Актуальні проблеми світової трансформації

1. перерозподіл владних повноважень з нац. На транснаціональний рівень

2. поява нових суб’єктів влади(сама глобальна держава міжн регулювання організовує неформальні центри впливу з надз високим …)

3. криза ідеологічних і практичних основ нац. Державності

4. феномен систем країн

5. де формалізація влади та зменшення ролі публ політики?

6. Суддівська влада що не мінялася

7. Поява нової спільноти глобальної півночі яка розбігається з глобальним півднем

8. Зрощення політичних та ек функцій

9. Просторова локалізація різних видів господарської діяльності

10. Поява нової форми світового поділу праці(перерозподіл світового доходу та стягнення глобальної ренти)

11. Ровиток транснаціональних мереж співробітництва та мереж вцілому

4. ЗагальнахарактеристикаУгодипротехнічнібар'єриуторгівлі

Кодексстандартів (Standards Code) булоукладеноу 1985 р. післяТокійськогораундупереговорівГАТТзметоюнедопущенняпере­твореннястандартівнабар'єрдляміжнародноїторгівлі, атакожорганізаціївиробництвапромисловихтоваріввідповіднодоміжна­родновизнанихнормативів.

Міжнароднуторгівлюнеможнауявитибездобровільнихіпри­мусовихстандартів.Угодапротехнічнібар'єривторгівліспрямова­нанате, щобусунутинепотрібніперешкодиуміжнароднійторгівлі.Длядосягненняцьогопотрібно, щобстандартибулиміжнародноуз­годженими.Міжнародніорганізаціївживаютьзаходівдлягармоні­заціїстандартівнапланетарномурівні (on a world-wide basis).

Вугодіпоняття "технічніправила" (technical regulations) вжива­єтьсящодостандартів, дотриманняякихобов'язкове, авласнетер­мін "стандарт" вживаєтьсядодобровільнихстандартів (voluntary standards).

Поняттяпоширюютьсянахарактеристикипродуктів, технологіюіспособиїхвиготовлення (щовпливаютьнахарактеристикипро­дукту), термінологіютасимволи, упаковкуіпозначенняярликами.

Згіднозугодоюзакраїнамивизнаєтьсяправоназапровадженняобов'язковихстандартівдлязабезпеченняякостіімпортованихтова­рів, захистуздоров'ятабезпекилюдини, збереженнярослинногоітваринногосвітутадовкілля.

Технічніправилаповиннівідповідатитакимумовам: • застосовуватирежимнаціїнайбільшогосприяннядоімпортузусіхджерел;

• застосовуватидоімпортованихтоварівпринципнаціонального

режиму;

• формуватисяівикористовуватисяспособом, якийнестворюєне­

потрібнихперешкоддляторгівлі;

• базуватисянанауковійінформації.

Вугодізазначено, щокраїни-учасницівикористовуватимутьміж­народністандартиякосновудлянаціональнихстандартів.Міжна­родністандартинезастосовуютьсялишетоді, коли, надумкукомпе­тентнихорганів, вонинесправедливіабонедоречнізоглядунаклі­матичні, географічнітатехнічнічинники.

Якщокраїнизапроваджуютьнаціональністандарти, якінебазу­ютьсянаміжнародних, вониповинніопублікуватипроцеповідом­лення (to publish a notice) іповідомитисекретаріатСвітовоїорганіза­ціїторгівлі (to notify the WTO secretariat).Цедастьзмогукраїнамекс­портупрокоментуватипроектистандартів (draftstandards) ісприя­тимеврахуваннюїхточокзорупротовари, яківониекспортують.

Угодоювизначено, щовиробникабоекспортерупевнихвипад­кахмаєодержуватисертифікатвідповідності (certificate of positive assurance) укомпетентнійінституціїаболабораторіїкраїни-виробни-ка.Ставленнядоіноземнихзаявниківнеповиннебутигіршим, ніждовітчизняних.­

Угодапротехнічнібар'єривторгівлізаохочуєкраїни-учасницівзаємновизнаватисертифікативідповідності, результатиінспекційітестів, виконанихкомпетентнимисертифікаційнимиорганами.

Згіднозугодоюнелишецентральніорганивладикраїн, айор­ганимісцевоївладиповиннідотримуватисяпередбаченогонеюпо­рядку.

