Необх-ть функціон-я сутн фін ринку, сегментація.

Фін ринок є складовою сферою фін сист в умовах ринкової екіки, коли переважна частина фін ресурсів мобілізується суб’єктами підприємницької діяльн на засадах їх купівлі-продажу. По суті, це інфраструктура фін сист, яка забезпечує функціон-я насамперед базової сфери — фін суб’єктів госп. Фін ринок — це сук-ть обмінно-перерозподільних віднос, пов’язаних з процесами купівлі-про­дажу фін ресурсів, необхідних для здійсн вир та фін діяльн. Віднос обміну пов’язані з переданням одним суб’єк­том іншому за відповідну плату (проценти, дивіденди, дисконтні скидки ) права на тимчасове чи постійне використ фін ресурсів. Таке передання може здійсн прямо чи через фін посередників (комер­ційні банки, інвест фонди та ін.). При безпосередніх взаємовідносах операції з купівлі-продажу ресурсів вдображ як віднос обміну (передання права використ), так і перерозподілу цих ресурсів між власником і користувачем. При участі у торгівлі фін посередників віднос з ними продавців і покупців ресурсів є відносами обміну, а перехід ресурсів від власника до користувача — відносами перерозподілу.

Сегментація фін ринку – це класиф-я потенційних споживачів фін послуг згідно з їхніми вимогами до перерозподіл фін ринку. Вона базується на застосуванні різних критеріїв поділу споживачів на групи, що представляють різний за якістю й обсягом попит на окремі види фін активів (послуг). Виділяють 4 основні сегменти фін ринку: ринок грошей, ринок капіталів, кредитний ринок, фондовий ринок.

Грош ринок – ринок обігу грошей та короткостр кред операцій.

Кредитний ринок – ринок середньо- та довгострокових кредитів.

Фондовий ринок – ринок, на якому відбув емісія та купівля-продаж цінних паперів.

Валют ринок – ринок, на якому відбув купівля-продаж іноземної валюти, а також операції з валютними цінностями.

Також виділяють ринок золота – ринок, де здійснюються операції з купівлі-продажу золота для його промислового використ, придбання іноземної валюти

.204.Доведіть, що повноцінне функціон-я фін ринку можливе лише в умовах ринкової екіки.

Фін ринок — це сук-ть обмінно-перерозподільних віднос, пов’язаних з процесами купівлі-продажу фін ресурсів, необхідних для здійсн вир та фін діяльн. Віднос обміну пов’язані з переданням одним суб’єктом іншому за відповідну плату (проценти, дивіденди, дисконтні скидки ) права на тимчасове чи постійне використ фін ресурсів.

Фін ринок виконує надзвичайно важливі ф-ї в ринковій екіці. Він є забезпечуючою структурою, насамперед для фін суб’єктів госп, які є базовою сферою фін сист.

Фін ринок є складовою сферою фін сист тільки в умовах ринкової екіки, коли переважна частина фін ресурсів мобілізується суб’єктами підприємницької діяльн на засадах їх купівлі-продажу. По суті, це інфраструктура фін сист, яка забезпечує функціон-я насамперед базової сфери — фін суб’єктів госп. В умовах адміністративної екіки фін ринку практично не існувало, оскільки формув ресурсів та їх перерозподіл здійснювалися на директивних засадах через бюдж та банківську систу. Навіть банк ресурси виділялися згідно з планом, а не на засадах торгівлі ними. За умов централізованого формув, розподілу і перерозподілу фін ресурсів у адміністративному порядку потреби у відповідній інфраструктурі — фін ринку — просто не було.

205. Передумови виникн-я фін ринку, роль уч стан в У.

Категорія фін ринок з’явилася з появою фін і в умовах подальшого перерозподіл товар но-грош віднос перетворилася в особливу сферу екічних віднос. Перерозподіл товар ного вир-ва на певному етапі призвів до появи у його учасників гострої потреби у додатковому капіталі, необхго для подальшого розширення вир-ва. Цей капітал називається інвестиційним капіталом, а в радянській літературі – капітальні вкладення. Використовується інвест капітал на створення робочих місць, придбання знарядь праці, основних фондів, нових технологій.
Вільні грош кошти (заощадження) перетворюються на інвест капітал з моменту їх надходж до споживачів. Заощадження прямо перетворюються на інвест, коли підпр використовує свій нерозподілений прибуток для придбання нових технологій, основних фондів або коли уряд здійснює будівництво шляхів за рах відповідної статті держ бюджу. Прямо перетворюватись на інвест можуть лише власні кошти, а чужі повинні пройти певний опосередкований шлях, який лежить через фін ринок.

Фін ринок  є забезпечуючою структурою, насамперед для фін суб’єктів госп, які є базовою сферою фін сист. Їх фін діяльн розпочинається з формув ресурсів. Призначення в забезпеченні підпрм належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів.Підпр на фін рівнозначні, як у ролі покупця, так і продавця ресурсів.

