Системно-структурний підхід як принцип вивчення БЖД

Предметомвивчення дисципліни "Безпека життєдіяльності" є сис­тема «людина –життєве середовище», в якій розглядаються прямі і зворотні взаємозв'язки між людиною і середовищем, в якому вона пере­буває і де зосереджені всі компоненти, що забезпечують її життєдіяль­ність.

БЖД як галузь знань, що швидко розвивається, інтенсивно шукає власні методи досліджень, опираючись на досягнення наук, на стику яких вона виникла. БЖД має власні оригінальні відкриття для вивчення систе­ми "людина - життєве середовище". Але вони ще досить обмежені. Тому для дослідження питань стосовно безпеки життєдіяльності, як загальний принцип діалектики та універсальний гносеологічний інструмент, можна використовувати системно-структурний підхід на основі системного аналізу.

Система - сукупність якісно визначених елементів, між якими іс­нують закономірний зв'язок чи взаємодія, в результаті якого досягається мета.

Важливими ознаками системи є її нероздільність і цілісність. При­рода складових елементів і характер структури системи можуть бути най­різноманітнішими. Системи утворюються окремими тілами, явищами, процесами, що взаємодіють між собою, обмінюються енергією чи вико­нують загальну функцію; також це можуть бути думки, наукові положен­ня, галузі знань, між елементами яких виникають відносини виведення, підпорядкування, послідовності, залежності тощо.

Система «людина – життєве середовище» як об'єкт дослідження, згідно системного підходу може бути розбита на простіші підсистеми. Наприклад, підсистема «людина – виробниче середовище», підсистема «людина – довкілля», підсистема «людина – виробниче середовище» тощо. При цьому необхідно дотримуватись принципу структурності, який полягає у тому, що підсистема зберігає свої основні властивості вигляді сукупності стійких зв'язків і тотожності самій собі, при наявності любих внутрішніх і зовнішніх змін. Будь-яка підсистема може розглядатисяяк окрема система на більш низькому або простому рівні. Система, яка для даного рівня вивчення її взаємозв'язків є найпростішою і не вимагає більш глибокого розбиття на підсистеми, називається елементом.

Елемент системи(компонент, складова частина) - частина склад­ного цілого, яка означає окремий матеріальний об'єкт, дію, речовину, енергію або інформацію.

Під елементом розуміють не лише матеріальні об'єкти, але й взає­мовідносини і зв'язки між цими об'єктами. Будь-який пристрій становить приклад технічної системи, рослина, тварина чи людина - приклад біоло­гічної системи; людські спільноти - приклади соціальних систем.

Системно-структурний підхід дає можливість вивчати систему як єдине ціле, так і через сукупність її складових в різні моменти існування. При цьому можна застосовувати різні методи дослідження багатокомпо­нентних систем. Визначення головного компоненту неможливе без роз­гляду його у взаємозв'язку та взаємодії з іншими. Такий підхід при ви­вченні складно влаштованих систем називають комплексним.

Згідно системно-структурного підходу розглянемо систему «людина - життєве середовище» на рівні окремих елементів, які є основними скла­довими безпеки життєдіяльності людини. Такими елементами є: людина життєдіяльність, небезпека і вражаючий фактор. Саме сукупність цих елементів відноситься до сфери БЖД при спробі дати відповідь на основ­не питання даної галузі знань: як запобігти дії небезпечних факторів на людину? Розглянемо зв'язки між означеними елементами.

Зв'язок - це взаємообумовленість існування явищ розділених у прос­торі і часі. На перший погляд, означені елементи не мають видимого зв'язку. Тому їх необхідно шукати на смисловому рівні. Смисловий рівень - це логічний взаємозв'язок між елементами системи на основі її сутності (ме­та, задачі). Наведемо декілька смислових уявлень для означених елемен­тів на рівні безпеки життєдіяльності людини.

– «людина» – головний елемент системи «людина - життєве сере­довище», «людина» знаходиться в зоні дії небезпек, «людина» потребує захисту.

– «життєдіяльність» – показник стану людини, «життєдіяльність» – пов'язана з небезпеками.

– «небезпека» – невід'ємний чинник життєвого середовища, «не­безпека» – фактор ризику для людини.

– «вражаючий фактор» – результат прояву небезпеки, «вражаючий фактор» – джерело шкоди людині тощо.