У письмовій формі з посиланням на чинне законодавство та судову практику вирішити зазначені задачі та зробити по них обґрунтовані висновки.

Гр. – 3, 5, 8, 14

Гр. – 1,9, 10, 13

Гр. – 4, 7, 12, 14

Гр. – 2, 6, 9, 11

Задача 1.

До суду за мiсцем проживання звернулася громадянка Крамаренко з позовом про визнання недiйсним шлюбу з громадянином Петровим, що проживав до укладання шлюбу в м. Рiвному.

У позовнiй заявi Крамаренко вказала, що вiдповiдач одружився без намiру створити сiм’ю, а керувався лише бажанням зареєструватися за мiсцем проживання у м. Києвi та одержати право на її житлове примiщення. Через це мiж подружжям немає почуття любовi, склалися неприязнi стосунки; вiдповiдач має намiр найближчим часом роздiлити житлову площу через суд.

Петров заперечував проти пред’явлених вимог. Вiн пояснив суду, що одружився по любовi, але згодом мiж подружжям з вини позивача почалися негаразди. Вiдповiдач також вказав, що з Крамаренко вони прожили спiльно 2,5 роки, вiн завжди приносив зарплату додому, пiклувався про дружину та її малолiтнього сина вiд першого шлюбу. Зважаючи на неприязнi стосунки мiж ним i дружиною та неможливiсть подальшого спiльного проживання, вiн справдi збирається поставити питання про подiл їх житлової площi, в якiй проживає його сiм’я.

Яке рiшення повинен ухвалити суд за позовом Крамаренко?

Якi правовi наслiдки визнання судом шлюбу недiйсним стосовно особистих

немайнових i майнових прав осiб, що перебували в такому шлюбi?

Задача 2.

Демiн Т. i Петрова А., що мають дiтей вiд першого шлюбу, вирiшили об’єднатися в одну сiм’ю та у груднi 1994 р. зареєстрували шлюб в органi ДРАЦСу.

Пiсля реєстрацiї шлюбу вони здiйснили обмiн квартир, якi займали за договором житлового найму з ЖЕКом,унаслiдок чого їх сiм’я стала проживати в трикiмнатнiй квартирi. У березнi 2004 р. Петрова звернулася до суду з позовом про визнання шлюбу з Демiним недiйсним, посилаючись на те, що вiдповiдач одружився, не маючи намiру створити сiм’ю, а з єдиною метою — полiпшити в результатi шлюбу свої житловi умови за її рахунок. Демiн до реєстрацiї шлюбу з Петровою проживав iз сином i дочкою у двох кiмнатах житловою площею 20,3 кв. м у комунальнiй квартирi, а Петрова iз сином — в однокiмнатнiй квартирi житловою площею 17,8 кв. м. Вiдповiдач позов не визнав. Твердження Петрової не були пiдтвердженi доказами. Навпаки, зi справи було видно, що кожна зi сторiн, маючи на вихованнi неповнолiтнiх дiтей, бажала створити сiм’ю, для чого спецiально зверталася за сприянням до служби знайомств мiста. З цiєю самою метою як Петрова, так i Демiн вживали активнi заходи щодо обмiну своїх квартир, щоб мати спiльну житлову площу. Всi питання, пов’язанi з обмiном квартир, вирiшувала Петрова, причому в термiновому порядку. Доводи Петрової про фiктивнiсть шлюбу не знайшли пiдтвердження i в свiдченнях свiдкiв. Судом було встановлено, що конфлiкт мiж сторонами виник на грунтi ревнощiв Демiна, який обвинувачував Петрову в порушеннi подружньої вiрностi, що не може слугувати пiдставою для винесення ухвали про визнання шлюбу недiйсним. Разом з тим суд визнав, що сiм’я Петрової і Демiна розпалася, подальше сумiсне життя стало неможливим, i тому шлюб мiж ними розiрвав.

Якої помилки припустився суд при розглядi справи за позовом Петрової про визнання шлюбу недiйсним?

Якi форма захисту мiг використовувати вiдповiдач проти поданого Петровою позову?

Задача 3.

Краско, який перебував у другому шлюбi з Шатровою, розiрвав i цей шлюб. Пiсля цього Шатрова дiзналася, що Краско до одруження з нею перебував у зареєстрованому шлюбi з Федоровою i не розривав його. Шатрова звернулася в юридичну консультацiю з проханням роз’яснити їй, що може змiнитися в результатi встановлення цього факту.

Яку вiдповiдь ви можете дата Шатровiй?

Задача 4.

