Що є необхідним для проходження процесу розмноження у голонасінних?

а) вода;       

б) світло;  

в) кремнезем;     

г) вітер.

5. Чоловічий гаметофіт – це:

а) спори;    

б) зигота;      

в) пилкове зерно;

г) насінний зачаток;           

д) поживна тканина з архегоніями.

6. Листки в сосни розташовуються в пагонах:

а) укорочених;     

б)подовжених;      

в) верхівкових.

7. Пилок у голонасінних переноситься:

а) вітром;          

б) комахами;           

в) водою.

8. У життєвому циклі голонасінних переважає:

а) гаметофіт;                  

б) спорофіт.

9. Спорофіт голонасінних розвивається із:

а) спори;           

б) гамети;           

в) зиготи.

10. Голонасінні рослини:

а) трав'янисті;        

б) дерева і чагарники;        

в) трав'янисті і чагарники.

Література:

1. Мороз І.В., Гришко-Богменко Б.К. Ботаніка з основами екології. – К.: Вища школа, 1994. – С. 149 – 157.

2. Григора І.М. та ін. Ботаніка. – К.: Фітосоціоцентр, 2003. – С. 285 – 300.

3. Кучерява Л.Ф., Нечитайло В.А, Войтюк В.О. Систематика вищих рослин. – К.: Фітосоціоцентр, 1997. – С. 98 – 133.

4. Нечитайло В.А, Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – С. 175 – 201.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №8

ТЕМА: Вивчення представників родин класу Однодольних на прикладі родин Лілійні та Злакові.

МЕТА: Ознайомити студентів із найбільш поширеними рослинами із родини злаків та родини лілійних. З’ясувати особливості їх будови, знаходження у природі та житті людини.

МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ. Натуральні та гербарні зразки рослин представників родини злаків та родини лілійних; визначники рослин.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

До лілійних належать багаторічні травянисті рослини з цибулинами, рідко дерева. Лілійні мають квітки переважно правильні, з простим, яскраво забарвленим віночком. Листки лінійні, ланцетні, жилкування паралельне або дугове. Плід коробочка або ягода. Лілійні розмножуються кореневищами або цибулинами. До лілійних включають декілька підродин:

Власне лілійні – до яких відносяться роди: тюльпан, лілія, часник, цибуля, пролісок, гіацинт – це рослини у яких є плід коробочка і підземна частина – цибулина.

Аспарагусові – рослини з кореневищем і плодами – ягодами: холодок, конвалія, купина, вороняче око, веснівка. Переважна більшість лілійних – це декоративні рослини, що зустрічаються це лікарські (конвалія, чемериця, купина, алоє), отруйні (вороняче око, веснівка), культурні (часник, цибуля, холодок).

При вивченні окремих представників рослин з родини лілійних роблять морфологічний опис рослин за формою:

1. Підземні органи: коренева система, кореневище або видозміни кореня.

2. Стебло: напрям росту, форма, галуження.

3. Листкорозміщення.

4. Листки: прості, складні, форма пластинки та її краю, жилкування.

5. Квітка: правильна (неправильна), забарвлення віночка, число пелюсток та тичинок, маточок. Формула та діаграма квітки.

6. Суцвіття: тип.

7. Плід: форма, тип.

8. Визначити рослину за тривалістю життя (однорічна, дворічна, багаторічна).

Родина Злакові – це багаторічні (лучні злаки), рідше однорічні (польові злаки) рослини з мичкуватою кореневою системою або кореневищами. Стебло у вигляді соломини з добре вираженими вузлами або міжвузлями, листки лінійні з піхвою, стеблообгортні. Квітки – дрібні, жовтувато-зелені, зібрані у суцвіття складний колос, волоть, китицю або початок. Кожна квітка складається з двох квіткових лусок (нижньої і верхньої). Плід у злакових – зернівка. Відзначають, що рослини, суцвіття яких колос або складний колос, відносять до групи колосоподібних. Це – жито, пшениця, ячмінь, пирій, райграс. У групі мітличних злаків – суцвіття волоть. Сюди відносять рис, просо, овес, мітлицю, лисохвіст, тимофіївку.

Хід роботи

ЗАВДАННЯ 1.Використовуючи натуральні та гербарні зразки ознайомитись із будовою та розмноженням найбільш поширених рослин представників родини лілійних: лілії, тюльпану, часнику, цибулі, гіацинту, проліска, конвалії, купини, воронячого ока, чемериці. Нарисувати окремі з них (за вибором). У висновках зробити морфологічний опис нарисованих рослин та вказати на значення лілійних

ЗАВДАННЯ 2.Використовуючи зразки (натуральні та гербарні) ознайомтесь із будовою, поширенням рослин родини Злакові. Нарисувати найбільш поширені представники цієї родини. У висновках вказати на їх значення та застосування.

Висновки.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть характерні ознаки покритонасінних рослин.

2. На які класи і родини поділяється відділ Покритонасінні?

3. Назвіть характерні ознаки рослин класу Однодольні.

4. Назвіть найпоширеніших представників родин класу Однодольні і дайте їх коротку характеристику.

5. Які види Лілієвих занесені до Червоної книги України?

6. Значення родини Злакових у природі і господарській діяльності людини.

Дайте відповіді на тестові запитання:

1.Вкажіть тип суцвіть у рослин з родини Злакові:

а) китиця;

б) щиток;

в) початок;

г) складний колос.

2.Виберіть ознаки, характерні для однодольних рослин:

а) жилкування дугоподібне або паралельне;

б) провідні пучки закриті;

в) поживні речовини насінини містяться в ендоспермі;

г) не мають камбію;

д) провідні пучки відкриті.