Добровільністандартиможутьзашкодитиміжнароднійторгівлі, якщовонизначновідрізняютьсяурізнихкраїнах.Угодамістить "Кодексгарноїпрактики" (Code of Good Practice), якийвизначаєпо­рядокпідготовки, прийняттяізастосуваннястандартів.Такіприн­ципиіправиланагадуютьтехнічніправиластосовнообов'язковихстандартів.Інформаціяпростандарти, якіопрацьовуютьсятаприй­няті, маєпублікуватисящонайменшеодинразнапівроку.Післяприйняттястандартукомпетентнінаціональніорганиповиннінадіс­латиІнформаційномуцентруМіжнародноїорганізаціїстандартів / Міжнародноїелектротехнічноїкомісії (ISO/IEC Information Centre) інформаціюпропублікацію, атакожповідомити, якідеможнаодер­жатицюінформацію.

Кодексомпередбачено, щовладніструктури, довідомаякихна­лежатьпитаннястандартизації, надаютьщонайменше60 днівдлянадісланнякоментаріввідзацікавленихосібіззарубіжнихкраїн.

Кількістьобов'язковихтехнічнихстандартівукраїнахсвітунев­пиннозростає.Споживачівимагають, щобтоваривідповідалистан­дартамякостітабезпекиінебулишкідливимидляздоров'я.

Білет№24

1. Основнінапрямипідприємництвановоготипу

2. Інституційністьекономічноїполітики

3. Дативизначеннятехнопаркуібізнес-інкубатору

Технопарк – це середовище, в якій зосереджена критична маса утворення культури, науки і техніки, бізнесу і капіталу, породжує ланцюгову реакцію наукової і ділової активності міжнародного масштабу. Вперше використано в 1951 р. для позначення технологічного об’єкту в США (Каліфорнія).

Регіон науки – це великий науково-технологічний комплекс з розвиненою інфраструктурою в сфері обслуговування, що охоплює значну територію, межі якої приблизно збігаються з адміністративними межами, такими як район, або округ.

Технополіс – це науково-виробничий комплекс з розвиненою сферою обслуговування але охоплює територію окремого міста. В ньому можуть існувати технопарки. Технополіси – це найпрогресивніша форма регіональної організації інноваційно-підприємницької діяльності для ефективного розвитку прогресивних технологій та інновацій. В загальному вигляді технополіс являє собою територіальне утворення .міського, або селищного виду, орієнтованих на реалізацію активної взаємодії науки і промисловості, комерційного освоєння наукових досліджень і підтримки малих науково-дослідних центрів

Більшість технопарків США мають технологічні бізнес-інкубатори, які не тільки створюють нові підприємства, але й є фактично ініціатором розвитку регіонів. Це дуже вдала форма підтримки малого і середнього підприємництва. За останні 10 років в США відбулося значне зростання з декількох десятків до шестисот інкубаторів. Всього в світі налічується близько 2000 бізнес-інкубаторів. Технопарки можуть діяти не тільки тимчасово, але й постійно. При цьому технологічні бізнес-інкубатори є складовою технопарку.

Бізнес-інкубатор – це інноваційні центри, ін новатори технологій. Можуть виступати в двох ролях: як самостійна організація, що підтримує підприємництво, а також може виступати в ролі складника технопарку, який виконує ті ж функції, але вже в оточенні інших технопаркових структур. Бізнес-інкубатор може бути однією будівлею, також і кількома будівлями.

5. ЗагальнахарактеристикаТРІПС

Уго́дапроторгове́льніаспе́ктиправінтелектуа́льноївла́сності (англ. Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights, скорочено TRIPS, звідсипоходитьукраїнськийваріантназвиТРІПС) — міжнароднаугода, щоадмініструєтьсяСвітовоюорганізацієюторгівлітавстановлюємінімальністандартидлявизнаннятазахистуосновнихоб'єктівінтелектуальноївласності.ЦюугодубулоприйнятопідчасУругвайськогораундуГенеральноїугодипотарифамтаторгівлі (ГАТТ) у 1994 році.

