І. Організаційно-підготовчий етап.

1.Запуск проекту

Для запуску проекту вчитель приносить на заняття різні види народних ляльок, довідкову літературу з ілюстраціями. Розмістивши ляльок по класу він відмічає роль інтер’єрної ляльки в будинку та обговорює з дітьми чи саме народні ляльки в сучасний інтер’єр. Вчитель запитує в учнів чи зміг би такий елемент декору відповідати інтер’єру їхнього будинку. Він пропонує дітям власноруч зробити таку ляльку, яка була б невід’ємним атрибутом однієї з кімнат у них вдома.

2.Дослідження.

Виступає група учнів, яка напередодні отримала завдання дослідити історію виникнення української ляльки. Вони з’ясовували, коли ж саме і як з’явилася така іграшка як лялька. Для пошуку інформації вони відвідували бібліотеку, ходили до старожилів, зверталися до Інтернету та з’ясували наступне:

Учень 1.

Напевно, перша лялька виникла тоді ж, коли з’явилися діти. Природно, що вона дуже віддалено нагадувала ляльку в нашому сприйнятті. Часто це був шматок дерева, поліна, згорток з тканини, глини, кістки. Найбільш ранні ляльки, які дійшли до нас, - це ляльки давніх єгиптян і греків. Вони їх робили з дерева, прикрашали, розмальовували. Їм більше як 3000 років. Деякі вчені вважають, що вони виготовляли ляльок перш за все в якості культових предметів, а не для дитячої забави.

Учень 2.

Люди здавна вірили, що ляльок оточує магічне поле. Лялька – один із найважливіших об’єктів історії цивілізації. Це не просто дитяча іграшка, зовні подібна до людини, а оберіг,який різні народи використовують під час ритуалів.  У кожного народу й досі зберігаються старовинні традиції виготовлення іграшок, їх усталені форми та типи.

Учень 3.

Одні з найпопулярніших у Київській, Полтавській, Черкаській, Сумській областях були так звані вузликові ляльки або мотанки. Їх роблять, перекручуючи та перев’язуючи тканину. Всі ці яскраві, різноманітно-декоровані ляльки мають одну спільну прикмету: на обличчі різнобарвними нитками виплетений хрест. Вузликові ляльки, як правило, належать до «неодягнених», але в деяких областях України більш відомі «одягнені ляльки» - для них спеціально кроїться і шиється одяг.

Учень 4.

Народні майстри кажуть, що віддавна лялька-мотанка вважалася ритуальною – матері робили їх для своїх дітей, дарували нареченим, щоб у них народжувалися діти. Часто у мотанок немає облич – їх не вишивали, щоб не вселився злий дух..

Учень 5.

Найчастіше домашню ляльку виготовляли для дівчаток з найдоступніших матеріалів – сіна, соломи, залишків ниток. Іноді використовували глину та вовну. Тобто все, що було під руками. У більшості випадків ляльок виготовляли чоловіки. Вони в той час були вождями, чільниками роду, тому саме їм доручали це завдання.

Після прослуховування матеріалу, учні досліджують різновиди ляльки-мотанки, їх символіку: для цього учитель на кожну парту роздає набір інформаційних карток.

Картка 1

Картка 2.

Картка 3.

Картка 4.

Картка 5.

Картка 6.

Картка 7.

3.Вироблення ідей

Учні розглядають моделі-аналоги, аналізують їх, та поєднуючи окремі деталі зразків виробів, створюють модель власної ляльки. Вчитель здійснює контроль, надає консультації уточнює, доповнює. Учні малюють ескіз задуманого виробу.

ІІ. Конструкторський етап.

1.Добір матеріалів

Вчитель обговорює з учнями, які матеріали вони будуть використовувати при виготовленні ляльки, надає їм поради щодо вибору найбільш підходящого варіанту, розмірковує, які матеріали діти принесуть з дому, а які є в наявності в класі.

2.Економічне, екологічне обґрунтування.

Вчитель допомагає учням розрахувати собівартість виробу, зазначає перелік тих матеріалів, що можна не включати у собівартість (повторно використані, матеріали з відходів); учні проводять екологічну експертизу майбутнього виробу.

ІІІ. Технологічний етап.

Безпосередньо виготовлення виробу.

На цьому етапі учні виконують операції з виготовлення виробу за розданими вчителем інструкційними картами, коректують послідовність операцій, послідовність складання виробу. Вчитель спостерігає, контролює, надає консультації, допомогу, слідкує за дотриманням правил техніки безпеки під час виконання технологічних операцій.

