У письмовій формі з посиланням на чинне законодавство та судову практику вирішити зазначені задачі та зробити по них обґрунтовані висновки.

21 гр. – 6, 9, 12, 14

22 гр. – 2, 8, 11, 13

23 гр. – 1, 4, 7, 10

24 гр. – 3, 5, 7, 9

Задача 1.

Пiсля розiрвання шлюбу батькiв п’ятирiчний Сашко Протасов залишився проживати з матiр’ю в м. Луцьку. Його батько влаштувався на вiйськову службу за контрактом i виїхав за кордон, звiдки перераховував алiменти на сина. Через рiк мати Сашка важко захворiла i померла. Пiсля цього хлопчик тимчасово проживав у далеких родичiв, якi не мали наміру взяти його на виховання у свою сiм’ю, вважаючи, що виховувати Сашка повинен його батько. На запит органу опiки i пiклування командир військової частини повiдомив, що батько Сашка виїхав для подальшого проходження служби в район збройного конфлiкту. Подальшi запити про його мiсцезнаходження результату не дали.

Через мiсяць пiсля направлення останнього запиту орган опiки i пiклування вжив необхiднi заходи, щоб Сашка взяли на облiк дiтей, якi залишилися без пiклування батькiв, а ще через три місяцi Сашко був усиновлений у судовому порядку подружжям Сидорченкiв, якi проживали в одному з мiст тiєї самої областi.

Через шiсть мiсяцiв пiсля усиновлення до м. Луцька прибув батько Сашка, який пояснив, що потрапив у полон і протягом тривалого часу утримувався незаконним збройним формуванням. Вважаючи дії органу опiки і пiклування незаконними, вiн зажадав отримати вiдомостi про сина i звернувся до суду з вимогою про скасування усиновлення своєї дитини, заявивши, що вiн має переважне право на виховання

Чи обґрунтовано дiяв орган опiки та пiклування, коли Сашка Протасова взяли на облiк дiтей, що залишилися без піклування батьків ?

Пояснiть пiдстави визнання дiтей такими, що залишилися без пiклування батькiв.

Яке рiшення, на Вашу думку, повинен ухвалити суд за заявою рiдного батька Сашка Протасова ?

Задача 2.

Восьмирiчний Борис Кравдов, що залишився без пiклування батькiв, був тимчасово влаштований органом опiки та пiклування до виховного закладу для дiтей, що залиглилися без пiклування батькiв. Заходи стосовно його влаштування в сiм’ю (на усиновлення) на території областi за мiсцезнаходженням виховної установи протягом чотирьох мiсяцiв результату не дали. Пiсля цього керiвник виховного закладу Марков на прохання iноземної посередницької фiрми самостiйно органiзував знайомство iз Борисом подружжя Томсон — громадянами США, а потiм за погодженням з ними дав висновок про можливiсть усиновлення Бориса. Цей висновок був представлений у суд для вирiшення питання про усиновлення Бориса Кравцова подружжям Томсон.

Дiзнавшися про це, орган опiки та пiклування вiдкликав iз суду висновок Маркова i поставив питання про залучения його до адмiнiстративної вiдповiдальностi. Однак Марков не погодився з тим, що скоїв правопорушення, пояснивши, що вжив усi можливi заходи з влаштування дитини в сiм’ю i дiяв у її iнтересах.

Чи є пiдстави для залучення Маркова до адміністративної вiдповiдальностi?

Як повиннi дiяти керiвник виховного закладу та орган опiки й пiклування в такiй ситуації?

Задача 3.

Пiсля смертi батькiв неповнолiтнього Олега Дубовикова його родичi обговорювали питання про подальше виховання хлопчика. При цьому бiльшiсть родичiв висловили думку, що розумним буде усиновлення його дядьком Волчковим Я. (рiдним братом матерi хлопчика) як найближчим родичем. Але останнiй пояснив родичам, що не може усиновити дитину, оскiльки проти цього заперечує його дружина. Тодi бабуся хлопчика Дубовикова Н. (мати батька), вважаючи доводи Волчкова непереконливим, сама подала до суду заяву про встановлення усиновлення Олега Дубовикова Волчковим.

