General Agreement on Trade in Services (GATS)

1. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС)

Agreement on Trade Related Aspects of Intellectual Property Rights (TRIPS)

Члени СОТ – 153 країни.

Основні вимоги угод СОТ.

Головною метою СОТ є створення ліберальної і відкритої торгівельної системи, згідно з якою підприємства країн-членів можуть конкурувати між собою, за умов чесної конкуренції та не дискримінації. Ця багатостороння угода ґрунтується на:

• Дотриманні відкритої та ліберальної торгівельної політики, дозволі країнам захищати власне виробництво від іноземної конкуренції за умов забезпечення застосування тарифів
• Передбаченні зменшення та скасування тарифів та інших бар’єрів торгівлі шляхом зменшення багатосторонніх перемовин, зменшені тарифи вносяться до розкладу поступок кожної країни. Ставки, наведені в них є зв’язаними ставками. Країни зобов’язані не підвищувати тарифи за межу зв’язаних ставок.
• Вимозі від країн здійснювати торгівельні операції, уникаючи дискримінації країн, з яких імпортується, або до яких експортуються товари. Це правило базується на принципі режиму найбільшого сприяння.

Зобов'язання стосується також:

• будь-яких зборів щодо імпорту/експорту;
• методиці застосування тарифів, чи інших зборів;
• правил та формальностей, пов’язаних з операціями імпорту/експорту;
• внутрішніх податків та зборів на імпортні товари та законів, постанов і вимог, що випливають з попередніх вимог;
• застосування кількісних обмежень.

3. ФункціїДРЕ

Функції державного регулювання економіки.

1. Забезпечення правової бази та громадського порядку.
2. Захист конкуренції.
3. Інші. Перерозподіл доходу і багатства. Коригування розподілу ресурсів з метою зміни структури національного продукту. Стабілізація економіки (контроль за рівнем зайнятості та інфляції). Стимулювання економічного розвитку.

4. БілакнигаЄСусферітранспортуврамкахасоціаціїкраїнЦентральноїтаСхідноїЄвропи

Результатом об’єднання транспортних політик країн – членів Європейського Союзу стало прийняття у 1992 році єдиного стратегічного документа – Білої книги.Європейська комісія працювала над цим документом більше трьох років, публікація регулярно відкладалася через відсутність консенсусу щодо першочергових завдань транспортної політики.Тим паче, що формально стратегічний документ повинен пройти кілька рівнів обговорення громадськості.Навіть у найвищих колах завжди знаходилися незгодні із задекларованим курсом, і процес обговорення починався спочатку.Та зрештою після публікації Біла книга стала основою для всієї подальшої законодавчої діяльності ЄС у сфері транспорту.

Біла книга – це не законодавчий документ. Вона представляє концепцію розвитку транспорту в ЄС та реґіоні, пропонує План дій для Європейського Союзу до 2010 року в транспортній сфері та формулює напрямні, під які “підлаштовуються” прийняті Європейським парламентом і Європейською Комісією закони та підзаконні акти. Біла книга формулює як засади внутрішньої політики (розвиток транспортних мереж, збільшення безпеки пересування, використання різних видів транспорту), так і зовнішньої (вдосконалення сполучення з країнами-сусідами, об’єднання сполученням цілого континенту). Відповідно до планів, викладених у Білій книзі, планується сформувати Пан’європейську транспортну мережу, що включає Транс’європейську мережу (всередині країн – членів Європейського Союзу), 10 Пан’європейських коридорів на території нових членів ЄС та території СНД (для розширення сполучення з країнами-сусідами), 4 Пан’європейські транспортні реґіони та Євроазіатське сполучення. Три з десяти Пан’європейських коридорів повинні проходити через територію України: третій коридор (Німеччина-Польща-Україна), п’ятий (Італія-Словенія-Угорщина-Україна-Словаччина-Хорватія-Боснія та Герцоговина) та дев’ятий (Фінляндія-Росія-Україна-Молдова-Румунія-Литва-Білорусь-Греція-Болгарія). Плани поєднати транспортною мережею весь континент залишаються одними з пріоритетних, однак їх реалізація регулярно гальмується.Скажімо, довготривалість і висока вартість будівництва траси Київ-Одеса (як відомо, залишається підозра про відмивання грошей з цього проекту на передвиборну кампанію Віктора Януковича) зупинила багатьох європейських інвесторів, які висловлювали зацікавлення взяти участь у будівництві та експлуатації дороги.Відповідно, зупинилася реалізація і дев’ятого європейського коридору, до якого входить дорога Київ-Одеса.

