Взаємовiдносини народного депутата України з виборцями

Народний депутат постiйно пiдтримує зв’язки з виборцями у порядку, встановленому законом.

Народнi депутати, обранi в одномандатних виборчих округах, зобов’язанi пiдтримувати зв’язок з виборцями своїх округiв. Народнi депутати, обранi в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузi, здiйснюють зв’язок з виборцями, якi мешкають на територiї України, у порядку персонального представництва, визначеному депутатськими фракцiями (групами) Верховної Ради України вiдповiдно до закону.

Народний депутат вiдповiдно до закону розглядає звернення виборцiв, а також вiд пiдприємств, установ, органiзацiй, органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, об’єднань громадян, вживає заходiв для реалiзацiї їх пропозицiй i законних вимог, iнформує виборцiв про свою депутатську дiяльнiсть пiд час особистих зустрiчей з ними та через засоби масової iнформацiї.

Народний депутат вiдповiдальний за свою депутатську дiяльнiсть перед Українським народом як уповноважений ним представник у Верховнiй Радi України.

Депутатська етика

У своїй дiяльностi народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралi; завжди зберiгати власну гiднiсть, поважати честь i гiднiсть iнших народних депутатiв, службових та посадових осiб i громадян; утримуватись вiд дiй, заяв та вчинкiв, що компрометують його самого, виборцiв, Верховну Раду України, державу.

Неприпустимим є використання народним депутатом свого депутатського мандата всупереч загальновизнаним нормам моралi, правам i свободам людини i громадянина, законним iнтересам суспiльства i держави.

Народний депутат не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема корисливих, цiлях.

Білет № 16.
1.Поняття конституційного ладу та його співвідношення з державним ладом.

Конституційний лад - це фактичний (реальний) стан суспільних відносин, що регулюються та охороняються конституційними нормами і принципами. За своєю суттю конституційний лад становить певний тип конституційно-правових відносин, визначений рівнем розвитку суспільства, держави та досягненнями науки права.

Ознаки конституційного ладу:

1) фактичність (реальність) - конституційний лад існує в повсякденному житті суспільства і держави, відображає дійсний стан суспільних відносин, існує не в уяві, а в повсякденному житті конкретної держави;

2) регулюється і охороняється конституційними нормами та принципами, тому і називається конституційним;

3) суверенність - право визначати та змінювати конституційний лад може лише народ України (ч. З ст. 5 Конституції України);

4) програмність - розвивається на основі теоретично обґрунтованих принципів, концепцій, закріплених у Конституції та законах України;

5) наступність - ураховуються традиції та історичний досвід організації і функціонування державної влади, суспільних інститутів;

6) відносна стабільність - забезпечується системою державних гарантій, передбачених конституційними нормами.

Основними засадами конституційного ладу є:

* демократія;

o народний, національний та державний суверенітет;

o правовий статус особи;

* поділ влади;

- територіальна цілісність держави;

o визнання Конституції України нормативно-правовим актом найвищої юридичної сили;

o законність і правопорядок;

* визнання і гарантування місцевого самоврядування;

* статус української мови як державної;

* політична, економічна та ідеологічна багатоманітність,

* суверенна І незалежна держава;

* правова держава;

* соціальна спрямованість держави.

Співвідношення конституційного та державного ладу.

Загальна характеристика конституційного ладу України буде неповною, якщо не дослідити витоки його формування. Конституційний лад - це не абстрактне явище, а множинна інституція, яка розвивається з категорії суспільного й державного ладу. Конституційний лад є об'єктивним якісним надбанням цивілізованого гуманістичного розвитку суспільства і держави.

Суспільний лад-це фактичний та реальний стан суспільних відносин, що існують у зв'язку із функціонуванням інститутів суспільства (політичних партій, громадських організацій). За змістом суспільний лад становить певну систему політичних, економічних, соціальних, духовних (культурних) та інших суспільних відносин.

Державний лад - це фактичний та реальний стан суспільних відносин, які існують у зв'язку з функціонуванням інститутів держави (парламенту, президента, правосуддя, правоохоронних органів та ін.). За змістом державний лад становить певну систему суспільних відносин, насамперед, політичного характеру щодо організації державної влади та здійснення владних повноважень.

Поза межами суспільства і держави виникнення, розвиток і функціонування конституційного ладу неможливі. Першоосновою виникнення конституційного ладу є державний лад, у свою чергу державний лад виникає на базі суспільного ладу. Поза межами соціуму, тобто людської спільноти, не може виникнути і розвиватися ні державний, ні конституційний лад. Відтак складається принцип трьохсистемної піраміди: суспільний лад, державний лад, конституційний лад. Історія виникнення такої "піраміди" може налічувати не одну тисячу років.

Конституційний лад співвідноситься із суспільним та державним ладом як частина і ціле, проте не кожний державний лад є конституційним. Державний лад є конституційним за умови здійснення публічної влади у державі та суспільстві правовим шляхом, який визначений конституцією або іншими легітимними нормативно-правовими актами. Тому конституційний лад набуває реального або фактичного стану лише за умови підпорядкування організації держави правовим приписам, які випливають із конституції держави. Отже, державний лад є ширшим поняттям, ніж конституційний, оскільки будь-який конституційний лад є завжди державним, а не навпаки.