Інтелектуальнавласністьєбезпосереднімоб’єктомміжнародноїторгівлітастановитьблизько 2% відусьогосвітовоготоварообігу, більшістьякогорегулюєтьсяправомСвітовоїорганізаціїторгівлі, членомякоїєіУкраїна.ВступдоСвітовоїорганізаціїторгівлі (далі – СОТ) зумовивнеобхідністьретельноговивченняправацієїорганізаціїтазокремаУгодипроторгівельніаспектиправінтелектуальноївласності.[1]

ІсторичніпередумовистворенняСОТтапідписанняугодиТРІПСбулидоволіскладнимиоскільки, зодногобоку, власникиправІВнамагалисямонополізуватиправанасвоївинаходи, азіншого – суспільствоотриматидешевітоваризінтелектуальноюскладовою.Длядосягненнябалансуправвласниківтаінтересівсуспільствау 1994 р. булаприйнятаУгодаТРІПСвнаслідокчогоправаІВбуливключенівбагатостороннюсистемуторгівліуякостіїїоб’єктівБазовістандартиТРІПС

Термінзахистумайновихавторськихправмаєбутинеменше50 роківпіслясмертіавтора, дляфільмівтафотографійцейстрокстановитьвідповідно 50 та 25 роківзмоментустворення.

Авторськеправомаєнадаватисьавтоматичноінеможезалежативідвиконанняжоднихформальностей, такихякреєстрація.

Комп'ютерніпрограмирозглядаютьсяяклітературнітворизточкизоруавторськогоправаімаютьтіжсаміумовизахисту.

Національніобмеженняавторськогоправа, такіякдобропоряднекористуванняуСполученихШтатах, маютьбутичіткообмежені.

Патентимаютьнадаватисяувсіхгалузяхтехнології, однакдозволяютьсявиняткизметоюзахистусуспільнихінтересів.Термінзахистумайновихправ, щонадаютьсяпатентом, маєскладатинеменше 20 років.

Перелікоб'єктів, щонеможутьбутизапатентовані, маєбутиобмеженийтаксамо, якіобмеженняавторськогоправа.

Кожнадержавамаєнадаватигромадянаміншихкраїн, щоприєдналисьдоТРІПС, такийрівеньправугалузіінтелектуальноївласності, якийвонанадаєсвоїмвласнимгромадянам.

5. Державнерегулюванняіфункціїуправлінняекономікою

білет№ 3:)))

1. СистематехнопарківСША

2. Договірконцесії

3. Міжнародніопераціївсферіпослуг

Різніхарактеристикипослугвпливаютьнаспосіб, якимздійснюютьсяміжнародніоперації.Якщоміжнародніопераціїзтоварамипередбачаютьїхфізичнепереміщеннязоднієїкраїнидоіншої, тотількидеяківидиопераційзпослугамипередбачаютьрухчерезкордони.Однакдлябільшостіопераційусферіпослугчасімісцеспоживаннянеможнавідокремити, щовимагаєнаближенняпостачальникапослугдоспоживача.

Послугинаміжнародномурівнінадаютьсяіззастосуваннямчотирьохспособів, зокрема:

1) транскордоннепостачання, тобтонаданняпослугчерезкордон. Постачальникіспоживачпослугинепереміщаютьсячерезкордон, йогоперетинаєтількипослуга.Прикладамитранскордоннихопераційможутьбутипослуги, щопередаютьсячереззасобителекомунікації (консультаціїпотелефонуабопофаксу, постачанняпослугпоштою, переказгрошейчерезбанки) чипослуги, вкладенівтовари (технічнийзвітконсультанта, програмнезабезпеченнянадискеті), транспортніпослуги;

2) споживаннязакордоном, тобтопереміщенняспоживачівдокраїниекспорту. Постачальникнепереміщується (туризм, освіта, медичніпослугивлікарнііншоїкраїни, послугизремонтусуден, якщосуднооднієїкраїнивідправляєтьсядоіншогодляремонту);

3) комерційнаприсутність, тобтоствореннякомерційноїприсутностівкраїні, уякійповиннінадаватисяпослуги (відкриттяфіліїчидочірньоїкомпанії). Постачальникпослугпереміщується, аспоживачнепереміщується (наприклад, прямііноземніінвестиції, тимчасоватрудоваміграція, банківськапослуга, щонадаєтьсячерезфіліючивідділенняіноземногобанку);

4) присутністьфізичнихосіб, тобтотимчасовийпереїздфізичнихосібдоіншоїкраїнизарадинаданнятампослуг (наприклад, гастролітеатрів, артистів, лекціїпрофесорівуніверситетів, послугиархітекторів, юристів, подорожуванняіноземногоконсультантадокраїнидлянаданняконсультаційнихпослуг) [80, с. 204-211 ].

