Ефективність ступеня рівноваги

На практиці не завжди досягається рівновага тому що дотичні фази не завжди перемішуються повністю, в апаратах з витисненням (перколяторах) спостерігається нерівномірний рух шарів рідини по перетині апарата (поперечна нерівномірність) або повернення вже насичених об'ємів екстрагенту убік, зворотнього руху екстракту (поздовжнє перемішування). Тому прийнято говорити про ефективність щабля – це відношення теоретичного щабля рівноваги N_C до дійсного числа щаблів рівноваги N_Д:

                                                            (2.4)

Величина η завжди менше одиниці й тому дійсне число щаблів завжди буде більше теоретичного.

Оптимальний ступінь виснаження сировини (Х_R), до якої прийняте вести екстрагування, визначається величиною витрат на виробництво й отриманий економічний ефект від випуску додаткового продукту за рахунок більшого ступеня виснаження.

Індивідуальне завдання по темі: Технологічні розрахунки процесу екстракції БАР з рослинної сировини.

ЗАВДАННЯ №1

Графічно по діаграмі рівнобічного трикутника з завданою пограничною лінією знайти кількість ступенів екстракції.

Параметри процесу екстрагування рослинної сировини для графічної побудови додаються за номером варіанта в таблиці 1. Схему екстракції зверни самостійно: з періодичною зміною розчинника (перехресний струм) або противотік.

Таблиця 1

Параметри процесу екстракції для графічної побудови

F - маса сировини; (твердий продукт);

S - маса екстрагенту (рідкий продукт).

ЗАВДАННЯ №2

Визначити, яким буде остаточний вміст БАР у шроті (у залишку), якщо при тій самій кількості ступенів екстракції котрі отримані студентом при розв’язанні завдання № 1 кількість екстрагенту:
а) для варіантів 1-13 збільшити з 0,8 кг/кг, 1,0 кг/кг, 1,2 кг/кг в 2 рази,

б) для варіантів 14-26 зменшити з 1,5 кг/кг, 1,8 кг/кг; 2,0 кг/кг у півтора рази.

ЗАВДАННЯ №3

Аналітично розрахувати теоретичну кількість ступенів екстрагування, виходячи з рівняння матеріального балансу.

Якщо відомо, що зміст екстрактивних речовин у рослинної сировині, що надходить на екстракцію дорівнює А %. Екстракція проводитися 40 % розчином етанолу в противотечі при співвідношенні рослинна сировина:екстрагент = = 1:5. Суха рослинна сировина утримує 3 частини екстрагенту на 1 частину твердої речовини.На кожному щаблі досягається рівновага. Вихідний з екстракційної батареї розчин містить B мас. % екстрактивних речовин, а в шроті міститься 2 % екстрактивних речовин, тобто витягається 98 % цільової речовини.

Параметри процесу екстрагування рослинної сировини для аналітичного розрахунку додаються за номером варіанта в таблиці 2

Таблиця 2

Параметри процесу екстракції для аналітичного розрахунку

Склад роботи

Вступ

Дається стислий опис шляхів використання екстракції. Вказують його переваги в порівнянні з іншими методами виділення БАР.

Розділ не має номера, складається наприкінці роботи.

Огляд методів

Для написання розділу потрібно ґрунтовне знайомство з літературою оглядового, довідкового характеру. Варто порівняти методи, що використовують у даний час на значних підприємствах. Указати вплив головних чинників процесу (температури, тиску, співвідношення компонентів, , чісу перебування та ін.) на хід екстракції.

3.2. Технологічні розрахунки процесу екстракції БАР

Розділ починають переліком прийнятих і відомих вихідних даних. Точність розрахунків раціонально обмежити 1 кг (або 0,1 %). Розрахунки варто описувати докладно. Слід достатньо детально описати метод будування диаграми.

3.3. Графічна частина

Розділ повинен мати стислий опис процесів, що відбуваються у виробництві.. Потрібно скласти принципову технологічну схему, що описує виробництво. Число апаратів в схемі повинно бути таким, що вказує на особливості даного виробництва. Масштаб при будові графіку трикутника на міліметровому папері повинен бути 10 % = 1 см.

