Інформаційні революції та їх значення для розвитку цивілізації

Формування сучасного інформаційного суспільства стало результатом кількох інформаційних революцій, які відбулись в історії розвитку людської цивілізації, і які не лише кардинально змінювали способи обробки інформації, але й спосіб виробництва, стиль життя, системи цінностей:

– перша інформаційна революція пов’язана з появою писемності, уможливила передачу інформації, знань від покоління до покоління через її фіксацію в знаках та зруйнувала монополію вузького кола людей на знання;

– друга інформаційна революція була викликана винаходом та поширенням книгодрукування в XV ст. і розширила доступ до інформації широким верствам населення завдяки тиражування знань;

– третя інформаційна революція (кінець ХІХ ст.) пов’язана з винаходом електроенергії, завдяки якому з’явився телеграф, телефон, радіо, що дозволяло оперативно, у великих обсягах передавати і накопичувати інформацію, передавати звукові та візуальні образи на великі віддалі. Останнє створило передумови ефекту „стискання простору”;

– четверта інформаційна революція (70-ті роки ХХ ст.) зумовлена винаходом мікропроцесорної технології і персонального комп’ютера. Вона характеризується переходом від механікних, електричних засобів перетворення інформації до електронних та створення програмного забезпечення цього процесу. „Вінцем” цієї революції є поява всесвітньої мережі Інтернет, що уможливило інформаційний обмін в глобальних масштабах.

Американський вчений Дуглас Робертсон (Douglas S. Robertson) стверджував, що „цивілізація – це інформація” („Civilization is information”), і визначив такі рівні інформаційної ємності цивілізацій:

1) перехід від домовного періоду до мови (109 біт) – обсяг інформації, який циркулював всередині клану або племені;

2) виникнення писемності (1011 біт) – на цьому рівні показником інформованості є бібліотеки. Олександрійська бібліотека містила 532 800 сувоїв, якщо „Іліада” складалась із 24 сувоїв і містила 5 млн. біт інформації, то інформаційна ємність Олександрійської бібліотеки становила приблизно 100 млрд. біт (або 1011 біт);

3) винайдення книгодрукування (1017 біт) – на цьому рівні інформаційну ємність визначають сотні бібліотек та періодичні видання;

4) комп’ютери та комп’ютерні мережі (1025 біт) – на цьому рівні інформаційну ємність визначають інформаційні ресурси комп’ютерних мереж.