ВИДІЛЯЮТЬ ТРИ РІВНІ БАНКІВСЬКОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

- конкуренцію покупців – змагання наявних і потенційних клієнтів за кращі умови доступу до банківських продуктів.

2.3 Основними факторами конкурентного середовища є:

- держава і її конкурентна політика;

- нові учасники ринку, поява яких загострює конкуренцію;

- споживачі, що впливають на продавців;

- постачальники фінансового капіталу на ринках;

- установи і організації парабанківської системи;

- ринкові стратегії діючих конкурентів;

- розвиток інфраструктури ринку;

- інвестиційний клімат.

Поняття досконалої конкуренції для фінансового ринку (і ринку банківських послуг у тому числі) передбачає:

- всі учасники мають вільний і рівний доступ до ринку і ніхто не контролює ціну;

- інформаційні потоки про цінні папери і пропозицію фінансових ресурсів вільні та доступні для всіх учасників ринку;

- не існує суттєвих обмежень для вільної торгівлі цінними паперами і кредитними ресурсами;

- відсутній вплив деформуючих податків.

Основним методом оцінки конкурентного середовища є структурний метод, що ґрунтується на визначенні наступних параметрів:

- продуктові межі ринку (в основі лежить уявлення споживачів про взаємозамінність фінансових послуг, які складають одну продуктову групу);

- географічні межі ринку

При визначенні географічних меж ринку враховуються:

- можливість переміщення попиту між окремими територіями, які ймовірно входять до єдиного географічного ринку (доступність транспортних засобів для переміщення споживача до каналу збуту банку при достатньо низьких витратах на таке переміщення);

- можливість переміщення пропозиції між територіями одного географічного ринку (співставність рівня цін, невисокі затрати надання послуг по місцю знаходження споживачів, відсутність адміністративних обмежень тощо).

- оцінка місткості ринку;

- оцінка долі банку на ринку;

- оцінка ринкового потенціалу банку

Місткість ринку визначається як сума оборотів по даному виду фінансових послуг у межах визначеного ринку всіма фінансовими організаціями.

де Vm – місткість ринку;

Vi – оборот за послугою і-тої фінансової організації;

N – кількість фінансових організацій.

Доля банку на ринку визначається із співвідношення його обороту за певним видом послуг до загальної суми обороту всіх банків у визначених географічних межах ринку.

показує загальну долю чотирьох лідерів ринку, не чутливий до різних варіантів розподілу долей між

 банками

Індекс Херфіндала-Хіршмана:

Усуває недоліки показника ринкової концентрації;

Значення в інтервалі від 0 до 1

При чистій монополії 1

Індекс Розенблюта

Розраховується з урахуванням порядкового номеру банку на основі ранжування долей від максимуму до мінімуму

Найбільша інтенсивність конкуренції при приблизно рівних долях конкурентів

Критичне співвідношення ринкових долей конкурентів:

Максимальна інтенсивність конкуренції буде спостерігатися для ринку приблизно рівних конкурентів при відсутності явних лідерів і аутсайдерів.

2.4 Внутрігалузева конкуренція має дві форми:

- предметна;

- видова.

Предметна здійснюється між продавцями, які пропонують ідентичний товар, що може відрізнятися тільки якістю, а по відношенню до банківських послуг найчастіше тільки ціною (прикладом можуть бути стандартизовані послуги банків по залученню вкладів).

При видовій конкуренції продукти одного цільового призначення відрізняються іншими суттєвими параметрами (кредитні послуги).

Внутрігалузева конкуренція має дві форми:

- конкуренція шляхом переливу капіталу;

- функціональна конкуренція.

Конкуренція шляхом переливу капіталу виникає при зміні профілю діяльності або її диверсифікації (розширення, розгалуження). Такий перелив капіталу можливий через подолання вхідних і вихідних бар’єрів галузі.