Що є метою будь-якого виду допиту?

отримання показань про будь-які обставини, що мають значення для правильного вирішення провадження;

+отримання будь-якої інформації про факти, які мають значення для правильного вирішення кримінального провадження;

отримання повних та об’єктивно відображуючих дійсність показань;

отримання показань про обставини, пов’язані тільки з самою подією кримінального правопорушення (його способом, місцем вчинення, часом, наслідками та ін.);

отримання показань про обставини, які підтверджують або спростовують винність у його вчинені певних осіб та мотиви їх дій.

Предмет допиту – це:

це спілкування слідчого з допитуваним;

це спілкування слідчого з допитуваним у передбаченій КПК процесуальній формі і порядку;

+це коло тих питань, які слідчий має намір з’ясувати шляхом допиту;

це одержання джерела доказів – повних та об’єктивно відображуючих дійсність показань;

це речі (предмети), які пред’являються слідчим у перебігу допиту з метою актуалізації забутого, викриття неправдивих показань чи спонукання допитуваного до дачі правдивих показань.

З чого розпочинається (зазвичай, повинен розпочинатись) допит свідка по суті провадження?

зі встановлення психологічного контакту;

+зі з’ясування анкетних даних свідка;

з пропозиції розповісти все йому відоме про обставини, у зв’язку з якими він викликаний на допит;

з постановки слідчим допитуваному запитань, виходячи з предмета допиту;

з пропозиції власноручно написати показання у протоколі.

З чого розпочинається допит обвинуваченого по суті провадження?

з встановлення психологічного контакту;

зі з’ясування анкетних даних обвинуваченого;

+із оголошення слідчим постанови про притягнення як обвинуваченого;

з постановки слідчим допитуваному запитань, виходячи з пред’явленого обвинувачення;

із запитання слідчого обвинуваченому, чи визнає він себе винним у пред’явленому обвинуваченні, після чого слідчий пропонує йому дати показання по суті обвинувачення.

Уся непроцесуальна організаційно-управлінська робота слідчого, спрямована на те, щоб у майбутньому отримати від допитуваної особи правдиві усні показання, які мають значення для кримінального провадження, і зафіксувати їх у протоколі – це:

прогнозування ходу, варіантів розвитку і результатів майбутнього допиту;

+складання плану допиту;

вибір моменту, часу та місця допиту;

підготовка до допиту;

встановлення психологічного контакту.

Як називається критерій для класифікації допиту, за яким тактичні особливості кожного різновиду допиту обумовлюються окресленими у законі предметом допиту, процесуальними правами, обов’язками та інтересами допитуваного?

+процесуальне становище допитуваного;

вікові особливості допитуваного;

тактичні підстави;

стадія (етап) кримінального процесу;

соціально демографічні особливості допитуваного.

Обов’язковим етапом стадії проведення допитує:

+підготовчий;

попередній;

робочий;

запитань-відповідей;

підсумковий.

Учасник організованої злочинної групи, якого доцільно допитувати у першу чергу – це?

лідер злочинної групи;

раніше судимий учасник групи;

раніше не судимий, пасивний учасник групи;

+другорядний учасник групи, стосовно якого зібрано викриваючі докази;

раніше не судимий, неактивний учасник групи.

Як називається елемент стадії підготовки до допиту, який проявляється в окресленні слідчим переліку епізодів, обставин або питань, що підлягають встановленню, а в низці випадків – у формулюванні розгорнутої програми дій слідчого (питання, що будуть поставлені, їх послідовність; докази для пред’явлення допитуваному в разі виникнення конфліктної ситуації тощо)?

визначення моменту допиту;

визначення предмета допиту;

прогнозування майбутнього допиту;

+планування майбутнього допиту;

підготовка до допиту.

Яким за своєю спрямованістю буде запитання свідку-очевидцю про обстановку приміщення (кількість вікон, дверей, абажури, їх локалізацію, вид, колір, покриття підлоги тощо) – місце передачі неправомірної вигоди, про місце, звідки свідок бачив подію тощо?

уточнюючим;

доповнюючим;

контрольним;

+деталізуючим;

викривальним.

Яким за своєю спрямованістю буде запитання свідку-очевидцю про погоду в день події, яку він сприймав, про те, що він робив в даному місці (у зв’язку з чим там перебував), о котрій годині він повинен був би бути на даному місці, що робив після події, що цікавить слідство?

уточнюючим;

доповнюючим;

контрольним;

деталізуючим;

+нагадуючим.

Яким за своєю спрямованістю буде запитання допитуваному про: розміри, відстані, проміжок часу, ознаки особи і предметів, суму, вагу і кількість, колір, форму сприйманого?

уточнюючим;

додатковим;

контрольним;

+деталізуючим;

нагадуючим.

Як називається різновид запитань (за їх спрямованістю), які ставляться допитуваному для з’ясування фактів, упущених ним у вільній розповіді, передбачити які заздалегідь неможливо?

+уточнюючі;

додаткові;

контрольні;

деталізуючі;

нагадуючи.

Як називається різновид запитань, що спрямовані на з’ясування предмета допиту, а їх постановка визначається наперед конкретними обставинами справи та відповідно планом допиту?

уточнюючі;

додаткові;

контрольні,

пропозиція допитуваному розповісти усе відоме (запрошення до вільної розповіді);

+основні.

Яким за своєю спрямованістю буде запитання допитуваному про те, на підставі чого він стверджує (переконаний) що подія, яку він спостерігав, відбувалась о 16-тій годині?

уточнюючим

додатковим;

+контрольним;

нагадуючим;

основним.

Що у тактиці і психології допиту розуміють під «ремінісценцією»?

це осмислене і свідоме сприйняття, коли суб’єкт знав і очікував на подію що спостерігається, що визначає вид запам’ятовування і впливає на повноту відтворення допитуваним сприйнятого;

це випадкове, мимовільне сприйняття, коли суб’єкт не знав і не очі-кував на подію, що спостерігається, що є визначає вид запам’ятовування і впливає на повноту відтворення допитуваним сприйнятого;

+це випадки, коли при збігу сприятливих обставин назавжди втрачене в пам’яті (яке зберігається в пам’яті як забуте) може бути оживлене в повторних показаннях;

це вплив на сприйняття емоцій, особливо на мимовільне запам’ятовування, коли подія, сприймана при сильному емоційному потрясінні, впливає на сприйняття наступних фактів, тому потерпілі нерідко внаслідок переляку розповідають докладно, як розвивалася подія, але не пам’ятають, що з ними було після цього;

це заключний етап процесу формування показань – а саме етап вербального (словесного) відтворення раніше сприйнятої події допитуваним під час допиту.

Цілеспрямована, планована діяльність слідчого щодо управління спілкуванням в ході допиту, спрямована на створення умов, відповідного настрою на спілкування, що забезпечують розвиток спілкування в потрібному напрямку, яка здійснюється протягом всього розслідування – це:

підготовка до допиту;

тактика допиту;

організаційно-управлінські прийоми допиту;

тактико-інтелектуальні (мисленнєві) прийоми допиту;

+встановлення психологічного контакту.