До якого періоду в історії літератури можна віднести ці думки О.Бальзака і чому?

  „... Я зрозумів, у цьому відношенні суспільство подібне до природи. Чи не створює суспільство з людини відповідно до середовища, де вона діє, стільки ж різноманітних видів, скільки їх існує у тваринному світі? Відмінність між солдатом, робітником, чиновником, адвокатом, неробою, вченим, державним діячем, комерсантом, моряком, поетом, бідарем, священиком така ж , як і між вовком, левом, віслюком, акулою, тюленем, вівцею тощо. Тобто існують і завжди будуть існувати види в людському суспільстві, так як і види у тваринному царстві. Якщо Бюффон здійснив дивну спробу відтворити в одній книзі увесь тваринний світ, то чому б не написати подібний твір про суспільство?”

Який образ людини постає з наведеного уривку. Незадоволення дійсністю є ознакою якого світогляду?

  „... Відчуття нез’ясованого занепокоєння починало бродити в усіх юних серцях. Засуджені володарями світу на бездіяльність, ледарство і нудьгу, ... юнаки бачили, як пінисті хвилі, для боротьби з якими вони вже напружили м’язи, відступають перед ними... Найбільш заможні зробилися розпусниками... Бідні віддалися розумовому ентузіазму, тріскотливим фразам, пустилися в жахливе море діяльності, що не має мети... Оскільки усвідомлення власної слабкості змушує шукати спілкування з іншими людьми..., та справа не обійшлася без політики...

  І от молоді люди знайшли застосування своїм зайвим силам у захопленні розпачем. Насміхатися над славою, релігією, любов’ю, над усім на світі – це велика розрада для тих, хто не знає, що робити: тим самим вони насміхаються над самими собою і, повчаючи себе, водночас знаходять собі виправдання. До того ж так приємно вважати себе нещасливим, хоча насправді в тобі тільки порожність і нудьга. Тим більше, що розпуста, перший наслідок згубного духу смерті, - це страшне знаряддя розслаблення”.

Стилістику якого напрямку у літературі ХХ ст. представлено в уривку з тексту: „ О цей жахливий потік що кипить внизу О і море море червоне як вогонь і розкішні заходи і дерева смоківниці у садах Аламеди та і всі примхливі провулки і рожеві жовті блакитні будиночки алеї троянд і жасмин герань кактуси і Гібралтар де я була дівчиною і Гірською квіткою та коли я вколола у волосся троянду як роблять андалузткі дівчата або червону мені заколоти дав і як він цілував мене під Мавританською стіною і я подумала не ве одно він чи інший і тоді Я сказала йому очима аби він знову спитав так і тоді він спитав мене чи не хочу я сказати так моя гірська квітка і спочатку я охопила його руками та й пригорнула до себе...”

Знайдіть визначення сюрреалізму, експресіонізму:

А. Авангардистська течія, яка виникла після Першої світової війни спочатку у літературі Франції, а потім поширилася на малярство, скульптуру та інші види мистецтва. Джерелом мистецтва вважала сферу позасвідомого (сни, інстинкти, галюцінації), а методом обрала розрив логічних зв”язків, які змінювалися суб”єктивними асоціаціями.

В. з”явився у Німеччині бл. 1906 р. але особливого розвитку набув після Першої світової війни. Притаманні підвищена емоційність, загостраність сприйняття та відображення, гротескність, інтенсивна деформація художнього образу.

Маніфест якого напряму у культурі ХХ ст. наведено в уривку:  „Логічний підхід у наш час годиться тільки для розв’язання другорядних питань... Під прапором цивілізації, під проводом прогресу із свідомості зуміли вигнати все, що – заслужено, або ні – може бути назване марновірством, химерою, зуміли накласти заборони на будь-які пошуки істини, які не відповідають загальноприйнятим... У даному разі мій намір полягав у тому, щоб покінчити з ненавистю до дива... Скажімо коротко, диво завжди прекрасне...

  Я вірю, що в майбутньому сон і реальність – ці два різні стани – зіллються в якусь абсолютну реальність... І я вирушу на її завоювання, впевнений, що ніколи не досягну її мети...

  Чистий психічний автоматизм, що має на меті виразити або усно, або письмово, або іншим способом реальне функціонування думки. Диктовка думки поза всяким контролем з боку розуму, поза всякими естетичними та моральними міркуваннями...”

Характеристику якого історичного типу культури представлено в тексті філософа О.Лосєва?

„ Культура позаособистісна, побудована на сприйнятті космосу об’єктивно-матеріальним, одушевлено-розумним і чуттєвим. Космос абсолютний. Все існує тільки в космосі і нічого, крім нього, не існує. Основне уявлення про світ... зводиться до того, що це є театральна сцена. А люди – актори, які з’являються на ній, грають свою роль і зникають... Приходять прямо з неба... і відходять вони туди ж і там розчиняються, як краплини в морі. А земля – це сцена, на якій вони виконують свою роль. Хтось спитає: яку ж п’єсу розігрують ці актори? Відповім: сам Космос створює драми і комедії”.

В оповіданні Борхеса „Утопія втомленої людини” читаємо:

„- Це цитата?- спитав я його.

- Звичайно, Крім цитат, нам вже нічого не залишилось. Наша мова – система цитат”.

У Ю.Андруховича в романі „Перверзія” натрапляємо на таке твердження: ” Насправді ніякої дійсності не існує. Існує лише безмежна кількість наших версій про неї, кожна з яких є хибною, а всі вони, разом узяті, взаємосуперечливими”.

Завдання № 3.Проведіть різницю між раціоналістичним типом мислення епохи Просвітництва, романтичним та реалістичним світоспогляданням.