Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Схема аналізу фізкультурного заняття




1. Підготовка вихователя до заняття:

– зовнішній вигляд вихователя (одяг, взуття, зачіска);

– наявність плану-конспекту, правильність його розробки;

– точність завдань, сформульованих у програмовому змісті;

– відповідність змісту заняття поставленим завданням, віку дітей, їх підготовленості, педагогічним і гігієнічним умовам;

– послідовність розміщення запланованих рухів у плані-конспекті;

– доцільність організаційно-методичних вказівок дітям;

– якість оформлення плану-конспекту: наявність графічного зображення рухів, способів розміщення дітей і вихователя в процесі заняття;

– підготовка фізкультурної зали (відповідний температурний режим, вологе прибирання, провітрюваність, освітлення) чи фізкультурного майданчика до заняття;

– підготовка фізкультурного інвентарю.

2. Організація заняття:

– доцільність методів і прийомів, що використовувалися на початку та в кінці заняття;

– своєчасний початок і завершення заняття;

– розподіл часу на кожну частину заняття;

– використання прийомів розміщення дітей на занятті та способи їх організації для виконання рухів;

– раціональність використання приміщення та інвентарю.

3. Проведення заняття:

– рівень виконання вихователем завдань навчання дітей рухів і закріплення наявних у них умінь і навичок;

– відповідність методів навчання віковим особливостям і підготовленості дітей, етапу навчання, характеру рухів;

– використання музичного супроводу (доцільність добору музики, вміння дітей слухати її й виконувати вправи відповідно до ритмічного малюнка);

– реалізація загально дидактичних принципів навчання;

– уміння вихователя попереджувати та виправляти помилки дітей, здійснювати страховку в процесі виконання рухів;

– розв’язання виховних завдань заняття (виховання інтересу та звички до проведення систематичних фізкультурних занять, бажання самостійно виконувати рухи; формування позитивних моральних і вольових якостей);

– вирішення оздоровчих завдань: зміцнення органів і систем організму, загартування;

– доцільність темпу виконання рухів, відповідність дозування кожного руху;

– регулювання фізичного навантаження з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей;

– тривалість усього заняття та окремих його частин;

– оцінка загальної та моторної щільності заняття.

4. Стан дітей та їх поведінка:

– самопочуття та настрій дітей, їх задоволення від виконання вправ, участі в іграх протягом заняття;

– прояв уваги, активності, ініціативи, наполегливості під час виконання завдань;

– організованість і дисциплінованість дітей, їх взаємостосунки з однолітками.

5. Вимоги до вихователя під час проведення заняття:

– якість показу та пояснення рухів;

– уміння бачити всю групу, контролювати самопочуття та поведінку дітей;

– уміння володіти технікою мовлення та комунікативними якостями;

– характер ведення заняття (впевнено, невпевнено), настрій вихователя.

6. Загальна оцінка проведеного заняття.

7. Пропозиції та рекомендації щодо проведення фізкультурного заняття.

Додаток Ж

Схема аналізу фізкультурної розваги

1. Кількість завдань і відповідність змісту розваги вікові дітей і рівню їх розвитку та рухової підготовленості.

2. Умови проведення розваги (місце, форма, взуття, обладнання).

3. Естетика організації розваги.

4. Оптимальність розміщення обладнання, інвентарю.

5. Структура розваги.

6. Ефективність вибору й доцільність методів і прийомів взаємодії вихователя з дітьми під час розваги.

7. Прийоми забезпечення позитивного емоційного клімату.

8. Сприяння творчим проявам, розвитку фізичних якостей і виховання вольових рис характеру дітей.

9. Заохочення дітей за якість виконання вправ (завдань), першість, винахідливість, спритність.

10. Доцільність використання сюжетних ситуацій, ігрових образів.

11. Здійснення індивідуального та диференційованого підходів до дітей.

12. Уміння вихователя користуватися мовними й немовними засобами спілкування.

13. Доступність, логічність, емоційність, виразність мовлення вихователя.

14. Дотримання техніки безпеки.

15. Оцінка розваги.

16. Зауваження й пропозиції.

Додаток З

Схема аналізу рухливої гри

1. Підготовка вихователя до рухливої гри (розробка конспекту гри, знання напам’ять змісту гри, наявність атрибутів).

2. Підготовка дітей до гри (бесіда про персонажів гри, володіння дітьми основними рухами).

3. Вибір місця, часу для гри, грамотне розміщення дітей для пояснення правил.

4. Збір дітей до гри. Переказ сюжету гри дітям.

5. Пояснення правил гри.

6. Закріплення правил гри.

7. Розподіл ролей (лічилка, стрілочка, загадка, черговість тощо).

8. Керівництво ходом гри (методи, прийоми, вказівки, зауваження, необхідність зупинки гри).

9. Підбиття підсумків гри, оцінка ігрових дій дітей.

Додаток К

Схема аналізу пішого переходу

1. Підготовка дітей і вихователя (добір інвентарю, розробка конспекту) до пішого переходу.

2. Збір дітей. Перевірка готовності до походу: одяг, взуття, спорядження, нагадування правил поведінки.

3. Шикування. Рух до першого привалу.

4. Зупинка, перший привал, використання імітаційних вправ, спостереження за погодою.

5. Рух маршрутом: подолання природних перешкод, спостереження в природі.

6. Зупинка, основний привал: рухливі та дидактичні ігри, комплекс ігор і фізичних вправ, комплекс вправ загальнорозвивальної дії в ігровій формі, вправи на смузі перешкод, збір природного матеріалу.

7. Керівництво діями дітей з боку вихователя, врахування функціональних можливостей кожної дитини.

8. Активність і самостійна діяльність дітей під час пішого переходу.

9. Збір і повернення до ДНЗ.

10. Дотримання правил безпеки.

11. Ретельне знання маршруту.

12. Використання різних факторів загартування дітей.

13. Підбиття підсумків пішого переходу після повернення до ДНЗ.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 294.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...