ІV. Заключний етап.

1.Корегування виготовленого виробу в порівнянні з запланованим.

Учні порівнюють виконаний проект із запланованим, усувають недоліки та неполадки. Вчитель аналізує, допомагає, надає поради.

2.Самооцінка проекту

Після того як учні випробують готовий проект вдома, кожен з них розповідає як пройшло випробування, як оцінили проект рідні. Учні здійснюють самоаналіз вартості, самооцінку досягнутих результатів. Вчитель спостерігає, надає консультації.

2.3. Аналіз результатів педагогічного експерименту.

Для перевірки ефективності використання методу проектів на уроках трудового навчання для 6 класу був проведений педагогічний експеримент на базі . До експериментальної групи входили учні 6-А класу, контрольну групу складав 6-Б клас. Експеримент здійснювався у два етапи: констатуючий та формуючий.

На етапі констатуючого експерименту вивчались: рівень використання методу проектів під час вивчення шкільного курсу трудового навчання, рівень навчальних досягнень учнів та їх інтерес до вивчення предмету. Під час виконання констатуючого експерименту учні обох груп опрацьовували навчальний матеріал за стандартною схемою.
На основі проведених досліджень було встановлено, що рівень використання вчителями проектних технологій на уроках трудового навчання досить низький, виконання проектів практично відсутнє; вчителі викладають матеріал по зразку класно-урочної системи. Рівень навчальних досягнень учнів в експериментальному та контрольному класах загалом майже однаковий. Рівень навчальних досягнень визначався нами як: високий, середній, низький. Результати констатуючого експерименту подані на діаграмі (Рис.1).

Рис.1. Результати констатуючого експерименту

В ході формуючого експерименту на заняттях з трудового навчання учнів експериментального 6-А класу інтенсивно використовувався метод проектів при вивченні варіативного модуля «Технологія виготовлення народної ляльки», контрольна група вивчала матеріал за традиційною схемою. Результати формуючого експерименту подані на діаграмі (Рис.2).

Рис.2. Результати формуючого експерименту

    Порівнюючи результати констатуючого та формуючого експериментів нами помічено, що успішність експериментальної групи після виконання експерименту перевищує початкові показники, тоді як показники контрольної групи залишились майже незмінними. Підвищення інтересу учнів до предмету та зростання їхніх навчальних досягнень ми пов'язуємо із активним використанням проектних технологій під час навчання.
    Результати педагогічного експерименту показали, що використання методу проектів під час вивчення трудового навчання значно підвищує інтерес учнів до даної дисципліни та забезпечує зростання ефективності засвоєння навчального матеріалу. У дітей формуються навички працювати самостійно; учні стають творцями своєї діяльності. Виконання проекту підсилює позитивну мотивацію навчання, тому що задумана річ створюється з урахуванням власних інтересів, потреб і можливостей учня.

ВИСНОВКИ

В процесі виконання курсової роботи я розглянула технологію виготовлення народної ляльки учнями 6 класів на уроках трудового навчання.

Досліджуючи дану тему, у першому розділі я показала значення та місце народної ляльки у житті людини. Проаналізувавши першоджерела, наукову та художню літературу, свідчення старожилів, я зробила висновок, що народна українська лялька сприяла формуванню дитини, як особистості, а також гармонійно доповнювала спадщину української культури.

На основі власних досліджень, можна зробити висновок, що лялька-мотанка є втіленням української працьовитості та почуття краси, адже зроблені своїми руками іграшки несуть в собі тепло людини, яка вкладала свою душу в це творіння. Рукотворна клаптикова фігурка виконує тепер провідникову функцію між минулим і майбутнім. На зорі існування людства лялька-мотанка носила ритуальний характер, брала участь у різних обрядах і святах. Але з плином часу такі її функції були втрачені і вона зайняла повноправне місце серед дитячих забавок. Як іграшка така лялька цінна своїми виховними властивостями. Це унікальний приклад, на якому дитина ще змалку привчається до художньої праці, декоративно-прикладного мистецтва і текстильного дизайну. Завдяки закладеним у ній винятковим колористичним та орнаментальним властивостям і порівняно простим технікам виконання, вона дає дитині можливість максимально виявити свою творчу фантазію, індивідуальні риси й естетичні смаки, етнографічні особливості.

