Тема 2. Закони формальної логіки

Міністерство охорони здоров’я України

Державний заклад

«Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

Кафедра гуманітарних наук

Логіка, формальна логіка

Методичні рекомендації до семінарських занять для студентів ІІ курсу медичних та стоматологічних факультетів

Дніпро

2017

Укладач:кандидат політичних наук, старший викладач кафедри гуманітарних наук ДЗ «ДМА МОЗ України» Кравченко Володимир Юрійович

Друкується за рішенням кафедри гуманітарних наук ДЗ «ДМА МОЗ України», протокол № 1 від 31.08. 2017 р.

Затверджено на засіданні ЦМК ДЗ «ДМА МОЗ України» протокол №___  від _____2017 р.

Мета і завдання семінарських занять

Метою практичних занять з курсу «Логіка» є засвоєння студентом закономірностей форм, методів та законів інтелектуальної пізнавальної діяльності, які формалізуються за допомогою мови логіки. 

За результатом проведення практичних занять студенти повинні знати

1. об’єкт, предмет і методи логіки, володіти її понятійно-категоріальним апаратом;

2. основні етапи розвитку логіки як науки;

3. форми та закони правильного мислення;

4. можливі помилки та пастки, що можуть з'явитися у процесі логічного мислення.

Вміти

1. користуватися правилами доведення та спростування

2. уникати можливих помилок у логічному мисленні;

3. орієнтуватися у проблемах дедуктивного мислення, наукового пізнання;

4. давати раціонально-критичну оцінку спробам маніпулювання опонентами під час дискусії;

5. орієнтуватися у світі сучасної науки, розуміти обмеженість емпіричного знання, розрізняти гіпотези, теорії та парадигми у науковому мисленні.

Тематика семінарських занять

Тема 1. Предмет та практичне значення логіки

(2 години)

План семінару

1. Основні рівні людського пізнання – чуттєве та раціональне. Місце логіки у пізнанні.

2. Види логіки – елементарна, формальна, діалектична, математична, професійна

3. Логічно правильне мислення та його характеристики: змістовність, послідовність та доказовість

4. Практичне застосування логіки у повсякденній лікарській практиці

Основні поняття:

Раціо, емпіріо, інтуїція, софізм, діалектика, дедукція, індукція, формальні науки, об’єкт та предмет логіки, методи та функції логіки.

Формальна логіка є наука про закони й форми правильної побудови думки. Формальна логіка вивчає закони і правила, яким підлягає мислення людини в процесі пізнання нею істини. До завдань формальної логіки не входять дослідження того, чому наше мислення набуває форми понять, суджень, умовиводів, як складалися ці логічні форми у процесі становлення людини і її мислення, що являли вони собою на ранньому ступені розвитку мислення, яку пізнавальну роль виконує кожна логічна форма, взаємозв'язок форми мислення і т. д. Ці й інші питання, що відносяться до логічної природи і сутності форми мислення, з'ясовує діалектична логіка. Формальна ж логіка досліджує лише одну сторону мислення — його структуру. Цим вона відрізняється від будь-якої іншої науки, що вивчає мислення людини.Готуючись до першого питання, студент має розуміти різницю між формальними, природознавчими та гуманітарними науками. З’ясуйте, в чому суть раціонального мислення, що таке дедукція та мислений експеримент. Даючи визначення поняття «логіка», зверніть увагу на різноманітність значеннь слова "Логос".

Розгляд другого питання необхідно розпочати з історії логіки. Розказуючи про софістів та боротьбу з ними Сократа, Платона та Аристотеля, треба з'ясувати ціль виникнення логіки як науки про закони правильного мислення. Зупиниться на визначенні різниці між такими поняттями як "істинне" та "правильне". Назвіть та дайте характеристику основних функцій логіки: світоглядна, пізнавальна, методологічна, ідеологічна.

При вивченні третього питання студент має з’ясувати, що логіка розвивається в тісній взаємодії з іншими соціальними науками – філософією, соціологією, історією, правом та природознавчими науками - насамперед фізикою. Треба розуміти, що Логіка немає свого об'єкта у реальному світі природи та світі людських відносин, а, разом з математикою, виробляє мову, природознавчих та гуманітарних досліджень.

При вивченні четвертого питання треба провести аналогію між логічними законами та правилами і методами лікарської діагностики. Можна навести приклади, як при діагностуванні захворювання є випадки, в яких емпіричне дослідження не може дати достатньої інформації для постановки діагнозу (інформація багатозначна або немає можливості чи часу на збирання інформації, або є сумніви у достовірності інформації).