3.Позначте назву родин, які належать до класу Однодольні:

а) Лілійні;

б) Бобові;

в) Розоцвіті;

г) Злакові;

д) Хрестоцвіті.

4.Позначте типи суцвіть у рослин з родини Злакові:

а) китиця;

б) зонтик;

в) волоть;

г) щиток;

д) колос.

5.Вкажіть тип плодів у рослин з родини Лілійні:

а) стручок;

б) сім’янка;

в) зернівка;

г) ягода;

д) коробочка.

6.Вкажіть групу, яка містить назви родин, що належать до класу Однодольні:

а) Осокові, Складноцвіті;

б) Розові, Бобові, Гарбузові;

в) Капустяні, Рутові, Букові;

г) Злакові, Лілійні, Цибулеві.

7.Розповсюдження плодів і насіння за допомогою птахів називають:

а) гідрохорією;

б) орнітохорією;

в) зоохорією;

г) автохорією.

8.Позначте назву рослини з родини Лілійні:

а) яблуня звичайна;

б) тонконіг лучний;

в) перстач прямостоячий;

г) проліска дволиста.

9.Позначте назву рослини з родини Злакові:

а) тонконіг лучний;

б) буркун лікарський;

в) рогіз вузьколистий;

г) талабан польовий.

10.Вкажіть, до якої таксономічної категорії належать однодольні рослини:

а) відділ;

б) порядок;

в) клас;

г) родина.

Література:

1. Мороз І.В., Гришко-Богменко Б.К. Ботаніка з основами екології. – К.: Вища школа, 1994. – С. 171 – 175.

2. Григора І.М. та ін. Ботаніка. – К.: Фітосоціоцентр, 2003. – С. 418 – 433.

3. Нечитайло В.А, Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – С. 366 – 398.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №9

ТЕМА: Вивчення представників родин класу Дводольних на прикладі родин Зонтичні, Розоцвіті, Пасльонові, Хрестоцвіті, Складноцвіті.

МЕТА: Ознайомити студентів із найбільш поширеними рослинами із родини Зонтичних, Розоцвітих, Пасльонових, Складноцвітих, Хрестоцвітих, Бобових. З’ясувати особливості їх будови, знаходження у природі та житті людини.

МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ. Натуральні та гербарні зразки рослин представників родини Зонтичних, Розоцвітих, Пасльонових, Складноцвітих, Хрестоцвітих, Бобових. Визначники рослин.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Серед зонтичних переважають трав’янисті рослини. Листки прості, чергові, черешки біля основи розростаються в піхви, які охоплюють стебло. Квітки дрібні, правильні білі, рожеві або жовті, зібрані у суцвіття складний зонтик. Плід – двосім’янка, яка при дозріванні розпадається.

До зонтичних відносяться види овочевих рослин: морква, петрушка, пастернак, кріп, селера. Окремі із зонтичних рослин вирощують як джерело ефірних масел: тмин, коріан. Серед зонтичних є отруйні види: болиголов плямистий, цикута отруйна, собача петрушка, бур’яни – морква дики, яглиця звичайна. Рослини з родини Зонтичних мають застосування в медицині – кмин, кріп, дудник лісовий, дягель.

Рослини родини Розоцвітих – це дерева, кущі, трави, які мають прості або складні листки з прилистками. Квітки у них правильні. Тичинок і маточок багато, рідше 1-5. Плоди різноманітні – кістянка, сім’янка, листянки часто збірні.

Серед розоцвітих зустрічаються кущі і багаторічні трави. Це – шипшина – цінна лікарська рослина, різноманітні види троянд (пелюстки окремих з них – сировина для добування трояндового масла), суниці лісові, малина, ожина – цінні лікарські та культурні рослини, перстач кормова та лікарська рослина.

Відомо, що більшість рослин родини Пасльонові – це трави, рідше півкущі. Рослини часто покриті залозистими волосками, від чого окремі представники мають специфічний запах. Листки прості, чергові, без прилистків. Квітки у цих рослин правильні (крім блекоти), поодинокі або зібрані в суцвіття. Віночок складається з 5-ти пелюсток, які зрослися. Плід – ягода або коробочка.

Цінними харчовими культурами є картопля, томати, червоний перець, баклажани. Із технічних культур найбільше значення має тютюн. Окремі рослини розводять як декоративні (тютюн запашний, петунія). Багато рослин містять отруйні алкалоїди (дурман, паслін, блекота, беладонна), їх використовують у медицині.

До родини Хрестоцвітих відносяться одно-, дво- та багаторічні трав’янисті рослини. Характерна стрижнева коренева система. У багатьох рослин корені потовщуються і видозмінюються в коренеплоди , в яких відкладаються поживні речовини (редиска, редька, ріпа). У перший рік дворічні рослини утворюють прикореневу розетку листків, переважно ліроподібної форми, а на другий рік зацвітають і плодоносять. Квітки в цих рослин правильні (білі, жовті), складаються з 4-х пелюсток, зібрані у суцвіття. Плід – стручок або стручечок.

Хрестоцвіті, які мають плід стручок – капуста городня яка має ряд різновидностей і сортів (біла та червона качана, савойська з кучерявими листками, брюсельська з великою кількістю стеблових кочаників, кольрабі із сильно потовщеними бульбоподібним стеблом, цвітна з масою недорозвинених білих квіток), ріпа, редька, гірчиця, свиріпа.