На формування усіх десяти коридорів та реґіонів Європейський Союз запланував виділити 90 млрд євро до 2015 року, виділяючи щороку по 6 млрд євро через програму PHARE та Європейський інвестиційний банк. Водночас значно більшу суму ЄС збирається виділити на реалізацію проектів у рамках Транс’європейських мереж усередині ЄС – близько 400 млрд євро.

Відповідно до стратегічних напрямів реалізовується і сьогоднішня політика Європейського Союзу.Скажімо, планується збільшувати взаємодію між різними видами транспорту – “море-річка-залізнична дорога”, що дозволить ефективніше пересувати товари.Європейська Комісія також збирається змінювати підходи до стягування плати за проїзд – відповідно до нового принципу, її стягування має покрити не лише поточні витрати, а й втрати, пов’язані зокрема з ДТП, забрудненням атмосфери тощо.За рахунок збільшення плати за проїзд пасажири матимуть чистіше повітря й ефективніше обслуговування.Окремі стягування передбачаються з боку місцевих влад – вони в Європейському Союзі відповідають за безпеку транспортного сполучення.Однак ЄС надалі дотримується однієї з головних тез своєї транспортної політики – загальне зростання вартості транспортних послуг не має позначатися на доступності якісного транспортного обслуговування на всій території Європи.

5. ВиняткиізобмеженняквотуваннязаГАТТ

Кількісні обмеження.

Забороняється застосування квот, ліцензій на імпорт/експорт, який обмежує торгівлю, але при цьому в системі СОТ існують винятки.

1. Країни-члени мають право тимчасово забороняти, чи обмежувати експорт, з метою попередження, чи усунення критичного дефіциту продовольства, чи товарів.
2. Країни-члени мають право застосовувати заборону, або обмеження імпорту/експорту, якщо вони є необхідними для запровадження стандартів, чи правил для класифікації сортування, чи розповсюдження товарів чи продуктів торгівлі.
3. Країни-члени мають право обмежувати імпорт на будь-які види продукції сільського господарства, чи рибальства для реалізації урядових заходів.

Згідно з Угодою Про субсидії і компенсаційні заходи існує 3 види промислових субсидій:

1. Субсидії, що не надають підстави для вжиття компенсаційних заходів (екологічні, наукові, дослідні заходи).
2. Заборонені субсидії – це експортні субсидії, які зумовлені переважним використання вітчизняних товарів на відміну від імпорту.
3. Інші види субсидій надають підставу для застосування компенсаційних заходів.

Заходи, які можуть застосовувати уряди, якщо цього вимагають потреби промисловості: застосувати заборони, чи обмеження у формі квот імпортних ліцензій (передбачені домовленістю Про положення ГАТТ 1994 р. щодо платіжного балансу. З метою захисту нових галузей промисловості та для забезпечення економічного розвитку і відповідно до         ст.18 ГАТТ; захист з метою уникнення вітчизняного виробника від масового імпорту продукції – ст.19 ГАТТ.

