Української літературної мови (робота з орфографічним та орфоепічним словниками)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2-2 год.

Тема:. Укладання фахових документів відповідно до напряму підготовки.

4.Приблизний перелік самостійних робіт

САМОСТІЙНА РОБОТА 1-2 год.

Тема: Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.

САМОСТІЙНА РОБОТА 2-2 год.

Тема: Специфіка мовлення фахівця (відповідно до напряму підготовки).

САМОСТІЙНА РОБОТА 3 -4 год.

Тема: Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики.

САМОСТІЙНА РОБОТА 4-2 год.

Тема: Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання.

САМОСТІЙНА РОБОТА 5-4 год.

Тема: Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет.

САМОСТІЙНА РОБОТА 6-2 год.

Тема: Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону.

САМОСТІЙНА РОБОТА 7-2 год.

Тема: Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни.

САМОСТІЙНА РОБОТА 8-4 год.

Тема: Спеціальна термінологія і професіоналізми (відпо­відно до напряму підготовки).

САМОСТІЙНА РОБОТА 9-2 год.

Тема: Типи термінологічних словників (відповідно до фаху).

САМОСТІЙНА РОБОТА 10-4 год.

Тема: Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів.

САМОСТІЙНА РОБОТА 11-2 год.

Тема: Морфологічні норми сучасної української літера­турної мови, варіанти норм.

САМОСТІЙНА РОБОТА 12-2 год.

Тема: Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні.

САМОСТІЙНА РОБОТА 13-1 год.

Тема: Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити . Види документів.

САМОСТІЙНА РОБОТА 14-1 год.

Тема: Укладання документів щодо особового складу.

САМОСТІЙНА РОБОТА 15-4 год.

Тема:Текстове оформлення довідково - інформаційних документів.

САМОСТІЙНА РОБОТА 16-2 год.

Тема: Особливості складання розпорядчих та організацій­них документів.

САМОСТІЙНА РОБОТА 17-4 год.

Тема: Укладання фахових документів (відповідно до нап­ряму підготовки).

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА – 1 ГОД.

5.Список рекомендованої літератури

Основна

1.  Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі укра­їнської мови: Навч. посіб. — К.: Артек, 1999.

2.  Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник -К.: А.С.К., 2003. - 400 с.

3.  Зубков М.Г. Мова ділових паперів. - Харків: Торсінг, 2001 .- 384 с.

4.  Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення:

професійне й непрофесійне спілкування — Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2004. — 480 с.

5.  Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / за ред. Н.Д.Бабич.- Чернівці: Книги XXI, 2005. -572 с.

6.  Мацюк З.О. Станкевич Н.І. Українська мова професійного спілкування — К.: Каравела, 2005.

7.  Мацько Л.І. Кравець Л.В. Культура українського фахового мовлення Навч. посіб. — К.: ВЦ "Академія", 2007. - 360 с.;

8.  Панько Т.І., Кочан Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство — Львів: Вид-во “Світ”, 1994. — 214 с.

9.  Токарська А.С., Кочан І.М. Українська мова фахового спрямування для юристів — К.: Знання, 2008. — 413 с.

10.  Український правопис / ІТАН України, Інститут мовознавства імені О.О.Потебні; Інститут української мови

- стереотип, вид. — К.: Наукова думка, 2003. — 240 с.

11. Унівесальний довідник-практикум з ділових паперів/ за ред. Л. О.Пустовіт — К.: Довіра, 2000— 1017 с.

12.  Шевчук С.В. Ділове мовлення для державних службовців: Навчальний посібник. — К.: Арій, 2008. —424 с.

13. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Модульний курс.

- К., 2008 —448 с.

М.Шевчук С.В., Кабиш О.О. Практикум з українського ділового мовлення: Навчальний посібник. - К.: Арій, 2008.- 160 с.

Додаткова

1.  Бацевич . Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. — К.: Видавничий центр «Академія», 2004. — 344 с.

2.  Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник. — К.: Вища школа, 2003. — 462 с.

3.  Лобода В.В., Скуратівський Л.П. Українська мова £ таблицях: Довідник. — К.: Вища школа, 1993. — 239 с.

4.  Методичні рекомендації для слухачів дистанційного курсу навчальної дисципліни «Ділова українська мова у

державному управлінні» / Укладачі: Плотницька І.М., Калашнікова С.А., Манако А.Ф. — К.: Міленіум, 2003. — 58 с.

5.  Мозговий В.І., Семенова Л.П., Лазарева Л.К. Ділова мова у таблицях. —Донецьк: РВ ДонНТУ, 2003. — 106 с.

6.  Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: Навчальний посібник. — К.: Знання, 2006. — 291 с.

