Визначення умовних та дійсних ординат точок на карті.

Розрахунок математичної основи карт масштабів 1:1 000 000

а) . Визначаємо номер поясу 0(15)

Визначаємо широту листа 1:1 000 000

15 х 4°=60°00' ( північна широта)

60°00'- 4°00'=56°00'( південна широта)

б) . Знаходимо номер зони всередині якої знаходиться дана
територія

Від колони 48 віднімаємо число 30 (за правилом). Число 30 віднімаємо, щоб знайти номер зони, в якій всередині знаходиться дана територія. 48(колонна) – 30 = 18(географічна зона)

в) визначаємо довготу 18ї зони:

лист 1:1000000 за довготою λ °=6°

визначаємо східну довготу: 18(зона)*6°=108° сх. Довготи

108°-6°=10°2 зах. Довготи

      г) визначаємо довготу осьового меридіану:

Осьовий меридіан – середній меридіан шестиградусної зони визначається за формулою: t=N*6°-3° де – t -довгота осьового меридіану, N-номер зони

18*6°-3°=105°

Кожна шестиградусна зона має різницю довгот 6°, осьовий меридіан знаходиться в середині шестиградусної зони, тому віднімаємо 3°.

      е) визначаємо різницю довгот l1, l2(розмір аркуша карти по довготі):

l1 (західна) 103°-105°=-2°

l2 (східна) 103°15-105°=-1°45

lсер необхідне для того, щоб визначити прямокутні координати за допомогою таблиці Гаусса. По lсер ми вносимо поправки за кривизну Землі.

Визначаємо географічні координати рамок аркуша карти
масштабу 1:50 000 з номенклатурою 0-48-51-В

Аркуш топографічної карти масштабу 1: 50 000 має такі розміри:

За широтою φ°=10'

За довготою λ°=15'

Номенклатура 0-48-51-В складається з таких елементів:

О - номенклатура аркуша 1:1 000 000

48 - номенклатура аркуша 1:100 000

  50 - номенклатура аркуша 1: 50 000

Визначаємо суміжні аркуші карти:

Визначення прямокутних зональних координат точок в проекції

Гаусса-Крюгера

Визначення умовної ординати:

У₁=у_д1 - 500 км = 500000,0 – 116603,8 = 383396,2

У₃=у_д3 - 500 км = 500000,0 – 102030,6 = 397969,4

У₂=у_д2 - 500 км = 500000,0 – 117156,0 = 382844,0

У₄=у_д4 - 500 км = 500000,0 – 102513,7 = 397486,3

Визначення розмірів рамок і площ трапецій топографічних карт

Топографічну карту ми будуємо в масштабі 1:50000

а — південна або північна основа трапеції
с- бічна сторона трапеції
d- діагональ
а_пн .29,15 см с= 37,13
а_пд=29,29 см d=47,34
визначаємо периметр:

Р= 29,15+29,29+ 37,13 * 2=191, 14 см

Визначення поправок розмірів рамки за викривлення проекції Гаусса – Крюгера:

lсер = 1˚52ʹ30ʺ, Δa = 0.01 мм., Δc = 0.01 мм., Δd = 0.01 мм.

Δпн = 0,01 + 29,15 = 29,16

Δпд=0,01+29,29=29,3

Δc = 0,01 + 37,13 = 37,14

Δd = 0,01 + 47,25 = 47,35

Визначення мінутних поділок рамки топографічної карти

Розбиваємо мінутну рамку на мінути по широті:

58˚30ʹ (півн. ш)

58˚20ʹ (півд. ш)

Визначаємо кідькість мінутних поділок по широті:

с – визначена довжина бічної сторони трапеції. с = 37,13;

переводимо з см. У мм 37,13 см = 371,3 мм;

х – кількість мінут по широті;

10ʹ - розміри аркуша карти за довготою (масщтаб 1:50000);

Складаємо пропорцію:

 – довжина однієї мінутної поділки по широті;

Необхідно буде відкласти 10ʹ по широті на карті, довжина кожної мінутної поділки буде 37.13 мм

Розбиваємо кількість мінутних поділок по довготі:

а – південна або північна основа трапеції;

а_пн = 29,15 см;

29,15 см = 291 мм

у – кількість мінут по довготі;

розміри аркуша карти за довготою 15ʹ;

Складаємо пропорцію:

у =19,34 мм – довжина однієї мінутної поділки а_пн по довготі;

а_пд = 29,15 см = 291,5 мм

а_пд = 15ʹ

у = 19,43 мм – довжина однієї мінутної поділки а_пд по довготі