Поняття і система Особливої частини кримінального права України.

Норми кримінального права України закріплені в законодавстві про крим. відповідальність, що являє собою єдину нормативно-правову систему – Крим. Кодекс України(ККУ), який був прийнятий ВРУ 5 квітня 2001 року. ККУ складається із Загал. і Особл. частин, які між собою пов’язані, перебувають у постійній взаємозалежності та взаємодії.

Особлива частина ККУ включає в себе певну сукупність крим.-правових норм, в яких визначаються ознаки окремих злочинів, види та розміри покарань, які суд може застосувати до осіб, визнаних винними в їх вчиненні. Також Особлива частина ККУ містить роз’яснення певних крим.-правових понять, що наводяться в її статтях, в окремих випадках в її нормах також визначені умови звільнення від крим. відповідальності.

В Особливій частині ККУ встановлюється вичерпний перелік злочинів, за які передбачена крим. відповідальність. Тому злочином може визнаватись тільки суспільно небезпечне діяння, відповідальність за яке передбачено у відповідній статті Особливої частини ККУ.

Норми Особливої частини ККУ згруповані в окремі розділи, які розміщені у певній послідовності залежно від родового об’єкту, на який посягає дана група злочинів. Особлива частина містить 20 розділів.

Значення Особливої частини:

• Дає вичерпний перелік тих діянь, які визнаються злочинами.

• Дає змогу виявити характер і специфіку цих діянь.

• Сприяє правильному застосуванню крим. законодавства України.

Поняття, система і види злочинів проти національної безпеки України.

Особлива частина Розділ І. Родовим об’єктом злочинів проти основ нац.. безпеки є суспільні відносини з охорони основ нац. Безпеки України, її конституційного ладу, суверенітету, територіальної недоторканості і обороноздатності. Іншими словами родовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної, соц. і правової держави.

З об’єктивної сторони злочини проти основ нац.. безпеки України вчиняються шляхом активної поведінки – дії.

Суб’єктивні ознаки: всі вони здійснюються умисно, і як правило, з прямим умислом, при якому особа бажає заподіяти шкоду основам нац. безпеки України.

Мета:заподіяння шкоди цьому об’єкту.Особа діє з метою:

• Зміни чи повалення конституційного ладу.

• Захоплення державної влади.

• Заподіяння шкоди суверенітету.

• Обороноздатності України, зміни її території.

Отже, можна визначити, що злочини проти основ нац. безпеки України – це передбачені крим. законом умисні суспільно небезпечні дії, що посягають на конституційний лад, суверенітет і територіальну недоторканість України.

До їх числа відносять:

• Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.

• Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України

• Державну зраду

• Диверсію

• Шпигунство

Види злочинів проти основ нац. безпеки України:

Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.

Безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують внутрішню безпеку України, захист конституційного ладу і державної влади в країні.

Об’єктивна сторона виражається в 4-х формах:

• Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.

• Змова про вчинення таких дій.

• Публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади.

• Розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій.

Суб’єктивна сторона – прямий умисел, поєднаний з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або з метою захоплення державної влади.

Суб’єкт злочину – будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.

Кваліфікуючі ознаки:

• Вчинення їх особою, яка є представником влади, тобто особою яка перебуває на службі в органах державної влади та наділена владними повноваженнями.

• Вчинення цих самих дій повторно, тобто хоча б у другий раз, незалежно від того, чи була особа засуджена за перший злочин.

• Вчинення їх організованою групою, тобто 3 або більше особами, які попередньо організувалися у стійке об’єднання для вчинення публічних закликів до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, або для розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій.

• Вчинення їх з використанням ЗМІ.

Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України

Безпосереднім об’єктом є відносини щодо забезпечення територіальної цілісності і недоторканості України в межах встановлених кордонів.

Об’єктивна сторона передбачає різні діяння:

• Дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону на порушення порядку встановленого КУ.

• Публічні заклики до вчинення таких дій.

• Розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій.

Стаття 110 ККУ не вимагає, щоб ці дії мали насильницький характер, Характеризується виною у вигляді прямого умислу.

Суб’єктивна сторона – прямий умисел, що поєднаний зі спеціальною метою змінити межі території або державного кордону України.

Суб’єкт злочину – будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:

ü Представником влади.

ü Повторно

ü За попередньою змовою

ü Та поєднання дій з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі.

Особливо кваліфікуючою ознакою злочину є настання в результаті його вчинення суспільно небезпечних наслідків, як загибель людей або іншим.

Державна зрада

Безпосереднім об’єктом цього злочину є зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканість, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.

З об’єктивної сторони державна зрада може виявитися в таких випадках:

1. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.

2. Шпигунство (це передача чи збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю)

3. Надання іноземній державі, іноземній організації чи їх представнику допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Суб’єкт злочину – громадянин України, який досяг 16 років.

Співучасниками цього злочину можуть бути іноземні громадяни та особи без громадянства. Це злочини з формальним складом.

Суб’єктивна сторона – вина у формі прямого умислу, за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняється на шкоду суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, обороноздатності держави, економ. Чи інформаційній безпеці України і бажає їх здійснити.

Мотиви можуть бути різними, але на кваліфікацію вони не впливають.