Підготовка до підсумкового контролю знань та правила модульно-рейтингово оцінювання знань

Підсумковий контроль із дисципліни „Історія української культури” включає всі теми курсу, винесені на лекції, семінарські заняття та на самостійне опрацювання й проводиться у формі семестрового екзамену. Студент вважається допущеним до семестрового контролю, якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр та набрав у результаті поточної роботи необхідні 31–50 балів, що відповідає результату FX за шкалою ECTS.

Екзаменаційний білет складається з двох теоретичних питань і одного практичного завдання у вигляді трьох запитань до ілюстрації. Максимальна сума балів, яку може набрати студент на екзамені, становить 50 балів.

При оцінюванні знань студента враховується:

§ логічність, послідовність та ґрунтовність у розкритті проблеми;

§ здатність до переконливої аргументації власної позиції та роз’яснення;

§ уміння оперувати конкретними прикладами на основі наявних знань;

§ уміння робити порівняння й узагальнення, проводити систематизацію матеріалу, формулювати висновки.

Критерії оцінювання:

§ Оцінка „відмінно” – А (91-100) ставиться у разі виконання всіх перелічених вище вимог.

§ Оцінка „дуже добре” – В (81-90) виставляється у випадку, коли завдання в цілому виконано з використанням головних вимог, але студентом допущені несуттєві помилки в назвах, незначних фактах, прізвищах тощо.

§ Оцінка „добре” – С (71-80) може бути виставлена у випадку, коли студент у цілому виконує завдання з використанням головних вимог, але допускає фактичні неточності, плутається в датах, назвах і прізвищах.

§ Оцінка „задовільно” – Д (61-70) виставляється в разі неповного висвітлення питань, недостатнього знання фактичного матеріалу, допущенні істотних помилок при висвітленні питань білету.

§ Оцінка „достатньо” – Е (51-60) виставляється у випадку, коли студент демонструє недостатнє знання фактичного матеріалу, не вміє оперувати конкретними прикладами та не може надати необхідних роз’яснень щодо питань.

§ Оцінка „незадовільно” – FХ (31-50) виставляється у випадку, коли студент допускає грубі помилки у фактичному матеріалі, не може аргументовано висловити власну позицію та надати необхідні роз’яснення й загалом не виконує зазначені вище вимоги. Отримавши цю оцінку, студент має право на два перескладання іспиту: викладачу та комісії. У випадку успішного перескладання підсумкового контролю студентом, він отримує мінімальну задовільну оцінку (51-60 балів — результат Е за шкалою ECTS).

Питання для підготовки до екзамену (теоретична частина)

1. Суть поняття „культура”: структура, еволюція, провідні підходи у трактуванні.

2. Загальна характеристика функцій культури.

3. Мистецтво як важлива складова духовної культури. Його види та стилі.

4. Загальна характеристика елітарної, масової та народної культури.

5. Трипільська культура та її роль у подальшому розвитку української культури.

6. Досягнення та значення скіфської культури.

7. Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Античні впливи на розвиток української культури.

8. Формування та особливості східнослов’янської культури.

9. Запровадження християнства та його вплив на розвиток культури Київської Русі.

10. Розвиток освіти Київської Русі. Основні види навчальних закладів, що з’явилися після прийняття християнства.

11. Писемна література часів Київської Русі: основні види і жанри.

12. Розвиток давньоруської архітектури: видові, функціональні та стильові особливості.

13. Провідні види та жанри образотворчого мистецтва Київської Русі (фрески, мозаїки, іконопис, книжкова мініатюра, рельєфна скульптура).

14. Особливості музичного мистецтва Київської Русі.

15. Соціально-політична та культурна ситуація в Галичині та на Волині у ХІІ–ХІІІ ст. Роль Галицько-Волинської Русі в розвитку української культури.

16. Особливості розвитку освіти та літератури в Галицько-Волинському князівстві.

17. Розвиток архітектури та живопису в Галичині та на Волині у ХІІ–ХІІІ ст.

18. Художні ремесла та музика в Галичині та на Волині у ХІІ–ХІІІ ст.

19. Історичні умови розвитку української культури у ХІV – першій половині ХVІІ ст.

Братства та їх роль в обороні української культури від асиміляції в ХVІ – першій половині ХVІІ ст.

21. Розвиток української освіти в ХVI – першій половині ХVII ст.: головні тенденції, типи шкіл.

22. Острозький культурний осередок та його роль у розвитку української культури.

23. Книжкова справа в Україні в ХVI – першій половині ХVII ст. Поширення книгодрукування.

24. Українська література ХVI – першої половини ХVII ст.: традиційні та нові жанри.

25. Основні тенденції розвитку архітектури й образотворчого мистецтва України литовсько-польської доби.

26. Загальна характеристика історичних умов розвитку культури України другої половини ХVІІ–ХVІІІ ст.

27. Києво-Могилянська академія — перший вищий навчальний заклад України європейського типу. П. Могила та його роль у розвитку культури України.

28. Українська барокова література: драматичне письменство, козацькі літописи, проповідницька та публіцистична проза, поезія.

29. Г. С. Сковорода як видатний діяч української культури.

30. Українська барокове зодчество. Козацьке бароко в архітектурі Полтавщини.

31. Особливості розвитку українського живопису та графіки в другій половини ХVII–ХVIII ст.

32. Українське музичне й театральне мистецтво другої половини ХVII–ХVIII ст.

33. Українське національно-культурне відродження ХIХ – початку ХХ ст.: сутність, етапи та чинники розвитку.

34. Українська освіта в ХІХ – на початку ХХ ст.: тенденції розвитку, здобутки та проблеми.

35. Провідні досягнення української науки в ХІХ – на початку ХХ ст. (етнографія, історія, філологія, педагогіка, математика, фізика, хімія, біологія, фізіологія, медицина).

36. Розвиток української мови та асиміляційні заходи російського самодержавства щодо української культури в ХІХ ст. (Валуєвський циркуляр 1863 р. та Емський указ 1876 р.).

37. Літературне життя України ХІХ – початку ХХ ст. Народження нової української літератури (І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, Т. Шевченко, П. Куліш, І. Нечуй-Левицький, П. Мирний, І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка та інші).

38. Становлення та розвиток професійного театру в Україні в ХІХ ст. Роль і місце Полтави в цьому процесі.

39. Архітектура та скульптура України ХIХ – початку ХХ ст.: стилістичні напрями.

40. Музичне мистецтво України ХIХ – початку ХХ ст.

41. Розвиток українського живопису та графіки в ХIХ – на початку ХХ ст.

42. Українська культура в роки боротьби за державну незалежність (1917–1920 рр.).

43. Радянська політика „українізації” та її вплив на розвиток культури України в 1920-их – на початку 1930-их рр.

44. Національна культура в умовах сталінського тоталітаризму 1930-их рр. „Розстріляне відродження” в українській культурі.

45. Розвиток української культури в роки Другої світової війни та в перше повоєнне десятиріччя (1945–1953).

46. Українська культура в роки хрущовської „відлиги” (1953–1964 рр.). „Шістдесятництво”.

47. Кризові явища в культурі УРСР 1970–1980-их рр. Дисидентський рух в Україні та його вплив на культурний розвиток.

48. Культура УРСР у 1985–1991 рр.: тенденції розвитку та проблеми.

49. Проголошення незалежності України 1991 р. та формування сучасної української культури.

50. Проблеми розвитку культури України у ХХІ ст.