Загальна будова технічних засобів перекачування

Компонування технічних засобів перекачування визначається їх функціональним призначенням. У компонувальну схему входять різноманітні вузли, агрегати та системи, які за функціональним призначенням можна умовно поділити на основні (обов’язкові) та додаткові (допоміжні).

До основного обладнання відносяться: транспортна база, насосний агрегат, трубопровідні комунікації та запірна арматура, засоби контролю та управління технологічними операціями, система додаткового електрообладнання, комплектуюче обладнання, протипожежне обладнання та пристрій для відводу статичної електрики.

До додаткових обладнання відносяться: самовсмоктуючий пристрій (який не входить до складу основного насосу), допоміжний насос із приводом, газодувка з приводом, засоби очищення продукту, система підігріву насоса, система додаткового охолодження.

Крім вказаного обладнання, на кожному засобі перекачування повинні бути комплект інструментів, комплект запасних частин і пристосувань (ЗИП), документація, аптечка.

Транспортна база. В якості транспортної бази для технічних засобів перекачування застосовуються шасі армійських автомобілів, автомобільні причепи, колісні візки і рамні конструкції, які являються базою для спеціального обладнання.

Транспортна база і числа серійних шасі, що випускаються промисловістю, вибираються в залежності від габаритних розмірів і маси спеціального обладнання. При необхідності транспортна база може дообладнана, або частково перероблена: ставлять додаткові вузли і агрегати кінематичної передачі, може бути перенесений глушник, підсилюється система охолодження.

В основному засоби перекачування розміщаються на автомобільних причепах, тому що вони більш економічні в порівнянні з автомобільним шасі. Так, наприклад, невигідно використовувати автомобіль для пересувної насосної установки польового магістрального трубопроводу. Така установка має потужний насос, який вимагає не менш потужного двигуна, тобто в якості шасі необхідно було би використовувати дорогостоючий автомобіль високої проходимості.

Також невигідно використовувати шасі автомобілів для мотонасосних установок, які мають порівняно невелику масу, а при дислокації транспортуються з автомобілем, або в його кузові, а по території складу їх переміщують за допомогою автомобіля, або при незначній масі обслуговуючим персоналом.

В залежності від маси спеціального обладнання технічних засобів для них підбирають і відповідні автомобільні причепи. Мотонасосні установки, маса яких перевищує 200 кг, використовуються одноосні автомобільні причепи вантажопідйомністю від 0,5 до 1,5 т.

Причепи переобладнуються і пристосовуються для розміщення вузлів, агрегатів і комплектуючого обладнання. Крила причепу використовуються для розташування в них комплектуючого обладнання, запасних частин, інструменту. На верхньому облицюванні крил ставляться кронштейни для кріплення рукавів, а рама причепу може вкорочуватись, або продовжуватись, в залежності від розмірів спеціального обладнання, що розміщується в ній.

Для захисту спеціального обладнання від пошкодження і атмосферних осадків, порохів і бруду на причепах ставлять захисні пристрої – металічні капоти з відкидними щитами.

Для монтажу обладнання мотонасосних установок масою менше 200 кг, використовуються спеціальні двоколісні візочки.

Вони складаються із рами, осі і двох гумових коліс. До рами приварені дугової форми стійки, для кріплення рукавів.

Передня частина рами закінчується дугою, яка виконує роль ручки, для переміщення мотонасосної установки по території складу.

Насосний агрегат –включає насос і двигун. Зусилля від двигуна передається через силову передачу. Насос і двигун підбирається в залежності від цільового призначення мотонасосної установки. Насос вибирається в залежності від того які нафтопродукти будуть перекачуватись, продуктивність установки і військова ланка її використання і т. д. У відповідності з насосом підбирається двигун внутрішнього згорання або електродвигун. Як правило це двигуни, які випускаються серійно і пристосовуються до пересувних насосних установок з деякими змінами і доопрацюваннями.

В склад силових передач входять: з’єднувальні муфти, карданні і клинопасові передачі, підвищувальні і понижуючі редуктори, роздавальні коробки, коробки відбору потужності і інші.

В залежності від конструкції технічного засобу застосовуються ті або інші елементи силових передач для приводу насосів.

Трубопровідні комунікації – призначені для виконання технологічних операцій, для цього спеціальне обладнання з’єднується в єдину систему за допомогою трубопровідних комунікацій, які включають: з’єднувальні труби, перехідники, патрубки різних розмірів.

Засоби управління – призначені для управління технологічними операціями і підтримки заданих режимів. Розрізняють засоби управління двигуном, силовою передачею, насосом і технологічним обладнанням. До засобів управління двигуном і силовою передачею приводу насосу відносяться: кнопки вмикання стартеру, вимикачі запалення систем автоматичного регулювання, важелі включення щеплення, коробки відбору потужності, редуктору і т. д.