Стручечкові хрестоцвіті – грицики, талабан, хрін. Хрестоцвіті вирощуються як харчові так і кормові овочі (капуста, бруква, редька, редиска, ріпа), пряні (гірчиця, хрін), олійні (гірчиця, свиріпа, ріпак), декоративні (левкой). Серед дикорослих хрестоцвітих є лікарські рослини (грицики), медоносні (гірчиця біла, свиріпа), бур’яни (грицики, сухоребрик, свиріпа, дика редька).

Родина Складноцвітих (Айстрових) найбільша із усіх родин квіткових рослин. Вона об’єднює більше 800 видів. Складноцвіті – це одно-, дво-, багаторічні трав’янисті рослини. Листки чергові, супротивні, квітки невеликі, різноманітні за кольором, зібрані у суцвіття кошик. Віночок утворився із п’яти пелюсток, які зрослися в трубочку (трубчасті квітки) або в язичок (язичкові квітки). Плід – сім’янка.

Рослини з родини айстрових мають велике господарське значення. Вирощують олійні (соняшник), харчові (салат, цикорій), кормові (топінамбур), декоративні (айстра, жоржина, хризантема, чорнобривці, ромашка, волошки), рослини. Серед дикорослих є лікарські рослини (кульбаба, череда, ромашка, деревій, полин), багато видів бур’янів (осот, волошка, мати-й-мачуха, галінсога, череда, нетреба, будяк). З деяких ромашок добувають інсектициди (піретрум).

Бобові – це одно-, багаторічні трави, рідше кущі та дерева, мають виключно важливе значення у сільському господарстві. У більшості рослин підземним органом є стрижнева коренева система. На коренях знаходяться бульбочки, в яких поселяються бактерії, здатні засвоювати азот з повітря. Листки чергові, здебільшого з прилистками, складні (пальчасті, перисті, трійчасті), рідше прості, наприклад у верблюжої колючки. Квітки неправильні, зібрані у суцвіття (китиця, головка, простий зонтик) або поодинокі. Чашолистків 5, пелюсток 5 різної форми (парус, весла, човник). Плід – біб односім’янний або багатосім’янний. Бобові мають різне сільськогосподарське значення: є цінними харчовими рослинами (горох, квасоля, боби, арахіс або земляний горіх, в якого плоди дозрівають у землі у зв’язку із видовженням квітконіжок по відношенню до землі, де плоди самозакриваються), кормовими травами (різні види конюшини, люцерна, вика, люпин). Соя та арахіс одночасно вирощуються як олійні культури. Декоративними рослинами є біла та жовта акація, люпин, запашний горошок, чина.

Хід роботи

ЗАВДАННЯ 1.Використовуючи натуральні та гербарні зразки ознайомитись із будовою та розмноженням найбільш поширених рослин представників родини Зонтичних: морква, петрушка, кріп, селера, кмин, болиголов, цикута. Нарисувати не менше трьох рослин (за вибором). У висновках зробити морфологічний опис нарисованих рослин та вказати на значення зонтичних

ЗАВДАННЯ 2.Використовуючи натуральні та гербарні зразки ознайомтесь із будовою, поширенням рослин родини Розоцвітих. Нарисувати найбільш поширені представники цієї родини (за вибором). У висновках вказати на їх значення та застосування. Скласти формулу і діаграму квіток.

ЗАВДАННЯ 3.Використовуючи натуральні та гербарні зразки ознайомтесь із будовою, поширенням рослин родини Пасльонових: картопля, томати, червоний перець, тютюн, блекота, дурман, паслін. Нарисувати найбільш поширені представники цієї родини (за вибором). У висновках вказати на їх значення та застосування.

ЗАВДАННЯ 4.Використовуючи натуральні та гербарні зразки ознайомитись із будовою та розмноженням найбільш поширених рослин представників родини Хрестоцвітих: капуста, ріпа, рапс, гірчиця, жеруха, талабан, грицики. Нарисувати окремі з них ( за вибором). Скласти формулу і нарисувати діаграми квіток. У висновках зробити морфологічний опис нарисованих рослин та вказати на значення лілійних

ЗАВДАННЯ 5.Використовуючи натуральні та гербарні зразки, ознайомтесь із будовою, поширенням рослин родини Складноцвітих: осот, кульбаба, цикорій, соняшник, ромашка, буряк, лопух, волошка. Скласти формулу і нарисувати діаграми квіток. Нарисувати найбільш поширені представники цієї родини (не менше трьох). У висновках вказати на їх значення та застосування.

ЗАВДАННЯ 6.Використовуючи натуральні та гербарні зразки, ознайомтесь із будовою, поширенням рослин родини Бобових: біб, горох, квасоля, соя, арахіс, вика, чина, лядвенець, люпин, конюшина, люцерна. Скласти формулу і нарисувати діаграми квіток. Нарисувати найбільш поширені представники цієї родини (не менше трьох). У висновках вказати на їх значення та застосування.

Висновки.

Питання для самоконтролю

1. За якими ознаками можна відрізнити однодольні рослини від дводольних?

2. Назвіть найбільш поширені родини та їх представники класу Дводольні.

3. Чим характеризується родина Розоцвіті?

4. Назвіть характерні ознаки родини Пасльонові.

5. Охарактеризуйте родину Зонтичних.

6. Які представники цих родин мають господарське значення і у чому воно полягає?

7. Чим характеризуються родини Хрестоцвітих, Складноцвітих, Бобових рослин?

8. Які особливості будови квітки у бобових рослин?

9. Яка роль бобових у родючості ґрунту?

10. Яке господарське значення мають представники родин Хрестоцвітих, Складноцвітих, Бобових? Наведіть приклади.

Дайте відповіді на тестові запитання:

1. Плід стручок або стручечок характерний для представників родини:

а) Бобові;

б) Лободові;

в) Капустяні;

г) Цибулеві.

