Тема 4. Судження як форма логічного мислення

(2години)

План семінару

1. Судження як форма мислення. Види суджень.

2. Класифікація простих суджень.

3. Розподіленість термінів у простих атрибутивних судженнях.

4. Співвідношення між судженнями. Логічний квадрат та його значення.

Основні поняття:

Квантор, зв'язка, суб'єкт судження, предикат судження, контрарність, субконтрарність, контрадикторність, підпорядкування, кон'юнкція, диз'юнкція імплікація, еквіваленція.

Судження відображає наявність або відсутність у предметів певних властивостей, ознак, зв'язків і відношень. У судженні виражається наше знання про саме існування предметів і явищ та про всі різноманітні зв'язки й відношення між ними. Судженням називається думка, в якій утверджується або заперечується що-небудь про предмети та явища об'єктивної дійсності. При відповіді на перше питання треба зрозуміти відповідність "судження" у логіці та "речення" у мові, "суб'єкта" і "предиката" логіки та "підмета" і "присудка" у мові. При відповіді на друге питання - зосередити увагу на "кванторі" та "зв'язці", які і створюють чотири види простого судження. При вивченні логічного квадрату треба згадати другий та третій закони формальної логіки, поняття "протиріччя" та "суперечність". Особливу увагу треба звернути на операції з судженнями, бо саме тут можливі помилки в ході логічного міркування.

Питання для самостійної роботи

1. Що таке судження і як воно позначається у живій мові? Наведіть самостійні приклади.

2. Поясність, що таке просте судження, з яких частин воно складається. Наведіть самостійні приклади.

3. Як судження можна поділити за кількістю, якістю, а також за модальністю і простежити розподіленість термінів у ньому? Наведіть самостійні приклади.

4. Що таке складне судження, які його види? Наведіть самостійні приклади.

5. Які судження називають модальними, як вони утворюються?

6. Які види модальностей Ви знаєте?

Література для самостійної роботи

1. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. Підручник – К.: Золоті ворота, 1998. - С. 165 – 175.

2. Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 64 - 95.

3. Курбатов В.И. Логика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. С. 126 – 132.

4. Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 170 - 200.

5. Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 62 - 92.

6. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000 – С. 65 – 83.

7. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика – учебник для вузов. – Москва: Владос, 2001 – С. 277 – 325.

Тема 5. Умовивід як форма логічного мислення (форми та види), специфіка гіпотетичного умовиводу

(2 години)

План семінару

1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів. Простий категоричний силогізм.

2. Аксіома силогізму. Загальні правила категоричного силогізму.

3. Поняття про фігури та модуси силогізму.

4. Умовний, умовно-категоричний, розподільно-категоричний та умовно-категоричний силогізм.

5. Скорочені силогізми (ентимема). Складні та складно-скорочені силогізми.

Основні поняття:

Силогізм, засновок, висновок, терміни силогізму, дедукція, індукція, аналогія.

Термін "умовивід" вживається у подвійному значенні. Під "умовиводом" розуміють і розумовий процес виведення нового знання із суджень, і саме нове судження як наслідок розумової операції. Умовивід за своєю структурою складніший, ніж поняття та судження, форма мислення. Поняття і судження входять до складу умовиводу як його елементи. Звернути увагу на визначення "силогізму" як часткового випадку умовиводу.

Умовивід – це логічний засіб здобування нового знання. У процесі умовиводу здійснюється перехід від відомого до невідомого. Це не означає, що нове знання можна вивести із сполучення будь-яких суджень. Умовиводом є не будь-яке сполучення, а тільки таке, у якому між судженнями існує логічний зв'язок, котрий відображає взаємозв'язок предметів і явищ самої дійсності. Правила силогізму виводяться з теми "судження", треба згадати визначення часткових та загальних, стверджувальних та заперечувальних суджень.

Питання для самостійної роботи

1. Умовивід як форма мислення, її загальні особливості. Істинність і хибність умовиводів. Наведіть самостійні приклади.

2. Базові види умовиводів. Наведіть самостійні приклади.

3. Види дедуктивних умовиводів (силогізм, полісилогізм, ентимема). Приклади;

4. Види індуктивних умовиводів. Самостійні приклади.

5. Загальна характеристика традуктивних умовиводів і його роль в розвитку суспільства. Самостійні приклади.

Література для самостійної роботи

1. Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 131 – 179.

2. Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 203 – 254.

3. Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 108 - 202.

4. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000 – С. 110 – 164.

5. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика . – Москва: Владос, 2001 – С. 333 - 406.

Тема 6. Специфіка логічної аргументації (види та призначення)

(2 години)

План семінару

1. Постановка проблеми. Гіпотеза. Версія

2. Доказ чи спростування

3. Проблема та теорія

4. Логічні помилки

Основні поняття:

Проблема, паралогізм, логічна пастка, софізм, парадокс, апорія, антиномія.

Проблема – складне теоретичне або практичне питання, що потребує теоретичного чи емпіричного розв’язання, дослідження. Проблема самою своєю постановкою вказую на границі нашого знання, є знанням про наше незнання. Доведення складається із трьох частин: тези, аргументів (основи) і демонстрації (форми доказу). Тезою доказу називається положення, істинність якого треба довести. Аргументом (основою) називаються ті судження, які наводяться для доведення тези. Демонстрацією (формою доказу) називається спосіб логічного зв'язку тези з основою. Довести тезу — означає навести такі судження, котрі були б достатніми для обґрунтування істинності або хибності висунутої тези. Як аргумент для доказу тези може бути наведена всяка істинна думка, якщо тільки вона пов'язана з тезою, обґрунтовує її. Основними видами аргументів є такі: факти дійсності, закони, аксіоми, визначення та інші, раніше доведені положення. Оскільки доведення та спростування за своєю структурою подібні до умовиводу (складаються з суджень, що пов'язані між собою), для них справедливі ті ж самі правила засновків, що діють для силогізму – з двох заперечувальних чи двох часткових суджень висновку не можна вивести, якщо одне з суджень часткове, то висновок завжди частковий, якщо одне – заперечувальне, таким буде і висновок.

Питання для самостійної роботи

1. Визначте поняття “доведення”, дайте його структуру. Назвіть види доказів, дайте їм загальну характеристику.

2. Визначте різновиди прямих і непрямих доказів. Назвіть правила доказу.

3. Визначте поняття спростування.

4. Навіть логічні помилки у доказі. Назвіть приклади оман (пасток) у суперечці, визначте способи подолання названих оман.

5. Визначте тактику і стратегію суперечки.

Література для самостійної роботи

1. Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 239 - 249

2.  Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 257 – 267.

3.  Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 204 - 219.

4.  Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000 – С. 179 - 194.

5. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика . – Москва: Владос, 2001 – С.494 – 513.