Роль щодо— держ і фіз осіб — дещо інша. Держ використовує фін ринок переважно для формув своїх дох на позиковій основі, хоча певною мірою бере участь і у формув його ресурсного потенціалу. Тобто її місце у ролі покупця значно вагоміше, ніж у ролі продавця. Фіз особи, навпаки, більше продають тимчасово вільні кошти, ніж позичають їх, хоча споживчий кредит у сучасних умовах також досить поширений.

Фін ринок У створ нові та розширюються апробо­вані ніші фін сервісу. На вітчизняному фін ринку, активно розв надання роздрібних послуг для насел-я. Зростає роль індивідуального консультування щодо проведення фін операцій, а також удосконалюється комунікативна база з використм інформаційно-технологічних нововведень.

В У існує проблема із залученням зарубіжних інвесторів. Зарубіжні експерти негативно оцінюють фін стан нашої держ.

Проте фін ринок У вкрай нерівномірно перерозподілив за окремими своїми сегментами. Низький рівень довіри між ринковими контр­агентами, а також недостатній захист прав власності та контрактних прав виступ чи не найбільшими перешкодами для формув дійсних, а не їx активнiсть.

Фін ринок У еволюціонує шляхом модифікації кількісних і якісних характеристик свого поступального перерозподіл. Подальші перспек­тиви його функціон-я вимагають вирішення ряду вже перелічених і по­в'язаних з ними проблем. Розширення спектра фін послуг (але тільки легітимних і якісних), які надаються фіновими установами У, од­ночасно є забезпечм належного рівня їх конкурентоспроможності.

206. Суб’єкти фін ринку і їх ф-ї. Місце і роль держ на ф р

Фін ринок — це сук-ть обмінно-перерозподільних віднос, пов’язаних з процесами купівлі-продажу фін ресурсів, необхідних для здійсн вир та фін діяльн.Суб'єктами: фіз особи, не обмежені законом дієздатностю, групи громадян, трудові колективи, юр особи усіх форм власності, держ.

за формою:Домогосп :частина доходу, що не використовується домогоспм упродовж поточ періоду, перетвор на заощадження і за наявності відповідного фін механізму може бути потужним джерелом ек зрост країни.

 (суб'єкти госп) — юридичні особи, резиденти певної держ, які займся вир-вом товар та наданням послуг. До інститутів поза фін сфери належ промислові та с\г підпр, кооперативи, орендні підпр, фермерські госп, малі підпр, корпорації, асоціації, консорціуми, спільні (змішані) підпр, установи, організації . Разом з іноземними учасниками ринку вони або є інвесторами, або емітують і розміщують на ринку власні фін активи.

Держ Оскільки держ витр перевищують дох, то виникає бюджний дефіцит, який може покриватися за рах позик, що здійснюються на фін ринку. Ці позики реаліз шляхом продажу урядових цінних паперів як фіновим посередникам, так і безпосер підпрм і домогоспм. Держ на фін ринку є, в основному, позичальником, регулярно розміщуючи на зовнішньому і внутрішньому ринках свої боргові зобов'язання; вона також виконує специфічну і дуже важливу ф-ю — регулюв фін ринку. За допомогою законів держ вплив на поведінку учасників ринку і певною мірою спрямовує перерозподіл ринку в заданому напрямі. Іноді держ може бути на фін ринку інвестором, здійснюючи фін підтримку певних суб'єктів госп. Це відбув у тому випадку, коли в держ виникає надлишок фін ресурсів. Тоді уряд стає постачальником грош коштів на фін ринок.

207. Поясн, чому необхідне держ регулюв фін ринку

Основні причини виникн-я мегарегуляторів на фін ринках. Першою є зрост кількості та ролі фін конгломератів, у яких єдиний власник володіє кількома фіновими установами. Ці установи надають послуги, які належ до різних сегментів фін ринку. Другою причиною є перехресні пропозиції фін послуг: банки пропонують послуги щодо колективного інвест, брокерсько-дилерські компанії – послуги інвес-тиційного банку, страх компанії надають пенсійні послуги . Третя причина полягає в сек’юритизації фін продуктів.

Крім того, не останню роль у створенні фін мегарегуляторів відіграє ряд таких чинників: надання фіновими установами тих послуг, які раніше надавались ви-ключно організаторами торгівлі на фондовому ринку; вихід на фін ринок крупних підпр реального сектора і торгівлі; диверсифікація фін інструментів та засобів їх продажу, які виник внаслідок перерозподіл електронної торгівлі, у тому числі використ Інтернет-мережі. У зв’язку із цими тенденціями відбув поступова консолідація регулюв сегментів фін ринку, які раніше перерозподіливались окремо.

