ТЕМА 8. Новітня українська культура

1. Українська культура в роки боротьби за державну незалежність (1917–1920 рр.).

2. Українське національно-культурне „відродження” 1920-их – початку 1930-их рр.

3. Національна культура в умовах тоталітаризму 1930-их рр. Літературні та мистецькі процеси в умовах ідеологічних репресій повоєнного часу.

4. Хрущовська „відлига” 1953–1964 рр. у культурному житті УРСР. „Шістдесятники” в українській культурі.

5. Криза в українській радянській культурі 1970–1980-их рр. Роль руху дисидентів у культурному розвитку.

6. Сучасна українська культура та її входження у світовий простір.

Література:

1. Грабовський С. Українська культура today: проблеми і небезпеки / С. Грабовський // Сучасність. — 2009. — № 6. — С. 163–177.

2. Греченко В. А. Історія світової та української культури: підручник для вищих закладів освіти / Греченко В. А., Чорний І. В., Кушнерук В. А., Режко В. А. — К.: Літера, 2000. — 464 с.

3. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М. Нарадько А.В., Тєвікова О.В. — Полтава: ПолтНТУ, 2010. — 170 с.

4. Ожеван М. Українська національна ідея та культурополітика наздоганяючої модернізації / М. Ожеван // Стратегічна панорама. — 2000. — № 1/2. — С. 162–182.

5. Петров В. Діячі української культури (1920–1940 рр.) — жертви більшовицького терору / В. Петров. — К.: Вид-во „Воскресіння”, 1992. — 80 с.

6. Шевнюк О. Л. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / О. Л. Шевнюк. — К.: Знання-Прес, 2002. — 277 с.

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

Підготовку до першого питання плану семінару слід розпочати з короткого огляду історичної ситуації в Україні в 1917–1920-их рр., коли було створено принципово нові умови для розвитку української національної культури. Доцільно проаналізувати політику новостворених українських урядів у галузі культури [3, с. 141-148].

Друге питання стосується розгляду культури Україні 1920-их рр., що ввійшли в історію як черговий український культурний ренесанс. Варто простежити в культурному процесі цього періоду боротьбу двох протилежних тенденцій оновлення: 1) тимчасова хвиля українізації й демократизації; 2) ідеологізація й державно-партійне керівництво розвитком культури [3, с. 141-148].

Розуміння третього питання семінару неможливе без з’ясування того, що в 1930-их рр. остаточно встановлюється тоталітарна диктатура Й. Сталіна, яка поставила під жорсткий ідеологічний та адміністративний контроль українську культуру. Доцільно зазначити, що після війни було відновлене переслідування та ідеологічний тиск, розпочалася нова хвиля боротьби з „українським буржуазним націоналізмом”. Особливості культурних процесів повоєнних років окрім цього диктувалися й іншими скадними умовами часу.

При вивченні четвертого питання потрібно охарактеризувати ліберальні реформи, проведені М. Хрущовим у різних галузях культури, що ввійшли в історію як „відлига”. Потрібно зупинитися на аналізі такого феномену української культури, як „шістдесятництво”, що мало суттєвий вплив на її розвиток [3, с. 162-167].

У п’ятому питанні необхідно відзначити, що в українській культурі періоду „застою” розвиток отримали такі негативні тенденції, як нігілізм, конформізм, русифікація та ін. Водночас позитивну роль відіграв дисидентський рух, що намагався чинити опір комуністичній ідеології й тоталітарному тиску держави [3, с. 167-171].

Розгляд шостого питання належить розпочати з дослідження соціально-політичної, культурно-мистецької та мовної ситуації в Україні після проголошення незалежності. Слід простежити процеси ідеологічної, національно-політичної, інституційної та інформаційної трансформації в усіх галузях культури. Проблеми й перспективи духовного відродження сучасної національної культури [3, с. 173-177].

Ключові поняття: модернізм, соцреалізм, постмодернізм, конструктивізм, українізація, „розстріляне відродження”, уніфікація, тоталітаризм, репресії, шістдесятництво, хрущовська „відлига”, „застій”, дисидентський рух, болонський процес, молодіжні субкультури.

Питання для самостійного вивчення та методичні рекомендації:

1. Пам’ятник Т. Г. Шевченку в Полтаві як визначна модерна скульптура початку ХХ ст.

Пам’ятник Т. Г. Шевченку — всесвітньо відомому поету та художнику — споруджено в Полтаві в 1926 р. за проектом українського скульптора І. Кавалерідзе. Скульптура представляє один із напрямів модернізму — кубізм. Зазначити причини поширення модернізму та характерні ознаки кубізму.

ТЕМАТИКА НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇЇ ВИКОНАННЯ

Науково-дослідницька робота студентів є частиною наукової тематики кафедри та одним із найважливіших засобів підвищення якості підготовки й виховання спеціалістів з вищою освітою. Цей вид діяльності сприяє зростанню рівня знань студентів, підвищенню ступіня підготовленості майбутніх спеціалістів, розширенню їхнього світогляду та розвитку творчих здібностей.

Науково-дослідницька робота студентів включає в себе два взаємопов’язані компоненти: навчання елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості, та наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом викладачів у рамках курсу „Історія української культури” у формі написання статей, тез наукових доповідей та інших публікацій; у вигляді підготовки доповідей на наукові конференції, колоквіуми, круглі столи.

Науково-дослідна робота передбачає постановку мети та завдань дослідження, формулювання предмету та об’єкту вивчення, обґрунтування актуальності та новизни, огляд наявної літератури з окресленої теми, здійснення наукового інформаційного пошуку з проблемних питань, аналіз проблеми, систематизацію та узагальнення матеріалу, а також формулювання висновків.

За власним бажанням та вибором студента додатково, з метою отримання додаткових „призових” балів, він може опрацювати одну із тем, поданих у наступному переліку, або запропонувати та погодити з викладачем власну тему.

Перелік питань науково-дослідницької роботи студентів

1. Народний музей історії університету як джерело знань про традиції його колективу.

2. Полтавський національний технічний університет: історія та сучасність.

3. Діяльність полтавсько-харківської літературної школи на теренах Інституту шляхетних дівчат.

4. Культурна спадщина Полтавщини: тематичний календар року.

5. Полтавщина — духовна скарбниця України.

6. Місце та роль І. П. Котляревського в українській і світовій літературі.

7. Місце та роль В. Г. Короленка в українській і світовій літературі.

8. Мудрість Г. С. Сковороди як відповідь молоді викликам сучасності.

9. Юрій Кондратюк в українській і світовій науці.

10. Практичне освоєння космосу як реалізація наукових мрій Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея).

11. Небо й земля космонавта Георгія Берегового.

12. Аероклубні традиції університету як перша сходинка в оволодінні небом.

13. Слово про українських поетів.

14. Творчість поетів епохи Відродження й сьогодення.

15. Творчість художників епохи Відродження очима сучасної молоді.

16. Пересопницьке євангеліє: культурологічний аспект.

17. Політичні репресії 1930-их рр. проти видатних культурних діячів Полтавщини.

18. Театр як вид мистецтва.

19. Живопис як вид мистецтва.

20. Графіка як вид мистецтва.

21. Карикатура як різновид масової культури.

22. Інструментальна музика як вид мистецтва.

23. Краєзнавчий музей як джерело знань про історію та культуру Полтавщини.