Види покарань, які можуть бути застосовані до неповнолітніх

До неповнолітніх визнаними винними у вчиненні злочину судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:

• Штраф

• Громадські роботи

• Виправні роботи

• Арешт

• Позбавлення волі на певний строк

До неповнолітніх може бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Штраф застосовується лише до неповнолітніх, які мають самостійний дохід, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення. Розмір штрафу в тому числі за вчинення злочину за який передбачено основне покарання лише у виді штрафу понад 3000 НМДГ встановлюється судом, залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах 500 НМДГ.

До неповнолітнього, що немає самостійного доходу, власних коштів або майна, на яке може бути звернене стягнення засудженого за вчинення злочину за яке передбачене покарання лише у виді штрафу у розмірі 3000 НМДГ, може бути застосоване покарання у виді громадських або виправних робіт.

Громадські роботи можуть бути призначені у віці від 16 до 18 років на строк від 30 до 120 год. І полягають у виконання неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання не може перевищувати 2 год на день.

Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від 2 місяців до 1 року. Із заробітку неповнолітнього здійснюється відрахування на рахунок держави в розмірі встановленому вироком суду від 5 до 10%.

Арешт полягає у триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг 16 років в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від 15 до 45 діб.

Покарання у видіпозбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину 18-річного віку, може бути призначене на строк від 6 місяців до 10 років, крім випадків, вчинення особливо тяжкого злочину поєднаного з умисним позбавленням життя людини на строк до 15 років.

Відбувають покарання у спеціальних виховних установах. Позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості. При призначенні покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків остаточне покарання у виді позбавлення волі не може перевищувати 15 років.

Покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітньому:

• За вчинений повторно злочин невеликої тяжкості - на строк не більше 1 року 6 місяців.

• За злочин середньої тяжкості – на строк не більше 4 років

• За тяжкий злочин – на строк не більше 7 років.

• За особливо тяжкий злочин – на строк не більше 10 років.

• За особливо тяжкий злочин поєднаний з умисним позбавленням життя людини на строк до 15 років.

Довічне позбавлення волі до особи котра вчинила злочин у віці до 18 років не застосовується.

Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.

Закон передбачає 2 види звільнення неповнолітніх від крим. відповідальності:

• Із застосуванням примусових заходів виховного характеру

• У зв’язку із закінченням строків давності.

Примусові заходи виховного характеру застосовуються:

• У разі прийняття судом рішення про звільнення неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості від крим. відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання.

• До особи, яка до досягнення віку з якого може наставати крим. відповідальність вчинила злочин, що підпадає під ознаки діяння передбаченого в Особливій частині ККУ.

• При звільненні неповнолітнього, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого роз каяття та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

Примусові заходи виховного характеру:

• Застереження

• Обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього.

• Передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного чи трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання.

• Покладення на неповнолітнього , який досяг 15-річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків.

• Направлення неповнолітнього до спеціальної виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк що не перевищує (спец. навч. виховні школи, соц.. реабілітації – від 11 до 14 років і профучилища від 14 до 17 років).

До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру. Тривалість заходів встановлюється судом, який їх призначає. У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин від застосування до нього примусових заходів виховного характеру, ці заходи скасовуються і він притягується до крим. відповідальності.

Особливості звільнення неповнолітніх від покарання.

Існують такі види звільнення від покарання:

•  Із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

• Звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо засуджено до арешту або позбавлення волі, іспитовий строк від 1 до 2 років.

• У зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

• Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Погашення та зняття судимості щодо неповнолітніх.

Погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення ними 18-річного віку, здійснюється з урахуванням особливостей положень передбачених відповідною статею. Ці особливості стосуються:

ü Тривалості строків погашення судимості.

ü Умов дострокового зняття судимості.

Такими, що не мають судимості визнаються неповнолітні:

• Засуджені до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі після виконання цього покарання.

• Засуджені до позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості, якщо вони протягом 1 року з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину.

• Засудженідо позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом 3 років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину.

• Засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом 5 років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину.

Дострокове зняття судимості допускається, якщо вони ( особи, які вчинили злочин до 18 років) довели своє виправлення зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці. Але мають бути враховані такі особливості:

− Відбуття покарання у виді позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин.

− Після закінчення не менше як половини строку погашення судимості. Тобто, якщо вони відбули покарання за тяжкий злочин, то дострокове зняття судимості можливе після 1 року і 6 місяців з дня відбуття покарання за особливо тяжкий злочин – після 2 років і 6 місяців. Але при цьому загальною умовою залишається не вчинення в ці строки нового злочину.