Слід зазначити, що механізми регулюв фін ринків різняться між собою залежно від того, за яким принципом здійсн регулюв – інституційним чи цільовим. Так, інституційний (або секторальний) підхід передбачає спрямованість регулюв на діяльн певних фін установ. У той час, як при цільовому (або функціональному) підході один регулятор здійснює контроль за плато-спроможністю фін установи, інший наглядає за її взаємовідносами із клієнтами, інший регулятор – за перерозподілитком конкуренції .

208. Ринок грошей і ринок капіталів, їх призначення

Ринок грошейявляє собою ринок, дездійсн короткострокове інвест коштів(до 1 року): короткострокові казначейські зобов'язання, ощадні та депозитні сертифікати, векселі, різні види короткострокових облігацій . На ринку грошей корпорації за­лучають кошти для підтримки обігового капіталу в разі виникн-я тимчасових короткострокових потреб у грош коштах. Фін інститути, зокрема комерційні банки, залучають кошти на тако­му ринку для надання позичок іншим суб'єктам ринку та для під­тримки ліквідності на належному рівні. Короткострокові ц.п. на ринку грошей більш ліквідні і харся меншим коливанням цін, ніж на ринку капіталів, тому здійсн інвестицій на грошму ринку менш ризикове, ніж на ринку капіталів.

Ринок капіталівпризначений для довгострокового інвест коштів в основний капітал. На ринку капіталів надаються середньо- та довгострокові кредити, перебув в обігу середньо- та довгостро­кові боргові ц.п., а також інструменти власності — акції, для яких термін обігу не встановлюється. Емітуючи акції та облігації, залучаючи банк кредити, корпорації формують на ринку капі­талів фін ресурси, необхідні для модернізації і розширення вир-ва, впровадження нових технологій, освоєння вир-ва нових видів продукції. Фіз особи та будівельні організації за­лучають кошти для придбання та будівництва нерухомості. Фін інститути формують власні фін ресурси, які перебув у їх використанні протягом усього періоду функціон-я і забезп екон зрост та екічну стабільність фін інституту.

В цілому на ринку довгострокових запозичень держ, підприєм­ницькі структури і насел-я отримують за визначену плату в дов­гострокове або безстрокове корист-я фін ресурси інш учасників ринку. Ринок капіталів перерозподілив більшою мірою в країнах з досить визначеними та сприятливими еки пер­спективами. Становлення ринку капіталів передбачає невисокі тем­пи інфляції, а також стабільність політичної та ек ситу­ації в країні.

209. Інструменти фін ринку, їх склад і характер.

Виконуючи операції на фін ринку, його учасники вибирають відповідні фін інструменти — фін документи, що обертаються на ринку, мають грош вартість і за допомогою яких здійснюються операції на фін ринку.За о видами фін ринків:

1) і ринку позичкових капіталів (гр і розрахункові документи, які обертаються на грошму ринку)2)і. ринку цінних паперів (різноманітні ц.п., що обертаються на ньому ринку)

3) і. валют ринку (іноземна валюту, розрахункові валюті документи, а також окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок).4) і. страх ринку (страх послуги, розрахункові документи та окремі види цінних паперів).

5) і.Ринок золота (срібла, платини) та дорогоцінного каміння (вказані види цінних металів та каменів, які купуються з метою формув фін резервів і тезаврації, а також розрахункові ц.п.).

6)і. ринку нерухомості відносять ц.п. та документи, що засвідчують право власності на нерухомості.

За термінами обігу: - Короткострокові (з періодом обігу до року). -Довгострокові з періодом обігу більше року).

За характером фін зобов'язань 1) наступні фін зобов 'язання за якими не виник (інструменти без наступних фін зобов'язань).

2)Боргові характеризуючи банк віднос між їх покупцем і продавцем, зобов'язують боржника погасити в передбачені терміни їх номінальну вартість і заплатити додаткову винагороду у формі відсотка (якщо вона не входить до складу номінальної вартості боргового фін інструменту, який погашається).3) Дольові (пайові) підтверджують право їх власника на частку (пай у статутному фонді їх емітента) і на отримання відповідного доходу (у формі дивіденду, відсотка і Залежно від пріоритетної значимості розрізняють:

- Первинні (першого порядку)- Вторинні або деривативи

Залежно від складу первинних фін інструментів деривативи поділ на фондові, валют, страх, товар ні і т. п. Основними видами деривативів є опціони, свопи, ф'ючерсні і форвардні

За гарантованістю рівня дохідності:

з фіксованим доходом. (привілейовані акції)

з невпзначеним доходом. (прості акції)

- За рівнем ризику виділяють:

- Безризикові фін інструменти (держ короткострокові ц.п., короткострокові депозитні сертифікати надійних банків )

- Фін інструменти з низьким рівнем ризику (короткострокові боргові фін інструменти, що обслуговують ринок грошей )

- Фін інструменти з помірним рівнем ризику.

- Фін інструменти з високим рівнем ризику.

- Фін інструменти з дуже високим рівнем ризику ("спекулятивні ") (акції "венчурних" (ризикових) підпр; облігації з високим рівнем відсотка).