Загальнакількістьпослуг, якимиторгуютьостаннімидвомаспособами, значновищавідтих, котримиторгуютьувипадкузастосуванняпершихдвох.Однакновітнідосягненнякомунікаційнихтехнологійірозвитокелектронноїторгівлістворюютьдедалібільшеможливостейдлякомпанійнадаватипослугиврежимітранскордонногопереміщення, нестворюючикомерційноїприсутностівкраїні-імпортері

Можливівипадки, колидлянаданняпослугиможевикористовуватисьнелишеодинспосібпостачання.Наприклад, певнаконсультаційнапослугаможебутинаданазасобамителекомунікаціїібезпосередньоприсутнімифізичнимиособами.

5. Субсидіарністьдержавногоуправління

Європейська хартія місцевого самоврядування закріплює в європейському законодавстві принцип субсидіарності як такий, що визначає розподіл. Поняття “субсидіарність” констатує, що місцеві умови та обставини не тільки різняться між собою, але й змінюються протягом певного відрізку часу. Тому обсяг послуг, що надаються, так само як і обсяг функцій місцевих органів управління повинен відповідати весь час змінюваним та оновлюваним потребам і умовам, враховуючи місцеві вимоги та побажанняповноважень різних рівнів публічної влади у державі. Застосування принципу субсидіарності можливе лише в ієрархічних структурах, поза межами яких він не існує, втрачає сенс свого існування.Водночас у жорстко централізованих ієрархіях не може бути мови про його використання. Сучасне людство прийшло до необхідності критики та засудження жорстких централізованих державних систем, до розуміння того, що метою прогресу є турбота не тільки про державу, але і про кожну людину. Тому ієрархічна модель “держава для одного правителя” засуджується з сучасних позицій. Компетенція держави не повинна поширюватися на всі колективні рішення у соціумі: задоволенню одних потреб краще відповідають добровільні асоціації, громадські організації, інших – органи муніципальної влади, ще інших – міжнародні домовленості, наддержавні органи управління. Громадянське суспільство, держава, органи місцевого самоврядування – усі вони мають належні їм сфери впливу.

Із преамбули Маастрихтського договору 1992 р. про Європейський Союз випливає, що у сферах, які не підпадають під його виключну компетенцію, Співтовариство діє відповідно до принципу субсидіарності, під яким розуміється його право вживати ті чи інші заходи (норми), якщо й оскільки цілі не можуть бути досягнуті достатньою мірою державами-членами і тому можуть бути більш успішно здійснені саме на рівні Співтовариства. Так, О. Скакун вважає, що відповідно до принципу субсидіарності саме держава визначає повноваження, які повинна віддати представницьким органам на місцях та їх виконавчим комітетам в обсязі, який вони можуть виконати. У той час як В. Кравченко вважає, що субсидіарність передбачає формування компетенції органів місцевого самоврядування обов´язково з низового (місцевого) рівня . На думку О. Алексєєва та П. Щедровицького, децентралізація державного управління як спосіб реального втілення принципу субсидіарності за будь-яких умов має супроводжуватися паралельним посиленням інструментів державного контролю. На відміну від цього Е. Уткін та А. Денисов доводять, що з принципу субсидіарності випливає те, що більш високий рівень управління може втручатися в дії більш нижчого лише тією мірою, якою останній виявив свою нездатність до ефективного управління А. Заєць невід´ємною складовою принципу субсидіарності вважає обов´язок держави наділити органи, які надають послуги населенню, організаційними, матеріальними та фінансовими ресурсами, достатніми для забезпечення обсягу та якості цих послуг відповідно до загальнодержавних соціальних стандартів.

5. Сьомарамковапрограмма

Сьома рамкова програма ЄС. Програма є основним інструментом фінансування наукових досліджень та наукових розробок на період з 2007 по 2013 р. Він є можливим засобом реалізації Лісабонського договору про розвиток конкурентоспроможності. Також програма спрямована на побудову єдиної європейської зони знань на базі досягнень попередніх рамкових програм. Спрямована на зміцненні соціально-економічних чинниках розвитку Європи. Структура програми базується на 4 фазах: …, ідеї, люди, ресурси. Бюджет затверджений у розмірі 50 мільярдів євро.