2. Вкажіть ознаку, властиву дводольним рослинам:

а) листки із сітчастим жилкуванням;

б) тричленні квітки;

в) камбій відсутній;

г) мичкувата коренева система.

3. Вкажіть, який тип суцвіття характерний для рослин з родини Капустяні:

а) китиця;

б) колос;

в) щиток;

г) волоть.

4. Органи, властиві тільки покритонасінним:

а) насіння;

б) корінь;

в) квітка;

г) пагін;

д) плід.

5. Який плід характерний для вишні:

а) ягода;

б) горішок;

в) кістянка;

г) сім’янка.

6. До родини складноцвіті належать:

а) осот;

б) полин;

в) топінамбур;

г) королиця;

д) жоржина.

7. Позначте типи суцвіть у рослин з родини Бобові:

а) китиця;

б) головка;

в) складний зонтик;

г) волоть;

д) простий колос.

8. Вкажіть групу, яка містить назви рослин, що належать до класу Однодольні:

а) Осокові, Складноцвіті;

б) Капустяні, Рутові, Букові;

в) Розові, Бобові, Гарбузові;

г) Злакові, Лілійні, Цибулеві.

9. Який плід характерний для Пасльонових:

б) горішок;

в) кістянка;

г) ягода;

д) коробочка;

е) яблуко.

10. Які з цих рослин мають стрижневу кореневу систему (А), мичкувату кореневу систему (Б):

а) пшениця;

б) люпин;

в) горох;

г) рис;

д) волошка;

е) мак;

ж) яблуня.

А____________

Б____________

Література:

1. Мороз І.В., Гришко-Богменко Б.К. Ботаніка з основами екології. – К.: Вища школа, 1994. – С. 159 – 171.

2. Григора І.М. та ін. Ботаніка. – К.: Фітосоціоцентр, 2003. – С. 304 – 418.

3. Нечитайло В.А, Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – С. 271 – 278.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №10

ТЕМА:Вивчення різноманітності одноклітинних організмів на прикладі амеби звичайної, євглени звичайної та інфузорії туфельки.

МЕТА:ознайомитись із особливостями будови, розмноження і розвитку одноклітинних організмів на прикладі представників класів Корененіжки, Рослинні джгутикові, Тваринні джгутикові, Війчасті інфузорії, Споровики.

МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ:Таблиці: будова амеби, евглени зеленої, інфузорії туфельки; мікропрепарати: готові препарати амеби, інфузорії, евглени; жива культура інфузорії¹; предметні і покривні скла, піпетки, чашки Петрі; мікроскопи, лупи; кристали кухонної солі.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Підцарство Одноклітинні – це мікроскопічні тварини, клітина яких являє собою цілісний організм. До одноклітинних відносять найдрібніших тварин, тіло яких морфологічно складається з однієї клітини, що являє собою самостійний організм з усіма властивими йому життєвими функціями.

Найпростіші стали відомі порівняно недавно, коли був винайдений мікроскоп. Поширені вони переважно у водному середовищі: морях, прісних і солонуватих водоймах, а також у ґрунті. Налічується близько 30 тис. видів одноклітинних, з яких 3,5 тис. видів ведуть паразитичний спосіб життя. Вони паразитують у клітинах та тканинах, у тому числі й крові хребетних і безхребетних тварин, а також людини.

Розміри їх від 2 до 3 мк. Деякі викопні найпростіші (форамініфери) досягають 10 см.

Тіло найпростіших складається з ядра, цитоплазми та оболонки. Цитоплазма знаходиться в колоїдному в’язкому стані і не змішується з водою. Має одне або кілька ядер, складається з двох шарів: щільного прозорого зовнішнього – ектоплазми та рідкого зернистого внутрішнього – ендоплазми. У більшості найпростіших ектоплазма утворює еластичну оболонку – пелікулу. У деяких з них на пелікулі формується щільний зовнішній скелет – черепашка різного хімічного складу. Інколи в цитоплазмі зустрічаються скоротливі волоконця – міонеми. Тут же наявні різні за хімічним складом запасні речовини: вуглеводи – в аутрофних параміл (у евгленових), у гетеротрофних – глікоген, жири, білки. Вони використовуються при голодуванні особин та різних фізіологічних процесах.

¹Примітка. Культуру інфузорії готують за 3-4 тижні до заняття. Для цього січуть сухе сіно і кладуть його у скляну посудину із дощовою або талою водою. Через декілька днів до настоянки додають трохи води із стоячої водойми, багатої органічними речовинами. У плівці, що утворилася на поверхні води міститься багато бактерій, серед яких є інфузорії.

Фізіологічно кожна особина найпростіших являє собою самостійний організм, що відповідає цілому організму багатоклітинних. Різні фізіологічні функції, характерні для одноклітинного організму, – обмін речовин з асиміляцією і дисиміляцією, подразливість, рух, розмноження, пристосування до середовища – виконують окремі ділянки клітини – органоїди або органели, аналогічні органам багатоклітинних тварин. Розрізняють органоїди руху – джгутики, війки, псевдоніжки, або псевдоподії; травлення – травні вакуолі, інколи клітинні рот і глотку; органоїди виділення і регуляції осмотичного тиску – скоротливі вакуолі.

Раніше всі одноклітинні організми відносили до типу Найпростіших. Науку, що вивчає одноклітинні організми, називають протозоологією, або протистологією.

За сучасною систематикою виділено п’ять самостійних типів найпростіших: Саркоджгутикові, Споровики, Кнідоспоридії, Мікроспоридії, Інфузорії.