3.4.0бговорення результатів. Висновки

Розділ завершує роботу. Треба провести всебічну оцінку розглянутого методу виробництва. Висновки треба формулювати коротко і переконливо.

Література

Список літератури оформляють відповідно до ГОСТУ 7.1-84. У нього вносять тільки ті джерела, що буди використані в роботі. На них повинні бути в тексті посилання - номери в квадратних дужках. Джерела мають наскрізну нумерацію і приводяться в тієї послідовності, у якій їх дають в роботі.

Оформлення роботи

Всі розділи роботи оформляються відповідно ГОСТ 2.105-79 і ГОСТ 732-81. Текст роботи повинний бути ясним, чітким, не допускати різноманітите тлумачень. Необхідно застосовувати науково-технічні терміни, означення і визначення, установлені стандартами, а при їхній відсутності – узвичаєні в науково-технічній літературі. Виключається використання синонімів. В усіх випадках необхідно користуватися інтернаціональною системою одиниць СІ або одиницями, що припускаються нарівні з одиницями СІ. Числові значення розмірів у тексті вказують з необхідним ступенем точності, негативні - із словом "мінус". Дробні числа приводять у виді десяткових дробів. Не припускається:

- застосовувати скорочення слів, крім установлених правилами орфографії:

- скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони використовуються без цифр, за винятком таблиць і розшифровування формул:

- уживати математичні знаки без цифр (N, % та ін.).

Всі основні формули мають наскрізну нумерацію з правої сторони листа арабськими цифрами в круглих дужках.

Ілюстрації (схеми, графіки) можуть мати найменування (над ними) і пояснюючі дані (під ними). Номер поміщають нижче підписів "Рис. 2". Якщо на графіку є декілька ліній, то їх нумерують і в підписі дають розшифровку. По осях пишуть найменування параметрів і одиниці виміру. Добре виконати графіки на міліметровому папері, помещаючи один або декілька малюнків на однім листі формату А4.

Над заголовком таблиці справа пишуть "Таблиця 3", нумерація наскрізна. Числові значення розмірів у графі повинні мати однакове число десяткових знаків, причому класи чисел розташовують точно один під іншим. Таблиці зліва, справа і знизу не варто обмежувати лініями. Якщо даних немає, те в графі ставлять прочерк.

Список літератури

1. Котов А. Г., Комиссаренко Н. Ф., Овдиенко О. А., Стукан В. Г.//Фармаком. - 1996. - № 4-5. - С. 17-19.

2. Чуешов В.И., Чернов Н.Е., Хохлова и др. Промышленная технология лекарств, том 2, Харьков: НФАУ, 2002. - 716 с.

3. Чуешов В. И., Гладух Е. В., Сайко И. В. Учебное пособие по курсу "Теоретические основы фармацевтической технологии" УкрФА, 1998 г c 210.

4. Гончаренко Г.К., Орлова Е.И. Кинетика экстрагирования растительного материала / Медицинская промышленность СССР, № 3, 1966, с. 30-33.

5. Гончаренко Г.К., Орлова Е.И. Пути интенсификации процесса экстракции в периодических условиях / Медицинская промышленность СССР, №6, 1966, с. 43-46.

6. Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии, М., Химия, 1970, с 624.

7. Воюцкий С.С.Курс коллоидной химии, М., 1975, с 537.

8. Чуешов В.И., Сайко И.В., Гладух Е.В., Теоретические основы фармацевтической технологии, 2-ое изд, Харьков, НфаУ, 2003, 210с.

9. Гончаренко Г.К., Орлова Е.И. Кинетика экстрагирования растительного материала / Медицинская промышленность СССР, № 3, 1966, с. 30-33.

Додаток 1

Міністерство освіти і науки України

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ОРГАНІЧНИХ І ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

САМОСТІЙНА РОБОТА

по курсу __________________________________________________

на тему: ___________________________________________________

___________________________________________________________

Виконав студент гр.___________________________         _____________

                                                                                          (підпис)

Перевірив керівник ___________________________         _____________

                                                                                          (підпис)

Дата захисту _________________                                  _____________

                                                                                              Оцінка

Одеса 2017