Білет 4

1. НеобхідністьреформуванняЖКГНімеччини

2. Системаутвореннятехнопарків

3. Заощадженняконтрактівужитловійсфері

4. ЦілітаметареформуванняЖКГуНімеччині

5. НПАусферібудівництва

білет 7. 1. державнеуправлінняхарактеристика.2. державнаполітикатаорганиусферіпек. 3. недолікидоговірноїсистемибудівництвачинакопичення.(шосьвцьомуроді) 4. жкгнпаоргани. 5.новафірма.

Білет 19

1.актуальніпроблемиглобальноіїтрансформаціі

2.державнаекономічнаполітикацілітеоріі

3.принципиреформуванняусферітранспорту

4.державнеуправлінняусферіпромисловості

5.адаптаціязаконодавствадоЄСпрограмма

7.

Державнаполітика, паливно-енергкомплекс

Держуправлеконміки, структураорганівуційсфері

Новафірма, напрямидіяльності

Недолікиконтрактнихзаощадженьвбудівництві

Правовезабезпечення, органижкг

Білети 12

1. Поняттятурбулентностісусідів

Програма ЄС 2010. Мета: побудувати стратегію розвитку Європи на початку нового століття на умовах жорсткої конкуренції з іншими регіонами світу. З урахуванням складності і суперечності у наймогутнішій континент світу. Програма складається з декількох макросеансів, що розроблені з урахуванням технологічного передбачення.

Сценарії.

1. «Тріумфальний ринок», що базується на американській моделі технологічних інновацій і організації виробництва. Передбачений швидкий економічний розвиток, але при цьому вона у меншому ступені зорієнтована на традиційний ля Європи високий рівень соціального захисту населення.
2. «Розмежована відповідальність» - ґрунтується на ідеї поступового розширення ЄС і має супроводжуватися розвитком економічних і суспільних відносин між країнами-сусідами, а також створенні системи безпеки і соціальних гарантій, покладення на нових членів ЄС повної відповідальності за стандарти ЄС.
3. «Турбулентне сусідство» - захист і розмежування країн-членів ЄС від східних сусідів.

Основнізнихтакі:

- "тріумфальнийринок" ґрунтуєтьсянаамериканськіймоделітехнологічнихінноваційтаорганізаціївиробництва, якапередбачаєшвидкийекономічнийрозвиток, алеменшзорієнтовананатрадиційнийдляЄвропивисокийрівеньсоціальногозахистунаселення;

- "розмежованавідповідальність" основананаідеїпоступовогорозширенняЄСводночасізрозвиткомекономічнихісуспільнихвідносинміжкраїнами-сусідами, створеннямпан-європейськоїсистемибезпекитасоціальнихгарантійіпокладаннямнановихучасниківєвропейськогопросторуповноївідповідальностізадотриманняйогостандартів;

- "турбулентнесусідство", навідмінувідпершихдвох, маєпесимістичнийхарактер. Йогосутьзводитьсядо "захисту" івідмежуваннякраїн - учасницьЄСвідсхіднихсусідів (нажаль, донихпокищоналежитьіУкраїна), де, заоцінкамиавторівсценарію, продовжуютьсяпроцесинестабільності, високоїкорупції, єпроблеми, пов'язанізорганізованоюзлочинністю, тероризмомтаеміграцією.Рекомендації, щовипливаютьізцьогосценарію, полягаютьувпровадженніжорсткихвізовихрежимівнасхіднихкордонахЄС, посиленнімитнихвимог, застосуванніселективностіусферігуманітарнихвідносин.

