ТЕМА 5. Культура України литовсько-польської доби

(ХІV – перша половина ХVІІ ст.)

1. Історичні умови розвитку української культури в ХІV – першій половині ХVІІ ст.

2. Братства та їх роль в обороні української культури від асиміляції. Розвиток української освіти: головні тенденції, типи шкіл.

3. Острозький культурний осередок.

4. Книжкова справа в Україні. Поширення книгодрукування.

5. Українська література: характеристика жанрів.

6. Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

Література:

1. Дашкевич Я. Національна самосвідомість українців на зламі XVI–XVII ст. / Я. Дашкевич // Сучасність. — 1992. — №3. — С. 65–74.

2. Європейське відродження та українська література ХІV–ХVІІІ ст. — К.: Наукова думка, 1993. — 373 с.

3. Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль в розвитку української культури XVI–XVII ст. [Текст] / Я. Д. Ісаєвич. — К.: Наукова думка, 1966. — 250 с.

4. Ісаєвич Я. Д. Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства на Україні / Я. Д. Ісаєвич. — [2-е вид.]. — Львів: Вища школа, 1983. — 156 с.

5. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М. Нарадько А.В., Тєвікова О.В. — Полтава: ПолтНТУ, 2010. — 170 с.

6. Історія української культури [Текст] / [За заг. ред. Крип'якевича]. —         [3-є вид., стереотип.]. — К.: Либідь, 2000. — 656 с.

7. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / Закович М. М., Зязюн І. А., Семашко О. М. та ін.; [За ред. М. М. Заковича]. — Київ: Т-во „Знання”, КОО, 2000. — 622 с.

8. Хижняк З. Культурно-освітнє життя в Україні в ХVІ–ХVІІІ ст. / Зоя Хижняк // Народне мистецтво. — [частина 1]. — 2009.— № 3–4. — С. 64–72.

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

Опрацювання першого питання бажано розпочати з розкриття характерних ознак Відродження в українській культурі (ренесанс, реформація, антропоцентризм, гуманізм). Необхідно окреслити історичні умови розвитку української культури, що склалися внаслідок Люблінської та Берестейської уній. Слід зробити короткий розгляд феномена українського козацтва, яке створило багатогранну та самобутню культуру, що стала основою для формування культури загальноукраїнської [5, с. 74-76].

У другому питанні доцільно зазначити, що до початку ХVІ ст. українська освіта значною мірою продовжувала освітні традиції Київської Русі. Разом із тим з’являються й нові тенденції: розширення мережі освітніх закладів, збільшення кола навчальних дисциплін, зміна характеру навчання. Потрібно наголосити на значному внеску, який здійснили братства в розвиток національної освіти [5, с. 77-79].

Третє питання стосується появи нового типу школи — Острозької греко-слов’яно-латинської колегії. Варто розкрити її значення не тільки як освітнього закладу, але й як культурного центру України того часу, де разом з колегією діяли літературно-науковий гурток, бібліотека та друкарня [7, с. 448-450].

Підготовка до четвертого питання передбачає дослідження складного процесу поширення книгодрукування на українських землях. Бажано вказати обґрунтовані гіпотези існування українського книгодрукування до появи в Україні І. Федорова. Варто описати різні типи й види друкарень, тематику та характер друкованих книг [5, с. 79-80].

Розглядаючи п’яте питання, необхідно проаналізувати стан української літератури ХІV–ХVІІ ст. та охарактеризувати її основні жанри: фольклор, літописи, апокрифи, агіографія, паломницька література, гербова поезія, епіграма, панегірик, погребальна поезія. Оригінальним явищем української культури стала поява полемічної літератури в результаті складної конфесійної ситуації в Україні [5, с. 81-82].

У шостому питанні слід підкреслити, що архітектура будувалась переважно на традиціях давньоруської епохи. Разом із тим використовувалися досягнення романського, готичного та ренесансного стилів. Архітектурні пам’ятки треба характеризувати за функціональними виами (оборонні, культові та світські) із наведенням відповідних прикладів. Образотворче мистецтво преставлене монументальним живописом, іконописанням, історичними композиціями та портретами. Потреби друкарства й мистецького оформлення книг зумовили появу та розвиток у ХVІ ст. графіки. Новим явищем у культурі стала поява граверства, геральдики та сфрагістики [5, с. 82-84].

Ключові поняття: ренесанс, реформація, гуманізм, братство, колегія, тривіум, квадріум, полемічна література, панегірик, епіграма, геральдика, сфрагістика, графіка, гравюра.

Питання для самостійного вивчення та методичні рекомендаці:

1. Пересопницьке євангеліє — визначна рукописна пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст.

Пересопницьке євангеліє є одним із перших українських перекладів канонічного тексту четвероєвангелія з болгарської мови на мову руську, робота над яким тривала з 1556 р. по 1561 р. спочатку в Свято-Троїцькому монастирі на Волинщині, а потім у Пересопницькому монастирі на Рівненьщині. Ця рукописна пам’ятка культури відбиває процес формування національної української мови.

2. Ікона Святої Трійці як видатна пам’ятка образотворчого мистецтва XV ст.

Ікона Святої Трійці, написана А. Рубльовим у XV ст., є однією з найбільш шанованих у православному світі ікон. Цей витвір мистецтва презентує такий образотворчий жанр, як іконописання. Охарактеризуйте техніку, зміст і характер іконопису як домінуючого та панівного жанру мистецтва в Х–ХVІII ст.

3. Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства в Україні.

Майже до кінця ХV ст. книжка в Україні була рукописною, а головними осередками переписування книг залишалися монастирі. Проте з другої половини ХVІ ст. розпочинається справжнє поширення книгодрукування в Україні завдяки появі тут Івана Федорова. Зокрема, в 1572 р. він заснував друкарню у Львові, а в 1574 р. побачив світ „Апостол” — перша друкована книга в Україні. Розкрийте характер і тематику перших друкованих книг, назвіть типи друкарень [7, с. 453-455].