В другому розділі було розроблено методику проведення занять з виготовлення народної ляльки з використанням проектних технологій у 6 класі. Мною розроблено календарно-тематичний план на основі змісту «Навчальної програми з трудового навчання.5-9 класи» за загальною редакцією В.М.Мадзігона, і зразок учнівського проекту, з використанням даної методики (Додаток 1). На практиці було проведено педагогічний експеримент над учнями шостих класів школи.

За результатами експерименту можна стверджувати, що запропонована методика проведення занять з виготовлення народної ляльки на заняттях з трудового навчання у 6 класі цілком себе виправдовує і дає кращі результати в порівнянні з традиційною методикою. У результаті проектної діяльності більш повно забезпечуються сучасні вимоги до розвитку особистості, враховуються їх індивідуальні інтереси і здібності, виконуються і засвоюються учнями не тільки конкретні трудові дії, але в системі вирішуються різноманітні конструкторсько-технологічні і технічні задачі.

Отже всі завдання, які ставилися перед курсовою роботою на тему: «Технологія виготовлення народної ляльки учнями 6 класів на уроках трудового навчання» успішно виконані.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антонович Є. Декоративно-прикладне мистецтво / Є. Антонович – Львів,1992. – 180с.

2. Бербец В.В., Дубова Н.В., Коберник О.М. та ін. Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючих видів праці.Навч. метод. посібник /За заг. ред. О.М.Коберника. –К.: Науковий світ, 2003. - 92 с.

3. Венгер Л.А. Игры и упражнения по развитию умственных способностей у детей дошкольного возраста / Л.А. Венгер, О.М. Дьяченко – Москва, 1989. – 149с.

4. Ветлугина Н.А. Художественное творчество и ребенок / Н.А. Ветлугина – Москва, 1972. – 99с.

5. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. / О. Воропай – Київ,1993. – 531 с.

6. Грушевський М. Дитячі забавки та ігри усякі. / М. Грушевський - Київська старина,1904.

7. Гукасова Л.М. Методика трудового обучения / Л.М. Гукасова - М.: Просвещение, 1992.

8. Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження.- К.: Наук. думка, 1987.

9. Зворигіна Е. Первые сюжетные игры малышей / Е. Зворигіна — Москва, 1988. – 230с.    

10.  Косаковская Е. А. Игрушка в жизни ребенка / Е.А. Косаковская – Москва,1980. – 120с.    

11. Михайленко Н. Я. Как играть с ребенком / Н.Я. Михайленко, Н.А.Короткова – Москва, 1990. – 50с.  

12. Найден О.С. Українська народна іграшка: Історія.Семантика.Образна своєрідність.Функціональні особливості. / О.С.Найден – Київ, 1999. – 120с.

13. Найден О. С. Народна іграшка: традиції, образні особливості / О.С. Найден // Позакласний час. – 2009. – с.103-106.

14. Нечаева В. Г. Строительные игры в детском саду / В.Г. Нечаева, Е. И. Корзакова — Москва, 1966. – 217с.

15. Фіголь Д.І. Українська народна дитяча іграшка / Д.І. Фіголь – Київ,1956. – 145с.

16.  Лялька-мотанка від Трипільської цивілізації:[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sites.google.com/site/lalkamotanka/.

17.  Лялька-мотанка - просто лялька, чи оберіг? :[Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://garbuz.org.ua/Narodni-zvichai/2009-02-05-14-32-34.html.

18. Лялька-мотанка – берегиня роду:[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://barvinok.ucoz.net/publ/z_babusinoji_skrini/ljalka_motanka_bereginja_rodu/11-1-0-13.

19.  Лялькове диво: [Електронний ресурс]. – Режим доступ http://motanka. kiev.ua.

20. Павлова М.Б. Использование метода проектов на уроках «технологий» (трудовое обучение) в школе: Методические рекомендации. / М.Б. Павлова – С-Пб., 1996. - 68 с.

21. Рожнев. Я.А. Методика трудового обучения / Я.А Рожнев –М:Просвещение,1984.

22. Топоров В.Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ. / В.Н.Топоров - М.: Прогресс - Культура, 1995. - 624 с.

23. Трудове навчання. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класів – К. : Ірпінь , 2010 - с.250.

24. Шкода М.Н. Свята, традиції, звичаї українського народу. / М.Н. Шкода – Донецьк, 2008.

Додаток 1.

Учнівський приклад оформлення портфоліо

ТВОРЧИЙ  ПРОЕКТ:

«Українська народна лялька в сучасному

                       інтер’єрі»