2. Видитасистемафінансовихбудівельнихзаощадженьнімеччиниіфранції

3. Субсидіїжкгнімеччини

Східна Німеччина. Реформування почалося з 1990 р. і орієнтовано воно було на досягнення кількісних результатів і пріоритет надавався на масове будівництво житла. Належного ремонту не було. Більшість квартир перебувало у власності держави, або муніципалітету, деякі квартири перебували у власності товариств (товариства працівників з будівництва житла, як радянські кооперативи). Оплата поділялася за видом послуг (фіксована). Надавалися державні субсидії: 1) населенню, що мешкало в державному житловому фонді отримувало прямі субсидії (адресні); 2) товариства працівників з будівництва житла отримували субсидії через комунальні підприємства; 3) власникам приватних будинків субсидії не надавалися. Першим заходом для полегшення сфери стала відмова щодо надання субсидії через комунальну сферу (відмова від другого пункту, залишилося лише адресне субсидіювання), надавалися кредити, які використовувалися для модернізації сфери, реорганізація житлового фонду, житлові кооперативі перетворювалися у союзні особи, які були самостійними. Відбулося підвищення відповідальності житлових підприємств за несплату комунальних послуг. Сфера була передана у приватні руки, земля була передана до власності підприємств, були створені міські та комунальні компанії, створені ринкові умови для роботи комунальних компаній Міські комунальні компанії надають додаткові послуги (управління документацією та інше). Муніципалітети залучали інвесторів і продавати акції. Населення отримало конкуренцію.

4 функціїдержавногорегулюванняекономіки

5.Нормативно-правоверегулюваннядержавногоуправліннятасистемаорганівусферіінновацій

Білет 21

1. Органинаіхповноваженнявсфеоіпідприємницькоідіяльності

2. Концепцііекономічноіполітикидержави

Концепція державної економічної політики складається з:

• аналіз стану економіки;
• аналіз цілей;
• аналіз відповідностей інтересам системи;
• аналіз застосування інструментів державного регулювання.

Концепція державної економічної політики не може мати безконфліктного характеру, оскільки дії держави обов’язково зачіпають інших.

Етапи формування і реалізації державної економічної політики:

• визначення суспільних проблем і цілей політики (етап ініціювання політики);
• розроблення державної економічної політики (етап формування політики);
• здійснення та моніторинг державної економічної політики;
• оцінювання і регулювання державної економічної політики.

Моделі державної економічної політики.

1. Згори вниз (рішення приймається на вищих рівнях управління).
2. Знизу вгору (формування політики відбувається на нижчих ланках).
3. Змішана (поєднує елементи першої та другої).

Види державної економічної політики:

• розподільна;
• перерозподільна;
• регулювальна;
• адміністративно-правова;
• стратегічна;
• антикризова.

Розподільна. Пов’язана з діями органів влади щодо розподілу відповідних матеріальних благ серед різних груп населення (наука, освіта).

Перерозподільна. Певні ресурси передаються від однієї групи населення до іншої через податки, тарифи.

Регулювальна політика. Включає дії органів державної політики з регулювання різних видів діяльності.

Адміністративно-правова. Пов’язана з нормативною діяльністю і функціонуванням держави.

Стратегічна. Охоплює взаємини із зарубіжними державами.

Антикризова.

Підходи до вивчення державної економічної політики.

1. Інституціоналізм. Розглядає державну економічну політику як інститут.
2. Концепція політичного процесу.
3. Теорія груп. Групова боротьба, при цьому визначається економічна політика.
4. Теорія раціоналізму. Базування на розробленні новітніх технологій управління.
5. Теорія гри. Вибір у конкурентній боротьбі двох най конкурентніших сторін.
6. Теорія суспільного вибору – як результат діяльності окремих видів індивідів, які виходять із своїх власних інтересів і приймають відповідні рішення.
7. Теорія відкритих систем. Державно-економічна політика, як наслідок відповіді політичної системи на потреби відповідних структур.

3. Основнінаслідкиінформглобалізаціі

4. Реформуванняжкгкомплексу: нормативніположення

5. Законодавствоупаливно-еннргетичнійсфері

Білет23.1)Наслідкиінформаційноїекономікидлядержав. 2)видиціліінструментиекономічноїполітики. 3)"новаекономіка" 4)IAST 5) УгодаСОТпроСГ

26 білет

1.основнімоделітехнопарківтаїххарактеристика

2.актуальніпроблемисвітовоїглобальноїтрансформації

3.законодавствовземельнійсфері

4.мережаякорганізаційнаформа

5.системизаощадженьбудівництвататипіфінансування

28 билет

1.Правовезабезпеченняполіклінікиусферіпромисловості

2.Новаекономіка:основнінапрямирозвитку

3.Новафірма:умовиствореннятанапрямидіяльності

4.Поствестфальськаструктура

5.НПзабезпеченнядержавногоуправліннятаорганиусферіінвестицій

25 білет

1.IASP

2.СьомарамковаПрограмаЄС

3.ГлобальнітенденціїпоНесбіту

4.Новафірма

«Нова фірма». Ця форма має мати наступні риси:

• людський капітал повинен виступати основним елементом активів;
• гнучкі контракти із співробітниками, структурними підрозділами, партнерами по бізнесу;
• переважання у бізнесі патентів, бізнес-угод, ноу-хау.

