Витрати вичерпання запасів.

Остання складова витрат запасів — витрати вичерпання запасів — належить до категорії розрахункових(ймовірних) витрат, облік яких не передбачений, однак впливяких на прийняття рішень в управлінні запасами може бутинадто істотним.

Витрати вичерпання запасів існують у таких випадках:

1) запізнення реалізації замовлення;

2) здійснена купівля товару конкурента;

3) здійснена купівля товару-субституту;

4) зупинка та простої виробництва.

В результаті настання перших трьох випадків організація недоотримає прибутку одноразово чи надовго (у випадку втрати клієнта), понесе збитки на постійних витратах тощо, тому такі витрати вичерпання запасів трактуються як витрати втраченого продажу.

Четвертий випадок — вичерпання запасів в постачанні призводить до іс­тотних економічних збитків в результаті зупинки виробництва, невиконання зо­бов'язань перед наступними учасниками логістичного ланцюга, що може збіль­шувати прямі збитки виробництва.

До витрат вичерпання запасів в залежності "tradeoff' знаходяться витра­ти утримання запасів в частині утримання страхових запасів: чим вищий рі­вень страхових запасів, тим нижчий рівень витрат вичерпання запасів.

Принциповий розрахунок витрат вичерпання запасів можна здійснити за такою формулою:

де г — питомі втрати прибутку чи / та збитки у відсотках до вартості запа­сів, що не були наявні для забезпечення існуючого попиту;

Ц, М_вич — відповідно ціна одиниці та кількість одиниць запасу, що не були реалізовані (отримані) через відсутність.

Отже, витрати запасіврозраховують за формулою:

Графічно це подано в залежності від величини замовлення на рис.1.

Рис.1. Графічна інтерпретація формування витрат запасів в залежності від величини замовлення

На графіку криві В_зам і В_уз мають власне такий характер змін, що булоаргументовано попереднім матеріалом. Витрати вичерпання запасів мають тенденцію до зниження, оскільки із зростанням величини замовлення серед­ньорічний запас теж зростає, а це дозволяє мати збільшені страхові запаси в певні періоди. Витрати утримання запасів в дорозі знаходяться під впливом різноспрямованих чинників, тому характер їх змін не такий однозначний, як попередніх. Так, великі замовлення можуть транспортуватися повністю заван­таженими автопоїздами, вагонами, а це зменшує час транспортування, бо не вимагає процедури консолідації вантажів. З іншого боку, малі поставки можуть здійснюватися швидкісним транспортом і це теж зменшує як час запасів у дорозі, так і їх величину, але при цьому зростуть транспортні витрати. Проте це інша складова логістичних витрат — витрати фізичного переміщення потоку.

Якщо ж припустити, що клієнти прагнуть підвищення рівня обслуговуван­ня, то це вимагатиме від організації збільшення циклічних (поточних) запасів для забезпечення вищої просторової і часової доступності, збільшення страхо­вих запасів, збільшення витрат замовлень (принаймні в частині постійної скла­дової) тощо. А це безумовно вплине як на окремі складові витрат запасів, так і їх загальний рівень.

Водночас, як і будь-яке інше майно організації, запаси, окрім рівня витрат, можуть бути оцінені показником оборотності(поряд із рентабельністю капіталу), а саме:

тобто за певного річного попиту зменшення середнього рівня запасів підвищує їх оборотність. Високий же рівень оборотності запасів викликає гіперболічне зниження витрат утримання запасів. Графічно це виглядає так.

n_об

Рис. 2. Графічна інтерпретація залежності витрат утримання запасів від їх оборотності

Характер цієї залежності підтверджується такими аналітичними розраху­нками. Оскільки:

то:

Параметри r_уз,Ц,Р_річн—сталі величини, тому

де А — постійний параметр залежності витрат утримання запасів від оборот­ності запасів.