Білет 30

1.Контрактнамодельфінансуваннябудівництва. поняттяхарактеристика

Контрактна модель фінансування житла – це колективна форма заощаджень для фінансування житлвого будівництва

Контрактне фінансування – це спосіб фінансування житла. Існує у Чехії (32%), Словаччині (40%), Угорщині та Хорватії. Ця система подібна до німецької моделі, але у Польщі та Словенії вона утворюється на базі універсальних банків. У Росії законодавчо створені умови. Створені житлові та житлово-накопичувальні кооперативи (другий працює з різними будинками).

Система будівельних заощаджень почала функціонувати з 1830 р. і успішно конкурувала з традиційною моделлю. Призначення будівельних каст – надання учасникам житлового будівництва кредитів на пільгових умовах. Ресурси цих каст формуються за рахунок вкладів їх учасників. Вони (учасники) також отримують від 30 до 50% річного вкладу.

Дві фази функціонування системи будівельних заощаджень:

• накопичення будівельних заощаджень;
• кредитування.

Система будівельних заощаджень може бути закритою та відкритою. Закрита – передбачає фіксацію процентів за кредитами і заощадженнями протягом усього терміну дії контракту, тоді як відкрита система передбачає становлення гнучких процентних ставок. Прикладами каст закритого типу може бути Німеччина (близько 32% населення приймає участь, а в обороті – 650 мільярдів євро, що є 40% ВВП Німеччини). Характерною рисою німецької системи житлового фінансування є те, що вона об’єднує різні установи та способи рефінансування (може входити банк, іпотечна компанія і т.д., тобто комбінування). В Австрії система схожа. Ставка проценту за кредитом в Австрії не є фіксованою, а залежить від стану грошового ринку. У Франції існує відкрита система і характеризується порівняно невеликими процентними ставками, що зараховуються як на заощадження, так і на кредити. Ця система більше підтримується державою.

2.Міжнародніорганізаціїтехнопарків

Структура міжнародної асоціації технопарків. Існує в світі декілька міжнародних асоціацій технопарків:

• Міжнародна асоціація технопарків (350 технопарків у 72 країнах. Європа – 60%). Асоціацію створено у 1984 р. для координації дій у міжнародному бізнесі. Головні завдання – сприяння та підтримка, створення нових наукових і індустріальних парків, сприяння успішному функціонуванні наукових, технологічних та індустріальних парків. Найголовніше завдання – це створення комунікаційних каналів для технопарків і базованих на інноваціях компаній у всьому світі. Основні цілі: 1) сприяння контактам між членами цієї організації, між науково-технологічними парками, розвиток методів виробництва; 2) сприяння обміну досвідом між технопарками через надання в їхнє розпорядження знань членів асоціації досвіду, контактів; 3) створення і розвиток галузі послуг для підтримки членів організації; 4) впровадження в громадську свідомість важливості ролі науково-технологічних парків і їхнього розвитку в соціально-економічний розвиток суспільства; організація зустрічей і конференцій, видання інформаційних документів та проведення різних заходів. Є дійсні члени (можуть стати будь-які діючи технопарки і бізнес-інкубатори, і їхні представники можуть бути обрані до членів асоціації, приймають участь в діяльності, річні членські внески – 1600 доларів США), є члени, що приєдналися (науково-технологічні парки і бізнес-інкубатори, які лише починають діяти – мають право дорадчого обрану і не можуть бути обрані до керівних органів, річний внесок – 950 доларів), асоційовані члени (університети, агентські організації, будь-які особи, що пов’язані з розвитком технологій – членський внесок – 295 доларів), почесні члени – особи, організації та установи, чиї дії внески визнані асамблеєю та звільняються від членських внесків)

ЗУ «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності» 1991 р.

ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» 1998 р. проаналізувати зміни

ЗУ «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»

ЗУ «Про інноваційну діяльність»

ЗУ «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» 2003 р.

ЗУ «Про загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій» 2004 р.

ЗУ «Про технопарки» (що регулює їх діяльність)

4. Факториглобалізаціїтаумовивходженнявглобальнийпростір

Основа якісних перетворень – це завершення епохи індустріального виробництва і формування сучасного глобального середовища постіндустріальної інформаційної цивілізації з принципово новою господарською системою, в якій головний виробничий ресурс – це інформація.

