", Постанови Верховної Ради, укази і розпорядження Президента, декрети, постанови та розпорядження Кабінету Мініст­рів, рішення органів державної виконавчої влада, місцевого та регі­онального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції. По­жежна безпека забезпечується стандартами, будівельними норма­ми, правилами улаштування електроустановок, нормами технолог­ічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи з сфери їх дії.

Закон "Про пожежну безпеку" визначає загальні правові, еко­номічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на те­риторії держави. Забезпечення пожежної безпеки є складовою ча­стиною виробничої діяльності підприємств, посадових осіб та пра­цівників. Згідно чинного законодавства, забезпечення пожежної без­пеки підприємств покладається на керівників та уповноважених осіб.

На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної безпе­ки встановлюється відповідний протипожежний режим, порядок проведення пожежонебезпечних робіт, дії працівників у разі виник­нення пожежі і т. ін. Пожежна безпека забезпечується шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки населення, зниження матеріальних втрат і зменшення негативних екологічних наслідків, а уразі їх виникнення створення умов для швидкого виклику по­жежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.

Вирішення питань пожежної безпеки входить до компетенції і Міністерства надзвичайних ситуацій, яке забезпечує:

ü здійснення державного пожежного нагляду, пожежної охо­рони населених пунктів та об'єктів народного господарства, коор­динацію діяльності міністерств, інших центральних органів держав­ної влади з питань вдосконалення пожежної охорони;

ü отримання від підприємств та всіх органів виконавчої влади інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань.

Рішення МНС з питань пожежної безпеки, що належать до його компетенції, є обов'язковими для органів державної виконавчої вла­ди, а також підприємств, установ, організацій та громадян.

Підрозділи Державної пожежної охорони створюються в насе­лених пунктах, а також на підприємствах та інших об'єктах незалеж­но від форм власності, що мають особливо важливе значення або підвищену пожежну небезпеку. Державна пожежна охорона фор­мується на базі існуючих воєнізованої та професійної пожежної охо­рони, входить до системи МНС і здійснює державний пожежний нагляд.

Державна пожежна охорона є одночасно складовою частиною державної системи Цивільної оборони і у межах своєї компетенції вирішує питання мобілізаційної підготовки.

Основним завданням Державної пожежної охорони є:

ü нормативне регулювання в галузі пожежної безпеки і конт­роль за дотриманням протипожежних вимог,

ü запобігання пожежам та нещасним випадкам на них;

ü організація гасіння пожеж, рятування людей та надання до­помоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих.

При гасінні пожеж основним бойовим завданням особового скла­ду Державної пожежної охорони є рятування людей у разі загрози їх життю і ліквідація пожеж у такому обсязі, якого вона набула до моменту прибуття підрозділів Державної пожежної охорони.

Система управління охороною праці — це регламентована нормативними документами сукупність взаємозв'язаних організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і соціально-економічних заходів, спрямованих на формування безпечних і нешкідливих умов праці.

Управління безпекою життєдіяльності повинно базуватися на дотриманні законодавства про працю, виконання законів Верховної Ради, що стосується даного питання, а також постанов, директивних актів, Указів, відповідних розпоряджень Уряду та Кабміну, органів Державного нагляду, вимог стандартів, правил та інструкцій з проблем безпеки.

При отриманні управлінських рішень з вищестоящої інстанції кожен керівник структурної ланки визначає відповідальних за реалізацію даного рішення, вказує порядок доведення рішення до виконавця і встановлює конкретний термін його виконання.

Правильна розробка управлінських рішень, конкретних завдань дія функціональних служб і посадових осіб, визначення відповідальних осіб за забезпечення безпеки дає повну підставу керівнику підприємства вимагати повного виконання намічених заходів; щодо безпеки життєдіяльності.

Питання для контролю та самоконтролю:

1. Визначити правові основи безпеки життєдіяльності. Назвати які юридичні заходи входять до її складу.

2. Записати завдання законодавства щодо охорони здоров’я громадян.

3. Визначити загальні положення закону про цивільну оборону України.

4. Охарактеризувати основні положення закону „Про охорону праці”.

5. Записати коли був прийнятий та основні положення закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”.

6. Дати характеристику закону „Про дорожній рух”.

7. Визначити загальні положення закону „Про пожежну безпеку”.

8. Заповнити таблицю.

Основні закони щодо безпеки життєдіяльності

9. Зробити висновок до роботи.