У лютому 2008 р. 85-рiчний Бiлоусов i 52-рiчна Курасова домовилися зареєструвати шлюб за умови забезпечення Курасовою належного догляду за Бiлоусовим, за що останнiй обiцяв залишити за нею пiсля смертi у спадок свою приватизовану квартиру. Пiсля державної реєстрацiї шлюбу (у травнi 2008 р.) Курасова була зареєстрована за мiсцем проживання Бiлоусова. Через два мiсяцi пiсля цього вона припинила виконувати подружнi обов’язки і доглядати за Бiлоусовим, а з листопада 2008 р. фактично перестала проживати разом з ним.

У зв’язку з цим Бiлоусов подав до суду позов про визнання шлюбу з Курасовою недiйсним, пославшись на те, що шлюб був укладений фiктивно, сторони пiдтримували сiмейнi вiдносини нетривалий час, мiж ними є значна рiзниця у вiцi (36 рокiв).

Яке рiшення повинен ухвалити суд за позовом Бiлоусова?

Задача 5.

Громадянин Коренев подав до суду заяву про розiрвання шлюбу з громадянкою Iпатовою, вказавши, що через мiсядь пiсля реєстрацiї шлюбу їх подружнi стосунки фактично припинилися. Іпатова народила сина, який помер, не проживши і трьох мiсяцiв.

Суддя, з’ясувавши, що Іпатова на розiрвання шлюбу згоди не дає, вiдмовив Кореневу в прийняттi позовної заяви i запропонував знову звернутися до суду через 10 мiсяцiв.

Чи правильно вчинив суддя?

Задача 6.

Подружжя Гончаренкiв звернулося до органу ДРАЦСу iз заявою про розiрвання шлюбу. Завiдувач органу ДРАЦСу вiдмовився задовольнити їх вимогу і запропонував звернутися до суду, оскiльки Гончаренко мав усиновлену дитину у вiцi восьми рокiв. Проте суддя також вiдмовив у прийняттi заяви i запропонував Гончаренковi знову звернутися у вiддiл ДРАЦСу.

Хто правий у такiй сатуації: орган ДРАЦСу чи суд?

Якi пiдстави встановленi СК України для розiрвання шлюбу в органi ДРАЦСу за заявою обох з подружжя?

Задача 7.

До органу ДРАЦСу звернулася Славiна Е. iз заявою про розiрвання шлюбу з Славiним А., засудженим за кримiнальнi злочини до чотирьох рокiв позбавлення волі. Славiн iз мiсць вiдбування покарання надiслав до органу ДРАЦСу заяву, в якiй просив не оформляти розiрвання шлюбу, тому що вiн бажає одночасно з розлученням роздiлити сумiсне майно.

Чи пiдлягае задоволенню заява Славiної до органу ДРАЦСу про розлучення?

Задача 8.

Через рiк пiсля смертi чоловiка (оголошеного в судовому порядку померлим) громадянка Миколаєва одружилася з громадянином Ветровим. Через деякий час Ветров звернувся до суду з позовом про визнання недiйсним його шлюбу з Миколаєвою.

В обгрунтування своїх вимог Ветров указав, що Миколаєва на момент реєстрацiї з ним шлюбу перебувала у шлюбi з Миколаєвим. Миколаєв був оголошений померлим у судовому порядку, але Миколаєва не зареєструвала припинення їх шлюбу в органi ДРАЦСу.

Миколаєва позов Ветрова не визнала, вказавши, що пiсля отримання рiшення суду про оголошення померлим Миколаєва вона вважала себе такою, що не перебуває у шлюбi, а тому знову вийшла замiж.

Як повинна бути вирiшена ця суперечка?

Задача 9.

До суду з позовом про розiрвання шлюбу з Т. Коваленко звернувся П. Коваленко, одночасно вiн просив передати йому на виховання двох дiтей — восьми i шести рокiв, оскiльки його дружина вже бiльше року не займається їх вихованням.

У судовому засiданнi Т. Коваленко не заперечувала проти розiрвання шлюбу, але просила дiтей передати їй, пояснивши, що пiшла з сiм’ї i не виховувала цей час дiтей через неприязнi стосунки з чоловiком. Крiм того, позивач усiляко перешкоджав їй у можливостi бачитися з дiтьми i проводити з ними час. Коваленко просила суд залишити за нею пiсля розiрвання шлюбу прiзвище чоловiка, проти чого вiн категорично заперечував.

Якими критерiями повинен керуватися суд при вирiшеннi питання про дiтей?

Чи має юридичне значення заперечення Коваленка проти залишення вiдповiдачцi його прiзвища?

Задача 10.

Донченко Е. порушив справу про розiрвання шлюбу з дружиною, посилаючись на те, що давно й не любить i в нього зв’язок з iншою жiнкою. Донченко М. проти розiрвання шлюбу не заперечувала, однак просила суд подiлити спiльно нажите майно i стягнути з позивача алiменти на утримання восьмирiчної дочки. Суд задовольнив вимогу Донченко про стягнення алiментiв на дочку. У частинi подiлу майна суд залишив позов без розгляду, пояснивши, що, оскiльки потрiбна спецiальна оцiнка спiльно нажитого майна iз залученням експертiв-товарознавцiв, цю позовну вимогу краще розглянути окремо.