Хід роботи

ЗАВДАННЯ 1. Ознайомтесь із представниками типу Саркоджгутикові на прикладі амеби звичайної (клас Саркодові) та евглени зеленої (клас Джгутикові). Розгляньте цих тварин під мікроскопом, зробіть рисунок побаченого.

ЗАВДАННЯ 2. Використовуючи таблицю чи ілюстрацію у підручнику, намалюйте інфузорію туфельку (тип Інфузорії, клас Війчасті інфузорії), на малюнку позначте органоїди.

ЗАВДАННЯ 3. Ознайомитись із найпростішими паразитичними організмами і заповніть таблицю.

ЗАВДАННЯ 4. Помістіть краплю з поверхні сінної настоянки з культурою інфузорій на один кінець предметного скла, краплю чистої води на другий кінець. Проведіть «водяний місток» між двома краплями. Покладіть декілька кристалів кухонної солі на зовнішній край краплі з інфузоріями. Спостерігайте за переміщенням тварин у мікроскопі. Опишіть та поясніть побачене.

Висновки

Питання для самоконтролю

1. Назвіть спільні риси морфології одноклітинних організмів.

2. Де поширені одноклітинні?

3. Як відбувається живлення найпростіших тварин?

4. Як одноклітинні дихають та виділяють рідкі продукти обміну?

5. Що таке «таксис» і які різновиди властиві одноклітинним?

6. У чому полягає особливість розмноження найпростіших тварин?

7. Яких ви знаєте представників паразитичних та вільно існуючих джгутикових?

8. Яку роль відіграють одноклітинні в природі і житті людини?

Дайте відповіді на тестові запитання:

1. Одноклітинні прісних водойм (декілька відповідей):

а) радіолярії;                  

б) форамініфери;           

в) трипаносоми;

г) амеба протей;

д) евглена зелена;           

е) інфузорія-туфелька.

2. Продукти розпаду в найпростіших виводяться через:

а) ядро;                               

б) вічко;

в) травну вакуолю;                

г) скоротливу вакуолю.

3. Органелами руху амеби є:

а) війки;       в) псевдоподії;      

б) джгутики; г) м’язові волоконця.

4. Ознака тваринного організму в евглени зеленої:

а) наявність хлорофілу;                  

б) запасна поживна речовина крохмаль;  

в) здатність до гетеротрофного живлення;                           

г) є клітинна оболонка.

5. Організм, який розмножується статевим способом:

а) радіолярія;                  

б) евглена зелена;           

в) амеба протей;

г) інфузорія-туфелька.

6. За способом живлення інфузорію-туфельку відносять до:

а) паразитів;                  

б) сапротрофів;           

в) фотосинтетиків;

г) хемосинтетиків.

7. Перетравлення в найпростіших відбувається в:

а) ядрі;                               

б) цитоплазмі;

в) травній вакуолі;                

г) скоротливій вакуолі.

8. Організм, який не має певної форми тіла:

а) радіолярія;              

б) евглена зелена;           

в) амеба протей;

г) інфузорія-туфелька.

9. Циста – це спосіб:

а) маскування;                  

б) розмноження;           

в) активного руху в просторі;

г) переживання несприятливих умов середовища.

10. Який з найпростіших тваринних організмів є збудником дизентерії:

а) амеба;                  

б) споровик;           

в) лямблія;

г) евглена.

Література

1. Бурдіян Б.Г. Зоологія. Практикум. – К.: Вища школа, 1985. – 80 с.

2. Догель В.А. Зоология безпозвоночных. – М.: В. шк., 1981. – 606 с.

3. Ковальчук Г.В. Зоологія з основами екології. – Суми: Університетська книга, 2003. – 420 с.

4. Сеник А.Ф., Кулаківська О.П. Зоологія з основами екології. – К.: Урожай, 2000. – С. 32-62.

5. Согур Л.М. Зоологія. Курс лекцій. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – 308 с.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №11

ТЕМА: Вивчення різноманітності червів.

МЕТА:ознайомитись із особливостями будови тіла й життєвими циклами представників типів Плоскі, Круглі та Кільчасті черви.

МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ:таблиці: цикл розвитку печінкового сисуна; цикл розвитку бичачого ціп'яка, поздовжній розтин аскариди, круглі черви-паразити людини; макропрепарати: препарат аскариди (самець, самка), печінка барана з фінами ехінокока; мікропрепарати: готові препарати яєць аскариди; мікроскопи.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Тип Плоскі черви – досить різноманітна група тварин. Розміри варіюють від кількох часток міліметра до 15-20 м. Тіло сплюснуте в спинно-черевному напрямку, овальної, листкоподібної або стрічкоподібної форми. Налічується близько 12 тис. видів Більшість із них ведуть паразитичний спосіб життя і тільки представники одного класу – війчасті черви – є вільноживучими.

Це двобічносиметричні тварини. Зовнішні покриви і м'язи, що лежать під ними, утворюють шкірно-м'язовий мішок. Рухаються черви завдяки скороченню шкірно-м'язового мішка. Плоскі черви безпорожнинні. Первинна порожнина тіла їх заповнена паренхімою мезодермального походження. У ній розмішені внутрішні органи, нагромаджуються запасні поживні речовини, зокрема глікоген, вона також виконує опорну функцію. Тому цих червів називають ще паренхіматозними. В травній системі розвинуті тільки передня і середня кишки. Кишечник часто розгалужений, закінчується сліпо, анальний отвір – відсутній, неперетравлені частки видаляються через рот. У деяких паразитичних форм і морських турбелярій кишечника немає. Нервова система представлена парними мозковими вузлами, або гангліями, від яких уздовж тіла ідуть нервові стовбури. Вперше з'являється видільна система протонефридіального типу. Це система розгалужених канальців, які починаються в паренхімі зірчастими або полум'яними клітинами з пучками війок всередині, що нагадують миготливе полум'я. Війки заганяють рідкі продукти дисиміляції до центральних видільних каналів, які закінчуються видільним отвором назовні. Статева система плоских червів складної будови. Вона гермафродитна, представлена чоловічими та жіночими статевими залозами в кожній особині, їхніми протоками і додатковими утвореннями. Розвиток відбувається із зміною і чергуванням поколінь статевого і нестатевого, із складним метаморфозом, рідше без нього.