Чи правомiрно вчинила Дубовикова?

Чи прийме суд заяву до розгляду?

Якi умови усиновлення дитини?

Задача 4.

Громадянин Петренко подав до суду заяву про встановлення усиновлення семирiчного сироти Дмитра Симоненка, що тимчасово перебував пiсля смертi батькiв у дитячому будинку. У зв’язку з цим суддя пiд час пiдготовки справи до судового розгляду витребував з органу опiки та пiклувания висновок про обгрунтованість i вiдповiднiсть усиновлення iнтересам дитини.

Через мiсяць до суду надiйшов такий висновок, до якого були докладенi й iншi документи: згода органу опiки та пiклування на усиновлення; свiдоцтво про народження Дмитра Симоненка; медичний висновок про стан здоров’я, фiзичний i розумовий розвиток хлопчика; згода директора дитячого будинку на усиновлення Дмитра Симоненка. Проте суддя зажадав вiд органу опiки i пiклування додатково подати також акт обстеження умов життя Петренка та данi про наявнiсть і розмiр його грошового внеску. Своє рiшення суддя пояснив необхiднiстю ретельного з’ясування матерiального стану Петренка з метою визначення його можливостей гiдно виховувати дитину.

Чи обгрунтованi, на Вашу думку, вимоги суддi?

Якi документи повиннi бути доданi усиновлювачем до заяви в суд про встановлення усиновлення дитини i до висновку, що надав орган опiки i піклування?

Задача 5.

Пiд час розгляду судом справи про встановлення усиновлення з’ясувалася неявка до суду э поважних причин працiвникiв прокуратури. Це було пов’язано з тим, що прокурор перебував у вiдпустцi, його заступник виїхав на нараду в обласну прокуратуру, а помiчник прокурора перебував на оглядi мiсця події. У зв’язку з цим представник органу опiки та пiклування заявив клопотання запросити до участi в справi слiдчого прокуратури, що перебуває на робочому мiсцi, який з цього приводу не висловив заперечень.

Яке рiшення повинен ухвалити суддя за клопотанням представника органу опiки та піклування ?

Задача 6.

Бездiтна громадянка Корнiєнко Ю. вирiшила усиновити дитину i з цiєю метою прийшла на консультацiю в мiський вiддiл освiти. При уточненнi вiдомостей про особу Корнiєнко було встановлено, що внаслiдок захворювання вона є iнвалiдом ІІІ групи, проте займається надомною працею i має достатнiй заробiток. У зв’язку з цим iнспектор вiддiлу освiти висловив сумнiв у можливостi Корнiєнко виховувати дитину. Корнiєнко звернулася в юридичну консультацiю з проханням надати їй вiдповiдну консультацiю з цього приводу.

Яке роз’яснення повинні дати Корнiєнко в юридичнiй консультації?

Задача 7.

Через три роки пiсля смертi дружини громадянин Калiнiн, що має дитину вiцi 13 рокiв, одружився на 25-рiчнiй громадянцi Марченко, яка пiд час укладання шлюбу взяла прiзвище чоловiка. Мiж мачухою i пасинком склалися хороші стосунки, було досягнуто повне порозумiння. У зв’язку з цим через рiк пiсля державної реєстрації шлюбу Калiнiна вирiшила усиновити дитину свого чоловiка. Проте iнспектор вiддiлу освiти, куди Калiнiна звернулися за порадою, заявила, що усиновлення неможливе, оскiльки законом забороняється усиновлення, якщо рiзниця у вiцi мiж усиновлювачем i усиновленим менше 15 рокiв.

Що Ви можете пояснити з приводу цього роз’яснення?

