Поясн відмінн між «страх платежем» і «страх відшкодув

Страх платежі — це перерахування одноразово чи поетапно коштів страхувальником страховику. Вони є джерелом формув як колективного страх фонду, так і дох страх компаній. Внесення страх платежів здійсн на основі страх тарифів — розміру плати з одиниці страхової суми. Страх тариф (брутто-ставка) склад з двох частин — нетто-ставки та навантаження. Нетто-ставка відображає ту частину тарифу, яка призначена для виплати страх відшкодування. Вона залежить від загальних розмірів страх відшкодування (визнач на основі статистичних досліджень про кількість страх подій і середню вартість відшкодування на одну подію) та кількості страхувальників, охоплених цим видом страх. Навантаження відображає витр страховика, пов’язані з проведенням страх, та його прибуток.

Страх тариф — це ціна страх. Це основний чинник конкуренції на страх ринку. Чим більше охоплено страхувальників, чим менші витр страховика, тим ни жчий розмір страх тарифу і тим більші можливості для залучення нових клієнтів.

Страх відшкодування — це виплата страховиком застрахному (або отримувачу) повної чи часткової суми збитків. Розмір страх відшкодування залежить від двох чинників — страхової суми і страх збитку. Страх сума характер масштаби даної страхової операції, тобто на яку суму застрахно той чи інший об’єкт. Ця сума визнач, з одного боку, вартісною оцінкою об’єкта страх, а з іншого — можливостями і побажаннями страхувальника. Відношення страхової суми до вартісної оцінки об’єкта страх характер страх забезпеч, яке не може перевищувати 100%. Страх збиток являє собою вартісну оцінку заподіяних застрахному втрат. Існ різні сист визнач-я розміру страх відшкодування. Основними є методи повної і пропорційної відповідальності. При повній відповідальності страховика страх відшкодування виплачується в розмірі заподіяних збитків, але не більше страхової суми. При пропорційній систі відповідальність розподіляється між страховиком і застрахним у пропорції, яка відображає співвіднош між страх сумою і вартісною оцінкою об’єкта страх. Наприклад, якщо страх сума становить половину вартісної оцінки об’єкта страх, то застрахному буде виплачено страх відшкодування у розмірі 50% від суми заподіяних збитків.

197. Проведіть порівняння  перестрах і співстрах.

Співстрах — це участь у страхуванні відразу кількох страховиків. Перестрах — це передання договору страх від одного страховика до іншого.

Співстрах має такі ознаки:

- при співстрахуванні укладається тільки один договір страх;

- при співстрахуванні страхується один і той самий об’єкт;

- перелік страх подій, на випадок настання яких укладається договір страх, є однаковим для всіх страховиків;

- у разі настання страх випадку кожен із співстраховиків виплачує страхувальникові лише частину збитків, яка заздалегідь визначена в договорі.

Ознаки перестрах:

- перестрах в істинному сенсі – це страх, а не спільне комерційне підпр, як іноді вважалося раніше;

- ризик прямого страховика с оригінальним і становить предмет договору перестрах. Договір перестрах може включати й інші елементи ризику, наприклад, валют ризики та ризики перерахування платежу;

- укласти договір перестрах можливо лише з іншою страх компанією. За загальним правилом між перестраховиком і страхувальником не існує ніяких правовіднос – у цьому суттєва різниця між перестрахм і страхм

Слід звернути увагу на те, що згідно із Законом У «Про

страх» страховик, який укладає договір перестрах,

залишається відповідальним перед страхувал у повному обсязі

відповідно до договору страх. У співстрахуванні, на відміну від

перестрах, страховик залишається відповідальним перед

страхувальником лише в розмірі своєї частки.

198. Поясн відмінності між страх премією та відшкодув.

Страх премія (внесок, платіж) (insurance premium) – це плата страхувальника страховикові за те, що той зобов´язався відшкодувати страхувальникові у разі виникн-я матер збитки, завдані застрахному майну, або виплатити страхову суму при настанні певних подій. С. п. сплачується одноразово до вступу в дію договору страх або періодично в передбачені ним строки. Розмір С. п. залежить від страх тарифу (брутто-ставки) і страхової суми, періоду страх та іноді від деяких інш факторів.

Страх відшкодування - грошова сума, що виплачується страховиком за умовами майнового страх і страх відповідальності з настанням страх випадку. С. в. не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вваж застрахними, якщо це передбачено договором страх. У разі, коли страх сума становить певну частку вартості застрахного об'єкта, С. в. виплачується у такій же частці від визначених по страхй події збитків, якщо інше не передбачено умовами страх.