Тил Плоскі черви має 9 класів: Трематоди або Сисуни, Моногенеї і Стьожкові черви або цестоди ведуть паразитичний спосіб життя.

Тип Круглі черви численна і поширена група тварин. Кількість видів цього типу за даними різних вчених, від 500 тис. до 1 млн. Вони бувають від 80 мк до 40 см завдовжки. Проте зустрічаються види значно більших розмірів. Так, свайник велетень із нирок собаки досягає 1 м завдовжки, а нематода з плаценти кашалота – 8,4 м і нагадує удава.

Поширені круглі черви в різних біотопах. Вони населяють дно морів і океанів від Північного до Південного полюса, прісні водойми, ґрунти; велика група їх веде паразитичний спосіб життя. Паразитують у різних органах тварин, рослин і людини, завдають великої школи сільському господарству.

Найважливішими ознаками організації круглих червів є такі: наявна первинна порожнина тіла, яка являє собою щілини між внутрішніми органами, що межують з оточуючими тканинами; розвинена ектодермальна задня кишка з анальним отвором; більшість круглих червів роздільностатеві.

Тип Круглі черви включає шість класів. Три з них – Черевовійчасті Волосові і Коловертки – відіграють велику роль у природних біоценозах. Крім того, вивчення їх допомагає вирішити питання про походження круглих червів.

Основним класом цього типу червів, серед якого багато паразитів рослин і тварин, є клас Власне круглі черви.

Кільчасті черви, або анеліди, налічують близько 9 тис. видів. Поряд з дрібними формами – 0,5 мм є і великі – до 3 м. Кільчасті черви населяють морські та прісноводні басейни, живуть переважно на дні. Одні з них вільно рухливі, інші сидячі або прикріплені. Велика група кільчастих червів оселяються у грунті, ведуть риючий спосіб життя.

Кільчасті черви значно вище організовані порівняно з іншими типами червів. Про це свідчать сегментоване тіло з добре вираженим головним відділом та органами чуття, а також поява на тулубових сегментах органів руху і спеціальних органів дихання – зябер і наявність вторинної порожнини тіла, або целома. У більшості кільчиків з’явилась добре розвинута кровоносна система. Нервова система має вигляд двох головних вузлів на спинному боці, навкологлоткових комісур і черевного нервового ланцюжка. Видільна система метанефридіального типу.

Тип Кільчасті черви має два підтипи: Безпояскові і Пояскові. До підтипу Безпояскові відносять тільки один клас – Багатощетинкові, до підтипу Пояскових – клас малощетинкові та П’явки.

Клас Багатощетинкові включає морські організми, які ведуть сидячий або бродячий спосіб життя. Із бродячих полі хет найбільш пошрені нереїди. Є вони і в Чорному і в Азовському морях. Вони є основною кормовою базою для осетрових риб.

Із сидячих форм сер пули і піскожили.

Багатощетинкові черви є кормом для багатьох видів промислових риб, крабів та інших тварин.

Типовим представником класу Малощетинкові є дощовий черв’як. Довжина – до 30 см. По боках тіла на кожному сегменті є по 4 пари щетинок, якими він чіпляється за нерівності грунту. Дощові черв’яки відіграють велику роль у ґрунтоутворенні.

П’явки – вільноживучі хижаки, або ектопаразити.

У прісних водах поширена псевдокінська п’явка – хижак, що живиться кров’ю дрібних водяних тварин. Колір її оливково-зеленувато-чорний, величина до 15 см. Медична п’явка до 20 см завдовжки, використовують її для лікування гіпертонії. З п’явок одержують гірудин – цінну лікарську речовину.

Хід роботи

ЗАВДАННЯ 1. Ознайомитися із особливостями зовнішньої будови стьожкових червів на прикладі неозброєного та озброєного ціп’яків. Зарисувати загальний вигляд ціп’яків та визначити на малюнку складові частини тіла: сколекс з органами прикріплення, шийку, стробілу.

ЗАВДАННЯ 2. Розгляньте вологий препарат аскарид. Намалюйте зовнішню будову аскариди, використовуючи таблицю або ілюстрацію у підручнику. Намалюйте самку і самця, позначте рот, анальний отвір.

ЗАВДАННЯ 3. Розглянути загальні риси зовнішньої будови дощового черв’яка.  Зарисувати загальний вигляд дощового черв’яка, позначити на малюнку передній та задній сегменти, ротовий отвір, поясок, щетинки, статеві отвори.

ЗАВДАННЯ 4. Розглянути загальні риси зовнішньої будови п’явки. Зарисувати загальний вигляд п’явки, позначити на малюнку передній та задній сегменти, ротовий отвір, поясок, щетинки, статеві отвори.

Висновки.

Питання для самоконтролю

1. Які загальні риси будови і життєдіяльності плоских червів?

2. У чому полягає особливість будови і фізіології стьожкових червів?

3. У чому відмінність озброєних і неозброєних ціп'яків?

4. Якими за будовою і розмірами є фіни різних видів цистод?