Для створення «Нової фірми» необхідно:

• сучасний підприємницький прошарок;
• сучасне конкурентне середовище;
• реальна державна підтримка;
• діюча фінансово-банківська система;
• ефективний фондовий ринок;
• налагоджений інвестиційний процес.

5.Сприятливіумовидляпідприємництва

Білет 28

1,умовиуспішноїдіяльностіпідприємства

2.передумови "новоїекономіки"

3.принципидержпідтримкиіноваційноїструктури

4.будівельнізабезпечення,типи

5.характеристикаУгодипроторгівлюпослугами

білет 27

1. поняттярозмежованавідповідальність

2. методи+функціїдерж.рег.

3. складовіконцепціїдерж.економ. політики

4. нпа+органипромисловість

5. мережа

Білет 22.

1. ПрограматехнологічногопередбаченняЄС

2. Видиіпринципиекономічноїполітики

3. Напрямиреформуванняжкгвукраїна

4. Наслідкидлякраїн, яківикористовуютьінформаційнумодельекономіки (дослівнонепамятаю)

5. Угодасотпрозапобіжнізаходи

Білет 18

1.вимогидоугодСОТ

2.білакнига

3.поняттяглобалізаціїзаД.Несбітом

4.ВиняткищодозаборонизастосуванняквотзгідноГАТТ

5.Функціїдержавногорегулюванняекономіки.

Білет№ 3

1. поняттядоговоруконцесії

2. особлив. амермоделітехнопарків

3. принципсубсидіарностівдерж.управлінні

4. способиздійсненняміжнароднихопераційусферіпослуг

5. 7 рамковаугодаєс

Білет 1

1. Концепціїекономічноїполітики

2. Перевагитанедолікизапровадженняконтрактнихжилихзаощадженьвзаруб.країнах

3. СОТ: сутністьтазадачі

4. ПередумовитаціліреформуванняЖКГвСхНімеччині

5. Характеристикасубсидійтакомпенсаційнихзаходіввсот

Білет 5

1) видипромисловихсубсидійвсот

2)фінансуваннябудівництвавзабубіжнихкраїнах

3) моделітехнопарків

4)передумови *новоїполітики*

5) застосуваннястатті 17 ГУАМ

билет 14

1. Державнеуправлінняусферіпідприємництва.

2. Загальнахарактеристикадержавноїполітикиупаливно-енергетичнійсфері.

3. Сутністьтапринциписучасноїдержавноїекономічноїполітики.

4. Актуальніпроблеми, пов’язанізсвітовоюглобальноютрансформацією.

5. ЗагальнахарактеристикаУгодипротехнічнібар’єривторгівлі.

12:08:33      

Білет 9

1. Видибудівельнихзаощадженьвзарубіжнихкраїнах

2. Загальнахарактеристикапрограмтехнологічногопередбачення

3. ВидипромисловихсубсидійзаугодоюСОТ

4. ПередумовиреформуванняЖКГвСхіднійНімеччині

5. Проблемипостіндустріальнихкраїн

Білет 29

1.Формуванняіреалізаціядержавноїекономічноїполітики

2.Тенденціїщодоспіввідношенняміжінформаційнимкапіталізмомісоціальноїкризою

3.Удосконаленнядержавногорегулюваннясистемитранспорту

4.Видифінансуваннябудівництвавєвропейськихкраїнах

5.Нормативно-правовезабезпеченнятаорганивінноваційно-інвестиційнійсфері

25.

1.умовидляіснуваннярозвиненогопідприємства

2.цілівзавдання IASP

3.основніглобальнітенденціїпонесбіту

4.новафірма:умовистворенняіосновнінапрями

5.характеристика7 рамковапрограмаЄС

Білет№7 1.Предумовипереходудоновоїекономіки 2.ВиконавчітазаконодавчіорганиінтеграціїУгорщини 3.АдаптаціяПольськогозаконодавствадоЄС 4.РиситехнопарківСША 5.Нормативнезабезпеченнятаорганитранспорту