199. Розкрийте відмінності між страх полем та портфелем.

Функціон-я страх ринку пов’язане з такими поняттями, як страх поле і страх портфель. Страх поле — це наявність потенційних страхувальників з певного виду страх. Страх поле - максимальна кількість об’єктів у даній місцевості, які потенційно можна застрахувати (число суб’єктів-страхувальників або кількість об’єктів, що підлягають страхуванню). Щодо страх майна юр осіб це може бути кількість підпр, які знаходяться в певному регіоні, а щодо особ страх — це кількість насел-я, яке має самостійні дох. Страх поле визнач потенційні масштаби страх. Страх портфель (insurance portfolio) являє собою сук-ть укладених певною компанією угод як з окремого виду страх, так і з усіх видів. Страх портфель - фактичне число застрахних осіб, об’єктів або чинних договорів страх на даній території. Страх портфель фактична кількість застрахних об´єктів або число договорів страх; це може бути також сукупна відповідальність страховика (перестраховика) за всіма діючими полісами. Охоплення страх поля - це процентне відношення страх портфеля до страх поля. Страх портфель характер діяльн кожної компанії на ринку. Мета — сформувати якомога більший страх портфель, адже це збільшує дох і здешевлює страх.

200. Фін ринок, призначення та передумови функціон-я.

Фін ринок є складовою сферою фін сист держ.

За ек сутністю фін ринок — це сук-ть екічних віднос, пов’язаних з розподілом фін ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грош коштів і цінних паперів. Об’єктами віднос на фін ринку є грош-банк ресурси, ц.п. та фін послуги, суб’єктами віднос — держ, підпр різних форм власності, окремі громадяни. Фін ринок досягає найбільшої ефективності, коли задіяні усі його складові: ринок грошей, ринок кредитів, ринок цінних паперів, ринок фін послуг.

передумовою функціон-я фін ринку є незбіг потреби у фін ресурсах з джерелами її задоволення. Кошти можуть бути в наявності в одних власників, а інвест потреби виник в інш. Фін ринок виступ посередником руху коштів від їх власників до користувачів. Він являє собою особливу форму організації руху грош коштів у народному господарстві і має своїм призначенням забезпечити підпрм, державі і фізичним особам належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Фін ринок являє собою механізм перерозподілу фін ресурсів підпр і нагромаджень насел-я між суб’єктами госп і галузями екіки, «зв’язування» частини грош коштів, не забезпечених споживчими товар ами, а також засобом покриття дефіциту держ бюджу.

201. Фін ринок: ф-ї. Місце і роль держ на фін ринку.

Фін ринок — це сук-ть обмінно-перерозподільних віднос, пов’язаних з процесами купівлі-продажу фін ресурсів, необхідних для здійсн вир та фін діяльн.

Фін ринок виконує надзвичайно важливі ф-ї в ринковій екіці. Він є забезпечуючою структурою, насамперед для фін суб’єктів госп, які є базовою сферою фін сист. Їх фін діяльн розпочинається з формув ресурсів. Призначення фін ринку полягає в забезпеченні підпрм належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Таким чином, підпр на фін, як і на інш ринках, практично рівнозначні, як у ролі покупця, так і продавця ресурсів.

Роль фін ринку щодо двох інш суб’єктів фін віднос — держ і фіз осіб — дещо інша. Держ використовує фін ринок переважно для формув своїх дох на позиковій основі, хоча певною мірою бере участь і у формув його ресурсного потенціалу. Тобто її місце у ролі покупця значно вагоміше, ніж у ролі продавця. Фіз особи, навпаки, більше продають тимчасово вільні кошти, ніж позичають їх, хоча споживчий кредит у сучасних умовах також досить поширений.

Функціон-я фін ринку має забезпечити потреби суб’єктів підприємницької діяльн та фін інституцій фіновими ресурсами. Цей ринок ґрунтується на ф-їх грошей як засобу нагромадження та платежу. Якщо грош ринок та його структура мають сприяти товар ообміну, то фін повинен забезпечити концентрацію фін ресурсів і вільний доступ до них усіх суб’єктів, керуючись загальними законами ринкової екіки, насамперед конкуренції як між продавцями і між покупцями, так і продавця з покупцем. Товар ом на цьому ринку є фін ресурси, які після їх придбання (купівлі) надходять у постійне чи тимчасове корист-я, а ціною — плата за їх використ.