5. Які загальні риси будови і життєвого циклу круглих червів?

6. Що таке статевий диморфізм?

7. Які є способи зараження гельмінтами, симптоми гельмінтозів?

8. Які міри профілактики гельмінтозів?

Дайте відповіді на тестові запитання:

1. Нервова система у плоских червів:

а) дифузна;

б) вузлова;

в) стовбурова

г) трубчаста.

2. Личинка аскариди в яйці розвивається в:

а) кишечнику;

б) серці;

в) печінці;

г) легенях;

д) грунті.

3. Особливостями дихання у кільчастих червів є:

а) не дихають;

б) більшість видів дихає трахеями;

в) більшість видів дихає легенями;

г) більшість видів дихає всією поверхнею тіла у багатьох є зябра.

4. Круглі черви мають порожнину тіла:

а) вторинну;

б) первинну;

в) змішану;

г) заповнену пухкою сполучною тканиною.

5. Кровоносна система у кільчаків:

а) кровоносної системи немає;

б) незамкнена, немає серця;

в) замкнена, немає серця;

г) замкнена, є серце.

6. Дихають вільноживучі плоскі черви:

а) всією поверхнею тіла;

б) легенями;

в) зябрами;

г) трахеями.

7. Серед круглих червів паразитами рослин є:

а) трихінела;

б) аскарида;

в) гострик;

г) галова нематода.

8. Особливостями центральної нервової системи кільчаків є:

а) центральної нервової системи немає;

б) складається з навкологлоткового кільця та черевного нервового ланцюжка;

в) трубчаста.

9. Плоским червам притаманна симетрія тіла:

а) радіальна;

б) симетрії немає;

в) двобічна.

10. Продукти обміну в кільчаків виводяться через:

а) парні трубочки, з'єднані в загальну систему;

б) всю поверхню тіла;

в) непарні трубочки, з'єднані в загальну систему;

г) парні трубочки, не з'єднані в загальну систему.

Література

1. Бурдіян Б.Г. Зоологія. Практикум. – К.: Вища школа, 1985. – 80 с.

2. Догель В.А. Зоология безпозвоночных. – М.: В. шк., 1981. –  606 с.

3. Ковальчук Г.В. Зоологія з основами екології. – – Суми: Університетська книга, 2003. – 420 с.

4. Сеник А.Ф., Кулаківська О.П. Зоологія з основами екології. – К.:
Урожай, 2000. – С. 63-102.

5. Согур Л.М. Зоологія. Курс лекцій. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – 308 с.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 12

ТЕМА:Вивчення різноманітності представників типу Молюски на прикладі беззубки та виноградного слимака.

МЕТА:вивчити зовнішню і внутрішню будову представників різних класів на прикладі ставковика великого, беззубки і восьминога (спрута), каракатиці.

МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ:таблиці: внутрішня будова беззубки, внутрішня будова виноградного слимака, різноманітність двостулкових молюсків, головоногі молюски; мікропрепарати: внутрішня будова беззубки, внутрішня будова виноградного слимака, слизень; роздатковий матеріал: мушлі різних видів двостулкових і черевоногих молюсків; лупи.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Молюски поширені на всій земній кулі і населяють прісні водойми, моря, океани до глибини 10 тис. метрів. Деякі види освоїли також сушу. Близько 100 видів ведуть паразитичний спосіб життя.

Розміри тіла представників різних класів молюсків коливається в межах від неповного міліметра до 18 метрів (восьминіг).

Тіло молюсків не сегментоване і поділене на три частини: голову, тулуб і ногу. Зверху воно вкрите твердою черепашкою, під якою знаходиться шкірна мантія. Залози її виділяють речовину для побудови черепашки, яка складається з 3-х шарів: зовнішнього рогового, або конхіолінового, і двох вапнякових, з них середній – фарфоровий і внутрішній – перламутровий. У деяких видів черепашка частково редукується. Форма її буває різна, частіше двостулкова і спірально закручена.

М’язиста нога у молюсків має різний ступень розвитку і служить для повзання, плавання, закопування у грунт або прикріплені до підводних предметів. У цьому випадку нога редукується, як у мідії, або, як в устриць, зовсім зникає. У головоногих молюсків нога перетворилася в щупальця з присосками. Щупальця розміщенні навколо ротового отвору і служать для руху та захоплення їжі. З другої частини ноги розвинулася лійка, яка знаходиться на черевному боці біля входу в мантійну порожнину. В нозі багатьох молюсків відкриваються бісусні залози, що виділяють спеціальну клейку речовину, яка затвердіває і утворює бісусні нитки для прикріплення молюска. З біс усних ниток люди пробували виготовляти шовк.

М’язи більшості молюсків складаються з гладеньких м’язових волокон. Лише у головоногих,які активно рухаються, вони поперечно смугасті. У двостулкових молюсків добре розвинені попередній і задній м’язи – замикачі стулок черепашки.

Порожнина тіла у молюсків вторинна – целом. Вона добре виражена у зародковому стані. В дорослих зберігається тільки у вигляді навколосерцевої сумки (перикарда) і порожнини статевих органів. У деяких молюсків вона існує протягом усього життя.

