Класична модель фінансової санації.

Цілісний погляд на етапи розробки санаційної концепції окремого підприємства репрезентує так звана класична модель санації, яка широко використовується як основна для розробки механізму фінансового оздоровлення суб’єктів господарювання в країнах з розвинутою ринковою економікою.

Згідно з класичною моделлю процес фінансового оздоровлення підприємства починається з виявлення та аналізу причин фінансової кризи. На основі первинної інформації визначаються зовнішні та внутрішні фактори кризи, а також реальний фінансовий стан фірми.

В рамках внутрішнього аналізу поглиблено досліджується фінансовий стан на основі розрахунку ряду коефіцієнтів. Основними з них є показники платоспроможності, ліквідності, фінансового лівериджу, прибутковості тощо. Коли отримано необхідні дані щодо фінансового стану підприємства та причин фінансової кризи, згідно з класичною моделлю санації роблять висновок про можливість або недоцільність санації даної господарської одиниці. Якщо виробничий потенціал підприємства зруйновано, капітал втрачено, структура балансу незадовільна, то приймають рішення про консервацію та ліквідацію суб’єкта господарювання. Ліквідацію може бути здійснено на добровільній основі та в примусовому порядку.

Добровільна ліквідація підприємства-боржника - це процедура ліквідації неспроможного підприємства, яка здійснюється поза судовими органами, на підставі рішення власників або угоди, укладеної між власниками даного підприємства та кредиторами і під контролем останніх.

Примусова ліквідація підприємства - це процедура ліквідації неспроможного підприємства, яка здійснюється з рішення суду.

У разі, коли підприємство має реальну можливість відновити платоспроможність, ліквідність та прибутковість, має достатньо кваліфікований управлінський персонал, ринки збуту товарів, а виробництво продукції відповідає пріоритетним напрямкам еконономіки країни, приймається рішення про проведення санації.

Окремим аналітичним блоком у класичній моделі є формування стратегічних цілей та тактика проведення санації. Стратегія є узагальненою моделлю дій, необхідних для досягнення поставлених цілей через координацію та розподіл ресурсів компанії. Кінцева мета санаційної стратегії полягає в досягненні довготривалих конкурентних вигод, які б забезпечили компанії високу рентабельність. Суть її - у виборі найліпших варіантів розвитку фірми та оптимізації політики капіталовкладень.

Відповідно до вибраної стратегії розробляють програму санації, тобто систему спрогнозованих, взаємопов’язаних заходів, спрямованих на вихід підприємства з кризи. Вона формується на основі комплексного вивчення причин фінансової кризи, аналізу внутрішніх резервів, висновків про можливі залучення стороннього капіталу та стратегічних завдань санації.

Наступним елементом класичної моделі є проект санації, який розробляється на базі санаційної програми:

- техніко-економічне обґрунтування санації;

- розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей;

- конкретні графіки та методи мобілізації фінансового капіталу;

- строки освоєння інвестицій та їхньої окупності;

- оцінку ефективності санаційних заходів;

- прогнозовані результати виконання проекту.

Важливим компонентом санаційного процесу є координація та контроль за якістю реалізації запланованих заходів. Керівні служби підприємств повинні своєчасно виявляти та використовувати нові санаційні резерви, а також приймати об’єктивні кваліфіковані рішення для подолання можливих перешкод щодо здійснення оздоровчих заходів. Дійову допомогу тут може надати оперативний санаційний контролінг, який синтезує інформаційну, планову, консалтингову, координаційну та контрольну функції. Органи контролінгу для виконання своїх функцій використовують такі основні інструменти та методи:

- бенчмаркінг ( аналіз підприємства в порівнянні з конкурентами);

- систему раннього попередження та реагування ;

- вартісний аналіз;

- портфельний аналіз;

- аналіз точки беззбитковості;

- імітаційне моделювання;

- калькулювання, систему планово-контрольних розрахунків та ряд інших.

Завданням санаційного контролінгу є ідентифікація оперативних результатів та підготовка проектів рішень щодо використання виявлених резервів та подолання податкових перешкод.