До засобів управління насосом і технологічним обладнанням відносяться: засувки, крани, ручки, кнопки управління, клапани і т. д. Як правило всі важелі, маховики, ручки і кнопки управління, розташовуються зліва по ходу руху засобу перекачування, в окремих випадках – позаду.

На перекачувальних станціях пального, які змонтовані на шасі автомобілів, важелі управління двигуном і силовою передачею дублюються і виносяться з кабіни водія до робочого місця оператора.

Засоби контролю. До засобів контролю відносяться контрольно-вимірювальні прилади, що призначені для визначення режиму роботи вузлів, агрегатів і систем засобів перекачування, а також для аналізу їх працездатності. При цьому розрізняють контрольно-вимірювальні прилади двигуна, силової передачі, насосу і технологічного обладнання. В загальному вигляді в склад контрольно-вимірювальних приладів технічного засобу перекачування входять: манометри, мановакууметри, диференціальні манометри і вакуумметри, електричні і манометричні термометри, електромагнітні і магніто індукційні тахометри, амперметри, вольтметри і інші прилади.

Як правило, основні контрольно-вимірювальні прилади ставляться на окремих щитках зі сторони робочого місця моториста (оператора).

На деяких засобах перекачування, які можуть використовуватись для заправки технічним і затарювання фільтрованим пальним ставляться лічильники, як правило об¢ємні шестеренні типу ШЖУ.

Система додаткового електрообладнання.Крім штатного електрообладнання транспортної бази на технічних засобах перекачування ставиться додаткове електрообладнання. Сюди входять: освітлювальні прилади світломаскувального типу, електромагнітні муфти, елементи електроавтоматики і управління, а також прилади для контролю за роботою електрообладнання. Живлення додаткового електрообладнання забезпечується від акумуляторної батареї, або генератору базового шасі.

Комплектуюче обладнання. Для забезпечення виконання технологічних операцій технічні засоби перекачування мають певне комплектуюче обладнання. Це таке обладнання що не входить безпосередньо в конструкцію технічного засобу; це напірні і напірно-всмоктуючі рукава і роздавальні рукава, а також ручні і автоматичні крани, комплекти зачисних пристроїв і інше обладнання.

Протипожежне обладнання. Для забезпечення безпечної роботи при перекачуванні пожежонебезпечних продуктів: технічні засоби обладнуються засобами пожежегасіння і пристрої для відводу статичного струму. В якості засобів пожежегасіння використовуються пінні і порошкові вогнегасники, азбестові покривала. А для відводу статичного електричного струму використовуються заземляючи пристрої, які включають трос і стержень заземлення.

Засоби очищення продуктів. На технічних засобах перекачування для очищення нафтопродуктів від механічних домішок застосовуються фільтри різних конструкцій і призначення. Всі засоби перекачування мають фільтри грубого очищення (сітки), що ставляться на всмоктуючій лінії. А засоби перекачування, що використовуються для заправки техніки і затарування мають фільтри тонкої очистки.

Система підігріву насосу. Для перекачування в’язких нафтопродуктів (моторні масла, флотські мазути) застосовуються технічні засоби з гвинтовими насосами. А для виведення на режим перекачування установок, при низьких температурах оточуючого середовища, насоси таких засобів перекачування, попередньо нагрівають, відпрацьованими газами двигуна. Для цього система випуску відпрацьованих газів додатково переробляється, з метою подачі газів з високою температурою до насосу.

Система додаткового охолодження. Такі системи застосовуються на перекачувальних станціях і призначеннідля забезпечення нормального теплового режиму двигуна і елементів силової передачі приводу насосу по стаціонарних умовах роботи. Охолодження проводиться за рахунок подавання рідини на зовнішню поверхню радіатора і її випарювання, або за рахунок відбору надлишкового тепла від охолоджуючої рідини через трубчатий теплообмінник.

Всі мотонасосні установки мають принципово однакову будову і складаються з:

а) шасі-автомобільний причіп (або спеціальний візок) – для монтажу всіх агрегатів, вузлів і пересування в процесі експлуатації;

б) мотонасосного агрегату;

в) технологічних трубопроводів з запірною і регулюючою арматурою;

г) засобів забору і очистки пального;

д) важелів управління і контрольно-вимірювальних приладів;

є) додаткового електрообладнання ;

ж) комплектуючого обладнання: запасного інструменту, заливної лійки, відра, гумовотканиних рукавів, роздавальних кранів, заземляючого пристрою, перехідників, заглушок, брезентового чохла. Кожна мотонасосна установка має комплект експлуатаційних документів.

Все обладнання мотонасосних установок розташоване на причепі, закритий металічним капотом з відкидними дверцятами. Рукава складені в спеціальних кронштейнах і кріпляться поясами.