Нервова система у більшості молюсків являє собою більш або менш розвинені вузли, розміщенні в різних частинах тіла і з’єднані між собою нервовими тяжами. Такий тип нервової системи називається розкидано вузловим. Від них відходять нерви до органів. Органи чуття розвинені по різному. В більшості молюсків є очі. У головоногих вони складні. Є також органи хімічного чуття, дотику, рівноваги. Травна система досить складна. В ротовій порожнині в більшості молюсків на язичку міститься терка, або радула, і щелепи, які служать для подрібнення їжі. В ротову порожнину впадають протоки слинних залоз. Секрет слини містить деякі травні ферменти. За ротовою порожниною знаходиться глотка, що переходить у стравохід, який відкривається у мішкоподібний шлунок. У нього впадають протоки великої печінки. У багатьох черевоногих молюсків епітелій задньої частини шлунка утворює прозору драглисту паличку, так званий «кришталевий стовпчик». Кінчик його розчиняється і під впливом травного соку виділяються травні ферменти. З шлунка їжа потрапляє у середню, а потім задню кишку яка, закінчується анальним отвором.

Органами дихання є зябра або легені. Зябрами дихають усі морські та частина прісноводних черевоногих, а також двостулкові молюски. Всі наземні молюски і багато прісноводних (ставковики, котушки) дихають легенями.

Кровоносна система складається з серця, судин і лакун. Вона не замкнена. У більшості молюсків серце має одне передсердя і один шлуночок. Але у деяких воно може бути трикамерне з двома передсердями і одним шлуночком. Серце лежить у навколосерцевій сумці, або перикардії. Порожнина навколосерцевої сумки є залишком целома. Від серця відходять артеріальні судини, з яких кров виливається в лакуни.

Органи виділення молюсків – нирки ,які за своєю будовою нагадують метанефридії. Нирки відкриваються в перикардій, тобто подібно до метанефридій кільчастих червів з’єднані з целомом.

Розмножуються молюски лише статевим способом. Є роздільностатеві та гермафродити. Запліднення переважно внутрішнє, але у примітивних груп і в більшості двостулкових молюсків – зовнішнє.

Розвиваються молюски в основному з метаморфозом. У прісноводних і наземних молюсків, а також у головоногих розвиток прямий.

Тип Молюски поділяють на два підтипи Боконервові та Черепашкові.

До боконервових належить нечисленний клас Хатіони, який налічує 100 видів. Це морські тварини, які живуть у смузі прибою. Черепашка їх складається з восьми пластинок, подібних до сегментів, що свідчить про деяку спорідненість із кільчастими червами. Підтвердженням цього є наявність навкологлоткового нервового кільця і двох пар поздовжніх нервових стовбурів та їхня личинка трохофора.

До підтипу черепашкових відносять п’ять класів, з яких найбільше народногосподарське значення мають три: Двостулкові, Черевоногі та Головоногі.

Хід роботи

ЗАВДАННЯ 1. Ознайомтесь із зовнішньою та внутрішньою будовою беззубки, (тип Молюски, клас Двостулкові молюски), розглянувши вологий препарат цієї тварини й ілюстрацію у підручнику або таблицю. Намалюйте схему внутрішньої будови беззубки, використовуючи таблицю або ілюстрацію у підручнику. На малюнку позначте рот, стравохід, шлунок, печінку і задню кишку, анальний отвір; зябра, ввідний та вивідний сифони; мантію,нирку, статеві органи.

ЗАВДАННЯ 2. Розгляньте мушлі різних видів двостулкових молюсків. Знайдіть на них найвищу частину – вершину. Розгляньте шари річного приросту. За їх числом визначте вік молюсків. Розсортуйте мушлі за видами молюсків:

- жабурниця звичайна має тонкостінну черепашку, без замка;

- перлівниця звичайна – розвинений перламутровий шар,без замка;

- мідія – невелика за розмірами, тонкостінні черепашки, дуже завужені на передньому краї;

- морський гребінець – черепашка широка, тонкостінна, віялоподібна, зовнішній бік світлий.

ЗАВДАННЯ 3. Розгляньте таблицю і вологі препарати виноградного слимака, слизня голого (тип Молюски, клас Черевоногі молюски), різноманітні мушлі черевоногих, порівняйте їх. Намалюйте зовнішній вигляд виноградного слимака, на малюнку позначте: черепашку, тулуб, голову з щупальцями, ногу, дихальний отвір, статевий отвір, рот, очі, устя, анальний отвір.

ЗАВДАННЯ 4. Розгляньте таблицю «Головоногі молюски». Ознайомтесь з зовнішнім виглядом восьминога, кальмара, каракатиці. Намалюйте їх, позначивши голову, очі, «дзьоб», тулуб, щупальця.

 Висновки.

Питання для самоконтролю

 1. Які особливості зовнішньої будови молюсків?

 2. Охарактеризуйте нервову систему молюсків.

 3. У чому полягає особливість кровоносної системи молюсків?

 4. Як дихають молюски?

 5. Охарактеризуйте органи виділення молюсків.

 6. У чому особливості розмноження і розвитку молюсків?

 7. За рахунок чого утворюються черепашки молюсків та перлини?

 8. За якими ознаками молюсків можна віднести до класу Двостулкові?

 9. Які особливості будови класу Черевоногі?

 10. Чому головоногих молюсків називають «приматами моря»?

 11. Яке значення молюсків у природі та житті людини?

Дайте відповіді на тестові запитання

1. Особливостями зовнішньої будови молюсків є:

a) тіло поділено на відділи;

б) тіло сегментоване;

в) тіло не поділене на відділи;

г) тіло несегментоване.

2. Характерними особливостями двостулкових молюсків є:

а) багато видів живе на суходолі;

б) відділи тіла: тулуб, нога, голова редуковані;

в) відділи тіла: тулуб,нога,голова;

г) у ротовій порожнині розміщений мускулистий язик – тертка.

3. Характерними особливостями головоногих молюсків є:

а) виключно водні тварини;

б) багато видів живе на суходолі;

в) відділи тіла: голова, тулуб, нога;

г) виключно рослиноїдні тварини.