Поділ аркуша карти 1: 25000 на 4 аркуша карти масштабу 1:10000

Розміри аркуша карти за широтою 2'30" і за довготою 3'45ʺ

За широтою розміри аркуша карти масштабу 1:10 000 складає 2'30"

5': 2 аркуша карти = 2'30"(розміри аркуша карти за широтою)

За довготою розміри аркуша карти масштабу 1:10 000 складає 3'45"
7'30": 2 аркуша карти =3'45" (розмір аркуша карти за довготою)

Для утворення номенклатури карти масштабу 1: 5000 за основу беруть аркуш карти масштабу 1:100 000, який ділять на 256 частин.

Номенклатура аркуша карти 1:5000 складається з номенклатури аркуша
карти масштабу 1: 100 000 і відповідного номера від 1 до 256 аркуша карти
масштабу 1: 5000 який підписується в дужках. Наприклад O48-51-(60).

Поділ аркуша карти 1:100 000 на 256 аркуша карти масштабу 1:5000

За широтою розміри аркуша карти масштабу 1: 100 000 складає 20'

20': 16 аркуша карти = 1' 15"(розміри аркуша карги 1:5000 за широтою)
За довготою розміри аркуша карти масштабу 1:100 000 складає ЗО'

30': 16 аркуша карти = 1'52,5" (розміри аркуша карти 1: 5000 за довготою)

Аркуш карти масштабу 1:2000 одержують діленням аркуша карти масштабом 1:5000 на 9 частин. Кожна частина позначається малими літерами а,б,в,г,д,е,ж,з,і. Номенклатура аркуша карти масштабу 1:2 000 складається з
номенклатури аркуша масштабу 1:5000 і відповідної літери аркуша карти
масштабу 1:2 000, які підписують в дужках 0-48-51-(60-з). Розміри аркуша
карти за широтою 25" і за довготою 37,5"

Поділ аркуша карти 1: 5 000 на 9 аркушів карти масштабу 1: 2000

За широтою розмір аркуша карти масштабу 1: 5 000 складає 1' 15”

1' 15” : 3 аркуша карти = 25” (розмір аркуша карти 1: 2000 за широтою)
За довготою розміри аркуша карти масштабу 1: 5000 складає 1'52,5"
1'52,5" : 3 аркуша карти = 37,5”(розмір аркуша карти 1:2000 за довготою)

Розграфлення топографічних планів:

Розграфлення планів масштабу 1:5 000 і більших масштабів можна
складати на планшеті в формі квадратів. В даному випадку за основу
приймають планшет масштабу 1:5 000 з розмірами рамок 40x40 см і кожний
квадрат нумерують арабськими цифрами. Наприклад, 15.

Аркуш плану масштабу 1:2 000 одержують поділом аркуша плану
масштабу 1:5000 на 4 частини. Кожна частина позначається великими
літерами азбуки А, Б, В, Г. номенклатура складається з номера квадрата
аркуша плану масштабу 1:2000. Наприклад, 15-Г Розміри квадрата 50x50 см.

Аркуш плану масштабу 1:1 000 одержують поділом аркуша плану
масштабу 1:2 000 на 4 частини. Кожна частина нумерується римськими
цифрами від І до IV. Номенклатура складається з номенклатури аркуша
плану масштабу 1 1000. Наприклад 15-B-IV. Розміри квадрата 50x50см,

Аркуш плану масштабу 1:500 одержують поділом аркуша плану
масштабу 1:2000 на 16 частин. Кожна частина нумерується арабськими
цифрами від 1 до 16. Номенклатура складається з номенклатури аркуша
плану масштабу 1:2000 і відповідного номера аркуша плану масштабу 1:500.
Наприклад 15-В-10 розміри аркуша плану 50x50 см.

Розграфлення аркушів топографічних планів.

Сітка географічних координат

Кожний аркуш топографічної карти обмежений з заходу і сходу меридіанами, а з півночі і півдня — паралелями. Щоб за допомогою карти можна було визначити географічні координати зображених на ній предметів і контурів місцевості, на карту наносять градусну рамку. Східна і західна сторони рамки поділені на мінути широти, а північна і південна на мінути довготи. Крім цього кожна мінута поділена крапками на інтервали, які відповідають 10". З’єднавши прямими відповідні точки на протилежних сторонах рамки можна одержати картографічну сітку — паралелі і меридіани через кожну мінуту або через кожні 10" широти і довготи на всій площі карти. Для графічного визначення, за допомогою карти, довготи якої-небудь точки необхідно провести через цю точку меридіан так, щоб він притинав однойменні поділки мінут (або відповідні частини однойменних поділок) на північній і південній сторонах рамок і відрахувати число поділок між точкою перетину і кутом рамки. Аналогічно визначають на східній або західній сторонах рамки карти широту точки.

Загальні поняття про систему координат Гаусса-Крюгера.

Плоскі прямокутні координати - це лінійні величини, що визначають
відносне положення точки на площині. Нехай на площині проведено дві
взаємно перпендикулярні лінії, одна з яких (X) проходить у вертикальному, а
друга (Y) в горизонтальному напрямку. Назвемо ці лінії осями координат, а
точку їх перетину О - початком координат. Тоді положення будь-якої точки ₍

на площині в даній системі координат відносно початку координат буде
визначатися найкоротшими відстанями до неї від осей координат. Ці відстані
у вигляді прямих ліній, перпендикулярних до однієї з координатних осей 1
паралельних до іншої, є координатами точок (X і Y) Вісь X прийнято
називати віссю абсцис, а вісь Y - віссю ординат. У залежності від
розташування точок по відношенню до осей координат, їх абсциси і ординати можуть мати додатні й від'ємні значення. Оскільки земну поверхню не можна зобразити на плоскій поверхні без розривів і спотворень, її умовно ділять на 60 рівних частин, які відмежовуються одна від одної меридіанами через 6° по довготі. Ці частини називаються геодезичними зонами, а їх відлік ведеться від Гринвіцького меридіана, який є західним для першої зони, із заходу на схід. Ця зональна система координат отримала назву зональної системи Гаусса-Крюгера, за прізвищами німецьких вчених: математика К Гаусса та астронома і геодезиста Л. Крюгера. У розвиваючи ідеї К. Гаусса, Крюгер розробив математичний апарат для конформної проекції еліпсоїда на
площину, яка отримала назву проекції Гаусса-Крюгера.

       Йоганн Карл Фрідрих Гаусс                 Йоганн Генріх Луїс Крюгер

     (нім Johann Carl Friedrich GauB)        (нім. Johann     Heinrich Louis Kruger)

Ці вчені розробили теорію поперечно-циліндричної рівнокутної проекції для її використання у даній системі. Суть цієї системи зводиться до того, що земний еліпсоїд проектують на циліндр, вісь якого розташована перпендикулярно до осі обертання Землі, а бічна поверхня дотикається до осьового меридіана кожної зони У результаті чого дістають плоске зображення 60 частин земної поверхні, кожна з яких називається геодезичною зоною Вся земна поверхня Землі має вигляд шістдесяти таких зон, дотичних до екватора.