Які суперечки мiж подружжям пiдлягають розгляду одночасно з розiрванням шлюбу?

Задача 11.

Подружжя Мартинових, що не має неповнолiтнiх дiтей, за взаємною згодою подало заяву до органу ДРАЦСу про розiрвання шлюбу.

Орган РАЦСу прийняв заяву i призначив мiсячний термiн для оформлення розiрвання шлюбу. До закiнчення призначеного органом ДРАЦСу термiну Мартинова подала додаткову заяву, вказавши, що Мартинов порушив досягнуту ними угоду про подiл майна, i просила одночасно з реєстрацiєю розлучення вирiшити питання про подiл майна.

Чи має право орган ДРАЦСу одночасно з оформленням розлучення вирiшити майновi суперечки подружжя?

Яке рiшення повинен ухвалити орган ДРАЦСу за заявою Мартинових?

Задача 12.

Подружжя Князевих перебувало в шлюбi з 2000 р., спiльних дiтей не мали. У лютому 2008 р. Князева звернулася до органу ДРАЦСу iз заявою про розiрвання шлюбу, посилаючись на те, що Князев згоден на розлучення, суперечки про майно немає, але вiдповiдач вiдмовляється вiд подання заяви про розлучення до органу ДРАЦСу.

15 березня 2008 р. пiсля представлення Князевою квитанцiї про сплату державного мита завiдувач вiддiлу ДРАЦСу зареєстрував розiрвання шлюбу i видав Князевiй вiдповiдне свiдоцтво.

Чи правомiрнi дії органу ДРАЦСу?

Чи може один з подружжя бути вiдсутнiм пiд час подання заяви про розiрвання шлюбу до органу ДРАЦСу?

Якщо так, то в яких випадках?

Задача 13.

Подружжя Вiтренкiв, що не має неповнолiтнiх дiтей, вирiшило розiрвати шлюб. У зв’язку з термiновим виздом у тривале вiдрядження Т. Вiтренко передав дружинi завiрену керiвником установи за мiсцем своєї роботи заяву до органу ДРАЦСу з проханням розiрвати шлюб. Через деякий час М. Вiтренко передала цю i свою заяви до органу ДРАЦСу. Однак у реєстрацiї розiрвання шлюбу їй було вiдмовлено з посиланням на необхiднiсть особисто присутностi обох з подружжя як пiд час подання заяви, так i пiд час державної реєстрації розiрвання шлюбу. Доводи Вiтренко про наявнiсть у її чоловiка поважних причин нез’явлення в орган ДРАЦСу до уваги взято не було.

Дайте правову оцiнку рiшенню органу ДРАЦСу.

Чи правильно Вiтренко оформила заяви про розiрвання шлюбу?

Задача 14.

Подружжя Давиденкiв пiсля реєстрацiї шлюбу 15 травня 2004 р. проживало у м. Луцьку. У березнi 2005 р. П. Давиденко виїхав у гостi до свого брата до м. Львова. Проте у брата вiн не з’явився i додому не повернувся. Розшуки виявилися безуспiшними. У 2008 р. рiшенням суду Давиденко був оголошений померлим. І. Давиденко в тому самому роцi вийшла замiж за Лаврова, який удочерив у встановленому законом порядку дочку Давиденка. У квiтнi 2008 р. П. Давиденко повернувся додому і зажадав вiдновити шлюб iз І. Давиденко, а також скасувати удочерiння його дочки Лавровим. Свою вiдсутнiсть вiн пояснив тим, що вiдбував покарання за злочин. І. Давиденко наполягала на збереженнi шлюбу з Лавровим i стверджувала, що скасування удочерiння недоцiльне, оскiльки дiвчинка дуже прив’язанадо Лаврова і вважає його своїм батьком.

Чи можливе вiдновлення шлюбу I. Давиденко з П. Давиденком пiсля його з’явлення?

Чи пiдлягає задоволенню вимога Давиденка про скасування удочерiння його дочки Лавровим?

Список рекомендованих джерел:

І. Нормативно-правові акти:

1. Конституцiя України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Вiдом. Верх. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Сiмейний кодекс України вiд 10 сiчня 2002 р. – К.: Атіка, 2005.

3. Про державну реєстрацію актів цивільного стану: Закон України від 1 липня 2010 р. із змінами та доп. // Відом. Верх. Ради України. – 2010. – № 38. – Ст.509.

4. Про судовий збір: Закон України від 8 липня 2011 р. // Офіційний вісник України. – 2011. - № 59. – Ст. 2349.

ІІ. Акти органів судової влади:

5. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 р. № 11.

6. Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним: Постанова Пленуму Верховного Суду України (із змінами та доп.) від 28.03.1972 р.№ 3// Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України. – Харків: Одіссей, 2006. – С. 88-92.

ІІІ. Навчальна та наукова література:

7. Бикова О. Ю. Деякі особливості розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану //Держава і право: Зб. наук. праць. – К.: ІдіП НАНУ, 2003. – Вип. 23. – С. 338-343.

8. Глиняна К. М. Правове регулювання розлучення за сімейним законодавством України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Одеська Юридична академія. – Одеса, 2006. – 20 с.

9. Дякович М. М. Сімейне право: Навч.пос. – К.: Правова єдність, 2009. – 512 с.

10. Васильєв С. Припинення шлюбу: історико-правовий аспект // Право України. – 1998. – № 2.

11. Короткова О., Віхров О. Таємниця фіктивних розлучень // Право України. – 1996. – № 9.

12. Лепех С. М. Інститут сепарації: проблеми застосування // Право України. – 2003. – № 3.

13. Мироненко В. Захист інтересів дітей у разі розірвання батьками шлюбу // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 2. – С. 99-102.

14. Науково-практичний коментар Сiмейного кодексу України / За ред. Ю. С. Червоного. – К., 2003.

15. Пасічник І. Право подружжя на розірвання шлюбу // Юридичний вісник України. – 2005. – № 44. – 5 листопада.

16. Райчук А. Основні сучасні тенденції розвитку законодавства розвинених країн у сфері припинення шлюбу // Право України. – 2008. – № 9. – С. 130-136.

17. Ромовська З. В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. – К.: Ін Юре, 2003. – 532 с.

18. Сафончик О. І. Підстави і порядок розірвання шлюбу // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса: юрид. л-ра, 2003. – № 18. – С. 577-582.

19. Сiмейне право України: Пiдручник / За ред. О.В. Дзери. – К.: Вентурi, 1997.

20. Сімейне право: Підручник / За ред. В.С. Гопанчук. – К.: Істина, 2002.

21. Сiмейне право України: Пiдручник / За ред. В. І. Борисової, І. В. Жилiнкової. – К.: Юрiнком Інтер, 2004.

22. Сімейне право України: Навч. посібник / За ред. Є. О. Харитонова. – К.: Істина, 2008. – 200 с.

23. Сергєєва С. М., Сидоров Я. О. Розлучення як форма припинення шлюбу (історичний аспект) // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. – № 4 (66).

24. Ясинок М. Режим окремого проживання подружжя – новий вид справ у окремому провадженні // Право України. – 2008. – № 5. – С. 114-118.

Практичне заняття 6. ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВI ТА МАЙНОВI ВIДНОСИНИ ПОДРУЖЖЯ

1. Особистi немайновi правовiдносини подружжя: поняття та ознаки.

2. Види особистих немайнових правовiдносин подружжя.

3. Правовий режим спiльного майна подружжя.

4. Правовий режим роздiльного майна подружжя.

5. Договiр як регулятор майнових відносин подружжя.

6. Поняття та правова природа шлюбного договору.

Завдання виконати у письмовій формі з посиланням на чинні нормативно-правові акти та навчально-методичні та інші джерела сімейного та цивільного права з обґрунтуванням своїх думок.

Завдання 1.

Складіть проект шлюбного договору:

а) якщо шлюбний договір укладається до реєстрації шлюбу;

б) якщо шлюбний договір укладається у шлюбі.

Завдання 2.

Порівняти особисті немайнові права подружжя, які передбачені Кодексом про шлюб і сім'ю 1969 р. та Сімейним кодексом України 2002 р.

Завдання 3.

1. Що виступає юридичною підставою виникнення особистих немайнових і майнових прав та обов'язків подружжя?

2. На яких принципах будуються особисті немайнові правовідносини подружжя?

3. Який порядок зміни прізвища у зв'язку з укладенням шлюбу?

4. Особливості права на прізвище, одержане у шлюбі, котрий визнано недійсним.

5. Чи застосовується позовна давність в особистих немайнових правовідносинах подружжя і чому?

6. Пояснити, що таке правовий режим майна подружжя.

7. Які органи правомочні вирішувати спори між подружжям у сфері реалізації ними особистих прав та обов'язків; що це за спори?

8. Назвати вимоги закону щодо укладення одним із подружжя правочинів з нерухомістю, яка є об'єктом спільної сумісної власності.

9. Які засоби захисту прав дружини/чоловіка у випадку укладення правочинів із розпорядження майном без її/його згоди?

10. Розкрити юридичний зміст обов'язків подружжя, які випливають з особистих правовідносин між ними.

11. Назвати вимоги до шлюбного договору та підстави визнання його недійсним.

12. Назвати обмеження свободи шлюбного договору у врегулюванні майнових прав подружжя.