Термін «глобалізація» виник для характеристики транснаціонального функціонування економіки та інформації.

Глобалізація – це стан світової економіки, за яким господарський розвиток в більшості країн та регіонів тісно взаємозв’язаний, виробнича кооперація та спеціалізація досягають всесвітніх масштабів, транснаціональні корпорації стають домінантною формою власності, загальний розвиток економіки здійснюється завдяки запровадженню нових технологій у галузі електронних комунікацій і транспорту.

Фактори глобалізації:

1. Інформаційний.
2. Економічний.
3. Технологічний.

Риси глобалізації:

Надзвичайно низькі митні бар’єри. Наприклад, до Другої світової війни було – 60%, зараз – 6-7%. Це полегшує переміщення товарів і капіталів. При цьому гроші в глобалізаційних процесах втрачають своє призначення. Постає необхідність прозорості національних ринків для міжнародних виробників.

Економічні зміни глобального масштабу характеризуються домінуванням фінансового ринку над товарами, тобто гроші почали робити гроші. Більшого значення, ніж гроші мають технології, які будучі зрощеними з інформацією можуть забезпечити виробництво нових товарів і послуг з меншою, ніж будь-коли вартістю і створити нові унікальні продукти світового ринку. Унікальність і дешевизна – це два фактори входження у глобальну економіку.

Щодо управлінських функцій.

На перший план стала переходити управлінська інформація, і при цьому всі економічні процеси переміщуються у бік виробництва і розподілу інформації і знань. Мова йде про появу власне економічних процесів, заснованих на принципово нових закономірностях, які породжені прогресом інформатизації економіки.

Економічне зростання залежить від здібностей окремого індивіда.

4 Головіннаслідкиінформглобалізації

Глобалізація – це об’єктивний процес планетарного масштабу, який має як прогресивні наслідки, так і негативні. До позитивних ми можемо зарахувати:

Ø поширення нових інформаційних технологій та пов’заних з ними переваг (скорочення часу і витрат на трансакції, поліпшення умов праці та життя);

Ø перехід на ресурсозаощаджувальні технології;

Ø посилення уваги до важливих проблем людства та ін.

Однак, глобалізація економіки – це не лише вигоди від зростання участі країни в світових економічних процесах, але й висока ймовірність втрат, зростання ризиків.Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва, зростання обсягів світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, інтенсифікації руху технологічних нововведень тощо, але й більш вразливим щодо негативного впливу світогосподарських зв’язків.

До негативних наслідків глобалізації належать:

Ø посилення нерівномірності розвитку країн світу;

Ø нав’язування сильними країнами своєї волі, нераціональної структури господарства, політичної та економічної незалежності.

4. Н.п.атаорганиуферіПЕК

Постанова КМ від 17.02.1995 р. №125 «Про затвердження національних програм нафта і газ України до 2011 р.» Програма не передбачає зменшення імпорту російських енергоносіїв протягом найближчих 20 років. По цій програмі планувалося постійне ввезення нафти 40 млн тонн і 150 млрд кубометрів газу. Кучма підписав угоду «Про самозабезпечення України сибірською нафтою, обсягом 20 млн тонн на рік за рахунок відновлення недіючих свердловин, що вийшли з ладу в Тюмені. На той час Україна потребувала 5 млн тонн нафти, тобто для того, щоб наладити виготовлення 20 млн тонн нафти, потрібно було мати в 4 рази більше свердловин та працівників. Угода не мала розвитку. У національній програмі було закладено обсяг видобутку запасів сировини на рівні 5% від рівня виявлених на той час, тоді як на той час вже мали 1 млрд вітчизняних запасів. Росія обіцяла продавати газ не за світовими цінами. Росія не виконала свою обіцянку. На сьогоднішній день обсяг запасів нафти в Україні оцінюється в 1 млрд нафти і 1,2 млрд трильйонів газу.