Задача 8.

Подружжя Демченкiв подали до суду заяву про встановлення усиновлення 10-рiчної дитини-сироти Миколи Дорошенка. Спочатку вони не мали намiру змiнювати прiзвище хлопчика, вважаючи де необов’язковим, тому у своїй заявi до суду про встановлення усиновлення Миколи Дорошенка прохання про змiну прiзвища дитини не вказували. Потiм за порадою друзiв з метою забезпечення таємницi усиновлення вирiшили надати дитинi своє прiзвище, про що заявили в судовому засiданнi.

Суд ухвалив рiшення про встановлення усиновлення Миколи Дорошенка подружжям Семченкiв, однак разом з тим вiдмовив їм у проханнi надати дитинi їх прiзвище. В обґрунтування цього суд пояснив, що прохання усиновлювачiв про змiну прiзвища усиновлюваної дитини повинне заздалегiдь вказуватися в заявi усиновлювачiв. Крiм того, питання про змiну прiзвища при усиновленнi виявилося иесподiванкою для хлопчика.

Чи правомiрнi дії суду в такiй ситуації?

Задача 9.

Подружжям Терникових у встановленому законом порядку була усиновлена дитина, якiй було присвоєне їх прiзвище. Через деякий час Терниковi переїхали на нове мiсце проживання i з метою забезпечення таємницi усиновлення подали до органу ДРАЦСу заяву про видачу їм нового свiдодтва про народження усиновленої дитини iз зазначенням її нового прiзвища. В обгрунтування своєї вимоги Терниковi пред’явили необхiднi документи про усиновлення дитини. Проте їм було запропоновано направити дю заяву до органу ДРАЦСу за мiсцем народження дитини або за місцем державної реєстрації усиновлення. Всi прохання Терникових позитивно вирiшити це питання були залишенi без уваги у зв’язку з вiдсутнiстю оригiналу записiв про народження дитини i про її усиновлення.

Чи правомiрнi дії органу ДРАЦСу?

Задача 10.

Аню Макаренко, яка народилася в незареєстрованому шлюбi, матiр передала в дитячий будинок, коли дiвчинцi було вiсiм мiсяцiв. Мати залишила письмову згоду на можливiсть у подальшому удочерiння Анi, а сама виїхала з міста. Через два роки дiвчинку у встановленому законом порядку удочерило подружжя Нечипоренкiв. Через рiк пiсля цього вiд матерi Анi в дитячий будинок поштою надiйшла заява про те, що вона вiдмовляється вiд згоди на удочерiння. А ще через рiк Макаренко повернулася в мiсто і подала позов до суду про скасування удочерiння, вказавши, що сама бажає виховувати дочку.

В якiй формi дається згода батькiв на усиновлення дитини, i чи може вона бути вiдкликана?

Чи є пiдстави для задоволення вимоги Макаренко?

Який порядок усиновлення (удочерiння) дiтей, що залишилися без пiклування батькiв i перебувають у виховних закладах?

Задача 11.

Громадянка Куликова, яка не перебувала у шлюбi, вирiшила усиновити свого дворiчного племiнника Олексiя Макарова (сина її сестри), батьки якого загинули в авiацiйнiй катастрофi. За її заявою суд постановив рiшення про встановлення усиновлення дитини. Клопотання про зміну при усиновленнi прiзвища дитини Куликова не подавала. Пiсля цього Куликова пред’явила рiшення суду за мiсцем роботи, попросивши на цiй пiдставi надати їй вiдпустку з догляду за малолiтньою дитиною до досягнення нею трирiчного вiку, а також призначити щомiсячну допомогу на дитину. Керiвник пiдприємства вiдмовив у задоволеннi її заяви, вимагаючи надати iншi документи: свiдоцтво про усиновлення дитини i свiдоцтво про змiну прiзвища дитини.

