Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ПРИНЦИПИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ




Основні принципи облікової політики

· Принципи Політики розроблені згідно з МСБО 1 «Подання фінансових звітів» та МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» та містять в собі принципи достовірності, припушення безперервності діяльності, окремого подання та об'єднання статей виходячи, з їхньої суттєвості, окремого подання активів і зобов'язань, доходів і витрат, принцип послідовністі подання інформації, принцип нарахування та відповідності.

· Принцип достовірності – згідно з МСБО 1 фінансова звітність повинна достовірно відображати фінансовий стан Банку, результати її фінансово-господарської діяльності та потоки грошових коштів. Принцип означає достовірне відображення результатів операцій, інших подій та умов згідно з поняттями та критеріями визнання активів, зобов’язань, доходів та витрат.

          Достовірність інформації є свідченням того, що вона не містить помилок та упереджених суджень; визначається за параметрами, розглянутими нижче:

§ повнота висвітлення діяльності Банку означає, що фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні й можливі наслідки операцій та подій, здатну вплинути на рішення, що приймаються на її підставі.

§ нейтральність інформації означає, що інформація повинна бути вільною від відхилень, тобто за допомогою методів оцінки або форм подання якої неможливо вплинути на прийняття рішень.

§ обачність означає, що активи та доходи відображаються у фінансовому обліку лише тоді, коли їх реально отримано або зароблено, а витрати та зобов'язання – одразу після надходження відомостей про ймовірність їх виникнення. Таким чином, уникається завищення активів і доходів або заниження витрат і зобов'язань Банку.

§ превалювання сутності над формою застерігає від абсолютизації юридичного трактування подій та операцій, які відображаються в фінансовому обліку, оскільки їх сутність не завжди адекватна тому, що випливає з їх юридичної (або встановленої) сутності. Головна мета цього принципу – правдиве відображення господарської діяльності і надання користувачам реальної картини фінансового стану Банку.

§ правдиве відображення фінансового становища і результатів діяльності при складанні фінансових звітів, для чого слід дотримуватися принципів припущення безперервності діяльності; нарахування та відповідності; окремого подання активів і зобов'язань, доходів і витрат; окремого подання та об'єднання статей виходячи з їх суттєвості та послідовності подання інформації.

Принцип припущення безперервності діяльності означає, що фінансова звітність складається виходячи з припущення, що Банк не має ні наміру, ні потреби ліквідувати або суттєво скоротити свою діяльність, або не існує реальної альтернативи цьому.

· Окреме подання та об'єднання статей, виходячи з їхньої суттєвості – єдиним критерієм щодо подання суми окремою статтею або об'єднання її з іншими сумами є суттєвість. Згідно з пунктом 29 МСФЗ 1 кожна суттєва стаття у фінансовому звіті подається окремо. Несуттєві суми об'єднуються із сумами подібного характеру чи функції. Суттєвість статті визначається її розміром і характером активів, які розглядають разом. Статті, які мають суттєвий розмір і відрізняються за характером або функціями, подаються окремо. Стаття, несуттєва для окремого подання у фінансовому звіті, може бути достатньо суттєвою для окремого подання її в примітках.

· Окреме подання активів і зобов'язань, доходів і витрат – згідно з пунктом 32 МСБО 1 активи та зобов'язання, а також дохід та витрати не згортаються, окрім випадків, коли інший стандарт вимагає або дозволяє згортання. Згортаються тільки несуттєві статті, оскільки це не впливає на достовірність та повноту фінансових звітів. Прибутки та збитки наводяться в звітності окремо, якщо вони є суттєвими.

Принцип послідовністі подання інформації полягає у збереженні підходу до подання та класифікації статей у фінансовому звіті від одного періоду до іншого.

Принцип нарахування та відповідності – згідно з вимогою МСБО 1 складання фінансової звітності (крім Звіту про рух грошових коштів) за принципом нарахування та відповідності означає, що результати операцій та інших подій відображаються в облікових реєстрах і фінансових звітах тоді, коли вони існували, а не обов'язково тоді, коли Банк отримує або сплачує кошти. Принцип дає можливість інформувати користувачів не тільки про надходження або сплату грошових коштів у минулому, а й про зобов'язання сплатити кошти або про їх надходження в майбутньому. Доходи відображаються у Звіті про прибутки та збитки в тому періоді, коли їх було зароблено (а не коли фактично отримано), а витрати – на основі відповідності їх цим доходам. А витрати, які не мають безпосереднього зв'язку з певними доходами відображаються у Звіті про прибутки та збитки у періоді їх виникнення.

Банком застосовуються наступні основні методи, що забезпечують дотримання визначених принципів на яких будується Політика, а саме:

§ метод нарахування та відповідності, відповідно до якого:

o бухгалтерські записи по проведених операціях здійснюються при переході прав на активи до іншої сторони, або виникнення заборгованості перед іншою стороною та відображаються у фінансовій та статистичній звітності у тому ж звітному періоді, незалежно від отримання чи сплати грошових коштів або іншого відшкодування за такими операціями;

o бухгалтерські записи по відображенню в обліку доходів та витрат здійснюються в момент виникнення прав на такі доходи, що визначається в залежності від виду операції та в момент виникнення зобов’язань на сплату коштів, що є витратами та відображаються у фінансовій та статистичній звітності того ж звітного періоду, незалежно від отримання чи сплати грошових коштів або іншого відшкодування за цими доходами/витратами;

§ касовий метод – відображення в бухгалтерському обліку активів та зобов’язань, доходів та витрат без використання методу нарахування, що може бути застосовано у наступних випадках:

o при обліку доходів та витрат в межах принципу обачності, коли не можливо визначити суму їх оцінки в момент виникнення прав на них. У такому випадку доходи та витрати на які вже виникли права, відображаються в бухгалтерському обліку в момент їх отримання чи сплати;

o при обліку доходів та витрат в межах принципу нарахування, коли період, за який необхідно зробити нарахування доходів або витрат та період їх фактичного отримання/сплати співпадають.

§ метод нарахування резервів – в межах принципу обачності застосовується шляхом відображення в бухгалтерському обліку по рахунках витрат сум резервів під можливі втрати від знецінення активів.

У фінансовій звітності вартість таких активів відображається за мінусом сум нарахованих під них резервів.

Порядок визначення сум резервів та період їх нарахування, визначається в залежності від виду активу.

Пряме списання безнадійної заборгованості на витрати Банку не допускається (за виключенням, якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України).










Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 208.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...