В Нідерландах є запаси свого газу, яких вистачить на 25 р., в Норвегії на 23 р. Норвегія кожен врік видобуває 100 млн тонн на рік, така ж картина у Великій Британії, при цьому в Німеччині нафти вистачає на 17 р., в Італії на 13 р. вистачить запасів газу. Якщо Україна буде користуватися газом в повній мірі, газу вистачить на 63 р. В Росії вистачить газу на 80 р.

Брітіш Петролеум закупила в Москві всі матеріали для нафтобудування в Україні за 1,5 млн фунтів-стерлінгів. Україна відмовилися від пропозицій Великої Британії та США щодо видобування українських енергоносіїв.

США та Канада. Вистачає своєї нафти та газу на 7-8 років.

Україна може конкурувати з покладами нафти з Кувейтом.

Поклади цирконію. На загальну суму 1,5 млрд доларів США. Попит на цирконій в Україні збільшується щорічно на 20%. В Європі лише Україна має промислові поклади цирконію, які за своїми запасами перевищує запаси США та Китаю. Україна займає 4 місце за виробництвом цирконію.

Пріоритетні завдання державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки в Україні:

1. Реалізація енергоефективних інвестиційних проектів, спрямованих на скорочення енергетичних ресурсів, а саме: збільшенням видобуванням власних паливно-енергетичних ресурсів (нафта, газ, вугілля). Підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів. Використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії.

2. Приведення цін і тарифів на енергоносії до відповідного рівня.

3. Інтеграція об’єднаної енергетичної системи України до трансєвропейської.

4. Створення сучасного нафтопереробного виробництва з глибокою переробкою нафти. Зменшення енергетичної залежності України. Підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів.

білет 5

1) мережаякорганізаційнаформа

Мережа – визначальна інформаційна форма в інформаційну епоху.

Мережа, як організаційна структура – це система взаємозалежних вузлів. Ця система може бути організована ієрархічно, але при цьому вона не має центра. Відносини між вузлами асиметричні, всі вузли необхідні для функціонування мережі для циркуляції грошей, інформації, технологій, товарів, чи послуг у всій мережі. Той вузол, який знаходиться в мережі – обов’язково збільшує свої прибутки.

Мережа – це тип організації, що забезпечує невпинну адаптацію і максимальну гнучкість, що необхідно для глобальної взаємозв’язаної економіки. Вона забезпечує це за допомогою економічних заходів, що змінюються і технологій, які постійно обновлюються, а також значною кількістю стратегій.

Міцність мереж в їх гнучкості, децентрованості, варіативній геометрії, що дозволяє пристосовуватися до нових задач і не руйнувати при цьому основних організаційних правил, і не змінювати орієнтири. Мережа, яка ґрунтується на нових інформаційних і комунікаційних технологіях є водночас і центрованою і децентрованою, вона може забезпечувати координацію, при цьому не маючі центра.

Концентрація капіталу супроводжується децентралізацією організацій. Великі багатонаціональні корпорації функціонують як децентралізовані мережі. Крім того, мережі можуть убути такими, які пов’язують корпорацію з дочірніми малими і середніми компаніями. Або мережі, які ситуативно, у зв’язку із спеціальними цілями і задачами поєднують у великі корпорації в особливих просторово-часових межах.

Всі мережі розвиваються завдяки постійній перебудові. Ця перебудова іноді призводить до радикальної зміни структури, складу і цілей. Корпорації часто забувають про людський фактор, який не здатний швидко орієнтуватися, переходити з одного стану в інший.

2) державнерегулюваннябудівництва

3) правоверегулюванняземельнихресурсів

4) особливіумовиугодСОТ

Основні угоди:

1. Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ)

GeneralAgreementonTariffsandTrade (GATT)