Чи має право Куликова на вiдпустку з догляду за усиновленою дитиною до досягнення нею трьох рокiв, а також на щомiсячну допомогу на усиновлену дитину?

Куди подається заява про призначення щомiсячної допомоги на дитину?

Чи правомiрнi вимоги керiвника пiдприємства?

Задача 12.

Матвiєнко на прохання своєї дружини Томащук усиновив її п’ятирiчного сина, народженого вiд першого шлюбу з Васильєвим. Надалi стосунки мiж Матвiєнком i Томащук зiпсувалися. Вона разом з сином Юрiєм пiшла до Васильєва i вiдновила з ним сiмейне життя. Незабаром Томащук подала позов до Матвiєнка про стягнення алiментiв на утримання сина Юрiя. Суд, з огляду на те, що Матвiєнко є усиновлювачем дитини, стягнув з нього алiменти, проте Матвiєнко подав позов про скасування усиновлення, оскiльки він фактично позбавлений можливості брати участь у вихованні дитини.

Чи підлягає задоволенню позов Матвієнка про скасування усиновлення дитини?

Задача 13.

У 2003 р. пiсля смертi матерi дворiчний Сашко Новосельцев переданий пiд опiку дiдовi по лiнiї матерi, оскiльки батько жив в iншому мiстi, одразу пiсля смертi дружини повторно одружився й узяти дитину в нову сiм’ю не бажав. Повернувшись через три роки в мiсто, де проживав Сашко з дiдом-опiкуном, батько подав до суду позов про покарнення йому сина. Вiн стверджував, що любить його, а вiдмовився узяти Сашка в нову сiм’ю за вимогою другої дружини, i згоди на призначення сину опiкуна не давав, а крiм того, вiн краще буде виховувати дитину, нiж дiд, що не має вищої освiти. Опiкун свою вiдмову повернути дитину батьковi мотивував тим, що ним створенi всi умови для правильного виховання Сашка, який дуже прив’язаний до нього i зовсiм не знає батька, що не виявляв цiкавостi до долi дитини i навiть не надавав їй матерiальної допомоги з часу створення ново сiм’ї.

Над якими дiтьми, з якою метою i ким встановлюється опiка?

Чи пiдлягає задоволенню позов батька Сашка Новосельцева?

З урахуванням яких обставин суд вирiшуватиме суперечку мiж опiкуном i батьком дитини?

Задача 14.

Пiсля смертi батькiв над 16-рiчним Миколою Нестеровим було встановлено пiклування. Для покриття витрат на утримання Миколи потрiбно було реалiзувати спадкове майно. Але з цього приводу одразу виникли розбiжностi мiж опiкуном i пiдлiтком. Микола вважав, що насамперед потрiбно продати два килими i столовi сервiзи, i що вiн уже достатньо самостiйний, аби розпоряджатися майном на свiй розсуд. Опiкун стверджував, що слiд продати садовий будиночок iз земельною дiлянкою, щоб на тривалий час забезпечити Миколу матерiально. Вони звернулися за порадою до органу опiки та пiклування.

Якi роз’яснення слiд дати органу опiки та пiклування з приводу розбiжностей, що виникли мiж опiкуном i підопiчним?

Чи має право Микола Нестеров самостійно розпоряджатися майном, що належить йому?

Список рекомендованих джерел:

І. Нормативно-правові акти:

1. Конституцiя України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Вiдом. Верх. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Сiмейний кодекс України вiд 10 сiчня 2002 р. – К.: Атіка, 2005.

3. Конвенція про права дитини. – К.: Укр. прав. фундація. Право, 1995.

4. Європейська конвенція про усиновлення дітей від 1967 р.

5. Конвенція про захист дітей та співробітництво в галузі міждержавного усиновлення від 1993 р.

6. Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон України від 21 листопада 1992 р. В ред. Закону України від 22 березня 2001 р. із змінами і доп. // Відом. Верх. Ради України. – 2001. – № 20. – Ст. 102.

7. Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей: Закон України від 24 січня 1995 р. із змінами та доп. // Відом. Верх. Ради України. – 1995. – № 6. – Ст. 35.

8. Про державну реєстрацію актів цивільного стану: Закон України від 1 липня 2010 р. із змінами та доп. // Відом. Верх. Ради України. – 2010. – № 38. – Ст.509.

9. Про затвердження Порядку ведення обліку дітей, які можуть бути усиновлені, осіб, які бажають усиновити дитину, та здійснення нагляду за дотриманням прав дітей після усиновлення: затв. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України від 28 серпня 2003 р. № 1377.

10. Положення про дитячий будинок сiмейного типу: затв. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26 квiтня 2002 р. № 564 Із змінами і доп. станом на 20.08.2008 р.

11. Положення про прийомну сім’ю: Затв. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України від 26 квiтня 2002 р. № 565

12. Про затвердження Правил опіки та піклування: Наказ Державного комітету у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 р. № 34/166/131/88.

ІІ. Акти органів судової влади:

13. Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення: Постанова Пленуму ВС України від 31 березня 1995 р. № 5 Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України. – Харків: Одіссей, 2006. – С. 297-307.

ІІІ. Навчальна та наукова література:

14. Борсукова В. М. Розгляд судами справ про усиновлення (удочеріння) дітей // Вісник Верховного Суду України. – 1998. – № 5 (15).

15. Ватрас В. Правова природа таємниці усиновлення // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. – Спецвипуск.

16. Гнездов О. Судовий порядок усиновлення дітей // Право України. – 1999. – № 9. – С. 47-52.

17. Грабовська О. Правові аспекти усиновлення дітей, позбавлених батьківського піклування // Економіка. Фінанси. Право. – 2001. – № 9. – С. 17-22.

18. Дякович М. М. Сімейне право: Навч.пос. – К.: Правова єдність, 2009. – 512 с.

19. Зілковська Н.М. Правове регулювання усиновлення в Україні: автореферат дис. … к.ю.н. – К., 2002.

20. Карпенко О, Сімейні форми утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: проблеми правового реформування // Право України. – 2001. – № 3. – С. 79.

21. Короткова Л. Чи потрібен інститут патронату ? // Радянське право. – 1989. – № 4.

22. Лисенко Х. Сучасний стан та проблеми законодавчого регулювання прав дитини при здійсненні міжнародного усиновлення в Україні // Право України. – 2005. – № 6.

23. Логвінова М. Особи, які можуть бути усиновлювачами // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 9. – С. 15-17.

24. Москалюк В. Ю. Дитячий будинок сімейного типу як форма улаштування дітей, позбавлених батьківського піклування (цивільно-правовий аспект): Автореферат дис. … к.ю.н. – Х., 2003.

25. Науково-практичний коментар Сiмейного кодексу України / За ред. Ю. С. Червоного. – К., 2003.

26. Ромовська З. В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. – К.: Ін Юре, 2003. – 532 с.

27. Рудплєва Л. Функції органів опіки та піклування за новим Сімейним кодексом України // Юридичний вісник України. – 2003. – 8-14 березня. – С. 9.

28. Сiмейне право України: Пiдручник / За ред. О.В. Дзери. – К.: Вентурi, 1997.

29. Сiмейне право України: Пiдручник / За ред. В. І. Борисової, І. В. Жилiнкової. – К.: Юрiнком Інтер, 2004.

30. Сімейне право: Підручник / За ред. В.С. Гопанчук. – К.: Істина, 2002.

31. Сімейне право України: Навч. посібник / За ред. Є. О. Харитонова. – К.: Істина, 2008. – 200 с.

32. Ситкова О. Ю. Правове регулирование международного усиновления: Учебное пособие. – С.: ГОУ ВПО «Саратовская государственная академія права», 2006.