Питання для самостійної роботи

1. Розкрийте зміст поняття “логіка”, подайте його різні інтерпретації.

2. Що означає пізнання? Дайте характеристику чуттєвому і теоретичному пізнанню, назвіть його форми.

3. Що таке знак? Назвіть його види і наведіть самостійні приклади.

4. Назвіть базові логічні поняття та охарактеризуйте їх.

5.

Література для самостійної роботи

1. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. Підручник – К.: Золоті ворота, 1998.

2. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 3- 21.

3. Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 3 – 12.

4. Курбатов В.И. Логика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. С. 84 – 88.

5. Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 3-32, 99-120.

6. Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 4 – 28.

7. Берков В.Ф. Логика. – Минск: Тетра Системс, 2001. – С. 196 – 217.

8. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000. – С. 3 - 18.

9. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика – учебник для вузов. – Москва: Владос, 2001.

10.  Курбатов В.И. Логика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. С. 4 – 81.

Тема 2. Закони формальної логіки

(4 години)

План семінару

1. Закон тотожності та практичні висновки з нього

2. Закон несуперечності та практичні висновки з нього

3. Закон виключеного третього та практичні висновки з нього

4. Закон достатньої підстави та практичні висновки з нього

Основні поняття:

Аксіома, закон, тотожність, протилежність, суперечність, підміна поняття, аргументація та обґрунтування.

Мислення людини відбувається не хаотично, а підлягає певним логічним законам. Під законом логіки розуміють внутрішній, необхідний, суттєвий зв'язок між думками. Треба розуміти, що незважаючи на використання слова "закон", закони формальної логіки не підлягають обгрунтуванню чи спростуванню, і є по-суті аксіомами.Формально-логічні закони – це закони правильної побудови і зв'язку думки. Закони логіки виражають такі суттєві, загальні, неодмінні властивості мислення, як визначеність, несуперечність, послідовність і обґрунтованість.

Закони логіки є загальними законами. Вони діють у будь-якому мисленому акті, в усіх галузях знання, на всіх рівнях мислення, як у сфері повсякденного мислення, так і в сфері мислення, яка пізнає найскладніші наукові проблеми.Закони логіки є знаряддям пізнання дійсності, необхідною умовою точного, адекватного відображення мисленням зовнішнього світу. Щоб мислення приводило нас до істини, воно має відповідати вимогам формально-логічних законів – закону тотожності, суперечності, виключеного третього та достатньої підстави.

Відповідаючи на друге та третє питання, дуже важливо зрозуміти, що ці закони, хоч і звучать дуже схожим чином, описують різні ситуації, в яких опиняється людське мислення; треба чітко різницю між поняттями "протилежність" та "суперечність".

Питання для самостійної роботи

1. Що таке закон мислення і які його головні ознаки? Назвіть та означте базові закони логіки.

2. У яких випадках діє і не діє закон виключеного третього? Приклади.

3. Які існують базові ознаки вірного мислення? Наведіть самостійні приклади їх дійсності.

Література для самостійної роботи

1. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. Підручник – К.: Золоті ворота, 1998.

2. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 3 – 21.

3. Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 3 – 12.

4. Курбатов В.И. Логика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. С. 84 – 88.

5. Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 3 – 32.

6. Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 4 – 28.

7. Берков В.Ф. Логика. – Минск: Тетра Системс, 2001. – С. 196 – 217.

8. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000 – С. 88 - 101.

9. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика – учебник для вузов. – Москва: Владос, 2001.

Питання для самостійної роботи

1. Що таке поняття і чим воно позначається у живій мові? Наведіть самостійні приклади.

2. Які базові характеристики існують у понятті, розкрийте їх суть. Наведіть самостійні приклади.

3. Що таке обмеження і узагальнення поняття? Наведіть самостійні приклади.

4. Що таке визначення, поділ, назвіть його правила. Наведіть самостійні приклади.

5. Які логічні помилки можна зробити, оперуючи поняттями, зокрема в управлінській чи економічній діяльності? Наведіть самостійні приклади.

6. Які прийоми, подібні до визначення понять, ви знаєте? Приклади.

Література для самостійної роботи

1. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. Підручник – К.: Золоті ворота, 1998.

2. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 192 - 210.

3. Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 20 - 48.

4. Курбатов В.И. Логика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. - С. 115 – 125, 133 - 146.

5. Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 123 - 166.

6. Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 24 - 59.

7. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000 – С. 27 - 54.