7.  Посібник з теорії і практики ділової української мови / Укладач: Антонюк Т.М. — Чернівці: 2000. — 57 с.

8.  Шевелєва Л.А. Український правопис у таблицях: Правила, винятки, приклади, коментарі / за ред. проф.. А.О. Свашенко. — Харків: Світ дитинства, 1996. — 56 с.

9.  Шевчук С.В. Службове листування. Довідник. — К.: ЛІТЕРА, 1999.

10. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. -К.: Освіта, 2008 — 254с.

Словники

1.  Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики. / Уклад, і голов. ред. В.Т.Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. — 896 с.

2.  Великий тлумачний словник сучасної української мови. / Уклад, і голов. ред. В.Т.Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. — 1736 с.

3.  Головащук І.С. Російсько-український словник сталих словосполучень. — К., 2001.

4.  Головашук І.С. Українське літературне слововживання; Словник-довідник. — К., 1995.

5.  Гринчишин Д.Г. та ін. Словник-довідник з культури української мови. — Львів: Фенікс, 1996.

6.  Гринчишин Д. Г., Сербенська О. А. Словник паронімів української мови. -К., 1986. 2-ге вид., перероб. і доп. — К., 2000.

7.  Гринчишин Д. Г., Сербенська О. А. Словник паронімів української мови. —- К.: Рад. шк., 1986. — 222 с.

8.  Економічний словник-довідник / За ред. С.В. Мочерного.

—  К.: Регпіпа, 1995.

9.  Івченко А. Тлумачний словник української мови. -Харків: Фоліо, 2001.

10.  Новий російсько-український словник-довідник: Близько 65тис. слів/ С.Я. Єрмоленко, В.І. Срмоленко, К.В. Ленець, Л.О. Пустовіт. — К.: Довіра, 1996. — 797 с.

П.Пустовіт Й.О. та ін. Словник іншомовних, слів. — К.: Довіра, 2000. — 635 с.

12. Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки. — К.: Наук, думка, 1994.

13. Словник синонімів української мови: У 2-х томах / Редкол. А.А. Бурячок та ін. — К.: Наукова думка, 2000.

14. Словник фразеологізмів української мови / Уклад.: В.М. Білоноженко та ін. — К.: Наукова думка, 2003. — 1104 с.

—  (Словники України).

15.  Шевчук С.В. Російсько-український словник ділового мовлення = Русско-украинский словарь деловой речи. К.: Вища школа, 2008. — 487 с.

Методичні рекомендації

Культура мови

Культура мови - широке поняття. Вона охоплює не тільки питання граматичних норм, але й стилістику, комплекс необхідних засобів вираження всієї сукупності ідей і понять науки, техніки, суспільно-політичного життя, мистецтва.

Мова народу - це його дух, і дух народу - це його мова. Через мову ми пізнаємо світ. Мова - найважливіший засіб спілкування людей - має унікальний характер.

Мова - це засіб формування, оформлення та існування думки.

Мова - це система знаків.

Мова - явище суспільне.

Формою існування мови є мовлення.

Тільки через високу культуру мовлення проявляються невичерпні потенції мови, гармонія її функцій.

Проблема культури мовлення проявляється в таких основних аспектах: нормативність, адекватність, естетичність, поліфункціональність мовлення.

Нормативність - це дотримання правил усного і писемного мовлення: правильне наголошення, інтонування, слововживання, будова речень, діалогу, тексту тощо.

Адекватність мовлення - це точність вираження думок, почуттів, волевиявлень засобами мови, ясність, зрозумілість вислову для адресата.

Естетичність мовлення - це реалізація естетичних уподобань мовця шляхом використання естетичних потенцій мови. Оптимально дібраний темп і звучність мовлення, уникнення нагромадження приголосних чи голосних, різноманітність синтаксичних конструкцій, доречність цитати чи фразеологізму, прислів'я чи приказки, тропів чи фігур, взагалі нестандартність мовлення - усі ці та інші резерви мови роблять мовлення естетично привабливим чи навпаки.

Поліфункціональність мовлення - це забезпечення застосування мови в усіх перелічених аспектах у кожній сфері спілкування.

Шляхи підвищення особистої культури мовлення різноманітні. Для початку необхідно:

- виробляти стійкі навички мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу;

- не говорити квапливо, без пауз;

- вивчати мовлення майстрів слова;

- читати вголос;

- завчати напам'ять художні твори;

- привчати себе до систематичного запису власних думок та спостережень, щоденникових записів, сімейної хроніки тощо.

Мова має такі функції: комунікативну, експресивну, ідентифікаційну (це ототожнення в межах певної спільноти), гносеологічну (засіб пізнання світу), мислетворчу, культуроносну і номінативну.